Рішення

від 27.05.2021 по справі 917/1885/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2021 р. Справа № 917/1885/20

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівка - Агро", вул. Олега Кошового, 1 - А, с. Коновалівка, Машівський район, Полтавська область, 39452

до 1. Державного підприємства "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", вул. Крамського, 9, м. Полтава, Полтавський район, Полтавська область, 38750

2. Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавський район, Полтавська область, 36039

3. Фермерського господарства "Непийпи Леоніда Антоновича", с. Бакай, Решетилівський район, Полтавська область, 38423

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів М`якенківська сільська рада Решетилівського району Полтавської області, с. М`якенківа, Решетилівський район, Полтавська область, 38433

про визнання недійсними результатів земельних торгів та договору оренди землі.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Костандян О.В.

Представники згідно протоколу судового засідання від 27.05.2021 р.

Обставини справи. Товариство з обмеженою відповідальністю "Коновалівка - Агро" звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Фермерського господарства "Непийпи Леоніда Антоновича" про:

1) визнати протиправною відмову Державного підприємства "Полтавський Науково-Дослідний та Проектний Інститут Землеустрою", оформлену листом від 13.07.2020 р. № 01-19/1466, в реєстрації заяви на участь в земельних торгах ТОВ "Коновалівка - Агро" в якості учасника земельних торгів по лоту 50900 (аукціон № 25968) з продажу права оренди на земельну ділянку площею 6,2200 га. ріллі, кадастровий номер 5324282600:00:005:0086, з цільовим призначенням: 01.02 (для фермерського господарства);

2) визнати недійсними результати земельних торгів у формі аукціону № 25968 по лоту 50900, проведених 21 липня 2020 року о 10 год. 00 хв. організатором земельних торгів Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Полтавської області, Решетилівського району, М`якеньківської сільської ради, за цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, площею 6.2200 га. ріллі, кадастровий номер 5324282600:00:005:0086;

3) визнати недійсним Договір оренди землі, укладений 21 липня 2020 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та Фермерським господарством "Непийпи Леоніда Антоновича", об`єктом оренди за яким є земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Полтавської області, Решетилівського району, М`якеньківської сільської ради, за цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, площею 6.2200 га ріллі, кадастровий номер 5324282600:00:005:0086;

4) визнати припиненим право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324282600:00:005:0086, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Фермерським господарством "Непийпи Леоніда Антоновича", запис за номером 38913969 від 16.10.2020 р.;

5) зобов`язати Фермерське господарство "Непийпи Леоніда Антоновича" повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Полтавської області, Решетилівського району, М`якеньківської сільської ради, за цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, площею 6.2200 га ріллі, кадастровий номер 5324282600:00:005:0086 Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області.

Ухвалою господарського суду від 16.12.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 14.01.2021 р.; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів М`якенківську сільську раду Решетилівського району Полтавської області; витребувано у Державного підприємства "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Фермерського господарства "Непийпи Леоніда Антоновича" протокол результатів проведення земельних торгів по аукціону № 25968 (лот №50900) від 21.07.2020 р. (оригінал для огляду в судовому засіданні та належним чином завірену копію для долучення до матеріалів справи); витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Фермерського господарства "Непийпи Леоніда Антоновича" Договір оренди землі від 21.07.2020р., об`єктом оренди за яким є земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Полтавської області, Решетилівського району, М`якеньківської сільської ради, за цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, площею 6.2200 га. ріллі, кадастровий номер 5324282600:00:005:0086 (оригінал для огляду в судовому засіданні та належним чином завірену копію для долучення до матеріалів справи).

06.01.2020 р. від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 90).

Позивачем подано клопотання про участь представника позивача у наступному судовому засіданні по справі № 917/1885/20 у режимі відеоконференції в Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області (вх. № 316 від 13.01.2021 р.).

Ухвалою суду від 14.01.2021 р. відкладено підготовче засідання на 11.02.2021 р.; задоволено клопотання позивача про участь у підготовчому засіданні по справі № 917/1885/20 в режимі відеоконференції; продовжено відповідачу-3 строк на подання відзиву та встановлено його до 08.02.2021 р..

08.02.2021 р. від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1491), який долучений судом до матеріалів справи.

10.02.2021 р. від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про продовження строку для його подання (вх. № 1562).

Судове засідання призначене на 11.02.2021 р. в режимі відеоконференції не відбулось з технічних причин.

Через електронну пошту від позивача надійшло клопотання про продовження строку проведення підготовчого провадження та відкладення розгляду справи призначеного на 11.02.2021 р. До вказаного клопотання додано довідку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, яка підтверджує відсутність технічної можливості проведення судового засідання 11.02.2021 р. в режимі відеоконференції (вх. № 1652 від 11.02.2021 р.).

Ухвалою суду від 11.02.2021 р. продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів; поновлено Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області строк на подання відзиву; відкладено підготовче засідання на 16.03.2021 р. на 10:30 год.; забезпечення проведення судового засідання по справі № 917/1885/20, призначеного на 16.03.2021 р. на 10:30 год. в режимі відеоконференції доручено Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області.

09.03.2021 р. від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення вих. № 275 від 09.03.2021 р. (вх. № 2539).

Ухвалою суду від 16.03.2021 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 15.04.2021 р..

15.04.2021 р. представником позивача подано клопотання (вх. № 4104) про відкладення розгляду даної справи з огляду на неможливість забезпечення представництва у судове засідання.

15.04.2021 р. відповідачем-2 та позивачам подано клопотання (вх. № 4102) про відкладення розгляду даної справи з огляду на запроваджений на всій території України карантин.

15.04.2021 р. третьою особою засобом електронної пошти надіслано лист, згідно якого остання повідомляє суд про неможливість забезпечення представництва у судове засідання та просить суд розгляд даної справи здійснювати за відсутності її представника.

Судове засідання 15.04.2021 року було відкладено за вказаними вище клопотаннями на 27.05.2021 року.

Від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її уповноваженого представника (вх. № 5745 від 27.05.2021 р.)

Представники відповідачів: 1, 2 в судове засідання не з`явились, причин щодо неявки суду не повідомили.

В судовому засіданні 27.05.2021 р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі, викладено їх зміст та обґрунтування. Представник відповідача-3 заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві, що міститься в матеріалах справи.

Судом були з`ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.

Представнику позивача та відповідача-3 надано заключне слово, які підтримали свою позицію викладену письмово та озвучену в судових засіданнях.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, суд розглядає спір за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Встановивши всі обставини справи та дослідивши надані документальні докази, суд встановив, що згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 14108-СГ від 04.06.2020 року вирішено провести земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. Згідно додатку до вказаного наказу на земельні торги виставлено, зокрема, право оренди на земельну ділянку сільскогосподарського призначення, яка знаходиться на території М`якеньківсьої сільської ради Решетилівського району Полтавської області, кадастровий номер 5324282600:005:0086, площею 6,2200 га. з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 101877,69 грн. (а.с. 28-30).

Земельні торги призначено провести 21 липня 2020 року о 10:00 год. в приміщенні Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за адресою: вул. Уютна, 23, м. Полтава. Організатором торгів є Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

27.04.2020 року виконавець земельних торгів - Державне підприємство Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою на офіційному сайті Головного управління Держгеокадастру розмістив оголошення про проведення земельних торгів з продажу права оренди вказаної вище земельної ділянки, аукціону присвоєно номер - 25968, лот - № 50900 (а.с. 140-141).

За результатом земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки площею 6,2200 га. з кадастровим номером 5324282600:00:005:0086, що розташована за межами населених пунктів на території М?якеньківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, 21.07.2020 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області укладено договір оренди землі з переможцем - Фермерським господарством Непийпи Леоніда Антоновича .

Для участі у земельних торгах у формі аукціону позивач подав заяву від 03.07.2020 року з копіями документів, передбачених частиною 7 статті 137 Земельного кодексу України.

Однак, виконавець торгів - ДП Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою відмовив позивачу в реєстрації заяви на участь у земельних торгах ТОВ Коновалівка-Агро як учасника земельних торгів, виклавши своє рішення в повідомленні про відмову в реєстрації заяви на участь в земельних торгах для юридичних осіб-резидентів № 01-19/1466 від 13.07.2020 року. У вказаному повідомленні виконавець торгів зазначив, що земельна ділянка, на яку виявлено намір подати заяву про участь (площа 6,2200 га., кадастровий номер 5324282600:00:005:0086, що розташована за межами населених пунктів на території М?якеньківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області) має цільове призначення 01.02 для ведення фермерського господарства.

А оскільки відповідно до частини 3 статті 22 Земельного кодексу України сільськогосподарським підприємствам землі сільскогосподарського призначення передаються у власність та надаються в користування з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, то ТОВ Коновалівка-Агро не може бути зареєстроване як учасник земельних торгів з продажу права оренди зазначеної вище земельної ділянки (а.с. 121).

Таку відмову позивач вважає незаконною, оскільки чинне земельне законодавство не містить будь-яких заборон щодо передачі в оренду сільськогоподарським підприємствам земель із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, у зв`язку з чим просить визнати її протиправною. У зв`язку з недопущенням позивача до участі в земельних торгах, вони є такими, що проведені з порушенням законодавства, а право ТОВ Коновалівка-Агро на участь в земельних торгах у формі аукціону № 25968 (лот № 50900) щодо зазначеної вище земельної ділянки підлягає захисту шляхом визнання результатів земельних торгів та договору оренди земельної ділянки, укладеного за результатом їх проведення, недійсними, та зобов`язання ФГ Непийпи Леоніда Антоновича повернути земельну ділянку Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву зазначає про те, що позовні вимоги ТОВ Коновалівка-Агро є безпідставними, оскільки надання земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства підприємству з організаційною формою у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю не передбачено чинним законодавством. Такі землі можуть надаватись тільки фермерським господарствам або орендарям суміжних ділянок для товарного виробництва, в разі якщо з ними утворюється єдиний масив.

Відповідач-2 проти позову заперечував та вказав, що відповідачем11 було правомірно відмовлено ТОВ Коновалівка-Агро у реєстрації заяви на участь у земельних торгах у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5324282600:00:005:0086, що розташована за межами населених пунктів на території М?якеньківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, оскільки позивач не має права брати участь у таких торгах щодо земельної ділянки із вказаним вище цільовим призначенням. Також зазначено, що позовна вимога про визнання торгів недійсними не підлягає до задоволенню, оскільки встановлений статтями 135-139 Земельного кодексу України порядок проведення земельних торгів, їх виконавцем дотримано в повному обсязі, а факт недопущення позивача до участі в торгах не є недодержанням закону в момент укладення правочину, оскільки договір укладається за результатами проведеного аукціону.

Відповідач-3 у відзиві на позов вказав, що земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки площею 6,2200 га. з кадастровим номером 5324282600:00:005:0086, що розташована за межами населених пунктів на території М?якеньківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, за номером аукціону 25968 (лот №50900), є такими, що відбулися. За результатом аукціону укладено договір оренди землі з переможцем торгів - відповідачем-3. Організатором торгів - ДП Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою під час підготовки та проведення торгів було дотримано всіх норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнання результатів зазначених вище торгів недійними, так само як і договору оренди землі. Також посилався на правову позицію Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 22 Земельного кодексу України у подібних правовідносинах, згідно якої, оскільки землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, то товариство з обмеженою відповідальністю, не може набувати право користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги із визначенням функціонального використання - для ведення фермерського господарства.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

За змістом частини 1 статті 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Згідно з частиною 3 зазначеної норми організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів. Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення. Учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.

Відповідно до частини 4 статті 135 Земельного кодексу України проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються:

а) перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами;

б) стартова ціна лота;

в) строк та інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах;

г) особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги.

Земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, у тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів (частина 5 статті 135 Земельного кодексу України).

За змістом частини 1 статті 136 Земельного кодексу України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Як свідчать матеріали справи згідно наказу Головного управлння Держгеокадастру у Полтавській області № 14108-СГ від 04.06.2020 року "Про проведення земельних торгів у формі аукціону" вирішено провести земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди на земельні ділянки державної власності згідно з додатком за цільовим призначенням:

- земельна ділянка площею 3,6000 га., кадастровий номер 5324283200:00:017:0044 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельна ділянка площею 6,2200 га., кадастровий номер 5324282600:00:005:0086 для ведення фермерського господарства;

- земельна ділянка площею 50,0012 га., кадастровий номер 5324285000:00:008:0001 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку площею 6,2200 га., кадастровий номер 5324282600:00:005:0086, земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

В оголошенні про проведення земельних торгів зазначено, що лот № 50900 аукціону цільове призначення земельної ділянки площею 6,2200 га., розташована на території М`якеньківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, кадастровий номер 5324282600:00:005:0086 - для ведення фермерського господарства.

Згідно зі статутом ТОВ "Коновалвка-Агро" метою (ціллю) діяльності товариства є здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої господарської діяльності в порядку і на умовах, визначених діючим законодавством України і Статутом, з метою отримання прибутку, а також забезпечення науково-технічного та соціального розвитку власного виробництва. Предметом діяльності серед інших є ведення власного сільськогосподарського товарного виробництва, оренда для цих цілей землі (а.с. 39-61).

Закон України "Про фермерське господарство" визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України. Закон спрямований на створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.

Статтею 1 цього Закону визначено поняття фермерського господарства. Так, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець (частина 3 зазначеної норми).

У статті 2 цього Закону закріплено, що відносини, пов`язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Закон України "Про фермерське господарство" є спеціальним нормативно-правовим актом у таких правовідносинах (пункт 5.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.01.2020 у справі № 922/1974/19).

За змістом частини 1 статті 5, частини 1 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону).

Тобто можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Надання (передача) фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

При цьому, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 р. у справах: № 317/2520/15-ц, від 03.04.2019 р. та № 621/2501/18 зазначено, що після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин з метою створення фермерського господарства в порядку, визначеному законом, на конкурентних основах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц також зазначено, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності в оренду - право оренди такої земельної ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах). Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) права на земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства за наявності лише одного бажаючого. Якщо ж бажаючих два чи більше, підлягали застосуванню загальні правила статті 135 Земельного кодексу України про проведення земельних торгів у формі аукціону, за результатами яких укладається відповідний договір.

Згідно з частинами 1, 2 статті 18 та частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Зі змісту зазначеної норми убачається, що законодавцем визначено поділ основного цільового призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (частина 1 статті 20 Земельного кодексу України).

Так, відповідно до статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;

ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

За змістом частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу.

Отже, частиною 5 статті 20 Земельного кодексу України обмежено користування власниками або користувачами землями певного виду вимогами, встановленими визначними у цій нормі статтями, а саме:

- стаття 31 землі фермерського господарства;

- стаття 33 земельні ділянки особистих селянських господарств;

- стаття 34 землі для сінокосіння і випасання худоби;

- стаття 35 земельні ділянки для садівництва;

- стаття 36 земельні ділянки для городництва;

- стаття 37 право несільськогосподарських підприємств, установ та організацій на землю.

За змістом статті 37 1 Земельного кодексу України земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок.

Водночас, зазначеною нормою передбачено право використання власником або користувачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення, призначеної, зокрема, для ведення фермерського господарства, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, однак не передбачено можливості продажу на земельних торгах прав на земельну ділянку певного виду користування - для ведення фермерського господарства.

Отже, чинним законодавством передбачено відмінний від загального суб`єктний склад осіб, які виявили бажання придбати на земельних торгах право оренди земельної ділянки із визначенням такого функціонального призначення як ведення фермерського господарства, оскільки можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Оскільки землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, то товариство з обмеженою відповідальністю (з урахуванням предмету і цілей діяльності товариства згідно зі статутом), не може набувати право користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги із визначенням функціонального використання - для ведення фермерського господарства.

Частина 3 статті 135 Земельного кодексу України визначає особливості, притаманні учасникові земельних торгів, а саме учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.

Створення, діяльність, а також відведення земельних ділянок (придбання прав на них) для ведення фермерського господарства відбувається у порядку, визначеному, у тому числі, Законом України "Про фермерське господарство", що створює відповідні передумови щодо проведення земельних торгів (аукціону) відносно земельних ділянок, передбачених для ведення фермерського господарства та участь саме спеціалізованих суб`єктів у відповідних торгах".

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 3 статті 22 Земельного кодексу України у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.12.2020 року по справі № 917/93/20.

Ураховуючи комплексний аналіз норм чинного законодавства, якими врегульовано питання, зокрема, набуття права оренди на земельні ділянки державної власності для ведення фермерського господарства, положення частини 3 статті 135, частини 1 статті 136 Земельного кодексу України, норми Закону України "Про фермерське господарство" суд дійшов висновку, що ТОВ "Коновалівка-Агро" (з урахуванням предмету і цілей діяльності товариства згідно зі статутом) відповідно до закону не може набувати право користування земельною ділянкою, яка була виставлена на земельні торги із визначенням функціонального використання - для ведення фермерського господарства.

Так, ДП Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою правомірно відмовив ТОВ Коновалівка-Агро у реєстрації позивача учасником земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 6,2200 га. кадастровий номер 5324282600:00:005:0086.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частина 1 статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист прав і законних інтересів.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Суд зауважує, що оспорюваний договір містить всі передбачені законом істотні умови визначені частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", єдиною підставою для укладення договору оренди земельної ділянки є саме результати аукціону.

Підставами для визнання земельних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України у постанові від 23.09.2014 у справі № 3-112гс14, від 02.05.2018 у справі № 910/10136/17, від 28.10.2019 р. у справі №927/691/18, від 02.10.2019р. у справі №5006/5/36б/2012.

Звертаючись до господарського суду з відповідним позовом про визнання недійсними результатів земельних торгів у формі аукціону №25968 за лотом №50900 (земельна ділянка з кадастровим номером 5324282600:00:005:0086), позивач порушень правил проведення земельних торгів не зазначив.

Як вказано вище, відмова в реєстрації позивача як учасника в даних земельних торгів є правомірною. Як вбачається з матеріалів справи земельні торги у формі аукціону № 25968 лот № 50900 з продажу права оренди земельної ділянки площею 6,2200 га., кадастровий номер 5324282600:00:005:0086 для ведення фермерського господарства проведено з дотриманням процедури, передбаченої нормами чинного земельного законодавства.

Тому підстави для визнання земельних торгів та договору оренди землі недійсними відсутні.

Посилання позивача щодо наявності його порушеного права на участь в аукціоні у зв`язку з прийняттям відповідачем-1 рішення про відмову в реєстрації ТОВ Коновалівка-Агро учасником земельних торгів, судом не приймається виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція майна у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності , а відтак і майном (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви у справі Броньовські проти Польщі (Broniowski v. Poland), заява №31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі Сук проти України , заява №10972/05).

У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути у тому числі правомірні очікування та майнові права (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland). В даному рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Даний висновок Європейського суду з прав людини підлягає до застосування щодо правовідносин, коли за рішенням державного органу особа набуває право користування земельною ділянкою і поряд з цим особа також набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, а також після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права.

Однак, в даному випадку мова йде про прийняття державним органом рішення про проведення земельних торгів, що перед набуттям особою права користування земельною ділянкою та укладенням договору оренди передбачає проведення аукціону, за результатом проведення якого і визначається особа, що набуде таке право - переможець. Тому прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області рішення про проведення земельних торгів у формі аукціону не породжує у позивача правомірних очікувань щодо оренди земельної ділянки, оскільки для набуття права оренди особою передує проведення аукціону.

Таким чином, позивач не обґрунтував порушення оспорюваним рішенням та правочином своїх прав чи охоронюваних законом інтересів, що є окремою підставою для відхилення аргументів позивача щодо підстав недійсності договору оренди землі від 21.07.2020 року.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст.ст. 240, 241 ГПК України).

Повний текст рішення складено 08.06.2021 р..

Суддя Погрібна С.В.