Рішення

від 26.05.2021 по справі 912/1433/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 рокуСправа № 912/1433/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" (вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, 04070)

до Приватного підприємства "Гамма" (вул. Героїв Сталінграда, 19-Б, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000)

про зобов`язання включити кредиторські вимоги,

секретар судового засідання Безчасна Н.Г.,

представники сторін участі у судовому засіданні не брали,

в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

УСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" у квітні 2016 року звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до приватного підприємства "Гамма" в особі ліквідаційної комісії про зобов`язання включити кредиторські вимоги. Із подальшим уточненням позивача, він просить зобов`язати відповідача в особі ліквідаційної комісії включити вимоги банку по кредиту та процентах у розмірі 208166,06 євро та 1207121,16 грн пені до ліквідаційного балансу. Таке уточнення, враховуючи мотиви позову та зазначені у ньому обставини і обґрунтування, не є зміною предмету позову, а є лише конкретизацією позовних вимог. Крім того, така заява прийнята при первісному розгляді даної справи, що у подальшому переглядалась в апеляційному та касаційному порядках, відтак, суди вищих інстанцій погодились на можливість такої конкретизації.

Зазначені позовні вимоги мотивовані тим, що 15.09.2015 позивач надіслав на адресу відповідача заяви № 2346 та № 2347 про визнання кредиторських вимог в сумі 208 166,06 євро і пені в розмірі 1 207 121,16 грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів з подальшим повідомленням про результати. Вказана грошова вимога виникла на підставі Кредитних договорів №11146800000 та № 11225484000, укладених між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та Приватним підприємством "Гамма" 24.08.2007 і 28.09.2007 відповідно. В забезпечення виконання умов Кредитних договорів між позивачем та відповідачем укладено Іпотечний договір від 24.04.2007, посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Куліш Л.Г., зареєстровано в реєстрі за №1487, та Договір застави транспортного засобу №92030 від 28.09.2007. Позивач стверджує, що свої зобов`язання за Кредитними договорами виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредит у розмірі 107 000 євро за Кредитним договором №11146800000 і 10 759 євро за Кредитним договором № 11225484000. Проте відповідач порушив умови укладених договорів у зв`язку з чим у Приватного підприємства "Гамма" виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 14.09.2015 склала 208 166,06 євро по кредиту та процентах і 1 207 121,16 грн по пені. На момент звернення до господарського суду із даним позовом позивач не отримав від відповідача повідомлення про результати розгляду пред`явлених йому кредиторських вимог. Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2016 у позові в частині зобов`язання Приватного підприємства "Гамма" включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" у розмірі 102 288,55 євро по процентах та 1 207 121,16 грн по пені відмовлено; провадження у справі в частині зобов`язання Приватного підприємства "Гамма" включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" по кредиту та процентах у розмірі 105 877,51 євро припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 зазначене рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2017 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2016 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог, справу передано в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області в іншому складі суду. Так, Вищий господарський суд України наголосив на неправильному застосуванні судами попередніх інстанцій положень ст. 112 Цивільного кодексу України, зокрема суд касаційної інстанції наголосив, що ухилення від розгляду кредиторських вимог, за нормою ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України, є окремою підставою для звернення кредитора до суду із відповідним позовом і не є тотожному невизнанню відповідачем таких вимог.

24.04.2017 матеріали справи №912/1433/16 надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Кіровоградської області №51 від 24.04.2017 призначено повторний автоматичний розподіл справи №912/1433/16.

Згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 24.04.2017 дану справу призначено судді Колодій С.Б.

Ухвалою від 26.04.2017 суддя Колодій С.Б. прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 18.05.2017.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2018 позов задоволено частково. Зобов`язано Приватне підприємство "Гамма" в особі ліквідаційної комісії включити вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" по процентах у розмірі 42 409 євро та 41349,59 грн пені до ліквідаційного балансу. Стягнуто з Приватного підприємства "Гамма" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 1378 грн судового збору. В частині зобов`язання Приватного підприємства "Гамма" включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" у розмірі 52041,67 євро по процентах та 1165107,03 грн по пені відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2018 у справі №912/1433/16 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.10.2018 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2018 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Приватного підприємства "Гамма" в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" у розмірі 52 041,67 євро по процентах та 1 165 107,03 грн по пені у справі №912/1433/16 скасовано. Справу №912/1433/16 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

04.12.2018 матеріали справи №912/1433/16 надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2018 дану справу призначено судді Макаренко Т.В.

Ухвалою від 04.12.2018 справу №912/1433/16 прийнято до свого провадження суддею Макаренко Т.В., постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.12.2018.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду від 29.03.2019 №11 призначено повторний автоматизований розподіл справи №912/1433/16.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2019 дану справу призначено судді Кабаковій В.Г.

Ухвалою від 29.03.2019 дану справу прийнято до провадження суддею Кабаковою В.Г. та призначено судовий розгляд на 17.04.2019 о 10:00.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2019 відмовлено в позові про зобов`язання Приватного підприємства "Гамма" в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Акціонерного товариства "УкрСиббанк" у розмірі 52041,67 євро по процентах та 1165107,03 грн по пені.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2020 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2019 у справі №912/1433/16 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2020 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі №912/1433/16 скасовано. Справу №912/1433/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

01.02.2021 матеріали справи №912/1433/16 надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2021 дану справу призначено судді Глушкову М.С.

Ухвалою від 02.02.2021 господарський суд прийняв справу №912/1433/16 до свого провадження, постановив - справу №912/1433/16 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 02.03.2021.

22.03.2021 до суд від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що заявлені позивачем суми, а саме 52 041,67 євро процентів та 1 165 107,03 грн пені заявлені на підставі ст. 1048-1050 Цивільного кодексу України, а тому суд не може застосувати у даній справі ст. 625 Цивільного кодексу України.

24.03.2021 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 13.04.2021.

12.04.2021 від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Також, 12.04.2021 від позивача надійшли пояснення, в яких зазначено про наявність підстав для застосування у даних правовідносинах ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 13.04.2021 господарським судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.04.2021.

27.04.2021 та 20.05.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.05.2021.

Представники сторін участі в судовому засіданні не брали. Про дату, час та місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №№ 2502205071094 та 2502205071108.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази господарський суд встановив таке.

24.04.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (надалі-банк) (в подальшому перейменовано у ПАТ "УкрСиббанк", у зв`язку з приведенням Статуту у відповідність із нормами Закону України "Про акціонерні товариства", потім АТ "УкрСиббанк") та Приватним підприємством "Гамма" (надалі - позичальник) укладено Кредитний договір № 11146800000 (надалі - Договір 1) (а. с. 13-23, 205-206 том 1), відповідно до умов якого (п. 1.2.2.), банк зобов`язується надати позичальнику, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит в іноземній валюті в сумі 107 000 євро у термін встановлений графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Договору 1), але в будь-якому випадку не пізніше 23.04.2018, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього Договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. Договору. Позичальник зобов`язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов Договору на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АКІБ "УкрСиббанк", код банку (МФО) 351005. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений рахунок банку (пункти 1.1., 1.2. Договору 1).

Пунктом 1.3 Договору 1 встановлено процентну ставку за використання кредитних коштів в розмірі 11,9 % річних, за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 17,85% річних. Нарахування процентів за цим Договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання кредитних коштів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов Договору. Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за Договором у строк - протягом перших 5 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який вони були нараховані.

У забезпечення виконання зобов`язань позичальника за даним Договором банком прийнято заставу - нерухоме майно, а саме: торгівельний комплекс, загальною площею 883,3 кв.м, розташований за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вул. Героїв Сталінграду,19-б (пункт 2.1. Договору 1).

У випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на п`ять календарних днів та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим Договором, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим Договором в порядку, визначеному розділом 11 Договору (пункт 5.5 Договору 1).

Відповідно до пункту 7.1. Договору 1 сторони узгодили, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник зобов`язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Вказаний Договір 1 та Додаток №1 до нього підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені печатками.

Усі грошові зобов`язання позичальника - Приватного підприємства "Гамма" за Кредитним договором №11146800000 від 24.04.2007 забезпечені переданим за Іпотечним договором від 24.04.2007 в іпотеку нерухомим майном: в цілому торговий комплекс нежитловою загальною площею 883, 3 кв. м, цегляний, позначений на технічному плані літерою "А", розташований на земельній ділянці площею 0,13 гектарів, місцезнаходження (адреса) - по вул. Героїв Сталінграда, номер 19б в м. Олександрії Кіровоградської області, вартість предмета іпотеки згідно з довідкою-характеристикою, виданої Олександрійським КМБТІ 19 березня 2007 року за № 719, становить 599 670,00 грн, предмет іпотеки є власністю іпотекодавця, що підтверджується: свідоцтвом про право власності, виданим виконкомом Олександрійської міської ради 10 листопада 2003 року на підставі рішення №807 від 20.02.2003, зареєстрованого Олександрійським міжміським бюро технічної інвентаризації 28 листопада 2003 року у реєстровій книзі за реєстром №1817/9 (ю); Державним актом на право приватної власності на землю серії КР, виданим Олександрійською міською Радою народних депутатів 27 червня 1995 року на підставі договору купівлі-продажу №2-248 від 24.03.1995, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право власності на землю за КР №1011, наданої для будівництва та обслуговування.

Цей договір нотаріально посвідчено з реєстрацією обтяження в Реєстрі іпотек та накладенням заборони відчуження зазначеного в договорі майна (а.с.24-26 том 1).

28.09.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (надалі-банк) (в подальшому перейменовано у ПАТ "УкрСиббанк", у зв`язку з приведенням Статуту у відповідність із нормами Закону України "Про акціонерні товариства") та Приватним підприємством "Гамма" (надалі - позичальник) укладено Кредитний договір № 11225484000 (надалі - Договір 2) (а. с. 27-36 том 1), відповідно до умов якого, банк зобов`язується надати позичальнику, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит в іноземній валюті в сумі 10 759,00 євро у термін встановлений графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Договору 2), але в будь-якому випадку не пізніше 28.09.2010. Позичальник зобов`язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов Договору на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АКІБ "УкрСиббанк". Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений рахунок банку (пункти 1.1., 1.2. Договору 2).

Пунктом 1.3 Договору 2 встановлено процентну ставку за використання кредитних коштів в розмірі 11,8 % річних, за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 17,7% річних. Нарахування процентів за цим Договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання кредитних коштів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов Договору. Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за Договором у строк - з 01 по 05 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

У забезпечення виконання зобов`язань позичальника за даним Договором банком прийнято заставу - транспортного засобу, а саме: сідловий тягач - Е MAN 19.414, 2000 року випуску, об`єм двигуна 11967, № кузову НОМЕР_3 , що є власністю ПП "Гамма", код ЄДРПОУ 13761686, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 05.09.2007. (пункт 2.1. Договору 2).

У випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на п`ять календарних днів та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим Договором, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим Договором в порядку, визначеному розділом 11 Договору (пункт 5.5 Договору 2).

Відповідно до пункту 7.1. Договору 2 сторони узгодили, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник зобов`язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,4 % річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Вказаний Договір 2 та Додаток №1 до нього підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені печатками.

Усі грошові зобов`язання позичальника - ПП "Гамма" за Кредитним договором №11225484000 від 28.09.2007 забезпечені переданим за Договором застави № 92030 від 28.09.2007 в заставу рухомим майном: транспортний засіб: марка MAN, модель - 19.414, рік випуску 2000, колір синій, тип ТЗ сідловий тягач - Е, номери агрегатів: номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_5 , що є власністю ПП "Гамма", на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого ДАІ ГУ УМВСУ м. Кіровограда 05.09.2007, договірна вартість предмета застави складає 150 627,00грн.

Цей договір підписано повноважними представниками сторін і скріплено печатками (а.с.36-38 том 1).

Із змісту рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.02.2012 у справі №22ц/1190/269/12, яке набрало законної сили з моменту його проголошення, випливає, що позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" до ПП "Гамма" і ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №11146800000 від 24.04.2007 та №11225484000 від 28.09.2007 у загальній сумі 107 371,78 євро, що еквівалентно 1 175 693,36 грн, було задоволено частково, стягнуто солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за Кредитним договором №11146800000 станом на 11.08.2009 у розмірі 100 113 євро 46 євроцентів та 14 707,87 грн, за Кредитним договором №11225484000 станом на 11.08.2009 у розмірі 5912 євро 05 євроцентів та 33,51 грн, а також стягнуто на користь банку з кожного із відповідачів по 910,00 грн понесених судових витрат (а. с. 39-42 том 1).

У відповідності до приписів ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки у цивільній справі №22ц/1190/269/12 брало участь ПП"Гамма" - особа щодо якої встановлено обставини про неналежне виконання ним зобов`язань за Договорами 1, 2 та наявну станом на 11.08.2009 заборгованість у загальній сумі 107 025,51 євро (по кредиту та відсотках) та 14741,38 грн (пені по кредиту та відсотках), господарський суд вважає, що відповідно до змісту ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, зазначені обставини не потребують доказування при вирішенні даної справи.

Доказів погашення відповідачем заборгованості, яка стягнута за рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області у справі №22ц/1190/269/12, сторони господарському суду не надали.

На виконання вказаного рішення 03.04.2012 були видані виконавчі листи №2-187, за одним із яких старшим державним виконавцем ВДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції Щербулою О.О. згідно з постановою від 01.06.2012 відкрито виконавче провадження №32871847 (ідентифікатор доступу 2А5БГД9454) щодо примусового стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Постановою державного виконавця ВДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції Цісаренко О.М. від 13.02.2014 зазначене виконавче провадження було закінчено на підставі ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку зі здійсненням ліквідаційної процедури.

У рішенні Апеляційного суду Кіровоградської області встановлено, що банк свої зобов`язання за Кредитними договорами №11146800000 від 24.04.2007 та № 11225484000 від 28.09.2007 виконав у повному обсязі, надавши позичальнику ПП "Гамма" грошові кошти у розмірах 107 000 євро та 10 759,00 євро відповідно, що у загальній сумі складає 117 759,00 євро, а позичальник неналежно виконував свої зобов`язання за Кредитними договорами і з цих підстав виникла заборгованість, яка станом на 11 серпня 2009 року становила:

за Кредитним договором №11146800000 - 100 113 євро 46 євроцентів (заборгованість по кредиту та відсотках) та 14 707 грн 87 копійок (пеня по кредиту та відсотках);

за Кредитним договором №11225484000 - 5912 євро 05 євроцентів (заборгованість по кредиту та відсотках) та 33 грн 51 копійка (пеня по кредиту та відсотках), яку стягнуто з відповідачів солідарно.

У зв`язку з тим, що позивачу із відомостей, розміщених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, стало відомо про перебування ПП "Гамма" в стані припинення діяльності за рішенням засновника від 22.07.2013, ним на адресу відповідача надіслані заяви №№2346,2347 від 15.09.2015 про визнання вимог банку до боржника в сумі 208 166,06 євро та 1 207 121,16 грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів. Відповідачем зазначені вимоги отримані, про що свідчать, за твердженням позивача, повідомлення про вручення поштових відправлень, але залишені без відповіді про результати їх розгляду.

Саме ухилення ПП "Гамма" від розгляду кредиторських вимог банку слугувало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом про зобов`язання відповідача в особі ліквідаційної комісії включити в ліквідаційний баланс кредиторські вимоги ПАТ "УкрСиббанк" по кредиту та процентам.

Як вбачається з матеріалів справи при зверненні до суду спочатку кредиторські вимоги до відповідача виникли у зв`язку з неналежним виконанням ПП "Гамма" умов Кредитних договорів №11146800000 від 24.04.2007 та № 11225484000 від 28.09.2007.

Так, позивач просив зобов`язати ПП "Гамма" включити його кредиторські вимоги по кредиту та процентах у розмірі 208166,06 євро та пені в сумі 1 207 121,16 грн, що вважав заборгованістю ПП "Гамма" станом на 14.09.2015 року, а саме:

за договором № 11146800000 від 24.04.2007:

- 91899,24 євро - кредитна заборгованість;

- 102664,89 євро - заборгованість по процентах;

- 478721,60 грн - пеня за прострочення сплати кредиту;

- 727735,02 грн - пеня за прострочення сплати процентів,

та

за договором № 11225484000 від 28.04.2007, а саме:

- 5764,05 євро - кредитна заборгованість;

- 7837,88 євро - заборгованість по процентах;

- 289,73 грн - пеня за прострочення сплати кредиту;

- 374,81 грн - пеня за прострочення сплати процентів.

Рішенням у даній справі від 17.06.2016 провадження в частині зобов`язання ПП "Гамма" включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги ПАТ "УкрСиббанк" по кредиту та процентах у розмірі 105 877,51 євро припинено.

У позові в частині зобов`язання ПП "Гамма" включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги ПАТ "УкрСиббанку" у розмірі 102288,55 євро по процентах та 1207121,16 грн по пені відмовлено.

Припинення провадження у вказаній частині позову мотивоване тим, що відповідач самостійно включив до проміжного ліквідаційного балансу частину кредиторських вимог, які є предметом розгляду у даній справі, зокрема:

1) за Кредитним договором №11146800000:

- заборгованість, що стягнута за рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.02.2012 у справі №22ц/1190/269/12 станом на 11.08.2009 і складається із:

а) кредиту в розмірі 91 899,24 євро,

б) відсотків в розмірі 8214,22 євро;

2) за Кредитним договором №11225484000:

а) заборгованість, що стягнута за рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.02.2012 у справі №22ц/1190/269/12 станом на 11.08.2009 і складається із кредиту в розмірі 5764,05 євро.

Загальний розмір самостійно включених відповідачем до проміжного ліквідаційного балансу кредиторських вимог позивача, які заявлені ним у позовній заяві, складає 105 877,51 євро по кредиту та процентах.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2017 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 та рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2016 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог, справу передано в цій частині на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області в іншому складі суду. Водночас в частині припинення провадження у справі щодо зобов`язання ПП "Гамма" включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги банку в розмірі 105 877,51 євро по кредиту та процентах рішення залишено в силі.

Як зазначено у рішенні суду від 25.01.2018, при новому розгляді господарський суд не розглядав позовні вимоги, стосовно яких припинено провадження у справі.

Тобто, предметом розгляду при першому новому розгляді були вимоги про зобов`язання ПП "Гамма" включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги ПАТ "УкрСиббанку" у розмірі 102288,55 євро по процентах та 1207121,16 грн пені.

Під час першого нового розгляду позивач зменшив позовні вимоги, залишивши лише кредиторські вимоги щодо Кредитного договору №11146800000.

Так, ухвалою від 25.01.2018 прийнято зменшення позовних вимог.

Відтак, господарський суд розглядав даний спір в частині зобов`язання ПП "Гамма" в особі ліквідаційної комісії включити до ліквідаційного балансу кредиторські вимоги ПАТ "УкрСиббанк" по кредиту та процентам у розмірі 94450,67 євро (заборгованості по процентам) та 1 206 456,62 грн (478 721,60 грн пені за прострочення сплати кредиту та 727 735,02 грн пені за прострочення сплати процентів) по Договору 1.

Рішенням першої інстанції від 25.01.2018 позов задоволено частково та зобов`язано ПП "Гамма" в особі ліквідаційної комісії включити вимоги ПАТ "УкрСиббанк" по процентах у розмірі 42409 євро та 41349,59 грн пені до ліквідаційного балансу.

В частині зобов`язання ПП "Гамма" включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги ПАТ "УкрСиббанк" у розмірі 52041,67 євро по процентах та 1165107,03 грн пені відмовлено.

Постановою апеляційної інстанції від 23.05.2018 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 04.10.2018 постанову ДАГС від 23.05.2018 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2018 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання ПП "Гамма" в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги ПАТ "УкрСиббанк" у розмірі 52041,67 євро по процентах та 1 165 107,03 грн по пені скасовано.

Справу у скасованій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Тобто з першочергово заявлених позовних вимог по договору №11146800000:

- 91899,24 євро - кредитна заборгованість;

- 102664,89 євро - заборгованість по процентах (нарахованих станом на 31.08.2015);

- 478721,60 грн - пеня за прострочення сплати кредиту (за період з 14.03.2015 по 14.09.2015);

- 727735,02 грн - пеня за прострочення сплати процентів (за період з 14.03.2015 по 14.09.2015), -

припинено провадження в частині 91899,24 євро - кредитна заборгованість та 8214,22 євро заборгованість по процентах нарахованих станом на 31.07.2009;

задоволено позовні вимоги по заборгованості по процентам на суму 42409 євро, нарахованих за період з 08.04.2013 по 31.08.2015 та по пені по сплаті відсотків на суму 41349,59 грн.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2019 відмовлено в позові про зобов`язання ПП "Гамма" в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги ПАТ "УкрСиббанк" у розмірі 52041,67 євро по процентах та 1165107,03 грн по пені.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2020 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2019 у справі №912/1433/16 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2020 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі №912/1433/16 скасовано. Справу №912/1433/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

Таким чином, при повторному новому розгляді, суд розглядає позовні вимоги в частині зобов`язання ПП "Гамма" в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги ПАТ "УкрСиббанк" у розмірі 52041,67 євро по процентах та 1 165 107,03 грн по пені.

Стосовно включення кредиторських вимог ПАТ "УкрСиббанк" до проміжного ліквідаційного балансу у розмірі 52041,67 євро по процентах суд зазначає таке.

Постановою Верховного Суду у даній справі від 16.12.2020 встановлено таке:

"Предметом дослідження під час вирішення даного спору є правомірність нарахування банком відсотків за користування наданими у кредит грошовими коштами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Водночас, частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. За частиною ж другою цієї статті якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду, частково задовольняючи позов про стягнення 3% річних, нарахованих згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України, дійшла правового висновку про те, що положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, тоді як частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, у пункті 6.20 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Таким чином, у справі №910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України.

Також, колегія суддів враховує правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц та від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, зокрема, щодо припинення права кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Схожі за змістом також правові висновки у вказаних постановах щодо забезпечення в охоронних правовідносинах прав та інтересів кредитодавця передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції зауважує, що у постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість, наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

Водночас, у вказаній постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 колегією суддів зазначено, що в ухвалі про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду покликався також на правову позицію, викладену у справі № 5017/1987/2012 (постанова від 5 березня 2019 року), в якій Верховний Суд вказав на те, що банк не позбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих за підвищеною ставкою на підставі пунктів 1.4, 3.3, 3.5, 6.7 кредитного договору у зв`язку з простроченням виконання позичальником грошового зобов`язання, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми частини другої статті 625 ЦК України.

Однак, колегія суддів Великої Палати Верховного Суду щодо вказаного зауважила, що правовідносини у справі № 5017/1987/2012, не є подібними до правовідносин, що склалися у справі, що розглядається, позаяк у справі № 5017/1987/2012 договором була передбачена умова нарахування процентів за підвищеною ставкою саме за неправомірне користування кредитом, що відповідає диспозиції норми, викладеній у частині другій статті 625 ЦК України, а не відповідно до частини першої статті 1048 цього Кодексу. Тож, підстави для відступу від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 5017/1987/2012, відсутні.

Також, у постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №906/778/18, на яку посилаються заявник касаційної скарги, зазначено наступне:

"Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ АБ "Укргазбанк" звернувся з позовом про стягнення процентів за період з 07.06.2016 до 16.05.2018.

Вказаний період нарахування позивачем у цій справі встановлено у зв`язку з тим, що ТОВ "НВП "Металоконструкція" не виконало зобов`язань з повернення кредиту і після судового рішення у справі 906/628/16 про стягнення з відповідача процентів (на підставі підпункту 1.4.2. договору), в якому періодом нарахування відсотків за неправомірне користування кредитом позивачем визначено період з 23.06.2013 до 06.06.2016, отже 07.06.2016 є датою початку нарахування нового періоду нарахування відсотків за неправомірне користування кредитом (поза межами дії договору кредитування) до 16.05.2018, зважаючи на те, що 17.05.2018 відповідачем повністю повернуто суму кредиту.

Тобто, судами вірно встановлено, що позов у цій справі подано саме у зв`язку з неправомірним (поза межами дії договору кредитування), незаконним користуванням боржником грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов`язання.

Крім того, судами вірно зазначено, що прийняте судове рішення у справі №11/1087 (між тими ж сторонами) та інші судові рішення про стягнення відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору, не звільняє позичальника від передбаченого підпунктом 1.4.2 цього договору обов`язку сплачувати проценти за неправомірне користування кредитом після настання строку його повернення аж до моменту фактичного повного погашення суми кредиту, але в межах строку позовної давності.

В даному випадку, судами встановлено, що позивачем не пропущено строк позовної давності на звернення з вимогами про сплату відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

Суд касаційної інстанції вважає безпідставними посилання скаржника на неврахування судами постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, оскільки вона прийнята за інших фактичних обставин справи."

Вказане свідчить про наявність судової практики касаційного суду, яка підтверджує можливість нарахування процентів за неправомірне користування кредитом в порядку статті 625 ЦК України за підвищеною ставкою, якщо договором була передбачена відповідна умова та визначена відсоткова ставка за користування позиченими коштами понад договірний строк.

З наведених вище правових позицій Верховного Суду та встановлених судами попередніх інстанцій обставин у даній справі, колегія суддів зазначає, що оскільки кредитор використав своє право вимагати дострокового повернення кредиту позичальником, то строк кредитування відповідача є таким, що закінчився, як і його право законно користуватися позиченими коштами. Відтак, несплата боргу кредитору підтверджує користування такими коштами позичальником в подальшому неправомірно.

З матеріалів справи вбачається, що за умовами Кредитного договору від 24.04.2007 №11146800000 пунктом 1.3.1. визначено, що за використання кредитних коштів за цим Договором встановлюється процентна ставка в розмірі 11,9 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього Договору. Разом з тим, за умовами пункту 1.3.2. за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 17,85 % річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за договором (т.с. 1, а.с. 14).

Вказані обставини визначення умовами договору процентів за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк залишились поза увагою судів першої та апеляційної інстанції, а відтак не досліджувались попередніми судами і обставини наявності/відсутності права банку на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих за підвищеною ставкою на підставі пункту 1.3.2. кредитного договору, що узгоджується з викладеними вище правовими позиціями Верховного Суду.

З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що банк наголошував на визначенні сторонами у пункті 1.3 кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору (статей 6, 627 ЦК України) іншої домовленості, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом другим частини першої статті 1048 ЦК України, допускає нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

Відхиляючи вказані доводи скаржника, апеляційний господарський суд вказав, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (провадження №12-142гс19) відзначила, що тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо наслідків порушення відповідачем строків повернення позичених коштів має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання цивільно-правової відповідальності, в тому числі за порушення грошового зобов`язання, враховуючи, що за пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

Колегія суддів вважає надану апеляційним судом відповідь на цей довід неналежно аргументованою, оскільки вбачає необхідність встановлення судом обставин наявності/відсутності права банку на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих за підвищеною ставкою відповідно до умов договору, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

На переконання Суду, зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №761/6144/15-ц). Тому під час оцінки заявлених вимог суд виходить з природи (характеру, змісту) обставин, яким він обґрунтовує такі вимоги.

Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 916/556/19).

Колегія суддів зауважує, що відмовляючи у позові в частині вимог, що були предметом нового повторного розгляду справи, суди належним чином не визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, зокрема, що стосується правової природи процентів за неправомірне користування сумою позики.

Отже, висновки судів про відсутність права щодо нарахування відсотків та пені з відповідача на користь банку за неправомірне користування грошима, тобто за період після визначеного сторонами договору строку повернення позики - з моменту пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, не ґрунтуються на нормах матеріального права".

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що в даному випадку нараховані проценти у розмірі 52041,67 євро є процентами за неправомірне користування коштами (кредитом), нарахованими за підвищеною ставкою відповідно до умов договору, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України, а тому нараховуються на весь період неправомірного користування, без обмеження 3 річним строком позовної давності, а тому вимоги позивача про включення кредиторських вимог ПАТ "УкрСиббанк" до проміжного ліквідаційного балансу у розмірі 52041,67 євро по процентах підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення пені в сумі 1 165 107,03 грн суд зазначає таке.

Постановою Верховного Суду від 04.10.2018 у даній справі визначено:

"За ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, визначальним для строку нарахування штрафних санкцій є наявність в умовах договору, визначеного за домовленістю сторін правочину, іншого порядку, ніж той, що законодавець передбачив у вказаній нормі.

Враховуючи положення ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування пені припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не передбачено договором.

Відтак, розглядаючи дану справу суди попередніх інстанцій залишили поза увагою умови кредитного договору, а саме п. 7.1 договору, за яким сторони передбачили строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, який відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України і не суперечить їм, а тому висновки судів у цій частині є помилковими і такими, що постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального права".

Щодо стягнення пені у сумі 478 721,60 грн за прострочення сплати кредиту по Договору 1 за період 14.03.2015 - 14.09.2015, суд зазначає, що враховуючи наявність основної заборгованості у визначений позивачем період, та нарахування пені позивачем в межах шестимісячного строку, визначеного ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та п. 7.1. Договору, господарський суд приходить до висновку, що вимоги позивача про включення кредиторських вимог ПАТ "УкрСиббанк" до проміжного ліквідаційного балансу пені у сумі 478 721,60 грн за прострочення сплати кредиту по Договору 1 за період 14.03.2015 - 14.09.2015 підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 686 385,43 грн пені за прострочення сплати процентів суд зазначає таке.

Судом встановлено, що позивач має право нараховувати пеню лише протягом шести місяців з моменту виникнення обов`язку відповідача по сплаті таких відсотків кожного місяця, позивачем же визначено період нарахування пені на загальні суми відсотків, заборгованість по яким існувала на відповідні дати.

Судом враховується, що у рішення суду від 25.01.2018 суд здійснив власний розрахунок пені на заборгованість по відсоткам, право на яку має позивач і яка знаходиться в межах шестимісячного заявленого позивачем строку. При здійсненні перерахунку пені в межах заявлених вимог суд врахував, що відповідно до п. 1.3.5. Договору 1 позичальник зобов`язується сплачувати відсотки за Договором у строк - протягом перших 5 (п`яти) робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом (при розрахунку позивачем норма "5 робочих днів" не була врахована, оскільки брались у розрахунок і вихідні дні). Заперечення відповідача щодо того, що позивач всупереч нормам діючого законодавства нараховує пеню в євро і потім переводить її в гривні спростовується тим, що в результаті виходять ті ж суми, якщо суму заборгованості переводить по курсу в гривні і потім нараховувати на неї пеню. За розрахунком суду, всього позивач має право заявити відповідачу пеню по відсоткам за вказаний позивачем період на загальну суму 41 349,59 грн. Рішенням суду від 25.01.2018 зобов`язано ПП "Гамма" в особі ліквідаційної комісії включити вимоги ПАТ "УкрСиббанк", а саме вказану пеню в сумі 41 349,59 грн, до ліквідаційного балансу. Зазначене рішення суду від 25.01.2018 в частині включення до ліквідаційного балансу вимог про стягнення пені за прострочення процентів в сумі 41 349,59 грн набрало законної сили 23.05.2018.

Отже, вимоги позивача про включення кредиторських вимог ПАТ "УкрСиббанк" до проміжного ліквідаційного балансу в сумі 686 385,43 грн пені за прострочення сплати процентів задоволенню не підлягають.

Враховуючи зазначене вище, господарський суд розглянув на правомірність пред`явлення позивачем вимог і визначив, що по Договору 1 підлягають включенню до проміжного ліквідаційного балансу такі суми: 52 041,67 євро процентів та 478 721,60 грн пені за прострочення сплати кредиту.

В іншій частині заявлені позивачем суми не підлягають включенню до проміжного ліквідаційного балансу у зв`язку з неправильним нарахуванням пені на загальну суму відсотків в сумі 686385,43 грн пені.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов`язати Приватне підприємство "Гамма" (вул. Героїв Сталінграда, 19-Б, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, ідентифікаційний код 13761686) в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Акціонерного товариства "УкрСиббанк" (вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 09807750) по процентах у розмірі 52 041,67 євро та 478 721,60 грн пені до ліквідаційного балансу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Акціонерному товариству "УКРСИББАНК" (на поштову адресу: 03115, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 21, каб. 313 та на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Приватному підприємству "Гамма" (на поштову адресу: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграда, 19-Б).

Повне рішення складено 07.06.2021.

Суддя М.С. Глушков