Рішення

від 07.06.2021 по справі 440/2393/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2393/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області (надалі - відповідач), у якій, з урахуванням уточненої позовної заяви /а.с. 30-43/, просить визнати протиправним та скасувати рішення Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 26.02.2021 №371 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства" про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ - 01.03), орієнтовною площею 2,00 га, та зобов`язати Котелевську селищну раду Полтавського району Полтавської області не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням законної сили надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в межах за територіальною належністю Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Котелевської селищної ради від 26.02.2021 №371 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства" позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ - 01.03), орієнтовною площею 2,00 га з посиланням на те, що бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене в графічних матеріалах, не відноситься до земель комунальної власності. Проте, за твердженням позивача, бажана ним земельна ділянка відноситься до комунальної власності Котелевської селищної ради та жодної з наведених у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідачем не наведено.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху /а.с. 27-28/.

05 квітня 2021 року до суду надійшла заява адвоката Цуркана В.І. в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Сич С.С. від розгляду справи №440/2393/21 /а.с. 57-62/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року для вирішення питання про відвід судді Сич С.С. заяву адвоката Цуркана В.І. в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України /а.с. 72-73/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року (суддя Слободянюк Н.І.) відмовлено у задоволенні заяви адвоката Цуркана В.І. в інтересах ОСОБА_1 від 31 березня 2021 року про відвід судді у справі №440/2393/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Справу передано судді Сич С.С. для продовження розгляду /а.с. 76-78/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2393/21, клопотання позивача про залучення третьої особи задоволено, залучено Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази та встановлено строк для їх надання до суду /а.с. 81-84/.

20 квітня 2021 року до суду надійшли пояснення третьої особи /а.с. 96-98/, у яких представником ГУ Держгеокадастру у Полтавській області зазначено, що відповідно до інформації, наданої відділом у Котелевському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області листом від 16.04.2021 №12/409-21, земельна ділянка, позначена на графічних матеріалах, доданих до позовної заяви, відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності. Представник третьої особи у письмових поясненнях просить розглянути справу з урахуванням наданих пояснень.

22 квітня 2021 року до суду надійшов відзив Котелевської селищної ради /а.с. 102-106/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до інформації, яка відображена на Публічній кадастровій карті України та графічних матеріалах, доданих до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, спірна земельна ділянка розташована за межами населених пунктів, розпорядником яких є ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, а не Котелевська селищна рада. Вказує, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність ОСОБА_1 , не передана у комунальну власність, підставою для прийняття спірного рішення слугувало те, що запитувана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту Котелевської селищної ради, тому відповідач вважає, що у нього відсутні повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою на цю земельну ділянку. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у відшкодуванні судових витрат.

11 травня 2021 року до суду надійшла заява позивача, у якій зазначено про те, що ОСОБА_1 не претендує на земельну ділянку за кадастровим номером 5322255100:00:004:1236, яка наведена лише як прив`язка до поруч розташованих вільних земельних ділянок на території Котелевського району. На карті викопіювання позивачем відмічена інша земельна ділянка, на яку позивач не претендує. Наголошує, що наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 09.12.2020 №31-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передано Котелевській селищній раді Полтавського району Полтавської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2914,6706 га, які розташовані за межами населених пунктів згідно з актом приймання-передачі. Вважає, що обрана позивачем земельна ділянка, яка знаходиться на території Котелевського ОТГ, є власністю територіальної громади.

Справа розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини 6 якої, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 звернулася до Котелевської селищної ради із заявою від 19.01.2021, у якій просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства для подальшої передачі у приватну власність в адміністративно-територіальних межах Котелевської селищної ради /а.с. 107/. До заяви позивачем було додано: копії паспорту та ідентифікаційного номера позивача /а.с. 109/, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки /а.с. 108/.

За результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 рішенням шостої сесії восьмого скликання Котелевської селищної ради від 26.02.2021 №371 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства" вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (КВЦНЗ - 01.03), орієнтовною площею 2,00 га, у зв`язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене заявницею в графічних матеріалах, не відноситься до земель комунальної власності /а.с. 49/.

Не погодившись з рішенням шостої сесії восьмого скликання Котелевської селищної ради від 26.02.2021 №371 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства", позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню шостої сесії восьмого скликання Котелевської селищної ради від 26.02.2021 №371 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства", суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі №21-358а13 та в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 07.06.2019 у справі №826/17196/17, від 25.02.2020 у справі №723/1964/14-а, від 22.04.2020 у справі №818/1707/16.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернулася до Котелевської селищної ради із заявою від 19.01.2021, у якій просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства для подальшої передачі у приватну власність в адміністративно-територіальних межах Котелевської селищної ради /а.с. 107/. До заяви позивачем було додано: копії паспорту та ідентифікаційного номера позивача /а.с. 109/, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки /а.с. 108/.

