Рішення
від 25.05.2021 по справі 380/7533/20
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року справа №380/7533/20

зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Бабич Ю.

за участю представників сторін:

позивача Саніна А.І.,

відповідача Павліша О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комп`ютекс Авто ЛТД до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Комп`ютекс Авто ЛТД (місцезнаходження: вул. Кн.Ольги, 5а, м.Львів, 79044; код ЄДРПОУ: 22331602) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039), в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 25 травня 2020 року №0005103201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 154000 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 24 грудня 2020 року №0005360508 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 521957,16 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 24 грудня 2020 року №0019950709 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 250000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що фактична перевірка товариства проведена без належних підстав, які передбачені податковим законодавством. Згідно з висновками Акту перевірки, на думку перевіряючих, позивачем допущені наступні порушення: не обладнано зареєстрованими у встановленому законодавством порядку витратомірами-лічильниками на місці відпуску та рівноміром-лічильником рівня даних товарів (продукції) у резервуарі, не забезпечено формування та подання до центрального органу влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки та обсяг обігу пального. Вважає, такі висновки податкового органу необґрунтованими, те не підтвердженими належними доказами, а сама передача облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників до органів ДПС електронними засобами зв`язку з акцизних складів пального є неможливою, оскільки станом на день проведення перевірки відсутнє програмне забезпечення, яке дозволяє передавати такі дані, а органам ДПС їх приймати. Просить позовні вимоги задовольнити, а податкові повідомлення-рішення скасувати.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що працівниками контролюючого органу була проведена фактична перевірка АЗС, що розташована за адресою: Львівська область, м.Пустомити, вул. Привокзальна, 8, що належить суб`єкту господарювання ТзОВ Комп`ютекс Авто ЛТД . Фактичною перевіркою встановлено, що позивач у своїй діяльності використовує 4 резервуари, які не обладнанні рівномірами-лічильниками та дві паливно-роздавальні колонки, які виконують функції витратомірів-лічильників без позитивних результатів повірки оцінки відповідності чим порушено пп.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України, а також згідно пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПК України суб`єкт господарювання не формував дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби. Щодо підстав проведення перевірки, відповідач зазначає, що здійснення функцій визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, пального є самостійною підставою для прийняття керівником контролюючого органу наказу про проведення фактичної перевірки. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді від 21.09.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 23.02.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача під час судового розгляду позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач, ТзОВ Комп`ютекс Авто ЛТД , має право на здійснення роздрібної торгівлі пальним відповідно до Ліцензії № 13250314201900187.

Головне управління ДПС у Львівській області відповідно до наказу №м 2055 від 28.04.2020 та направлень від 28.04.2020 № 891, 892, 893 провело фактичну перевірку АЗС, що розташована за адресою: Львівська область, м.Пустомити, вул. Привокзальна, 8, та належить суб`єкту господарювання ТзОВ Комп`ютекс Авто ЛТД .

За результатами перевірки складено Акт від 04.05.2020 № 138/255/32.01/22331602 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального. Фактичною перевіркою встановлено, що ТзОВ Комп`ютекс Авто ЛТД у своїй господарській діяльності використовує 4 резервуари, які не обладнанні рівномірами-лічильниками та 2 паливо-роздавальні колонки, які виконують функції витратомірів-лічильників без позитивних результатів повірки оцінки відповідності, чим порушено пп.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України, а також згідно пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПК України суб`єкт господарювання не формував дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби.

На підставі вказаного акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 25.05.2020 № 0005103201, яким за порушення вимог пп.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України та на підставі пп. 54.3.3 п.54.3 ст. 53, п. 128-1.1 ст. 128.1 та п. 128-1.3 ст. 128-1 ПК України застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 154000 грн.

Також, Головне управління ДПС у Львівській області відповідно до наказу №2227 від 17.06.2020 та направлень від 17.06.2020 № 3579, 3474, 3475 провело фактичну перевірку ГАЗС, що розташована за адресою: Львівська область, м.Пустомити, вул. Привокзальна, 8, та належить суб`єкту господарювання ТзОВ Комп`ютекс Авто ЛТД .

За результатами перевірки складено Акт від 25.06.2020 № 0717/13/05/РРО/22331602 перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій. Фактичною перевіркою встановлено, що ТзОВ Комп`ютекс Авто ЛТД у своїй діяльності використовує три діючих резервуари за адресою Львівська область, м.Пустомити, вул. Привокзальна, 8, а саме резервуар об`ємом 25 м.куб. (ДП), резервуар об`ємом 10 м.куб. (бензин А92), резервуар об`ємом 10 м.куб. (бензин А95), які не обладнанні рівнемірами-лічильниками та дві паливо-роздавальні колонки, які обладнанні 8 роздавальними пістолетами, на яких не встановлено та не обладнано витратоміри-лічильники. Станом на 25.06.2020 в органах ДПС рівнеміри-лічильники та витратоміри-лічильники не зареєстровані, чим порушено пп.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України.

Крім того, перевіркою встановлено факт порушення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон № 265) Додатково перевіркою встановлено, що відпуск ПММ здійснювався 47 робочих дні.

За наслідками даного Акту перевірки винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 16.07.2020 № 0005360508, яким за порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265 та на підставі пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України і ст. 20 Закону № 265 застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 521957 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 16.07.2020 № 0005370508 яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 550000 за не обладнання та відсутність реєстрації в ЄДР

рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників; 47000 грн. неподання даних про фактичні залишки пального.

За наслідками процедури адміністративного оскарження до органу вищого рівня (ДПС України), було частково задоволено скаргу позивача та скасовано ППР від 16.07.2020 року № 0005370508 в частині застосування до позивача штрафних санкцій на суму 347000 грн.

Таким чином, Головним управлінням ДПС у Львівській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.12.2020 року № 0019950709 про застосування штрафних санкцій у сумі 250000,00 грн.

Позивач вважаючи, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені безпідставно, за відсутності доказів, які б підтверджували виявлені контролюючим органом порушення, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом1.1. статті 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

За приписами п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (п.61.2 ст.61 ПК України).

Відповідно до пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Види перевірок, які контролюючі органи мають право проводити, визначеніст.75 ПК України, пунктом 75.1 якої визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, зокрема, посилається на відсутність контролюючого органу підстав для проведення перевірки.

Суд вважає, що з метою реалізацією приписів статті 9 КАС України щодо оцінки правомірності спірних податкових повідомлень-рішень суд виходить з правового висновку, що міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2020 року по справі №826/17123/18.

Згідно з ним, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

З урахуванням наведеного, суд у першу чергу здійснює оцінку правомірності призначення та проведення відповідачем перевірок за результатом яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п.п.80.2.2, 80.2.5 п.80.2 фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Суд зазначає, що підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Підставою для проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.2. пункту 80.2. статті 80 ПК України, отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктами 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби та отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального

Такий висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 08 вересня 2020 року у справі №640/21536/19.

Аналіз вказаних норм дозволяє визначити умови виникнення вказаного права, до яких відноситься наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині:

виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

цільового використання спирту платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Окремою підставою для проведення перевірки можливо визнати здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Суд дійшов висновку, що пп. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України визначені дві окремі групи правових підстав для проведення фактичної перевірки: "наявність та/або отримання інформації про порушення вимог законодавства..." та "здійснення функцій, визначених законодавством...".

При цьому, перевірки з питань обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, віднесено до умовно першої з групи підстав для їх проведення - за наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в цій частині. Як вже зазначалося, ці підстави відокремлені від підстави, що наведена відповідачем у наказах №2055 від 04.05.2020 та № 2227 від 25.06.2020.

Зважаючи на це, а також спеціальний характер даної частини норми за предметом правового регулювання, суд дійшов висновку, що для підтвердження права проведення фактичної перевірки дотримання вимог законодавства щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, незабезпечення своєчасного подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі контролюючий орган повинен довести наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в цій частині.

Щодо факту незабезпечення своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі, суд вважає що відповідачем повинна була бути здійснена камеральна перевірка, а не фактична перевірка.

Проте, як убачається із матеріалів справи відповідачем не надано жодних доказів того, що контролюючим органом отримано інформацію, яка зумовлює виникнення обґрунтованої та законодавчо встановленої необхідності для контролюючого органу зі здійснення належного податкового контролю.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення позивачем вимог законодавства. Як у наказі про призначення перевірки, так і в будь-якому іншому документі, що містяться в матеріалах справи, податковий орган не конкретизує суть порушення.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності підстав для прийняття наказів №2055 від 04.05.2020 та № 2227 від 25.06.2020, а отже й призначення перевірок за результатами яких прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що стаття 19 Податкового кодексу України визначає, що контролюючі органи виконують функції щодо здійснення ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (з наступними змінами та доповненнями, Закон №481/95-ВР).

При дослідженні правових підстав для проведення спірних перевірок судом встановлено, що в обґрунтування права на проведення перевірки у наказі № 2055 від 04.05.2020 відповідач зазначив, що вона проводиться з метою здійснення функцій, визначених законодавством України в сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

У якості нормативно-правових актів, які є підставою для проведення перевірки, у наказі визначені Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (надалі - Закон №481), п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України, Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. N218, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 р. за N 679/6967.

Наведені вище Правила та Закон не визначають підстав проведення перевірок.

У відповідності до ст. 77 КАС України контролюючий орган не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для проведення фактичної перевірки з вказаних питань, а саме документів, які б підтверджували наявність інформації про відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, несвоєчасність подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі.

У своєму відзиві відповідач посилається на чисельні документи, які на його думку підтверджують порушення позивачем вимог податкового законодавства, як-то: формулярів (паспортів) на паливо - роздавальні колонки, прибуткові накладні на паливо а саме, бензину А92, дизельне паливо, книгу обліку розрахункових операцій з фіскальними звітними чеками роздрукованими на РРО, даних Z-звітів РРО, чеками РРО, даними декларації акцизного податку, акцизних накладних складених на реалізоване пальне, та на отримане.

Однак, зазначені документи були надані посадовим особам відповідача під час проведення фактичної перевірки. Доказів того, що ці або інші документи відповідач мав на дату винесення наказу про проведення перевірки сторонами суду не надано.

Проведення перевірки одночасно з різних питань вимагає підтвердження виникнення такого права за кожним з них. Водночас, відсутність права на проведення перевірки хоча б з одного питання виключає правомірність проведення усієї перевірки.

Як встановлено судом, за результатами спірних перевірок відповідачем встановлені порушення ст. 230 ПК України, якою врегульована діяльність акцизних складів. Перевірка дотримання цього законодавства вимагає такої з визначених п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України підстав, як "наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства". Втім, у наказах відповідача, на підставі яких проведені ці перевірки, такої підставі не зазначено.

Відтак, на підставі цих наказів у відповідача не виникло право проведення перевірки дотримання вимог ПК України, зокрема щодо діяльності акцизних складів. Тому складені на їх виконання Акти перевірки вважаються такими, що відомості, які у ньому містяться, одержано із порушенням встановленого законом порядку.

Таким чином відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення на підставі актів перевірки, які складені не у спосіб, передбачений ПК України - за відсутності права на проведення перевірки з питання дотримання Податкового кодексу. Це обумовлює висновок суду про протиправність прийнятих на його підставі спірних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25 травня 2020 року №0005103201, від 24 грудня 2020 року №0005360508, від 24 грудня 2020 року №0019950709 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ч.3 ст.139 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 25.05.2020 №0005103201.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 24.12.2020 №0005360508.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 24.12.2020 №0019950709.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комп`ютекс Авто ЛТД» (місцезнаходження: вул. Кн.Ольги, 5а, м.Львів, 79044; код ЄДРПОУ: 22331602) судовий збір в сумі 13 889 (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн 37 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено 04 червня 2021 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна

СудЛьвівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення25.05.2021
Оприлюднено10.06.2021
Номер документу97486620
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —380/7533/20

Ухвала від 17.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 01.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Постанова від 26.10.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шавель Руслан Миронович

Ухвала від 10.08.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шавель Руслан Миронович

Ухвала від 10.08.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шавель Руслан Миронович

Рішення від 25.05.2021

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Братичак Уляна Володимирівна

Ухвала від 21.09.2020

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Братичак Уляна Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні