Постанова

від 02.06.2021 по справі 910/16304/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2021 р. Справа№ 910/16304/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Танцюра Ю.Б.

від відповідача: Попова Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ"

на рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2021 (повний текст складено 25.01.2021)

у справі № 910/16304/20 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінестар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ"

про стягнення 249 091, 08 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Бінестар (далі за текстом - ТОВ Бінестар ; позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Геос-УКБ (далі за текстом - ТОВ Геос-УКБ ; відповідач) про стягнення 249 091, 08 грн

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення умов договору № 18-04 від 18.07.2018 не виконано зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати за виконані монтажні роботи на суму 240 609,60 грн, яку він просить стягнути з відповідача з врахуванням 1 грн інфляційних втрат, 6 784,38 грн пені та 1 696, 10 грн 3 % річних.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.01.2021 у справі №910/16304/20 позов задоволено, з ТОВ Геос-УКБ на користь ТОВ Бінестар стягнуто 240 609 грн 10 коп. заборгованості, 1 676 грн 38 коп. трьох відсотків річних, 6 705 грн 51 коп. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 734 грн 86 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять мотивованої відмови замовника від приймання робіт та підписання акта приймання виконаних робіт. Доказів направлення виконавцю або отримання останнім такої відмови, відповідач суду не надав. Таким чином, суд дійшов висновку, що роботи виконані позивачем за договором № 18-04 від 18.07.2018 на суму 240 609, 60 грн є такими, що прийняті відповідачем, а отже підлягають оплаті.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2021, ТОВ Геос-УКБ звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги ТОВ ГЕОС-УКБ посилається на неповне з`ясування господарським судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи і які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Зокрема ТОВ ГЕОС-УКБ вказує, що обставина про отримання ним листів та акту приймання виконаних робіт є недоведеною. Крім того, ТОВ ГЕОС-УКБ вважає, що місцевим господарським судом не взято до уваги, що підписання договору передувало настанню загальнонаціонального карантину, яке є форс-мажорною обставиною, що об`єктивно унеможливлює виконання передбачених умовами договору зобов`язань.

Скаржник також зазначив, що є зауваження до роботи позивача з боку утримуючої організації.

Позиції учасників справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін. Також позивач зазначив, що планує понести витрати у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції та надав орієнтовний розрахунок судових витрат в апеляційному провадженні (60 000 грн).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2021 справу № 910/16304/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 апеляційну скаргу ТОВ Геос-УКБ залишено без руху та надано строк - десять днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви, в якій зазначити підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, шляхом подання до суду відповідної заяви із зазначенням підстав для поновлення на апеляційне оскарження, належними доказами надсилання апеляційної скарги позивачу листом з описом вкладення з правильною адресою та уточненням дати оскаржуваного рішення.

01.04.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду від ТОВ Геос-УКБ надійшли відповідне клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доповнення до апеляційної скарги з належними доказами надсилання апеляційної скарги позивачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 за клопотанням ТОВ Геос-УКБ поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2021, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/16304/20 та призначено розгляд апеляційної скарги призначено на 28.04.2021; зупинено дію оскарженого судового рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 розгляд справи відкладено на 02.06.2021.

Явка представників сторін.

У судове засідання, призначене на 02.06.2021, з`явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача (скаржника) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу відхилити, а оскаржуване рішення залишити в силі.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору від 18.07.2018 №18-04, укладеного між ТОВ Геос-УКБ як замовником та ТОВ Бінестар як виконавцем, останнє взяло на себе зобов`язання на свій ризик з матеріалів замовника (продаж) виконати та передати замовнику комплекс робіт по монтажу кронштейнів для кріплення кондиціонерів на об`єкт замовника: Адміністративно-житловий будинок по вул. Митрополита Василя Липківського (Урицького), 35 у Солом`янському районі міста Києва , а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 2.1. договору початок виконання робіт - з моменту підписання даного договору. Строк закінчення робіт - 01 вересня 2018 року.

Пунктом 2.5. договору встановлено, що загальна вартість договору формується та зазначається в договірній ціні (додаток №1 до даного договору, що є його невід`ємною частиною), яка є твердою. На момент підписання цього договору загальна його сума становить 240609,60 грн, в тому числі ПДВ - 40101,60 грн.

