Ухвала

від 01.06.2021 по справі 2-303/10

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-303/10

Провадлженя по справі № 4-с/305/3/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2021. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Марусяк М. О.

секретаря судового засідання Вербещука В.А.

за участю представника заявника ОСОБА_1

приватного виконавця Романа Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рахів в режимі відеоконференції скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду із скаргою на бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича, заінтересована особа: ОСОБА_2 .

Скаргу мотивує тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича перебуває з 31.03.2020 перебуває виконавче провадження ВП №61685028 з примусового виконання виконавчого листа Рахівського районного суду Закарпатської області по справі №2-303/2010 від 14.07.2010 про стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором №014/03-3/074-М від 24.03.2008 року у розмірі 943586,47 гривень та 1820 гривень судових витрат. 24.04.2020, приватним виконавцем Романом Р.М. було проведено опис та арешт предмету іпотеки - житлового будинку з надвірними спорудами загальною площею 330,61 кв.м., житловою площею 142,23 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 10.11.2020 на адресу стягувача надійшов лист-повідомлення від приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича, яким заявнику відмовлено у вчинені дій щодо виведення предмету іпотеки на ДП "Сетам" з посиланням на порушення законних прав малолітньої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є онуком боржника та зареєстрований за адресою місцезнаходження предмету іпотеки та відсутністю дозволу органу опіки та піклування на реалізацію предмета іпотеки. Вважають такі дії приватного виконавця Романа Р.М. неправомірними з наступних підстав. Іпотекодавець він же боржник, громадянин ОСОБА_2 , в порушення норм, ст.586 ЦК україни та ст.ст. 1,9 ЗУ "Про іпотеку", п.2.1.1, 4.1.4. Іпотечного договру самовільно, без будь-якої згоди заявника зареєстрував у предметі іпотеки смалолітню особу, свого онука - гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Посилання приватного виконавця на норми ст.18 ЗУ "Про охорону дитинства" та пункт 28 розділу VІІІ Інструкції з примусового виконання рішень, безпосередньо порушує права заявника та суперечить законодавству України та сформованій судовій практиці. Акцентують увагу суду, що на момент укладення договору іпотеки - 25.03.2008, малолітня особа ще не народилася та відповідно не міг бути зареєстрований та не мав права власності, не має на сьогодні на предмет іпотеки, сам договір іпотеки №014/03-3/074-Z від 25.03.2008 до цього часу не оскаржений, є дійсним та законним. Вважають, що приватним виконавцем Романом Р.М. допущено неправомірну бездіяльність, чим порушено принципи законності та обов`язковості виконання рішень, що призвело до порушення прав заявника та невиконання рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 07.06.2010 №2-303/2010. На підставі наведеного просили визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича в частині нездійснення дій по виведенню іпотечного майна (житлового будинку з надвірними спорудами, загальною площею 330,61 кв.м., житловою площею 142,23 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку встановленому ст.61 ЗУ "Про виконавче провадження" через ДМ "Сетам" або іншу систему електронних торгів діючу на час передачі майна, без отримання згоди органу опіки та піклування. Усунути порушені права заявника, шляхом зобов`язання приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича, в рамках виконавчого провадження ВП №61685028, здійснити дії по виведенню іпотечного майна АТ "Райффайзен Банк Аваль" належного боржнику гр. ОСОБА_2 (житлового будинку з надвірними спорудами, загальною площею 330,61 кв.м., житловою площею 142,23 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку встановленому ст.61 ЗУ "Про виконавче провадження" через ДМ "Сетам" або іншу систему електронних торгів діючу на час передачі майна, без отримання згоди від органу опіки та піклування.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, ОСОБА_4 від 18.11.2020 відкрито провадження по справі за скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича, заінтересована особа: ОСОБА_2 . Про подання скарги невідкладно повідомлено приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича та запропонувано у строк до 27 листопада 2020 року подати письмові заперечення проти скарги та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Представник скаржника АТ "Райффайзен Банк Аваль", адвокат Бойко О.М. в судовому засіданні в режимі відеоконферненції заявлені вимоги підтримала з підстав наведених у скарзі. Просила скаргу задовольнити у повному обсязі.

Заінтересована особа, боржник, ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився. 12.01.2020 подав через канцелярію суду заяву, в якій просив розглянути скаргу без його участі, у зв`язку з неможливістю з`явитись в судове засідання через виїзд на роботу.

Приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Роман Роман Михайлович , в судовому засіданні зазначив, що на його виконанні перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Рахівського районного суду Закарпатської області по справі №2-303/2010 від 14.07.2010 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ВАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованості по кредитному договору №014/03-3/074-М від 24.03.2008 року у розмірі 943586,47 та 1820 гривень судових витрат. В процесі здійснення виконавчих дій, ним було встановлено, що за адресою місцезнаходження предмету іпотеки зареєстрована малолітня дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являється онуком боржника. Зазначив, що звернення стягнення на предмет іпотеки без дозволу на те органу опіки та піклування порушить охоронювані законом інтереси малолітньої дитини на житло. У зв`язку з наведеним, вважає свої дії правомірними та такими, що не суперечать вимогам закону. РПоряд з цим вирішення скарги залишив на розсуд суду.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд, дійшов до наступного висновку.

Судовий контроль за виконанням судових рішень, ухвалених відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, здійснюється відповідно до розділу VІІ Цивільного процесуального кодексу України (ст.ст. 447-453).

Згідно зі ст.447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У статті 129-1 Конституції України зазначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження (надалі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення (суду) на підставі виконавчих документів, зокрема виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначений ст.63 Закону.

Судом встановлено, що на виконанні приватного виконавця Романа Романа Михайловича знаходиться виконавче провадження ВП №61685028 з примусового виконання виконавчого листа Рахівського районного суду Закарпатської області по справі №2-303/2010 від 14.07.2010 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ВАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованості по кредитному договору №014/03-3/074-М від 24.03.2008 року у розмірі 943586,47 гривень та 1820 гривень судових витрат.

31.03.2020, у відповідності до ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону, приватним виконавцем Романом Р.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

24.04.2020, на підставі ст.56 Закону, приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника. Постановою описано та накладено арешт на домоволодіння - житловий будинонок з надвірними спорудами, загальною площею 330,61 кв.м., житловою площею 142,23 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_2 . Вказаний житловий будинок являяється предметом договору іпотеки №014/03-3/074-Z укладеного 25 березня 2008 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов`язання по кредитному договору №014/03-3/074-М від 24 березня 2008 року.

Скаржник, АТ Звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. у своїй скарзі посилається на те, що приватним виконавцем допущено бездіяльність щодо виконання рішення суду від 07.06.2010 по справі №2-303/2010, а саме відмовлено у вчиненні дій щодовиведення іпотечного майна (житлового будинку з надвірними спорудами, загальною площею 330,61 кв.м., житловою площею 142,23 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку встановленому ст.61 ЗУ "Про виконавче провадження" через ДМ "Сетам" або іншу систему електронних торгів діючу на час передачі майна.

Судом встановлено, що 07.08.2020 за №3358 приватний виконавець Роман Р.М. надіслав до АТ Райффайзен Банк Аваль листа, яким повідомив стягувача про неможливість передати іпотечне майно на реалізацію без отримання згоди органу опіки та піклування. Підставою для відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки, що в ході здійснення виконавчих дій ним встановлено, що за адресою місцезнаходження предмету іпотеки зареєстрована малолітня дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являється онуком боржника.

За положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Поряд з цим скаржником до скарги не надано жодних доказів того, що існує рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинонок з надвірними спорудами, загальною площею 330,61 кв.м., житловою площею 142,23 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_2 . Відсутні докази і того, що існує виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом статті 41 Закону України Про іпотеку реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , з дотриманням вимог цього Закону.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України Про виконавче провадження визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Розділом VII цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 48 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стаття 46 цього Закону передбачає черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Положеннями статті 51 Закону України Про виконавче провадження визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною сьомою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України Про іпотеку .

Отже, за змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України Про іпотеку до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини другої статті 56 Закону України Про виконавче провадження .

Таким чином, норми Закону України Про виконавче провадження допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Якщо за судовим рішенням з відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то суд не може змінити спосіб виконання такого рішення суду на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України Про виконавче провадження , першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об`єкти нерухомості.

Частиною 1 статті 50 Закону передбачено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Таким чином, норми Закону України Про виконавче провадження дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України Про іпотеку .

З довідки Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області №869 від 22.04.2020, вбачається, що предмет іпотеки - житловому будинку що належить боржнику ОСОБА_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає боржник, ОСОБА_2 , його дружина, ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_6 та онук, малолітня дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до ст.18 Сімейного кодексу України, держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Згідно ч.1, ч.5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Сторонам, зокрема скаржнику надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані йому законом, в тому числі надати докази.

Однак скаржником, всупереч вимогам ч.1, ч.5 ст.81 ЦПК України не надано суду доказів, які б підтверджували обґрунтованість підстав і доводів скарги. Зокрема, ту обставину, що у ході виконавчого провадження встановлено відсутність у боржникабудь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявності заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України Про іпотеку . Не здобуто таких доказів і під час розгляду скарги.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль", оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки, без встановлення вищезазначених обставин, може призвести, в тому числі, до порушення прав малолітньої особи на житло.

Згідно частини 3 статті 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 259, 260, 261, 449,450, 450 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича, заінтересована особа: ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвалу суду може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Повна ухвала суду складена 07 червня 2021 року.

Головуюча: М.О. Марусяк