Отже, позивачем у заяві зазначено цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри, надано відповідачу графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного номера.

З доданого позивачем до заяви від 19.01.2021 графічного матеріалу (схеми) /а.с. 108/ можливо встановити орієнтовне місце розташування земельної ділянки (заштриховане), що зазначена поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 5322255100:00:004:1236.

Отже, обрана позивачем земельна ділянка, що зазначена позивачем на графічних матеріалах, не збігається із земельною ділянкою з кадастровим номером 5322255100:00:004:1236 (перебуває у приватній власності) та не накладається на неї, а знаходиться поряд з нею /а.с. 108, 111/.

Підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спірному рішенні шостої сесії восьмого скликання Котелевської селищної ради від 26.02.2021 №371 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства" зазначено те, що бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене заявницею в графічних матеріалах, не відноситься до земель комунальної власності.

ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надано суду письмові пояснення, у яких вказано, що земельна ділянка, яка позначена на графічних матеріалах, доданих до позовної заяви, відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності /а.с. 97/, на підтвердження чого до суду надано лист відділу у Котелевському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 16.04.2021 №12/409-21, яким повідомлено, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність гр. ОСОБА_1 відповідно до графічних матеріалів, доданих до заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що надійшли до Котелевської селищної ради, розташовані за межами населених пунктів та відносяться до земель сільськогосподарського призначення державної власності /а.с. 99/.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" кадастрова карта (план) - графічне зображення, що містить відомості про об`єкти Державного земельного кадастру.

Статтею 35 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що кадастрова карта (план) ведеться для актуалізованого відображення у часі об`єктів Державного земельного кадастру у межах кадастрового кварталу, кадастрової зони, у цілому в межах території адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, місто, район, область, Автономна Республіка Крим). Кадастрова карта (план) ведеться в електронній (цифровій) формі.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України "Про Державний земельний кадастр" на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються картографічна основа, індексні кадастрові карти (плани) та всі відомості Державного земельного кадастру, передбачені статтями 12-15 цього Закону, в тому числі у векторному вигляді, без права їх зміни (редагування).

Відомостями Публічної кадастрової карти України, оприлюдненої на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, (https://map.land.gov.ua/?cc=3875966.441627583,6461887.241957744&z=16&l=water,pcm_srada_parcel_hole,kadastr&bl=ortho10k_all&marker=3875966.441627583,6461887.241957744) також підтверджено, що обрана позивачем земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно з частиною 1 статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Пунктами 3, 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06 вересня 2012 року № 5245-VI, який набрав чинності 01.01.2013, передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

У державній власності залишаються: а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони; б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.

Пунктами 7, 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06 вересня 2012 року № 5245-VI, який набрав чинності 01.01.2013, встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Статтею 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV встановлено особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності.

Так, відповідно до приписів статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.

Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.

Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Таким чином, відсутність реєстрації права державної власності в Державному реєстрі прав на обрану позивачем земельну ділянку, не свідчить про відсутність права державної власності на неї, оскільки таке право державної власності виникло в силу Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06 вересня 2012 року № 5245-VI, який набрав чинності 01.01.2013, та рішення органу державної влади про передачу земельної ділянки у власність або користування може прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.

Оцінюючи доводи позивача про те, що вказана земельна ділянка була передана з державної у комунальну власність наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 09.12.2020 №31-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 р. № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" з метою забезпечення виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 р. № 449 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" Кабінетом Міністрів України постановлено Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити, зокрема, передачу з 17 листопада 2020 р. земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України, рекомендовано органам місцевого самоврядування зареєструвати право комунальної власності на отримані земельні ділянки сільськогосподарського призначення у порядку, встановленому законом.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 09.12.2020 №31-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" вирішено передати Котелевській селищній раді Полтавського району (Котелевського району) Полтавської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2914,6706 га, які розташовані за межами населених пунктів згідно з актом приймання-передачі /а.с. 135/.

У пункті 2 наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 09.12.2020 №31-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передбачено, що право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державному реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" /а.с. 135/.

Суд враховує, що порядок передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність встановлений статтею 117 Земельного кодексу України.

Частиною 1 статті 117 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Згідно з приписами частин 3, 4 статті 79-1 Земельного кодексу України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Таким чином, у рішеннях органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у державну чи комунальну власність зазначаються сформовані земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери.

Актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, складеного між ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та Котелевською селищною радою 09.12.2020, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 09.12.2020 №31-ОТГ передано із земель державної власності, а Котелевською селищною радою Полтавського району (Котелевського району) Полтавської області прийнято у комунальну власність земельні ділянки згідно з додатком.

