Постанова

від 07.06.2021 по справі 910/18355/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2021 р. Справа№ 910/18355/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Михальської Ю.Б.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Далія Трейдінг

на рішення Господарського суду міста Києва

від 23.06.2020 (повний текст складено 26.06.2020)

у справі № 910/18355/19 (суддя: Гулевець О.В.)

за позовом Костянтинівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Далія Трейдінг

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Рітейл Плюс

про стягнення 39 139,35 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Костянтинівська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Далія Трейдінг про стягнення 39 139,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог Костянтинівська міська рада вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю Далія Трейдінг було безпідставно збережено кошти у розмірі 39 139,35 грн, які підлягали сплаті на користь територіальної громади м.Костянтинівка в особі позивача як орендна плата за фактичне користування у період з 29.01.2018 по 30.11.2019 земельною ділянкою з кадастровим номером 1412600000:00:002:0010, розташованою за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Іподромна, 10, без належних на те правових підстав.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ДАЛІЯ ТРЕЙДІНГ на користь Костянтинівської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1412600000:00:002:0010 за період з 29.01.2018 до 30.11.2019 у розмірі 39 139,35 грн та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю Далія Трейдінг як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти у розмірі орендної плати 39 139,35 грн, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Далія Трейдінг звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 у справі №910/18355/19 та ухвалити нове рішення, яким у позовних вимогах Позивача про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 39 139,55 грн. з Відповідача відмовити у повному обсязі.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Далія Трейдінг на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 у справі № 910/18355/19 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/2346/20, у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.49, 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/18355/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №910/18355/19 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Шаптала Є.Ю., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду, після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі, надано строк для надання відзиву на апеляційну скаргу. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, а тому таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач вказує, що позивачем не доведено факт існування протягом періоду з 29.01.2018 по 30.11.2019 земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні визначень та положень земельного законодавства та не довів обґрунтованості заявленої до стягнення суми.

Відповідач вказує, що нарахування здійснено позивачем без врахування земельних правовідносин які були з попереднім землекористувачем і є необґрунтованими.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач просив відмовити у її задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з огляду на те, що договір оренди з попереднім користувачем було укладено у 2009 році строком на 3 роки і станом на момент виникнення спірних правовідносин він припинив свою дію, а отже сторони у своїх правовідносинах не повинні ним керуватись.

Натомість наданий позивачем розрахунок позовних вимог є законним та обґрунтованим, що було досліджено судом першої інстанції та прийнято законне рішення про задоволення позову.

2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не вчинялись.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

24.11.2009 між Костянтинівською міською радою (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Донбасхліб (орендар, третя особа) укладено договір оренди землі № 849/1, відповідно до якого орендодавцем в строкове платне користування передано орендарю земельну ділянку площею 0,0872 га з кадастровим №1412600000:00:002:0010 для обслуговування магазину по вул. Іподромна, 10.

Відповідно до п. 6 договору, договір оренди укладено на три роки. Після закінчення строку договору, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В подальшому, у 2015 році Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Донбасхліб було перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Рітейл плюс .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 29.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Далія Трейдінг (відповідач) набуло право власності на об`єкт нерухомості - будівля магазину загальною площею 116,1 кв.м., за адресою Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Іподромна, 10, на підставі договору купівлі - продажу № 237 від 29.01.2018.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 24.11.2012 після спливу строку дії договору оренди землі № 849/1 від 24.11.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Донбасхліб продовжувало фактичне користування земельною ділянкою комунальної форми власності, однак договір оренди землі в порядку, передбаченому частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , поновлено не було, додаткової угоди щодо пролонгації зазначеного договору укладено та зареєстровано також не було.

В матеріалах справи відсутня копія договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.01.2018. Проте, вказана обставина підтверджується наданою позивачем довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та не оспорюється сторонами.

Враховуючи наведене, оскільки за твердженням позивача з 29.01.2018 відповідач як власник зазначеного вище об`єкту нерухомості, без належних та достатніх на те правових підстав, фактично користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1412600000:00:002:0010, на якій розташований об`єкт нерухомості, без будь-якої правової підстави, що відповідно до ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України породжує обов`язок у відповідача сплатити кошти за фактичне користування земельною ділянкою.

Предметом доказування у даній справі є факт безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1412600000:00:002:0010 без належних на те правових підстав за період з 29.01.2018 до 30.11.2019 у сумі 39 139,35 грн, розрахованої з урахуванням нормативно - грошової оцінки відповідної земельної ділянки та розміру річної орендної плати, визначеної п. 288.5.1. Податкового кодексу України та рішенням Костянтинівської міської ради від 26.05.2011 № 6/7-144 Про Положення про розмірі орендної плати за землю .

Приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач фактично визнає факт користування земельною ділянко та не оспорює розмір земельної ділянки якою користується та на які розміщене належне йому майно.

В підтвердження заявлених вимог позивач надав до матеріалів справи договір оренди землі № 849/1 від 24.11.2009 укладений між Костянтинівською міською радою та ТОВ Торговий дім Донбасхліб , Акт прийому -передачі земельної ділянки №1412600000:00:002:0010, план (схема) меж земельної ділянки №1412600000:00:002:0010, акт відновлення та закріплення між земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 14.08.2009, Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №1412600000:00:002:0010 від 04.09.2019, Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1412600000:00:002:0010 від 13.12.2018 за №1020/0/203-18 та від 05.03.2019 за №1110/0/203-19, розрахунок розміру неотриманих доходів користування земельною ділянкою по вул. Іподромна, 10 .

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (такий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведену правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

За змістом глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Тобто особа, яка набула права власності на це нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новий власник набув право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 20.06.2018 у справі № 913/661/17, від 27.06.2018 у справі № 921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 04.10.2018 у справі № 904/326/18, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України, згідно з якими до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц викладено подібний правовий висновок, що після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене.

У постанові від 25.02.2020 у справі № 922/510/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на це майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів встановила, що відповідно до п. 6 договору №849/1 від 24.11.2009, договір оренди укладено на три роки. Після закінчення строку договору, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

А в матеріалах справи відсутні докази поновлення строку дії договору №849/1 від 24.11.2009 та укладення додаткової угоди між позивачем та третьою особою, а тому враховуючи викладені обставини та положення пункт е ч. 1 ст. 141 Закону України Про оренду землі , суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про припинення права користування спірною земельною ділянкою ТОВ Торговий Дім Рітейл Плюс , а отже і про те, що в припиненому договорі №849/1 від 24.11.2009 не відбулось правонаступництва, а тому відсутні підстави для застосування його положень до спірних правовідносин.

З огляду на те, що відповідач не оформив право оренди земельної ділянки, на якій розташоване належне йому на праві власності об`єкт нерухомості, тому спірні правовідносини з фактичного користування земельною ділянкою є за своїм змістом кондикційними.

А тому відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що у спірний період без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Перевіривши розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, дослідивши надані позивачем докази, суд першої інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України.

Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213.

Як вбачається з Витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.09.2019 №НВ-1405882182019, земельна ділянка, кадастровий номер 1412600000:00:002:0010, належить до категорії земель житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки - комерційне використання, вид використання земельної ділянки - для обслуговування магазину, площа земельної ділянки складає 0,0872 га. Державна реєстрація земельної ділянки проведена 20.01.2014 відділом у Костянтинівському районі Міськрайонного управління у Костянтинівському районі та м. Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, в тому числі при поділі чи об`єднанні земельних ділянок Приватного підприємства Регіональний центр сприяння підприємству .

Згідно з інформації, яка міститься у Витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, копії яких знаходяться у матеріалах справи, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номер 1412600000:00:002:0010 складає станом на 13.12.2018 та 05.03.2019 - 429 339,92 грн.

Окрім того, Рішенням Костянтинівської міської ради від 26.05.2011 № 6/7-144 Про Положення про розміри орендної плати за землю визначені конкретні розміри річної орендної плати у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, залежно від її цільового призначення. Отже, для земельних ділянок комерційного призначення, на яких розташовані магазини, кафе, торгові павільйони, розмір річної орендної плати визначений на рівні 10 % від нормативної грошової оцінки - за частину земельної ділянки, та на рівні 3 % від нормативної грошової оцінки - за частину земельної ділянки, зайняту проїздами, проходами, зеленими насадженнями.

Відповідно до розрахунку позивача, розміру неотриманих доходів користування земельною ділянкою розраховано за ставками орендної плати у розмірі відповідно 10 % та 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок та складає 39 139,45 грн. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про обґрунтованість розрахунку позивача, а тому за висновком суду розмір 39 139,35 грн є правомірним та підтверджений належними доказами, які наявні в матеріалах справи., а отже позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Враховуючи обставини справи у їх сукупності, позивач довів наявність порушення його прав на отримання від відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою належною позивачу.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Позивачем за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів доведено наявність боргу, а отже підстав для задоволення позову в повному обсязі.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п. 14.1.147 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому, згідно з пунктом д ч. 1 ст. ст. 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

У пункті 14.1.147 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно статей 14, 288 цього Кодексу вбачається, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

У відповідності до статті 5 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Частинами першою, другою статті 20 Закону України Про оцінку земель встановлено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У відповідності до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охоронною земель комунальної власності, додержання земельного та екологічного законодавства.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що позивачем не доведено факт існування протягом періоду з 29.01.2018 по 30.11.2019 земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні визначень та положень земельного законодавства оскільки матеріалами справи підтверджено місце та розмір земельної ділянки якою безпідставно користувався відповідач, а також її належність територіальній громаді від імені якої виступає позивач, а тому сформованість земельної ділянки не впливає на сутність спірних кондиційних зобов`язань.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на орендні правовідносини з попереднім землекористувачем, оскільки договір оренди припинив свою дію у зв`язку з закінченням строку на який його було укладено.

Судом також встановлено необґрунтованість доводів відповідача про недоведеність ціни позову.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 у справі № 910/18355/19 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Далія Трейдінг на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 у справі № 910/18355/19 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Далія Трейдінг на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 у справі № 910/18355/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 у справі № 910/18355/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю Далія Трейдінг .

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Є.Ю. Шаптала

Ю.Б. Михальська