Ухвала

від 25.05.2021 по справі 953/2735/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/2735/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/996/21 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

- головуючого судді ОСОБА_2 ,

- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

- секретаря ОСОБА_5 ,

- за участю прокурора ОСОБА_6 ,

- захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією прокурора на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.05.2021,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12020220490003475 від 17.12.2020 про продовження тримання під вартою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Продовжено підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.07.2021, включно.

Поряд з цим, визначено заставу 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681000 (шістсот вісімдесят одна тисяча)грн. (т.1 а.с.278-285).

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 07.05.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12020220490003475 від 17.12.2020, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 347 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 без визначення застави.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12020220490003475 від 17.12.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 347 КК України за підозрою ОСОБА_9 .

19.02.2021 ОСОБА_9 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч.2 ст. 347 КК України.

21.02.2021 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова відносно підозрюваного ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб до 19 квітня 2021 року включно, без визначення застави.

30.03.2021 ОСОБА_9 був повідомлений про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 347 КК України.

12.04.2021 першим заступником керівника Харківської обласної прокуратури винесено постанову про продовження строку досудового розслідування за №12020220490003475 від 17.12.2020 до трьох місяців, тобто до 19.05.2021.

19.04.2021 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова відносно підозрюваного ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 19.05.2021 року включно, без визначення застави.

14.05.2021 року слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220490003475 від 17.12.2020 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 347 КК України, за підозрою ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 347 КК України, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 347 КК України та за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189 КК України до шести місяців, тобто до 19.08.2021 року, включно.

З ухвали слідчого судді вбачається, що задовольняючи клопотання слідчого про продовження до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 347 КК України, та вважав встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з цим, слідчий суддя при визначенні розміру застави ОСОБА_9 , прийшов до висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) грн.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.05.2021 та постановити нову, якою задовольнити клопотання та продовжити відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 19.07.2021, включно.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.

Відмова ОСОБА_9 від отримання повістки в судове засідання, яке призначене на 25.05.2021 судова колегія розцінює як зловживання своїм процесуальним правом підозрюваного, а його не участь у судовому засіданні, навіть в режимі відеоконференції, як прояв порушення покладених на нього обов`язків.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку захисника, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних причин.

Слідчий суддя дійшов вірного висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у скоєнні злочину, та наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 , слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 347 КК України наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із тяжкістю покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_9 більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою відповідає вимогам п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 347 КК України; наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_9 більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст. 196 КПК України (а. с. 28 - 33).

З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідності продовження застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.

Належного обґрунтування на інші нові обставини, які б свідчили про те, що заявлені ризики зменшились та не виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_9 під вартою, апеляційна скарга не містить.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою продовження тримання під вартою ОСОБА_9 є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також, не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

За викладених обставин у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що саме запобіжний захід у виді продовження тримання підозрюваної під вартою на даному етапі досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_9 є недостатнім.

Ст. 198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Кваліфікація скоєного може бути змінена лише в порядку передбаченому КПК України, під час досудового розслідування, а всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, вірність кваліфікації скоєного, питання винності чи не винності ОСОБА_9 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного слідчий суддя врахував сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення; наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; дані про особу підозрюваного; вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожуватиме йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 з чим погоджується і апеляційний суд.

Слідчим та прокурором доведена наявність обставин, які об`єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження до ОСОБА_9 запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Слідчим суддею вимоги ч. 1 ст.197 КПК України дотримано.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Дана норма є імперативною.

Не дотримання вимог, ч. 3 ст. 295 КПК України, з боку слідчого чи прокурора не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді і не є підставою для не розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали.

З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 в межах строку досудового розслідування.

Разом з тим, перевіряючи ухвалу слідчого судді в частині визначення підозрюваному ОСОБА_9 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів вважає, що слідчий суддя передчасно визначив розмір застави.

Так, згідно ч.4 ст.183КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Прокурор у своїй апеляційній скарзі не оспорює висновків слідчого судді щодо необхідності обрання підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте вважає, що слідчим суддею безпідставно визначено розмір застави.

Захисники не оскаржували вказану ухвалу, якою фактично встановлено наявність всіх ризиків, що вбачає орган досудового слідства та задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 .

На думку колегії суддів такі доводи прокурора є слушними, виходячи зі змісту оголошеної ОСОБА_9 підозри, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 347 КК України, що в свою чергу обумовлено необхідністю застосування обмежень, які передбачені нормою п. п. 1, 4 ч. 4 ст. 183 КК України щодо права суду не визначати розміру застави.

Крім того, постановою колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16.06.2020 касаційні скарги прокурора та ОСОБА_13 задоволені у попередньому кримінальному провадженні де ОСОБА_9 пред`явлене обвинувачення за п. 4 ч. 2 ст. 115 та ч. 3 ст. 146 КК України. Скасовані вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 22.06.2018 та ухвала Харківського апеляційного суду від 29.11.2018, і призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

В постанові зазначено, що з урахуванням кваліфікації дій ОСОБА_9 органом досудового розслідування, у тому числі й за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, суду належало з`ясувати та надати оцінку доказам для встановлення того, чи усвідомлював винний (чи винні), що злочинними діями потерпілому завдано особливих фізичних страждань (зокрема шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень).

Висновки суду про необхідність кваліфікувати дії ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 121 КК України, а також виправдати його за ч. 3 ст. 146 КК України є передчасними і зроблені за відсутності належної оцінки зібраних доказів та без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття правильного рішення у кримінальному провадженні.

Таким чином колегія суддів, враховуючи викладені обставини, а саме той факт, що нові інкриміновані кримінальні правопорушення було вчинено із погрозою застосування насильства та застосуванням насильства, та керуючись вищенаведеними нормами закону, вважає за необхідне не визначати в даному випадку розмір застави на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи невинуватості ОСОБА_9 в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого скасувати в частині обрання альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, а в решті ухвалу залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.05.2021 в частині обрання альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

В решті ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.05.2021 щодо продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою в межах строку досудового розслідування залишити без змін.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді