Ухвала

від 03.06.2021 по справі 760/13888/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/13888/21

Провадження № 1-кс/760/4845/21

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю

прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду міста Києва клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6

про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020100090005658 від 18.11.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 200 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020100090005658 від 18.11.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 200 КК України.

Як зазначається в клопотанні, у провадженні слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100090005658 від 18.11.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 200 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що в ході досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження встановлено, що 11.11.2020 у мережі Інтернет ОСОБА_7 знайшов онлайн обмінник «365cash.co» та, прочитавши на вказаному веб-ресурсі інформацію щодо можливостей обміну, йому стало відомо про те, що на ньому надається можливість обміняти електронні гроші різних платіжних систем, зокрема, платіжної системи Qiwi, тому він вирішив провести обмін 2000 гривень, які були на його картковому рахунку АТ КБ «ПриватБанк», на електронні гроші валюти «Російський рубль» платіжної системи Qiwi.

У клопотанні зазначається, що ОСОБА_7 було подано заявку про проведення обміну, пройдено всі етапи верифікації на онлайн обміннику та вказано електронний гаманець, на який буде здійснено переказ коштів. Так, після створення заявки його було перекинуто на платіжну систему, де автоматично після введення всіх реквізитів карти з його банківської картки карти було стягнуто 2000 грн. і повинно було прийти 5339 руб 32 коп., однак, на веб-ресурсі 365cash.co було вказано, що оплата не може пройти, при тому, що грошові кошти вже були стягнуті. Зазначається, що звернувшись до служби підтримки йому було повідомлено про технічні несправності, а в подальшому, коли останній попросив повернути кошти, служба підтримки онлайн обмінника відмовилась це робити.

У клопотанні також зазначається, що проведеним оглядом вказаного веб-ресурсу встановлено, що на онлайн обміннику, який знаходиться за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_1 , є можливість проведення обміну електронних грошей на готівкові кошти, у тому числі надається можливість проведення обміну електронної валюти платіжної системи « ОСОБА_8 » та «Яндекс.Деньги» на готівкові кошти у національній валюті «Гривня» та навпаки.

Разом з тим, на теперішній час у відповідності до офіційного переліку банків, які мають право здійснювати випуск електронних грошей згідно з законодавством України, «Qiwi» та «Яндекс.Деньги» як електронні гроші не зареєстровані та права проведення операцій з ними не надано жодному з українських банків.

Згідно з Указом Президента України № 126/2018 від 14.05.2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 02.05.2018 «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» введені наступні обмеження для платіжних систем «Qiwi» та «Яндекс.Деньги», а саме: блокування активів тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; обмеження торговельних операцій; запобігання виведенню капіталів за межі України.

Крім того, вказується, що проведеним оглядом веб-русурсу «365cash.co» встановлено, що електронний гаманець платіжної системи « ОСОБА_9 » використовують особи, що адмініструють вказаний веб-ресурс для проведення обміну, а саме « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Так, згідно з відповіддю, отриманою на запит від вказаної платіжної системи, встановлено, що бізнес-аккаунт ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований на юридичну особу «365Cash Ltd». Окрім цього, платіжною системою також було надано ІР-адреси входу до особистого гаманця, у тому числі, НОМЕР_1 - вказана ІР-адреса входить до діапазону, виділеного оператору мобільного зв`язку ТОВ «Ірпінські локальні мережі» (код ЄДРПОУ 40355857).

У клопотанні зазначається, що в ході досудового розслідування встановлено, що ІР-адресою НОМЕР_1 при підключенні до мережі Інтернет користується ОСОБА_5 , що підключена до поштової адреси: АДРЕСА_1 , де останній фактично проживає.

26.05.2021 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого виявлено та тимчасово вилучено ноутбук марки Asus SN:LCNOCX10370350D із зарядним пристроєм та телефон Iphon IMEI: НОМЕР_2 . Зазначається, що в ході проведення обшуку власник вищевказаного майна відмовився надавати паролі та розблоковувати технічні засоби, що унеможливило перевірку наявності на ноутбуці електронної документації щодо здійснення протиправної діяльності.

Прокурор вказує, що вищевказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12020100090005658 від 18.11.2020, оскільки наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучений в ході проведення обшуку ноутбук марки Asus SN:LCNOCX10370350D із зарядним пристроєм та телефон Iphon IMEI: НОМЕР_2 були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди вчинення злочину та можуть бути використані як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення.

Також зазначається, що на даний час виникла необхідність у проведенні комп`ютерно-технічної експертизи вилученого майна з метою відшукання електронної документації, що може підтвердити відповідні дії щодо проведення незаконного обміну валют в мережі Інтернет.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою накладення арешту на майно є збереження речових доказів відповідно до вимог п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України та запобігання ризикам його знищення чи відчуження.

Враховуючи вищенаведене та керуючись стст. 40, 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, прокурор просить накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 26.05.2021 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на ноутбук марки Asus SN:LCNOCX10370350D із зарядним пристроєм та телефон Iphon IMEI: НОМЕР_2 , з метою забезпечення збереження речових доказів.

У судовому засіданні прокурор Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з метою забезпечення збереження речових доказів, проведення відповідних судових експертиз, надавши слідчому судді копії документів, що обґрунтовують необхідність накладення арешту.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , заперечував проти задоволення клопотання в повному обсязі, додатково надавши письмові заперечення.

Так, адвокат ОСОБА_4 , зокрема, вказав, що слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києві було частково задоволено клопотання про обшук та надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання бухгалтерської, фінансово-господарської та іншої документації (в тому числі в електронному вигляді), а також програмного забезпечення, які містять відомості щодо неправомірного випуску або використання електронних грошей, однак прокурором Солом`янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_6 в ході проведення обшуку було вилучено ноутбук марки Asus s/n: НОМЕР_3 та телефон марки Apple моделі IPhone SE ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою з номером НОМЕР_4 .

Адвокат ОСОБА_4 зазначив, що прокурор вийшов за межі ухвали на проведення обшуку та вилучив речі та предмети, на вилучення яких не було надано дозволу, а відтак прокурором було грубо порушено вимоги КПК України, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Дослідивши клопотання та додані до нього копії документів, заслухавши пояснення прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов наступного висновку виходячи з такого.

Відповідно до чч. 1, 4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Як передбачено ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно з ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Як передбачено абз. 3 ч.2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Виходячи з вищенаведених положень КПК України, всупереч твердженням адвоката ОСОБА_4 , часткове задоволення слідчим суддею клопотання про обшук не забороняє слідчому, прокурору тимчасово вилучати майно під час цього обшуку за умови відповідності такого майна ознакам, встановленим законодавством.

Крім того, всупереч твердженням адвоката ОСОБА_4 , чинним КПК України дозволяється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно з чч. 1, 2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо кримінального провадження за №12020100090005658 від 18.11.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 200 КК України.

26.05.2021 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13.05.2021 (справа №760/11835/21, провадження №1-кс/4086/21) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено ноутбук марки Asus SN:LCNOCX10370350D із зарядним пристроєм та телефон Iphon IMEI: НОМЕР_2 , дозвіл на вилучення яких ухвалою слідчого судді надано не було.

Слідчим суддею встановлено, що постановою від 26.05.2021 прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 вищевказане тимчасово вилучене в ході проведення обшуку майно, а саме ноутбук марки Asus SN:LCNOCX10370350D із зарядним пристроєм та телефон Iphon IMEI: НОМЕР_2 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020100090005658 від 18.11.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 200 КК України.

Також встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна подано з метою забезпечення збереження речових доказів з додержанням встановлених КПК України строків. Отже, виходячи з вимог ч.3 ст.170 КПК України арешт з цією метою накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З урахуванням вищенаведених норм КПК України та встановлених фактичних обставин слідчий суддя доходить висновку, що прокурором було доведено, що вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме ноутбук марки Asus SN:LCNOCX10370350D із зарядним пристроєм та телефон Iphon IMEI: НОМЕР_2 , відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а саме критеріям об`єкту, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, адже прокурором доведено, що на ноутбуці, телефоні може знаходитися інформація, що має суттєве значення для досудового розслідування кримінального провадження, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за ч. 3 ст. 190 КК України - шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, ст. 200 КК України - незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення. Крім того, в ході обшуку вільного доступу до вказаної техніки, на якій встановлено паролі, надано не було.

Згідно з ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На підставі вищевикладених норм КПК України та встановлених фактичних обставин слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором у клопотанні та в судовому засіданні доведено необхідність арешту майна, вилученого 26.05.2021 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме ноутбуку марки Asus SN:LCNOCX10370350D із зарядним пристроєм та телефону Iphon IMEI: НОМЕР_2 .

Слідчий суддя також вважає доведеним необхідність такогоарешту,зокрема,з урахуваннямнеобхідності проведеннявідповідних судовихекспертиз врамках кримінальногопровадження №12020100090005658,наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження майна,передбачених абзацомдругим частинипершої статті170цього Кодексу.

При вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддятакож вважаєдоведеним розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності,наслідків арештумайна завданнямкримінального провадження. Втручаннядержави вправо на мирне володіння своїм майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.

На підставі викладеного та керуючись ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стст. 98, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на час проведення відповідних судових експертиз на майно, виявлене та вилучене 26.05.2021 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на ноутбук марки Asus SN:LCNOCX10370350D із зарядним пристроєм та телефон Iphon IMEI: НОМЕР_2 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1