Ухвала

від 04.06.2021 по справі 580/3394/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 червня 2021 року Справа № 580/3394/21

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали позовної заяви у справі № 580/3394/21

за позовом ОСОБА_1

до Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, прийнято ухвалу.

28.05.2021 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, просить:

визнати незаконним та скасувати рішення Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 26358963 від 14.05.20211 №9-221/ VIII про відмову у затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 8,9926га ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у власність для ведення особистого селянського господарства розташованої в адміністративних межах Шабельниківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами населеного пункту ;

зобов`язати Піщанську сільську раду Золотоніського району Черкаської області, прийняти рішення про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 8,9926га ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 у власність для ведення особистого селянського господарства розташованої в адміністративних межах Шабельниківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами населеного пункту та про надання ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7121589600:03:002:0537 загальною площею 1,7985 га, у власність для ведення особистого селянського господарства.

У зв`язку з тим, що позовну заяву було подано без дотримання вимог ст. 160, ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

04.06.2021 до суду надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить:

постановити ухвалу про забезпечення позову у справі №580/3394/21 за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 26358963, про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії та у порядку забезпечення даного позову - заборони відповідачу Піщанській сільській раді Золотоніського району Черкаської області до вступу в законну силу (набрання чинності) рішенням у даній справі та його виконання Відповідачем вчиняти будь-які дії та приймати рішення, спрямовані на зміну категорії чи виду використання земельної ділянки з кадастровим номером 7121589600:03:002:0537 та заборонити Піщанській сільській раді Золотоніського району Черкаської області приймати рішення щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 7121589600:03:002:0537 (площею 1,7985 га), чи прав на неї, та передавати дану земельну ділянку з кадастровим номером 7121589600:03:002:0537 будь-яким яким іншим (третім) особам.

У обґрунтування заяви зазначено, що наказами Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 24.02.2020 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було надано дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність , розташованої в адмінмежах Шабельниківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами населеного пункту орієнтовним розміром 2,00 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначених наказів було замовлено та виготовлено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 8,9926 га ОСОБА_2 , ОСОБА_6 йму ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у власність для ведення особистого селянського господарства. 22.03.2021 ОСОБА_1 , разом з іншими зазначеними у Проекті особами, звернувся до Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області з заявою про затвердження Проекту землеустрою. Піщанська сільська рада Золотоніського району Черкаської області на 9-й сесії VIII скликання прийняла рішення від 14.05.2021, яким вирішила: відмовити ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,7985га у власність для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Шабельниківської сільської ради (за межами населеного пункту) Золотоніського району Черкаської області, кадастровий номер 7121589600:03:002:0537, так як дана земельна ділянка відповідно до рішення Пішанської сільської ради від 15.03.2021 включена до переліку земельних ділянок призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону . Заявник зазначає що оскаржуване рішення є очевидно протиправним, відповідач продовжує вчиняти дії, спрямовані на підготовку до продажу права оренди земельної ділянки на земельних торгах, зокрема 27.05.2021 відповідачем змінено вид використання земельної ділянки з кадастровим номером 7121589600:03:002:0537 із для сінокосіння і випасання худоби на для ведення товарного сільськогосподарського виробництва .

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає про таке.

Забезпечення позову може застосовуватися лише з підстав, визначених Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірні із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову вживаються судом з метою захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

Підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних у справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, що покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого у адміністративній справі. В ухвалі про забезпечення позову суд наводить мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №ЗПП/320/23/20 (ЄДРСР 94264209).

У постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №826/9263/17 (ЄДРСР 87389519) зазначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Під час розгляду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий вид гарантії забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, у тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.

Прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Подана заява про забезпечення позову має на меті заборонити відповідачу приймати рішення, що спрямовані на зміну категорії чи виду використання земельної ділянки з кадастровим номером 7121589600:03:002:0537, також заборонити Піщанській сільській раді Золотоніського району Черкаської області приймати рішення щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 7121589600:03:002:0537 будь-яким яким іншим (третім) особам.

Суд зазначає, що у заяві від 04.06.2021 позивач просить заборонити відповідачу приймати рішення, що спрямовані на зміну категорії чи виду використання земельної ділянки з кадастровим номером 7121589600:03:002:0537, проте у своїй заяві зазначає що відповідачем 27 .05.2021 змінено вид використання земельної ділянки з кадастровим номером 7121589600:03:002:0537 із для сінокосіння і випасання худоби на для ведення товарного сільськогосподарського виробництва .

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих міських рад належать: підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.

Відповідно до частин 6, 7, 8, 9 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Суд зазначає, що набуття особами права власності або користування на земельну ділянку відбувається поетапно: з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, що оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність або користування, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №380/624/16-ц (ЄДРСР 77361939).

Суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, що просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд зазначає, що можливі дії відповідача з передачі земельної ділянки з кадастровим номером 7121589600:03:002:0537 (площею 1,7985 га), чи прав на неї не є предметом розгляду спору у даній справі № 580/3394/21, тому обраний заявником спосіб забезпечення позову є неспівмірним з позовними вимогами, необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами настання невідворотних втрат для позивача.

Зазначене свідчить про непропорційність та неспівмірність заявлених заходів меті призначення забезпечення позову.

Суд дійшов висновку, що не вжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі та є вирішенням спору по суті, у зв`язку з чим у задоволенні заяви належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 6-19, 139, 150-154, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В. Трофімова