Постанова

від 08.06.2021 по справі 592/46/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року

м.Суми

Справа №592/46/21

Номер провадження 22-ц/816/776/21

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агротон - С ,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агротон - С на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 березня 2021 року в складі судді Катрич О.М., ухваленого в м. Суми,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом у січні 2021 року, в якому після уточнення, ОСОБА_1 просила стягнути з ТОВ Агротон - С на свою користь заборгованість по договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0012, від 30.08.2018 року № б/н та по договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0030, від 30.08.2018 року № б/н у сумі 17 856,16 грн., а також судовий збір за подання даної позовної заяви у розмірі 908,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що їй на праві власності належать по 1/2 земельних ділянок, кадастровий номер 5923586700:03:006:0012 (площа - 3,9505 га) та кадастровий номер 5923586700:03:006:0030 (площа - 0,4222 га). 30.08.2020р. між нею та відповідачем було укладено договори про оренду вищевказаних земельних ділянок до 31.12.2025 року. У зв`язку з невиконанням умов договорів перед позивачем виникла заборгованість. Крім того, відповідно до п. 13 договорів, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100% річної орендної плати, встановленої цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.03.2021 року позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ Агротон - С на користь ОСОБА_1 заборгованість по договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0012, від 30.08.2018 року № б/н та по договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0030, від 30.08.2018 року № б/н у сумі 17 856,16 грн.

Стягнуто з ТОВ Агротон - С на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт наявності заборгованості з орендної плати, тому підлягають стягненню суми основного боргу, а також штраф та пеня відповідно до умов договору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ Агротон - С подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому вказує, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність підстав для задоволення вимог позову, оскільки відповідачем було виконано умови договору з виплати орендної плати своєчасно, а саме: 21.12.2018 року було перераховано суму орендної плати в розмірі 9920,14 грн одразу за 2018 та 2019 рік (по 4960 грн за кожний рік), з урахуванням вже сплачених сум податків та обов`язкових платежів, як податковим агентом відповідно до законодавства. Оскільки виплата орендної плати була здійснена наперед, що не заборонено законом, то в 2019 року нарахування та виплата не здійснювалась. 07.02.2020 року позивачу було виплачено 4960,00 грн орендної плати за 2020 рік та таку ж суму 26.01.2021 року - за 2021 рік. Вказує, що оскільки виплата орендної плати здійснювалась своєчасно, то відсутні підстави і для нарахування штрафів та пені. Крім того, з рішення суду не зрозуміло, яка сума є сумою осиного боргу, а яка штрафом та пенею.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Вказує, що судом постановлене законне та обґрунтоване рішення, тому підстав для його скасування немає, а доводи апеляційної скарги не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається із цивільної справи та встановлено судом першої інстанції, що 30.08.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агротон-С було укладено договори про оренду земельних ділянок до 31.12.2025 року (а.с. 9-16).

Нормативна грошова оцінка відповідно до пункту 5 договорів становить: земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0030 (площа - 0,4222 га) - 2 104 грн; земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0012 (площа-3,9505 га) - 121 126,66 грн.

Відповідно до пунктів 9, 10 договорів орендна плата за договорами становить 9% від 1/2 нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сплачується орендарем до 31 грудня поточного року та становить за договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0030 (площа - 0,4222 га) - 94,72 грн, договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923586700:03:006:0012 (площа-3,9505 га) - 5 450,70 грн.

Згідно пункту 23 договорів орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 13 договорів передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 % річної орендної плати, встановленої договором та справляється пеня у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України йдеться про те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 24, 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

З наданих позивачем виписок по картковому рахунку вбачається, що ТОВ Агротон-С було здійснено наступні платежі: у 2018 році нараховано 9 920,14 грн, дата - 21.12.2018 року, призначення платежу - perevod sredstv ; у 2020 році нараховано 4 960,20 грн, дата - 07.02.2020 року, призначення - оренда землі 2019 рік; у 2021 році нараховано 4 960,00, дата - 26.01.2021року, призначення - оплата за земельний пай за 2021 рік (а.с. 56-58).

Відповідно до наданої відповідачем довідки (а.с. 37) вбачається, що за 2018 рік було нараховано всього орендної плати до виплати 4960,00 грн та 21.12.2018 року виплачено 9920,14 грн, за 2019 рік нараховано 4960,00 грн - виплачено не було, за 2020 рік - нараховано 4960,00 грн та виплачено 4960,00 грн - 07.02.2020 року.

Також, з реєстру документів за дату 07.02.2020 року, наданого відповідачем, вбачається, що 07.02.2020 року на рахунок ОСОБА_1 було сплачено 4960,00 грн за оренда земпаю 2019 р. по нарах, і перерах. повн. без пдв (а.с. 39).

Таким чином, матеріалами справи доведено, що орендна плата за 2019-2020 роки була сплачена з порушенням строків її сплати, визначеної в договорах оренди земельних ділянок, погоджено сторонами у справі.

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Проте, в порушення приведених норм матеріального та процесуального права відповідачем не було надано як суду першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, належних та допустимих доказів про дотримання строків виплати орендної плати.

Внесення товариством у 2018 році суми більшої, ніж орендна плата за договорами, не може свідчити про сплату орендної плати за 2019 рік, оскільки з банківських виписок та довідок товариства вбачається, що це оренда плата саме за 2018 рік, і цими документами також підтверджується, що орендна плата за 2019 рік була сплачена відповідачем у 2020 році.

Також, за вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для засування штрафних санкцій, визначених умовами договорів за несвоєчасність сплати орендної плати.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права та фактично зводяться до переоцінки доказів наданої судом першої інстанції без посилення на обставини, які не були враховані при вирішенні справи.

Доводи з приводу неясності складових заборгованості не можуть бути підставою для скасування рішення суду. В такому разі відповідач не позбавлений можливості звернутись до місцевого суду із заявою про роз`яснення судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, й міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010 року, заява №4909/04).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агротон - С залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: О.Ю. Кононенко

В.І. Криворотенко