УХВАЛА
07 червня 2021 року
м. Київ
справа № 420/2690/20
адміністративне провадження № К/9901/9113/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Есвайр до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість,-
в с т а н о в и в :
15 березня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №420/2690/20.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: касаційну скаргу було подано з порушенням строку, встановленого статтею 329 КАС України та статті 330 КАС України. Виявлені недоліки запропоновано усунути шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій зазначити підстави для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів, документа про сплату судового збору та зазначити підстави касаційного оскарження судових рішень встановлених статтею 328 КАС України.
Роз`яснено, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк в частині незазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
На виконання вимог зазначеної вище ухвали скаржником до суду касаційної інстанції подано уточнену касаційну скаргу, платіжне доручення, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що повний текст оскаржуваного рішення апеляційного суду ним отримано нарочно 12 лютого 2021 року.
На підтвердження вказаної інформації відповідачем надано копію першої сторінки оскаржуваної постанови з вхідним номером реєстрації кореспонденції Головного управління ДПС в Одеській області та скриншот з офіційного сайту П`ятого апеляційного адміністративного суду про роботу суду. Будь-яких інших поважних підстав для поновлення такого процесуального строку заявником не наведено.
Дослідивши наведені заявником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави суд приходить до висновку, що такі не можуть бути визнані поважними, а докази, надані на їх підтвердження, достовірними з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України, статтею 329 якого встановлено строк для подання касаційної скарги.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Статтею 75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У даному випадку, достовірним доказом, який би підтверджував дату отримання процесуального документа, як вказувалося в ухвалі суду про залишення касаційної скарги без руху, є конверт (його копія), яким направлялась копія постанови або довідка відділення поштового зв`язку ПАТ "Укрпошта" про дату вручення такого поштового відправлення.
Однак, за відсутності в розпорядженні касаційного суду матеріалів справи, та обставина, що отримання копії постанови підтверджується розпискою відповідача в матеріалах справи, не може бути перевірена .
Штамп реєстрації вхідної кореспонденції контролюючого органу на копії постанови також є односторонньою дією і не підтверджує отримання відповідачем копії оскаржуваного рішення апеляційного суду у певну дату, не встановлює і не спростовує фактів, що мають значення для справи та не може слугувати підтвердженням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними, оскільки відповідачу було надано більш ніж достатньо часу для отримання вказаної довідки представником особисто в приміщенні суду або за допомогою засобів поштового зв`язку.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, яка перебуває у прямій залежності від волі скаржника. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
В контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України та доказів, скаржником не наведено.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, оскільки за наведених обставин та в обсязі наданих позивачем доказів, вказані підстави пропуску строку касаційного оскарження судових рішень не можна визнати поважними.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку на касаційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в:
Визнати неповажними причини пропуску скаргою Головним управлінням ДПС в Одеській області строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №420/2690/20.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №420/2690/20.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Н.Є. Блажівська
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2021 |
Оприлюднено | 08.06.2021 |
Номер документу | 97461386 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Желтобрюх І.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні