Постанова

від 26.05.2021 по справі 907/101/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2021 р. Справа №907/101/20

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Фабриція Івана Івановича б/н від 22.02.2021 (вх. №01-05/709/21 від 23.02.2021)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.01.2021 (повний текст рішення складено 01.02.2021, суддя Ушак І.Г.)

у справі №907/101/20

за позовом Приватного підприємства "Ніка Транс", м. Ужгород

до відповідача Фізичної особи-підприємця Фабриція Івана Івановича, с. Лопухів, Тячівський р-н, Закарпатська обл.

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фізичної особи-підприємця Любімової Наталії Вікторівни, м. Львів

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фізичної особи-підприємця Кльок Світлани Ярославівни, м. Львів

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТзОВ ТД АКБ ПЛЮС , м. Херсон

про стягнення 24867,83 євро, що еквівалентно 666507,58 грн.

за участю представників:

від Приватного підприємства Ніка Транс : адвокат Субота М.І.;

ФОП Любімова Наталія Вікторівна;

від ФОП Кльок С.Я.: адвокат Рачкевич Н.В.;

від ТзОВ ТД АКБ ПЛЮС : адвокат Венглевський Б.Б.;

від відповідача: не з`явилися.

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27.01.2021 у справі №907/101/20 позов задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи-підприємця Фабриція Івана Івановича на користь Приватного підприємства "Ніка Транс" суму 24867,83 євро та у відшкодування судових витрат - суму 10350,90 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.01.2021 у справі №907/101/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2021 справу №907/101/20 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2021 відкрито апеляційне провадження, встановлено відповідачу строк до 19.03.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 24.03.2021.

22.03.2021 на адресу суду від ПП Ніка Транс надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 відкладено розгляд справи на 21.04.2021 та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ФОП Любімову Н.В., ФОП Кльок С.Я. та ТзОВ ТД АКБ ПЛЮС .

15.04.2021 на адресу суду від ТзОВ ТД АКБ ПЛЮС надійшов відзив на апеляційну скаргу з додатками, у якому третя особа просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

16.04.2021 на адресу суду від ФОП Любімова Н.В. надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги, у яких третя особа просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

20.04.2021 на адресу суду від ФОП Кльок С.Я. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому третя особа просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін..

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 розгляд справи відкладено до 26.05.2021 за клопотанням апелянта.

26.05.2021 на електронну адресу суду надійшла заява представника апелянта про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою його довірителя. У клопотанні також зазначено, що підтверджуючі документи буде надано в наступному судовому засіданні.

В судовому засіданні 26.05.2021 учасники справи заперечили проти задоволення клопотання апелянта про відкладення розгляду справи.

Представник апелянта в судове засідання не з`явився.

Колегія суддів, заслухавши думку представників учасників справи, ухвалила відмовити в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки хвороба довірителя не є перешкодою для забезпечення участі його представника в судове засідання, адвокат Логай І.І., який представляє інтереси апелянта, не навів у клопотанні жодних причин неможливості з`явитись в судове засідання для здійснення належного представництва інтересів його довірителя. Окрім того, апеляційний суд враховує, що розгляд справи двічі відкладався за клопотанням апелянта.

Розглянувши клопотання апелянта про дослідження в судовому засіданні доказу, отриманого після рішення суду, а саме СD-диску з відеозаписом дій відправника при перевантаженні акумуляторних батарей, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки апелянт на навів об`єктивних причин неможливості подання такого доказу до суду першої інстанції у відповідності до вимог ч.3 ст.269 ГПК України, окрім того, апелянтом не зазначено походження відеозапису (автора, дати його створення тощо) що свідчить про невідповідність вказаного доказу вимогам ст.ст.77, 78 ГПК України.

Представник позивача, а також треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на його стороні, в судовому засіданні надали суду пояснення щодо фактичних обставин спору, просили оскаржене рішення залишити без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково, а відтак оскаржуване рішення слід скасувати з прийняттям нового рішення, з огляду на наступне.

ПП Ніка Транс звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ФОП Фабриція І.І. про стягнення 24867,83 євро, що станом на день подання позову становить 666 507,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ПП Ніка Транс та ФОП Фабрицієм І.І. укладено договір транспортної експедиції №10/01/2019 від 10.01.2019, на виконання якого сторонами було підписано заявку на перевезення вантажу у міжнародному сполученні від 07.08.2019, однак, прийнятий до перевезення вантаж було повністю знищено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та не доставлено до пункту призначення. Вартість вантажу становила 40 405,49 євро, та після прийняття відправником товару на вторинну переробку розмір шкоди було зменшено до 26 306,15 євро. Відповідачу було направлено письмові претензії про відшкодування позивачу завданих збитків, відповідач в добровільному порядку оплатив 38 550,00 грн., що становить 1438,32 євро, відтак сума заборгованості складає 24867,83 євро.

Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції позов визнав частково, пояснив, що дорожньо-транспортна пригода (ДТП), внаслідок якої був пошкоджений вантаж, сталася не з вини відповідача.

Постановляючи оскаржене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідача про відшкодування заявленої суми доведені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та є правомірними, а тому підлягають задоволенню - з відповідача належить стягнути на користь позивача суму 24867,83 євро.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення ухвалене без належного з`ясування всіх обставин, що перешкодило законному вирішенню спору.

Так, апелянт не заперечує факту пошкодження акумуляторних батарей під час транспортування. Натомість суд не надав належної оцінки вини відповідача, яку він заперечував. Стосовно причин дорожньо-транспортної пригоди матеріали справи містять лише довідку, в якій зазначено, що відповідач є її учасником, але до відповідальності не притягався. Після ДТП вантаж (акумуляторні батареї) пошкоджені не були. Про подію був повідомлений відправник (виробник), який надіслав своїх працівників для перевантаження і подальшого зберігання. Безпосередньо перевантаження відбувалось без участі відповідача, якого в той час допитували працівники поліції, а про пошкодження вантажу відповідач дізнався лише після звернення позивача до суду з матеріалів справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та надає копії фотоматеріалів з місця ДТП на підтвердження пошкодження вантажу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах позовної заяви наявний договір транспортної експедиції №10/01/2019 від 10.01.2019, відповідно до якого перевізник - ПП Фабрицій І.І. доручає, а експедитор - ПП Ніка-Транс бере на себе зобов`язання виконувати функції постійного експедитора перевізника, який містить підпис та відтиск печатки експедитора - ПП Ніка-Транс , однак не підписаний від імені перевізника - ПП Фабриція І.І.

Заявка ПП Ніка-Транс на перевезення вантажу від 07.08.2019, за якою ПП Фабрицій І.І. як перевізник взяв на себе обов`язок перевезення з м.Ясберень (Угорщина) до м.Львів (Україна) вантажу - акумуляторів на палетах вагою 21,5 т, водій - Фабрицій І.І. , ТЗ НОМЕР_1 , НОМЕР_5, також підписана лише від імені експедитора - ПП Ніка-Транс та не містить підпису перевізника - ПП Фабриція І.І.

Жодних інших доказів, які б свідчили, що Фабрицій І.І. здійснював перевезення вантажу як фізична особа-підприємець - перевізник, а не як фізична особа-водій матеріали позовної заяви не містять.

Доказів добровільної оплати частини боргу ФОП Фабрицієм І.І. в розмірі 38 550,00 грн., що становить 1438,32 євро, як стверджує позивач, матеріали позовної заяви не містять.

Доказів надсилання претензій ФОП Фабрицію І.І. від 19.08.2019 та від 15.10.2019 про оплату боргу матеріали позовної заяви не містять.

Також в якості підтверджуючих доказів до позовної заяви додано договір №628 на виконання транспортних послуг від 28.02.2019, укладений між ПП Ніка-Транс як експедитором-2 та ФОП Любімовою Н.В. як експедитором-1, відповідно до якого ПП Ніка-Транс надає ФОП Любімовій Н.В. транспортні послуги по території України або здійснює міжнародні вантажні перевезення, умови такого перевезення вказуються в разовій заявці на перевезення вантажу. Відповідно до замовлення на надання транспортних послуг по перевезенню вантажів №1 від 07.08.2019 ФОП Любімова Н.В. замовила в ПП Ніка-Транс послугу з перевезення з м.Ясберень (Угорщина) до м.Львів (Україна) вантажу - акумуляторів на палетах вагою 21,5 т, водій - Фабрицій І.І. , ТЗ НОМЕР_1 , НОМЕР_5. Договір та заявка підписані та скріплені відтисками печаток обох сторін.

До матеріалів справи також додано претензії ФОП Любімової Н.В. до ПП Ніка-Транс №1 від 12.08.2019 та №1 від 15.10.2019 про сплату відшкодування завданих збитків в розмірі 26 306,15 євро.

З поданих позивачем документів вбачається, що ФОП Любімова Н.В. пред`явила вимоги до ПП Ніка-Транс про сплату відшкодування завданих збитків в розмірі 26 306,15 євро, а ПП Ніка-Транс в свою чергу звернувся до господарського суду з позовом до ФОП Фабриція І.І. про відшкодування цих збитків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.51 ГПК України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Позовна заява не містить клопотання про залучення до участі у справі ФОП Любімової Н.В. як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, однак, в силу вимог ч.2 ст.50 ГПК України, суд першої інстанції повинен був встановити те, що рішення у цій справі може вплинути на права та обов`язки ФОП Любімової Н.В. при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду, та залучити її як третю особу за власною ініціативою.

Проте, вказані обставини залишено судом першої інстанції поза увагою.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи наявне клопотання ФОП Любімової Н.В. про залучення третіх осіб на стороні позивача, що не заявляють вимог на предмет спору (вх.№02.3.1.-03/4244/20 від 07.09.2020), у якому заявник просить залучити до розгляду справи на стороні позивача в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ФОП Любімову Н.В., ФОП Кльок С.Я., ТзОВ Торговий дім АКБ ПЛЮС . Вказане клопотання обґрунтоване тим, що між ТзОВ Торговий дім АКБ ПЛЮС , який був власником вантажу, що перевозився ФОП Фабрицієм І.І., та ФОП Кльок С.Я. було укладено договір транспортного експедирування №75 від 06.12.2017, ФОП Кльок С.Я. залучила для організації перевезення ФОП Любімову Н.В., з якою підписаний договір транспортного експедирування №2 від 01.11.2016, а 07.08.2019 ФОП Кльок С.Я. та ФОП Любімова Н.В. узгодили та підписали заявку на транспортно-експедиторські послуги, за якою ФОП Любімова Н.В. взяла на себе обов`язок надати послуги з організації перевезення вантажу з м.Ясберень (Угорщина) до м.Львів (Україна) вантажу - акумуляторів на палетах вагою 21,5 т. ФОП Любімова Н.В. залучила до організації перевезення ПП Ніка-Транс , а ПП Ніка-Транс - ФОП Фабриція І.І.

До клопотання додано договір транспортного експедирування №2 від 01.11.2016, договір транспортного експедирування №75 від 06.12.2017, договір №628 на виконання транспортних послуг від 28.02.2019, копію ухвали про відкриття провадження у справі №914/2071/20 за позовом ТзОВ Торговий дім АКБ ПЛЮС до ФОП Кльок С.Я. про стягнення заборгованості в сумі 24 720,84 євро.

Вказане клопотання надійшло після закриття підготовчого провадження у справі відповідно до ухвали суду від 03.07.2020) та до першого засідання з розгляду справи по суті, що було призначене на 09.09.2020, а згодом на 29.10.2020 (відповідно до ухвали суду від 12.10.2020), однак, таке клопотання залишене судом першої інстанції без будь-якого реагування.

Відповідно до п.1, п.2, п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Враховуючи, що під час розгляду справи суд першої інстанції не залучив третіх осіб, на інтереси яких впливає оскаржене рішення, не вирішив жодним чином поданого клопотання про залучення третіх осіб до участі у справі, взявши до уваги часткове визнання позову представником відповідача в судовому засіданні, не дослідив обставин існування договірних відносин сторін, зокрема, щодо надання відповідачем саме послуг перевезення як підприємцем, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ФОП Любімову Н.В., ФОП Кльок С.Я. та ТзОВ ТД АКБ ПЛЮС .

У відзиві ТзОВ ТД АКБ ПЛЮС надає наступні пояснення щодо фактичних обставин спору 06.12.2017 між ТзОВ АКБ ПЛЮС та ФОП Кльок С.Я. було укладено догові транспортного експедирування №75, на виконання вказаного договору сторони підписали заявку від 07.08.2019, за якою експедитор зобов`язався надати послуги з організації перевезення вантажу (акумулятори стартерні) за маршрутом м. Ясберень (Угопщина) - м. Львів (Україна). У відповідності до п. 1.5., 2.2.3 договору сторонами визначено право експедитора залучати для виконання своїх обов`язків за цим договором третіх осіб. Для безпосереднього виконання перевезення експедитором було залучено перевізника ФОП Фабриція І.І., товаро-транспортним документом, на підставі якого супроводжувалось дане перевезення була CMR 00899847 від 08.08.2019. До місця розвантаження (м.Львів, вул. Зубрицького, 5-а) товар не було доставлено. Листом від ФОП Кльок С.Я. повідомила ТзОВ ТД АКБ ПЛЮС про дорожньо-транспортну пригоду поблизу міста Дебрецен, Угорщина, внаслідок якого вантаж, прийнятий до перевезення пошкоджено повністю та підлягає утилізації. Враховуючи наведене, ТзОВ ТД АКБ ПЛЮС звернулось до ФОП Кльок С.Я. з претензією про відшкодування вартості втраченого товару в розмірі 40 279,09 євро. У жовтні 2019 року, у зв`язку із отриманням товару для проведення переробки (утилізації) ТзОВ Яс-Пластік (вантажовідправник) провів перерахунок вартості товару, що підлягала оплаті, який склав 23 081,15 євро, окрім цього вартість організації вивозу пошкодженого товару склала 3225,00 євро. Вказані суми ТзОВ ТД АКБ ПЛЮС сплатило вантажовідправнику, що підтверджується платіжним дорученням №38 від 23.12.2019, ФОП Кльок С.Я. добровільно сплатила частину вартості товару в сумі 53 200,00 грн., таким чином вартість втраченого пошкодженого товару склала 24 421,89 євро. Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.01.2021 стягнуто вказану суму з ФОП Кльок С.Я. на користь ТзОВ ТД АКБ ПЛЮС . Також у відзиві з покликанням на норми законодавства власник пошкодженого товару вказує, що перевізник несе повну матеріальну відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, наданого для перевезення.

До відзиву, серед іншого додано копію CMR 00899847 від 08.08.2019, яка підтверджує те, що перевізником в спірних правовідносинах був ПП Фабрицій І.І . Колегія суддів звертає увагу, що вказаний доказ був зазначений у переліку додатків до позовної заяви, однак, матеріали позовної заяви копію CMR 00899847 від 08.08.2019 не містять, 05.03.2020 адвокатом Суботою М.І. проставлене рукописне виправлення зазначеного додатку на СМР 1316872.

Також до відзиву додано товаро-транспортні накладні №9101927858, №9101927858, копію платіжного доручення №38 від 23.12.2019, копію звіту ТзОВ Яс-Пластік від 04.10.2019, якими підтверджується вартість пошкодженого товару.

У письмових поясненнях щодо апеляційної скарги ФОП Любімова Н.В. зазначає, що 07.08.2019 ФОП Кльок С.Я. та ФОП Любімова Н.В. узгодили та підписали заявку на транспортно-експедиторські послуги, за якою ФОП Любімова Н.В. взяла на себе обов`язок надати послуги з організації перевезення вантажу з м.Ясберень (Угорщина) до м.Львів (Україна) вантажу - акумуляторів на палетах вагою 21,5 т. ФОП Любімова Н.В. залучила до організації перевезення вантажу ПП Ніка-Транс , а ПП Ніка-Транс - ФОП Фабрицій І.І. Перевезення вантажу відбувалось на підставі CMR 00899847 від 08.08.2019. Під час перевезення вантаж був повністю пошкоджений внаслідок вчинення Фабрицієм І.І. який безпосередньо був водієм транспортного засобу дорожньо-транспортної пригоди. Акумулятори були перевернуті, опинилися на землі. Подальше їх використання за призначенням було неможливим. Твердження апелянта про те, що працівниками вантажовідправника було пошкоджено товар під час його вивантаження не містить під собою жодного підґрунтя, а відповідно до вимог чинного законодавства перевізник несе повну матеріальну відповідальність за пошкодження вантажу під час перевезення. Наведені обставини також було встановлено в рішенні Господарського суду Львівської області від 20.01.2021 у справі № 914/2071/20 за позовом ТзОВ ТД АКБ ПЛЮС до ФОП Кльок С.Я. про відшкодування збитків.

У відзиві на апеляційну скаргу ФОП Кльок С.Я. наводить аналогічні пояснення та зазначає, що ПП Ніка-транс як замовник перевезення має право на повне відшкодування збитків від ФОП Фабриція І.І., що дасть можливість по черговості задоволити збитки, понесені власником втраченого вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідного до наданого позивачем договору транспортної експедиції №10/01/2019 від 10.01.2019, перевізник - відповідач у справі - доручив, а експедитор - позивач у справі - прийняв зобов`язання виконувати функції постійного експедитора перевізника, а саме: укладати від свого імені та за рахунок перевізника договори перевезення вантажів з третіми особами (замовниками) (п. 1 договору).

Експедитор згідно договору на виконання доручення перевізника знаходить замовника перевезення, підписує договір перевезення із замовником від свого імені за дорученням та за рахунок перевізника; оформляє у письмовій формі заявку на перевезення, що є додатком до даного договору, із зазначенням найменування вантажу, адреси завантаження/розвантаження, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача, строки завантаження, розмір і форму оплати та подає заявку перевізнику (п.п. 2.1-2.2 договору).

Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за втрату та/або пошкодження вантажу наданого для перевезення згідно чинного законодавства (п. 2.3 договору); несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту завантаження до моменту передачі вантажоодержувачу (п. 3.2 договору); перевізник відшкодовує всі заподіяні збитки протягом 5-ти днів з дня виставлення рахунку.

Поданий позивачем примірник договору не містить підпису ФОП Фабриція І.І. В судовому засіданні 21.04.2021 представник позивача на вимогу апеляційного суду надав примірник договору для огляду, який також не містив підпису відповідача. Представник позивача пояснив, що договір укладався шляхом надсилання підписаного примірника договору перевізнику на електронну пошту та мав бути повернутий відповідачем після підписання, чого відповідачем зроблено не було.

Заявка від 07.08.19 експедитором та перевізником - сторонами у даній справі - відповідно до якої сторонами було узгоджено перевезення останнім за маршрутом м. Ясберень (Угорщина) - м. Львів (Україна) вантажу - акумулятори на палетах - із зазначенням ваги та кількості вантажу - 21,5 т, 86 м 3 , дати завантаження - 07-08.08.2019 у м. Ясберень, митне оформлення - згідно СМR, транспортний засіб - автомобіль марки Iveco, д/н НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , водій - Фабрицій Іван , та додаткові умови, зокрема, щодо повної матеріальної відповідальності за збереження вантажу з моменту завантаження до моменту передачі вантажоодержувачу, також не містить підпису ФОП Фабриція І.І.

Однак, до відзивів третіх осіб долучено копію товаро-транспортного документу, на підставі якого супроводжувалось перевезення - СМR № 00899847, і відповідно до якого ФОП Фабрицій І.І. 08.08.19 прийняв до перевезення згідно заявки вантаж вартістю 40405,49 євро.

Відповідно до ч.1 ст. ст.9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Колегія суддів зазначає, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини перша та друга статті 640 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (частина восьма статті 181 ГК України).

З огляду на вказані приписи, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Вказаної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17.

До пункту призначення вантаж не доставлено, оскільки поблизу м. Дебрецен (Угорщина) за участю автомобіля відповідача сталася ДТП і вантаж був пошкоджений повністю.

Відповідно до довідки поліції про ДТП від 08.06.2019 (а/с 53, том1) транспортний засіб з реєстраційним номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 став учасником дорожньо-транспортної пригоди в Угорщині в м. Дебрецен на 354 відрізку дороги, транспортним засобом керував Фабрицій Іван .

Вантажовідправник вжив заходи до утилізації пошкодженого вантажу шляхом передачі його на вторинну переробку, внаслідок чого було зменшено розмір шкоди до суми 26306,15 євро, що підтверджується звітом Компанії Jasz-Plastik kft та наданими нею власнику вантажу початковими рахунками-фактурами (а/с 40, 42 том 1).

ФОП Любімова Н.В. пред`явила позивачу претензію щодо відшкодування 26.306,15 євро відповідно до договору транспортного експедирування №628 від 28.02.2019, укладеного між нею та ПП Ніка-Транс та заявки на перевезення вантажу від 07.08.2019.

Позивач стверджує, що відповідач на протязі жовтня 2019 року - січня 2020 року у відшкодування вартості втраченого вантажу частковими платежами сплатив суму 1438,32 євро, у результаті чого виникла його заборгованість перед позивачем на суму 24867,83 євро, яку заявлено позивачем до стягнення.

З огляду на те, що шкода завдана при перевезенні, яке здійснювалося відповідачем, аналіз та оцінку дій останнього належить здійснювати, виходячи з відповідних приписів Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що регулюють правовідносини перевезення, а також норм Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України № 57-У від 1.08.06, оскільки спір у даній справі пов`язаний з міждержавним перевезенням, у якому місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, що відповідно до приписів ч. 6 ст. 315 ГК України та ст. 1 Конвенції є підставою для її застосування.

Так, за приписами ст. 314 ГК України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Зазначена норма передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі.

Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: 1) усунення цих обставин не залежало від перевізника; 2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Отже, перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до ч. 1 ст. 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Такими ж є приписи Конвенції, за змістом ст. 17 якої перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки (п. 1). Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження сталися внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій

позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути (п. 2).

Згідно ст. 18 Конвенції тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

Відповідач не довів наявності обставин, що звільняють його від відповідальності за пошкодження вантажу та відсутності своєї вини у пошкодженні вантажу, що є його обов`язком, а наведені в апеляційній скарзі доводи щодо наявності вини працівників вантажовідправника, які пошкодили товар під час його вивантаження, не доведені жодними належними та допустимими доказами.

Відтак, вимоги позивача до відповідача про відшкодування 24867,83 євро в сукупності доведені доказами, поданими позивачем та третіми особами, не спростовані відповідачем, та підлягають стягненню на користь позивача.

В порядку положень ст.129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання позовної заяви слід покласти на позивача, а судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Фабриція Івана Івановича б/н від 22.02.2021 (вх. №01-05/709/21 від 23.02.2021) - задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.01.2021 у справі №907/101/20 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Фабриція Івана Івановича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) на користь приватного підприємства "Ніка Транс" (88000, м. Ужгород, вул. Руська, 32, код ЄДРПОУ 35952640) суму 24867,83 євро (двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят сім євро 83 євроцентів) та у відшкодування судових витрат - суму 10350,90 грн. (десять тисяч триста п`ятдесят грн. 90 коп.)

4. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 07.06.2021.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.