Пунктами 3.1.1., 3.1.3. передбачено зобов`язання замовника проводити фінансування виконання робіт виконавцем, здійснювати контроль та нагляд за ходом виконання робіт виконавцем на предмет відповідності обсягів, вартості і якості виконаних робіт цьому договору, проекту, кошторису, будівельним нормам і правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам та технічним умовам.

За положеннями п. 3.2.1., 3.2.2., 3.2.6. договору виконавець зобов`язаний виконувати роботи власними та залученими силами і засобами в порядку та на умовах, передбачених даним договором, відповідно до проектно-кошторисної та робочої документації, вимог ДБН, нормативно-правових актів. Виконання робіт за даним договором з матеріалів, виробів і конструкцій замовника здійснювати лише після отримання останніх від замовника на підставі видаткової накладної (продаж) підписаної уповноваженими представниками замовника та виконавця. Щомісячно до 26-го числа поточного (звітного) місяця надавати замовнику довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма №КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ-2в).

Відповідно до п. 5.3. договору акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в), підписаний уповноваженими представниками обох сторін, є підставою для сплати суми замовником, вказаної в акті вартості робіт, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання цього акту, за умови надходження коштів від замовника будівництва.

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 01.09.2018 (п. 8.1. договору).

Додатком № 1 до договору сторони узгодили, що договірна ціна складає 240 609, 60 грн

На виконання умов договору позивачем було закуплено у відповідача додаткове обладнання та матеріали на загальну суму 100 056, 05 грн та виконано комплекс робіт з монтажу кронштейнів для кріплення кондиціонерів, що підтверджується видатковою накладною № 43 від 19.04.2019, довіреністю № 31 від 19.04.2019 на отримання матеріальних цінностей, актом приймання виконаних будівельних робіт за договором №18-04 від 18.07.2018 форми КБ-2в на суму 240 609, 60 грн

Листом від 06.05.2020 № 20/05-06 позивач направляв відповідачу для підписання акт виконаних будівельних робіт, а також зазначав про необхідність проведення оплати коштів за договором підряду (повторно), що підтверджується описом вкладення від 25.02.2020, 23.03.2020 та 06.05.2020, накладною № 0100177957750 від 25.02.2020, накладною №0100179098703 від 23.03.2020 та накладною № 0100179786588 від 06.05.2020, фіскальним чеком від 25.02.2020, фіскальним чеком від 23.03.2020 та фіскальними чеком від 06.05.2020, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.14-19).

Залишення зазначених листів без відповідача та задоволення і стало підставою для звернення ТОВ Бінестар з позовом у даній справі про стягнення суми основного боргу та нарахованих на неї 3 % річних, інфляційних втрат та пені.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За свою правовою природою укладений сторонами договір є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України).

Частиною 1 статті 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За приписами частини 1 статті 850 та статті 851 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

Згідно зі ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Робота, виконана підрядником, згідно ст. 857 ЦК України, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Статтею 858 ЦК України встановлена відповідальність підрядника за неналежну якість роботи. Так, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Відповідно до п. 5.1. договору сторони погодили, що щомісячно до 26-го числа поточного (звітного) місяця виконавець надає замовнику для погодження два екземпляра довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма №КБ-3) та два екземпляра актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в), підписаних зі свого боку та письмово погоджених: технічним наглядом, начальником дільниці та інженером з якості замовника; належним чином оформлені та підписані акти індивідуального та комплексного випробування та акти про прийняття результатів виконаних за даним договором робіт; виконавчу документацію (якщо вона обов`язкова для виконання даних робіт).

За умовами п. 5.2 договору замовник зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання повідомлення, актів та документації, перелічених в пунктах 5.1. даного договору, отримання підписаних з боку виконавця актів, що вказані в пунктах 3.2.4., 3.2.12. даного договору забезпечити прийом виконаних робіт та передати виконавцеві один екземпляр підписаного зі свого боку акту приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в). При виникненні зауважень до виконаних робіт замовник зобов`язується у вказаний термін надати виконавцеві письмову мотивовану відмову від прийому робіт та підписання акту приймання виконаних будівельних робіт.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач неодноразово направляв відповідачу для підписання акти виконаних будівельних робіт за договором №18-04 та передбачені в п. 5.1 договору документи, про що свідчать описи вкладення від 25.02.2020, 23.03.2020 та 06.05.2020 з відтиском печатки поштової установи та фіскальні чеки від 25.02.2020, від 23.03.2020 та від 06.05.2020 АТ Укрпошта , копії яких долучено до матеріалів справи та які є належними доказами направлення зазначених документів відповідачу.

Мотивованої відмови або заперечень позивача у встановлений договором строк на зазначений акт матеріали справи не містять, а відтак, в силу приписів ст. 853 ЦК України він втратив право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі, а роботи вважаються виконаними.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами акту передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 12.06.2019 у справі № 910/6002/18.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Окрім того, пунктом 3.1.3 договору передбачено, що замовник зобов`язаний здійснювати контроль та нагляд за ходом виконання робіт.

Суд апеляційної інстанції у даному випадку зважає на приписи ст. 852 ЦК України, згідно з якою якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Доказів на підтвердження наявних у статті 852 ЦК України обставин відповідачем надано не було, так само, як і будь-яких доказів перевірки ходу виконання робіт на підставі спірного договору підряду.

Відповідачем не надані, та у матеріалах справи відсутні, належні докази виявлення недоліків у виконаних позивачем роботах, направлення з цього приводу будь-яких заяв чи претензій на його адресу.

За таких обставин, посилання скаржника на наявність зауважень з боку утримуючої організації щодо якості робіт, а також те, що виконавцем роботи здійснювались з неякісних матеріалів, оскільки останнім не було забезпечено їх збереження, не приймаються до уваги.

Отже, відповідач в порушення вимог ст.ст. 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), а тому він не звільняється від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

З огляду на зазначене вище правомірним є висновок місцевого суду про задоволення позову про стягнення основної заборгованості за договором підряду.

За приписами частини першої статті 230 ГК України, пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Пунктом 6.3. договору сторони погодили, що за порушення строків оплати замовник сплачує виконавцеві неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на дату прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Місцевий господарський суд, перерахувавши заявлену до стягнення пеню, встановив, що позивачем невірно визначено період нарахування відповідної суми, у зв`язку з чим, обґрунтовано частково задовольнив вимоги в цій частині у розмірі 6705,51 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 1 676, 38 грн.

В частині нарахування інфляційних втрат судом враховано, що невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.

Також, індекс інфляції за місяць, в якому виникло право вимоги, береться до уваги лише у разі, якщо право вимоги виникло в першій половині відповідного місяця, а індекс інфляції за місяць, в якому зобов`язання припинилося, береться до уваги лише в разі, коли зобов`язання припинилося в другій половині місяця.

За таких обставин суд дійшов вірного висновку, що оскільки у визначений позивачем період нарахування інфляційних втрат з 25.07.2020 по 18.09.2020 мала місце дефляція, вимога позивача щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 грн не підлягає задоволенню.

Стосовно посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що заявлені до стягнення суми не підлягають стягненню у зв`язку із форс-мажорними обставинами - введенням карантину, судом вірно зауважено, що введення карантину не дає автоматичного права будь-якому суб`єкту підприємницької діяльності не виконувати свої договірні зобов`язання та не звільняє від відповідальності за таке невиконання перед контрагентами.

Згідно ст.14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Тобто, кожен суб`єкт господарювання зобов`язаний окремо звертатися до Торгово-промислової палати України та доводити (обґрунтовувати) чи дійсно саме ця обставина (введення карантину) призвела до унеможливлення для заявника виконання конкретних договірних зобов`язань і чи не було інших (альтернативних) шляхів виконання зобов`язань.

До того ж те, що доказом наявності форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою та інші документи, що підтверджують неможливість виконання сторонами своїх обов`язків з незалежних від них причин передбачено і в пункті 7.3. договору, проте відповідачем відповідних доказів не було подано.

Щодо тверджень в апеляційній скарзі про неотримання направлених на його адресу листів та актів позивача колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було направлено відповідачу лист № 20/05-06 від 06.05.2020 щодо підписання приймання виконаних будівельних робіт та сплати коштів за договором підряду (повторно), що підтверджується описом вкладення від 25.02.2020, 23.03.2020 та 06.05.2020, накладною № 0100177957750 від 25.02.2020, накладною №0100179098703 від 23.03.2020 та накладною № 0100179786588 від 06.05.2020, фіскальним чеком від 25.02.2020, фіскальним чеком від 23.03.2020 та фіскальним чеком від 06.05.2020.

