Постанова

від 08.06.2021 по справі 906/961/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року Справа № 906/961/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П. , суддя Коломис В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Ліцея №1 імені Лесі Українки міста Новоград-Волинського Житомирської області на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 01.04.21р. (повний текст - 12.04.2021р.) у справі №906/961/20 (суддя Шніт А.В.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Гаважука Михайла Пилиповича

до Ліцею №1 імені Лесі Українки міста Новоград-Волинського Житомирської області

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватного підприємства "Компанія Спецрембуд"

про стягнення 41600,00 грн

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до ч.13 ст.8, ч.3 ст.252 та ч.ч.2, 10 ст.270 ГПК України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 11.03.2021р. задоволено позов Фізичної особи - підприємця Гаважука Михайла Пилиповича до Ліцею №1 імені Лесі Українки міста Новоград-Волинського Житомирської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватного підприємства "Компанія Спецрембуд". Стягнуто з відповідача на користь позивача 41600,00грн основного боргу; 2102,00грн судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.04.21р. у справі №906/961/20 стягнуто з Ліцею №1 імені Лесі Українки міста Новоград-Волинського Житомирської області на користь Фізичної особи - підприємця Гаважука Михайла Пилиповича 8000 грн витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись з додатковим рішенням Ліцей №1 імені Лесі Українки міста Новограда-Волинського Житомирської області звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з Ліцею №1 імені Лесі Українки міста Новограда-Волинського Житомирської області 3000 грн. за підготовку позовної заяви, 2000 грн. за підготовку відповіді на відзив та 3000 грн. за представництво інтересів клієнта в суді, а всього 8000 грн.

Суд першої інстанції зобов`язаний був дослідити обсяг, складність та якість послуг адвоката, оцінити співмірність його гонорару, але не зробив цього. Зі змісту процесуальних документів, а саме позовної заяви, відповіді на відзив, за підготовку яких суд стягнув 5000 грн., слідує що вони нескладні, загальнодоступного рівня, не потребують значних спеціальних знань рівня адвоката чи іншого спеціаліста в галузі права, невеликого обсягу та підписані не адвокатом а позивачем, ФОП Гаважук М.П., з чого можна зробити висновок, що їх готував сам позивач, а не адвокат.

Що стосується представництво інтересів клієнта в суді за 3000 грн., то суд першої інстанції не врахував тривалість судових засідань, тобто ця сума є неспівмірною з витраченим часом адвоката.

На підставі викладеного відповідач просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 01.04.2021р. у справі №906/961/20 про стягнення витрат на правову допомогу, ухвалити у цій справі нове додаткове рішення про відмову у стягненні витрат на правову допомогу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Ліцея №1 імені Лесі Українки міста Новоград-Волинського Житомирської області на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 01.04.21р. у справі №906/961/20. Запропоновано позивачу у строк - до 24.05.2021р. надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів учасникам провадження.

26.05.2021р. (вх.№2305/21) на адресу суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві позивач зазначає, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, які підтверджують надання правничої допомоги, а зокрема на підтвердження понесених витрат подано до справи копію договору №04/08/20 про надання правової допомоги від 04.08.2020р., ордер серії ЖТ №085214 від 16.09.2020р., копію посвідчення адвоката Сероветник О.А., копію квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 11.03.2021р. про сплату 11000,00грн., детальний опис робіт №20 від 11.03.2021р., акт наданих послуг від 11.03.2021р.

Виходячи з умов договору розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у вигляді фіксованої суми і не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Зазначає, що позовна заява та відповідь на відзив по даній справі було підготовлено Адвокатським бюро Сероветник та партнери , а зокрема адвокатом Сероветником О. А., що підтверджується актом наданих послуг від 11.03.2021р. та передано ФОП Гаважуку Михайлу Пилиповичу на підпис та погодження.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача зазначених витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, в повному обсязі та у відповідності до вимог процесуального законодавства дослідив докази і доводи сторін, надав оцінку співмірності сумі витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат.

Окрім цього, позивач надав суду попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, що складається з витрат на професійну правничу допомогу відповідно до договору №20/05/21 від 10.05.2021р. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат становить 2000,00 грн., що складається з наступного: 2000,00 грн. за підготовку відзиву на апеляційну скаргу (що включає вивчення апеляційної скарги, судової практики тощо).

На підставі викладеного просить суд апеляційної інстанції додаткове рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.04.2021р. у справі №906/961/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу Ліцею №1 імені Лесі Українки міста Новограда-Волинського Житомирської області - без задоволення. Стягнути з Ліцею №1 імені Лесі Українка міста Новоград-Волинського Житомирської області на користь Фізичної особи-підприємця Гаважука Михайла Пилиповича витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Відповідно до ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як встановлено ч.2 ст.126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених витрат позивачем подано до справи копію договору №04/08/20 про надання правової допомоги від 04.08.2020р. (т.1, арк.справи 10-11), ордер серії ЖТ №085214 від 16.09.2020р. (т.1, арк.справи 127), копію посвідчення адвоката Сероветник О.А. (т.1, арк.справи 128), копію квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 11.03.2021р. про сплату 11000,00грн (т.2, арк.справи 144), детальний опис робіт №20 від 11.03.2021р. (т.2, арк.справи 145), акт наданих послуг від 11.03.2021р. (т.2, арк.справи 146).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п.269).

Наявні в матеріалах справи договір, рахунки та платіжні доручення, а також встановлені в договорі ставки розрахунків наданих адвокатських послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Як встановлено ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного суду від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17 та від 06.03.2019 у справі №910/15357/17.

Згідно акту наданих послуг від 11.03.2021р. розмір гонорару адвоката становить 11000,00грн, із яких:

- 3000,00грн - підготовка позовної заяви;

- 2000,00грн - підготовка відповіді на відзив;

- 6000,00грн - здійснення представництва інтересів клієнта в шести судових засіданнях.

Враховуючи якість поданих позивачем процесуальних документів, доказове наповнення матеріалів справи та їх об`єм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлена до відшкодування сума гонорару у розмірі 5000,00грн (3000,00грн+2000,00грн) за підготовку позовної заяви та відповіді на відзив є співмірною та обґрунтованою фактично наданим послугам.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, розмір судових витрат у розмірі 6000,00грн за здійснення представництва інтересів клієнта в шести судових засіданнях не відповідає критерію розумності та необхідності понесення таких витрат, оскільки явка сторін в судові засідання не визнавалася обов`язковою, окрім судового засідання призначеного на 10.12.2020р.

Як вбачається з матеріалів справи, підготовче судове засідання 26.01.2021р. відкладалося саме через невиконання позивачем вимог ухвали суду від 10.12.2020р. та ненадання доказів виконання робіт за договором про надання послуг від 15.06.2020р.

Тому, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що відшкодуванню позивачу підлягає 3000,00грн витрат на правову допомогу за здійснення представництва інтересів клієнта в суді.

Згідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягали задоволенню у розмірі 8000,00грн (5000,00грн + 3000,00грн).

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.275-280 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного додаткового рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що додаткове рішення місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів також зауважує, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд стягнути з Ліцею №1 імені Лесі Українка міста Новоград-Волинського Житомирської області на користь Фізичної особи-підприємця Гаважука Михайла Пилиповича витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат до відзиву додано: копію договору про надання правової допомоги №20/05/21 від 20.05.2021р.; копію акту наданих послуг від 24.05.2021р.; детальний опис робіт №47 від 24.05.2021р.; копію квитанції до прибуткового касового ордера №5 від 24.05.2021р.

Апеляційний суд приймає до уваги, що відзив з доданими документами направлявся відповідачу, однак станом на дату прийняття постанови апеляційним судом жодних заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу не надходило.

З огляду на зазначені вище норм права та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що витрати у сумі 2000,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

З огляду на наявність в матеріалах справи доказів надання правової допомоги та її оплати за представництво адвокатом інтересів Фізичної особи-підприємця Гаважука Михайла Пилиповича, з урахуванням відсутності заперечень відповідача щодо розміру таких витрат та їх співмірності із складністю справи - колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення із Ліцея №1 імені Лесі Українки міста Новоград-Волинського Житомирської області на користь Фізичної особи-підприємця Гаважука Михайла Пилиповича 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст.8, 126, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Ліцея №1 імені Лесі Українки міста Новоград-Волинського Житомирської області на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 01.04.21р. у справі №906/961/20 залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Стягнути з Ліцею №1 імені Лесі Українки міста Новограда-Волинського Житомирської області (11708, Житомирська обл., м.Новоград-Волинський, вул.Родини Косачів, буд.5, ідентифікаційний код 36339698) на користь Фізичної особи - підприємця Гаважука Михайла Пилиповича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 2000,00 грн витрат на правову допомогу.

Видачу наказу доручити Господарському суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.06.2021р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Коломис В.В.