Постанова

від 01.06.2021 по справі 610/3537/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 р. Справа № 610/3537/20

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 16.03.2021 (головуючий суддя І інстанції: Купін В.В.) по справі № 610/3537/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності №547-ДК/0215По/08/01/-20 від 15.12.2020;

- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 16.03.2021 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 16.03.2021 по справі № 610/3537/20 скасовано.

Визнано протиправною та скасовано постанову про притягнення до адміністративної відповідальності №547-ДК/0215По/08/01/-20 від 15.12.2020.

24.05.2021 позивачем подано до апеляційного суду заяву про винесення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 судових витрат, які складаються зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн та витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді першої інстанції у розмірі 5 000,00 грн.

01.06.2021 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області подало заперечення на заяву, в яких зазначило, що ОСОБА_1 документально не підтверджено понесені ним витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, ухвалить нове судове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .

Згідно з ч.6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першоїстатті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18, від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що представництво інтересів ОСОБА_1 у суді першої інстанції здійснювалося адвокатом Поповим В.Ю. на підставі договору № 01/02/21 про надання правової допомоги від 26.12.2019 (а.с. 101).

Згідно п. 2.1 Договору адвокат представляє та захищає інтереси клієнта в судах загальної та спеціальної юрисдикції, у тому числі у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, з усіма правами наданими позивачу відповідно до вимог КАС України, у тому числі правом подавати та отримувати відповідні документи, довідки тощо, подавати відповідні заяви, скарги, клопотання тощо з правом підписання від імені Клієнта, виконувати усі інші дії, пов`язані з виконанням даного Договору та необхідними для належного представництва і захисту інтересів клієнта.

Детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати клієнтом гонорару адвокату також фактичних витрат, пов`язаних із виконанням даного Договору, обумовлюється сторонами окремо та може визначатися додатковими угодами до цього договору. На визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь складності справи, об`єм правових послуг, необхідних для досягнення бажаного Клієнтом результату (п. 4.2 Договору).

Згідно додаткової угоди від 02.02.2021 до цього договору, сума гонорару адвоката за вказаним договором складає 5 000,00 грн незалежно від строків та результатів вирішення спірних правовідносин, ступеню складності справи, обсягу правових послуг, необхідних для досягнення бажаного клієнтом результату (а.с. 102).

Отже розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц.

Відповідач, у відзиві на позовну заяву, зазначав про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу з предметом позову та складністю справи, крім того вказував, на відсутність доказів сплати гонорару.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу і пропорційності їх складності правовому супроводу справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що гонорар в сумі 5000,00 грн є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг з огляду на наступне.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що адвокатом надані позивачу послуги зі складання та підписання заяв : - про уточнення позову, - згоду на відкладення розгляду справи, - долучення доказів до матеріалів справи.

Адвокат почав представляти інтереси позивача вже після відкриття провадження у справі, що свідчить про те, що ним не надавались послуги зі складання первісного позову. Разом з тим, складання первісного позову потребує повного аналізу обставин справи і нормативно-правової бази.

Колегія суддів зазначає, що уточнений позов в більшій частині дублює зміст первісного позову, тобто його підготовка не потребувала значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Щодо послуг зі "складання заяв про долучення доказів, відкладення розгляду справи", колегія суддів зазначає, що зазначені заяви складені в обсязі текстового формату не більше ніж пів сторінки А4, складаються з одного речення, що свідчить, що їх складання не вимагало значних професійних зусиль та навичок , аналізу діючого законодавства.

Крім того, суд враховує, що предметом спору є постанова Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №547-ДК/0215По/08/01/-20 від 15.12.2020 про застосування до позивача штрафу у розмірі 340,00 грн, в той час як, витрати з надання правничої допомоги визначено у розмірі 5 000,00 грн, отже заявлена до відшкодування сума значно перевищує ціну позову, що свідчить про її не співмірність .

Таким чином, беручи до уваги, що дана справа є незначної складності, враховуючи, що обсяг обставин, які є предметом доказування по даній справі, та доказів, якими підтверджуються ці обставини, не є надто значним, ціну позову, колегія суддів вважає, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 грн. є завищеною та неспівмірною із складністю цієї справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Разом з тим, враховуючи, що факт надання правничої допомоги підтверджено документально, колегія суддів, застосовуючи принцип співмірності, вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн.

Посилання представника позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 28.12.2020 по справі № 640/18402/19, відповідно до якої в разі визначення в межах цієї справи розміру гонорару адвоката у фіксованому розмірі, що не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, визнання такого розміру є визначеним, колегія суддів не приймає, оскільки до вказаного висновку Верховний Суд дійшов, попередньо дослідивши матеріали справи на предмет наявності в них складених та підписаних адвокатом всіх процесуальних документів від імені та в інтересах позивача, а також виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, зазначивши, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 12 350 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Вказане свідчить про те, що навіть за умови визначення у договорі фіксованого розміру гонорару адвоката, суд оцінюючи такий розмір має надавати оцінку всім складовим таких витрат та може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Доводи відповідача, щодо відсутності доказів сплати витрат на правову допомогу, колегія суддів відхиляє, оскільки згідно ч. 7 ст. 139 КАС України відшкодуванню підлягають судові витрати, що сплачені або підлягають сплаті.

Щодо посилання відповідача на відсутність детального опису робіт на виконання положень ч. 4 ст. 134 КАС України, колегія суддів звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена для визначення розміру витрат , в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Щодо стягнення витрат зі сплати судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 840,80 грн та апеляційної скарги в розмірі 1 362,00 грн, що підтверджується квитанціями від 22.01.2021 та від 16.04.2021 (а.с. 28, 144).

Проте, відповідно до ч. 5 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання позову до сплати підлягав судовий збір у розмірі 420,40 грн, за подання апеляційної скарги - 630,60 грн.

Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду позов задоволено, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 051,00 грн (420,40 грн + 630,60 грн).

Керуючись ст. ст. 252, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (ЄДРПОУ 397928822 вул. Космічна, 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн 00 коп та на професійну правничу допомогу у сумі 1000,00 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Русанова В.Б. Судді Жигилій С.П. Перцова Т.С.

Повний текст додаткової постанови виготовлений 07.06.2021.