Крім того місцевим господарським судом дана належна оцінка твердженням ТОВ ГЕОС-УКБ про ненадання ТОВ Бінестар належних доказів направлення ТОВ ГЕОС-УКБ листів та актів разом з довідками про вартість будівельних робіт і витрат та доказів їх отримання, оскільки відомості про їх направлення відсутні системі на веб-сайті ПАТ Укрпошти . Зокрема господарський суд першої інстанції визнав такі твердження необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог абз. 3 статті 122 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, заяви про внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази приймаються протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання, про міжнародні реєстровані поштові відправлення - у строки, передбачені актами Всесвітнього поштового союзу, про міжнародні поштові перекази - у строки, передбачені міжнародними угодами про обмін поштовими переказами.

Надані ТОВ ГЕОС-УКБ з відзивом на позовну заяву роздруківки веб-сайту АТ Укрпошти свідчать, що відповідачем здійснювалася перевірка відправлень за №№0100177957750, 0100179098703, №0100179786588 - 24.11.2020, тобто після спливу шестимісячного строку. В свою чергу ТОВ Бінестар , звертаючись до господарського суду з позовною заявою у цій справі, надав роздруківки трекінгу поштових відправлень на адресу ТОВ "ГЕОС-УКБ", які були зроблені у межах шестимісячного строку від дати прийняття відправлення для пересилання.

Відтак копії описів вкладення у цінні листи поштового відправлення та фіскальних чеків №№ 0100177957750, 0100179098703, №0100179786588 є належними доказами направлення відповідачу акту виконаних робіт по договору.

Посилання ТОВ ГЕОС-УКБ на введення загальнонаціонального карантину, що за твердженням останнього, унеможливлює отримання листів та актів, а отже і надати свої заперечення, оцінюються колегією суддів апеляційної інстанції критично, оскільки ТОВ ГЕОС-УКБ не надало належних доказів на підтвердження цієї обставини, а також того, що умови праці для працівників ТОВ ГЕОС-УКБ було змінено тим чи іншим чином (як вказує ТОВ ГЕОС-УКБ у апеляційній скарзі - на період карантину ТОВ ГЕОС-УКБ працював на віддаленому режимі), що підтверджується зокрема переліком додатків до відзиву на позовну заяву та до апеляційної скарги. Водночас, зміна умов праці у будь-якому разі за своїм змістом передбачає виконання посадових і службових обов`язків. Передача документів та комунікація співробітників при запровадженні такої форми роботи залежить від ефективної організації роботи самою організацією. Особа може на власний розсуд реалізовувати організацію внутрішньої діяльності, однак невиконання нею взятих на себе зобов`язань внаслідок таких заходів не ґрунтується на обставинах, які є непереборними та мають об`єктивний, істотний характер.

Водночас, колегія судів апеляційної інстанції зауважує, що відповідач жодними належними засобами доказування не підтвердив невиконання позивачем робіт на заявлену до стягнення суму основної заборгованості. Зі змісту поданих відповідачем відзиву та апеляційної скарги вбачається, що ТОВ ГЕОС-УКБ не заперечує проти обсягу виконаних позивачем робіт, а зауважує на тому, що позивачем не дотримано встановлений договором порядок підписання актів та довідок.

Колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції ТОВ ГЕОС-УКБ вказувало, що позивач виконав роботи з неякісних матеріалів; місцевим господарським судом такі доводи не було прийнято до уваги, оскільки відповідно до умов договору роботи позивачем виконувалися з матеріалів замовника (п.1.1., 3.2.2. договору) та відповідно до пункту 3.1.4. договору саме відповідач повинен здійснювати контроль за якістю виконаних робіт. За наявності заперечень щодо якості виконаних позивачем робіт, відповідач мав право на вчинення дій обумовлених пунктами 3.3.5, 3.3.6, 3.3.8 3.3.9, 3.3.10 договору, а також приписами статті 858 ЦК України, що відповідачем зроблено не було.

За текстом апеляційної скарги ТОВ ГЕОС-УКБ не вказує на незгоду з такими висновками місцевого господарського суду.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що роботи за вказаними актами вважаються прийнятими, а замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухилився від прийняття робіт, адже не заявив про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, а отже, зобов`язаний оплатити роботи, виконані за договором.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з пунктом 1) частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2021 у справі №910/16304/20 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Поновити дію рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2021 у справі № 910/16304/20.

Матеріали справи № 910/16304/20 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 07.06.2021.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова