Ухвала

від 01.06.2021 по справі 554/3275/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 01.06.2021 Справа № 554/3275/21

Провадження №1кс/554/8686/2021

УХВАЛА

Іменем України

01 червня 2021 слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 ,

за участю секретаря- ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Полтава клопотання представника Державного підприємства проектування будівництва підприємств вугільної промисловості « Південдіпрошахт»- ОСОБА_3 про скасування арешту майна по спарві № 643/1193/20 провадження № 1кс/643/650/20,-

В С Т А Н О В И В :

25 травня 2021 року Державне підприємство проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» в особі директора ОСОБА_3 звернулось до суду із клопотанням в порядку ст.174 КПК України, в якому просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 30 січня 2020 року, на нежитлові приміщення в літ.А-5 загальною площею 3418 кв.м., розташовані за адресою: м.Харків, вул.Пушкінська, 5 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1844673063101).

В обґрунтування клопотання заявник посилається на ті обставини, що ухвалою слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 30 січня 2020 року було задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на нежитлові приміщення в літ.А-5 загальною площею 3418 кв.м., розташовані за адресою: м.Харків, вул.Пушкінська, 5 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1844673063101), власником якого було ТОВ «Пушка-5» (код ЄДРПОУ 43271974), шляхом заборони будь-яким способом його відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеного нерухомого майна. Зазначає, що таке клопотання було внесено в межах кримінального провадження №42019220000000820 від 19.12.2019 року, приводом для якого стала заява керівника ДП «Південдіпрошахт» про незаконний продаж ТОВ «Пушка-5» приміщень підприємства, розташованих за адресою. м.Харків, вул.Пушкінська, 5. Дійсно на час розгляду клопотання про арешт майна у органу досудового розслідування і суду були підстави вважати, що вказані приміщення могли бути відчужені третім особам, тому слідчим суддею правомірно було накладено арешт на нежитлові приміщення. Однак, за час, який минув з моменту накладення арешту, змінилися обставини і на теперішній час виникла необхідність у скасуванні арешту. Посилається, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 02 березня 2021 року скасовано право власності ТОВ «Пушка-5» на приміщення площею 3418 кв.м. за адресою: м.Харків, вул.Пушкінська, 5 і їх власником знову є ДП «Південдіпрошахт». Директор ДП «Південдіпрошахт» звернувся до Департаменту реєстрації Харківської міської ради із заявою про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, однак державна реєстрація даної заяви була зупинена внаслідок наявності судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій. Вважає, що таким чином порушуються права ДП «Південдіпрошахт», яке є добросовісним та належним власником вказаних приміщень, у зв`язку з чим представник заявника звернувся до суду з даним клопотанням.

На адресу суду від слідчого надійшли письмові заперечення, в яких зазначено, що слідчими першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Полтаві) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №32019220000000123 від 12.11.2019 року (об`єднане з матеріалами №42019220000000820) за ознаками ч.2 ст.364, ч.3 ст.365-2 КК України. Посилається на ті обставини, що 31.10.2019 року за дорученням ГУ ДПС в Харківській області (договір доручення №22 від 16.08.2019 року) Українською універсальною біржею за адресою: м.Харків, вул.Лермонтовська, 20 було проведено третій цільовий аукціон з продажу майна платників податків ДП «Південдніпрошахт», яке зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: нежитлові приміщення за вказаною вище адресою загальною площею 3418 кв.м. з порушення чинного законодавства. Зокрема, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 року у справі №820/5124/18 надано дозвіл на погашення суми податкового боргу перед Державним бюджетом України за рахунок майна ДП Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт», що перебуває у посадковій заставі. Контролюючим органом було прийнято рішення №170 від 02.03.2018 року про опис майна у податкову заставу, яким здійснено опис майна, що перебуває у власності та господарському віданні або оперативному управлінні платника податків, на підставі якого податковим керуючим складено акт опису майна ДП «Південдіпрошахт» №232/20-40-17-10-38 від 28.03.2018 року (загальна площа описаних приміщень 3426,1 кв.м.). Вищевказані документи були підставою для прийняття судового рішення. Проте, зазначає, що 31.07.2019 року, без наявності підстав, передбачених Розділом V Порядку застосування податкової застави (підставою для складання акту опису майна щодо зміни предмета податкової застави може бути лише заява боржника і складається за формою, передбаченою додатком 6 вказаного порядку), податковим керуючим ОСОБА_4 складено Акт №541/20-40-57-07-22 опису майна (щодо зміни предмета податкової застави) ДП «Південдіпрошахт», до якого внесено майно підприємства, а саме: нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 3418,0 кв.м., в якому відрізняється площа та назви приміщень від тих, дозвіл на реалізацію яких надано судом. При цьому, рішення про погашення всієї суми податкового боргу прийнято ОСОБА_5 29.10.2018 року на підставі рішення суду №820/5124/18 від 13.09.2018 року і вказане рішення стосувалося саме майна, яке перебуває в податковій заставі згідно рішення суду (згідно акту опису майна в податкову заставу 2018 року). Договір-доручення на організацію та проведення цільового аукціону від 16.08.2019 року стосується вже іншого майна, описаного в податкову заставу пізніше 01.08.2019 року і яке відрізняється як за площею, так і за назвами приміщень. Слідчий зазначає, що реалізація зазначеного майна з аукціону відбулась без обов`язкового погодження з профільним Міністерством, яке є органом управління майном та Харківською ОДА, як це передбачено Законом України «Про охорону культурної спадщини», а також в ході досудового розслідування встановлено ряд інших порушень чинного законодавства. Крім того, вказує, що до протиправного відчуження об`єкта нерухомого майна можуть бути причетними, крім посадових осіб ГУ ДПС в Харківській області, посадові особи ДП «Південдіпрошахт», адже під час оформлення договору купівлі-продажу був присутнім не уповноважений представник ДП, який використав печатку підприємства з ознаками підроблення. Сума встановлених на теперішній час збитків становить 6809456,95 грн. Крім того, рішенням Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 року у справі №922/4133/19 цільовий аукціон з продажу зазначеного вище майна платника податків ДП «Південдіпрошахт», а також договір купівлі-продажу визнано недійсними. Однак вказане рішення суду на теперішній час оскаржується в касаційному порядку. В рамках вказаного кримінального провадження на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , накладено арешт, який передбачає лише заборону відчуження та перереєстрації нерухомого майна. На теперішній час обставини, які стали підставою арешту вказаного нерухомого майна, не припинили свого існування приміщення є речовим доказом у кримінальному провадженні та до цього часу існують ризики відчуження спірного майна. Крім того, на вказані приміщення накладено іпотечну заборону, і згідно з договором іпотеки від 29.11.2019 року, який не скасований в жодному порядку, без попередньої письмової згоди Іпотекодержателя заборонено здійснювати в т.ч. дії, пов`язані зі зміною права власності на предмет застави. Враховуючи, що рішення суду про визнання договору купівлі-продажу зазначеного вище нерухомого майна не набрало законної сили, юридично власником майна є ТОВ «Пушка-5», зняття арешту з майна, на думку слідчого, надасть можливість подальшої перереєстрації приміщення на іншого власника і може взагалі призвести до втрати речового доказу в кримінальному провадженні (а.с.47-52).

У судове засідання представник заявника в.о. директора ДП «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» ОСОБА_3 не з`явився, надіслав заяву про розгляд клопотання без участі представників підприємства та просив скасувати накладений арешт (а.с.45).

Слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, надавши до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, проти скасування арешту категорично заперечувала, у зв`язку з тим, що таке рішення буде передчасним та може призвести до подальшого відчуження приміщення, яке протиправно вибуло з власності держави (а.с.46).

За таких обставин, ураховуючи процесуальні строки розгляду та наявність волевиявлення учасників про розгляд без участі, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання за їх відсутності.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч.4ст.107 КПК України.

Вивчивши суть клопотання, дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Установлено, що в провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, перебувають матеріали досудового розслідування №62019220000000123 від 12 листопада 2019 року.

Також установлено, що ухвалою слідчого судді Московського районного суду міста Харкова від 30 січня 2020 року було задоволено клопотання слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 про арешт майна; накладено арешт на нежитлові приміщення в літ.А-5 загальною площею 3418 кв.м., розташовані за адресою: м.Харків, вул.Пушкінська, 5 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1844673063101), власником якого було ТОВ «Пушка-5» (код ЄДРПОУ 43271974), шляхом заборони будь-яким особам його відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеного нерухомого майна (а.с.37-38).

За змістом ухвали слідчого судді Московського районного суду міста Харкова від 30 січня 2020 року вбачається, що слідчим доведена необхідність накладення арешту на спірне майно, так як присутній ризик відчуження майна, передбачений абзацом другим частини першоїстатті 170 КПК України, крім того, судом враховується можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Постановою слідчого вищевказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.132КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно з ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів клопотання вбачається, що арештоване майно є об`єктом кримінально протиправних дій та речовим доказом, що підтверджується представленими суду матеріалами у їх сукупності та взаємному зв`язку.

Протягом розгляду даного клопотання органом досудового розслідування доведено наявність достатніх підстав вважати, що нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення в літ.А-5 загальною площею 3418 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1844673063101) дійсно має відношення до кримінального провадження, оскільки є об`єктом кримінально протиправних дій, може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тобто, вказане майно відповідає критеріям, передбаченимст.98 КПК України, та існує необхідність його збереження.Тому на даний час потреба в застосуванні арешту цього майна не відпала.

Отже, застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Крім того, заявником не спростовано доводів слідчого, що викладені в письмових запереченнях на клопотання про скасування арешту майна, а тому слідчий суддя вважає їх переконливими та такими, що заслуговують на увагу.

При цьому доводи заявника щодо необгрунтованості арешту вказаного майна є непереконливими та не підтверджуються достатніми доказами.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на майно накладено обґрунтовано, досудове розслідування, в межах якого було накладено арешт на майно, не завершено, в органу досудового розслідування існує необхідність перевірки обставин кримінальних правопорушень, які є предметом розслідування, а також здійснення відповідних слідчих дій в обсязі, необхідному для встановлення об`єктивної істини по справі.

Ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, на час розгляду клопотання про скасування арешту майна не зменшилися, що підтверджується наявними у матеріалах клопотання відомостями, доказів протилежного не представлено.

На переконання слідчого судді, зняття арешту з майна, вказаного у клопотанні, на даний час може негативно вплинути на хід досудового розслідування, тобто є передчасним, тоді як у збереженні арешту майна є обгрунтована потреба, а тому на теперішній час слідчий суддя не вбачає достатніх підстав для скасування арешту в порядку ст.174КПК України на майно, накладене ухвалою слідчого судді.

У свою чергу, заявником при зверненні до суду не доведено, що на даний час відсутні потреби у застосуванні арешту майна або необґрунтованість його накладення.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що у даному випадку відсутнє безпідставне обмеження права власності у вигляді накладення арешту на майно, як про це вказує заявник, оскільки такі обмеження на даній стадії досудового розслідування є співрозмірними із завданнями кримінального провадження.

Відповідно до ст.2КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.7КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, заявником клопотання не спростовано доводів слідчого, а також тих обставин, що продовжують існувати обґрунтовані ризики, що в подальшому майно, на яке накладено арешт, у разі його скасування може бути відчужене, передане або втрачене з метою перешкоджання проведенню досудового розслідування.

З урахуванням викладеного, представником заявника не доведено правових підстав для скасування арешту наведеного вище майна, як це передбачено абз. 2 ч.1 ст.174 КПК України.

Інші доводи заявника, на які він посилається, як на підставу задоволення заявлених вимог клопотання, слідчий суддя оцінює критично, оскільки такі не спростовують наведених вище висновків суду.

Відтак на даному етапі розслідування вбачаються об`єктивні потреби в існуванні арешту майна, які виправдовують тимчасове втручання у права та інтереси особи в частині обмеження права власності на зазначене майно, та пов`язані з метою забезпечення кримінального провадження та проведення ефективного досудового розслідування.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також питання належності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, тощо є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний захід забезпечення, який застосовано у цьому кримінальному проваджені з метою досягнення дієвості цього провадження.

Отже, беручи до уваги, що заявник просить скасувати арешт з майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, з урахуванням представлених документів у їх сукупності, слідчий суддя вважає, що потреба в арешті майна не відпала, у свою чергу, арешт було накладено в рамках кримінального провадження, в якому досудове розслідування триває, та слідчим обґрунтовано необхідність такого арешту, а також необхідність перевірки обставин кримінального провадження, що виправдовує мету збереження речового доказу, а відтак на даний час відсутні підстави для зняття арешту і скасування даного заходу забезпечення кримінального провадження буде передчасним.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання потрібно відмовити.

Керуючись ст.ст.131, 170, 174, 309, 370, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника Державного підприємства проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» - ОСОБА_3 про скасування арешту майна по справі № 643/1193/20 провадження №1кс/643/650/20,-відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Октябрського

районного суду м. Полтави ОСОБА_1