Ухвала

від 07.06.2021 по справі 289/1500/19

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/1500/19

Номер провадження 1-в/289/43/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2021 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю : секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання Радомишлького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням та направлення для відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , засудженого 13.02.2020 Радомишльським районним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185КК Українидо 3 років позбавлення волі, відповідно дост.75КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців,-

ВСТАНОВИВ:

27.05.2021 до суду надійшло подання Радомишлького РС філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_3 з посиланням на те, що за період перебування на обліку останній не виконує обов`язок, покладений на нього судом: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

В судове засідання належним чином повідомлені учасники кримінального провадження не з`явилися, направивши до суду заяви про розгляд справи без їх участі, представник органу пробації подання підтримує та просить задовольнити, засуджений ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні подання.

Дослідивши подання та матеріали особової справи засудженого ОСОБА_3 , суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що вироком Радомишльського районногосуду Житомирськоїобласті від 13.02.2020 ОСОБА_3 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 185 КК Українита призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75,76КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку 1 рік 6 місяців не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки:періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Протягом року мається одиничний випадок притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності: 11.12.2020 постановою поліції на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст.175-1 КУпАП («куріння тютюнових виробів у забороненому місці» а.о/с.106). Після встановлення вказаного правопорушення з ОСОБА_3 проведені додаткові індивідуальні профілактичні бесіди з метою попередження вчинення адміністративних правопорушень в подальшому (а.о/с.108).

Із матеріалів особової справи №13/2020 ОСОБА_3 вбачається, що орган пробації вже вдруге звертається до суду з клопотанням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання ОСОБА_3 , ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 02.12.2020 було відмовлено в задоволенні клопотання (а.о/с.85-86).

В клопотанні РС філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області від 25.05.2021 зазначені ті самі обставини, які зазначалися в клопотанні від 13.11.2020, лише доповнено двома неявками засудженого ОСОБА_3 01.03.2021 та 17.05.2021 та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 175 КУпАП від 11.12.2020.

Згідно із ст.5КВК України одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.

Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є встановлення умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Частиною першоюстатті 166 КВК Українивстановлено, що якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом,Законом України"Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

При вирішенні питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Згідно ч. 6статті 166КВК України у разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Приписами глави 3 розділу IХ Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.01.2019 №272/5встановлено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, встановленихКВК України,Законом України «Про пробацію»,а такожпокладених нанього судом,або систематичноговчинення правопорушень,що тягнутьза собоюадміністративні стягненняі свідчатьпро йогонебажання статина шляхвиправлення,уповноважений органз питаньпробації застосовуєдо ньогописьмове попередження,зазначене впункті 8глави 2розділу IVцього Порядку.

У разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов`язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.

Із листка реєстрації вбачається, що після постановлення судом ухвали про відмову в задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направленням для відбування призначеного покарання від 02.12.2021, засуджений ОСОБА_3 із 13 визначених днів реєстрації (а.о/с.36,87) двічі не з`явився до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації: 01.03.2021 - в письмових поясненнях ОСОБА_3 від 11.03.2021 посилається на стан здоров`я, однак до лікаря не звертався, тому підтверджуючий документ відсутній (а.о/с.100); в цей же день 11.03.2021 до засудженого ОСОБА_3 застосовано письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання (а.о/с.101), після чого зафіксовано ще одну неявку на реєстрацію - 17.05.2021, причини якої 24.05.2021 ОСОБА_3 пояснив тим, що переплутав дні явки (а.о/с.110).

В ч. 2 статті 78КК України зазначено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Згідно ч. 3 ст. 166 КВК України систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.

Однак, зазначених в ст. 166 КВК України, ст. 78 КК України обставин, у судовому засіданні встановлено не було, оскільки дві неявки засудженого на виклик уповноваженого органу з питань пробації, причини яких ОСОБА_3 пояснив, не свідчать про злісне небажання останнього ставати на шлях виправлення, інших же належних та допустимих доказів, які б даний факт спростовували, суду не надано.

Суд звертає увагу на відсутність в матеріалах подання будь-яких даних, які б негативно характеризували засудженого, а скоєне ОСОБА_3 правопорушення (ще до застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання) суд розцінює як формальне, при цьому сам засуджений обіцяє виправити свою поведінку та не вчиняти правопорушень, чим демонструє розуміння неналежної поведінки та щире розкаяння в цьому, що дає підстави суду розцінити це як намір його виправлення без ізоляції від суспільства, а отже без скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого в місця позбавлення волі.

За таких обставин, суд вважає, що матеріали особової справи №13/2020 відносно ОСОБА_3 не містять достатніх відомостей щодо злісного ухилення від виконання покладених судом обов`язків та не можуть розцінюватися як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст.8, ч. 5 ст.9 КПК України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування покарання, недоведені, а тому у задоволенні подання слід відмовити.

Судом встановлено, що іспитовий строк, на який засудженого ОСОБА_3 було звільнено від відбування призначеного покарання на час розгляду подання не закінчився, а тому особова справа підлягає поверненню до Радомишльського РСфілії Державноїустанови «Центрпробації» уЖитомирській області для продовження здійснення контролю за поведінкою засудженого.

Керуючись ст. ст.75,78 КК України,ст. 166 КВК Українист.ст. 537-539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання Радомишлького районногосектору філіїДержавної установи«Центр пробації»у Житомирськійобласті про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1