Позивачем надано до суду витяг з додатку до акту від 09.12.2020 та наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 09.12.2020 №31-ОТГ /а.с. 137/, за змістом якого з державної у комунальну власність передано земельну ділянку з кадастровим номером 5322255100:00:003:1112.

Досліджуючи Публічну кадастрову карту України суд встановив, що земельна ділянка з кадастровим номером 5322255100:00:003:1112 не збігається, не накладається та не межує з обраною позивачем земельною ділянкою (https://map.land.gov.ua/?cc=3869534.5256738598,6461815.201842412&z=14&l=water,kadastr&bl=ortho10k_all&marker=3868348.504419745,6462804.98836112).

Дослідивши додаток до акту від 09.12.2020 та наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 09.12.2020 №31-ОТГ у повному обсязі , який оприлюднений на веб-сайті ГУ Держгеокадастру у Полтавській області (https://poltavska.land.gov.ua/peredacha-zemel-hromadam/), суд встановив, що всі включені до цього додатку 160 земельних ділянок є сформованими та мають кадастрові номери.

Крім того, судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 26.01.2021 №9-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передано Котелевській селищній раді Полтавського району (Котелевського району) Полтавської області у комунальну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 29,9000 га, яка розташована за межами населених пунктів згідно з актом приймання-передачі від 26.01.2021, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 5322285000:00:002:0596.

Також наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 11.02.2021 №39-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передано Котелевській селищній раді Полтавського району (Котелевського району) Полтавської області у комунальну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 20,2820 га, яка розташована за межами населених пунктів згідно з актом приймання-передачі від 11.02.2021, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 5322255100:00:001:0358.

У свою чергу, земельна ділянка, яка обрана позивачем та зазначена ним на графічних матеріалах, що подавалися відповідачу, не має кадастрового номеру (https://map.land.gov.ua/?cc=3875954.4983419143,6461915.90584335&z=16&l=water,kadastr&bl=ortho10k_all&marker=3875954.4983419143,6461915.90584335).

Згідно з відомостями Публічної кадастрової карти України (https://map.land.gov.ua/?cc=3875966.441627583,6461887.241957744&z=16&l=water,kadastr&bl=ortho10k_all&marker=3875966.441627583,6461887.241957744) обрана позивачем земельна ділянка знаходиться на території Котелевської селищної ради Полтавського району (Котелевського району) Полтавської області, не має кадастрового номера та не входить до складу сформованих земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номера.

Земельна ділянка, яка обрана позивачем та зазначена ним на графічних матеріалах, що подавалися відповідачу, відсутня у додатках до вказаних вище наказів та актів, а отже на час прийняття оскаржуваного рішення не була передана з державної власності у комунальну власність наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 09.12.2020 №31-ОТГ та актом від 09.12.2020, а також наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 26.01.2021 №9-ОТГ та актом від 26.01.2021 чи наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 11.02.2021 №39-ОТГ та актом від 11.02.2021.

Зважаючи на вищевикладене, суд відхиляє доводи позивача про те, що обрана ним земельна ділянка, що зазначена на графічному матеріалі, знаходиться у комунальній власності.

Таким чином, обрана позивачем земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів, про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо якої позивач звернувся до Котелевської селищної ради із заявою від 19.01.2021, на час винесення оскаржуваного рішення в силу Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06 вересня 2012 року № 5245-VI, який набрав чинності 01.01.2013, знаходилася у державній власності, та на час прийняття оскаржуваного рішення не передавалася з державної власності у комунальну власність Котелевської селищної ради.

Посилання представника позивача на необхідність передання у комунальну власність усіх без виключення земель сільськогосподарського призначення державної власності не спростовують того, що на дату розгляду Котелевською селищною радою заяви ОСОБА_1 від 19.01.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою обрана позивачем земельна ділянка не була передана з державної у комунальну власність та до земель комунальної власності не відносилась.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Отже, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області наділено повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Тому повноваження щодо передачі обраної позивачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування відповідно до вимог частини 4 статті 122 Земельного кодексу України на час прийняття оскаржуваного рішення належали ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку, що невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів у даному випадку полягає у тому, що відповідно до статей 118, 122 Земельного кодексу України у відповідача Котелевської селищної ради на час прийняття спірного рішення були відсутні повноваження передавати у власність обрану позивачем земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів, та надавати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки, яка не відносилася до земель комунальної власності. Повноваження розпоряджатися вказаною земельною ділянкою належали ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення шостої сесії восьмого скликання Котелевської селищної ради від 26.02.2021 №371 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства" прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

При вирішенні даної справи судом враховано позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн., що підтверджується квитанцією №89889 від 16.03.2021 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Позивачем заявлено клопотання про вирішення судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Разом з тим, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 77, 120, 139, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області (ідентифікаційний код 13955812, вул. Полтавський Шлях, 224, смт. Котельва, Полтавська область, 38600), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич