Рішення

від 03.06.2021 по справі 494/633/20

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

03.06.2021

Справа № 494/633/20

Провадження № 2/494/138/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2021 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання - Козубенко О.О.,

прокурора - Гушана В.А.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №494/633/20 за позовом виконувача обов`язків керівника Комінтернівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Березівської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки у розпорядження держави.,-

В С Т А Н О В И В:

До Березівского районного суду Одеської області звернувся виконувач обов`язків керівника Комінтернівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Березівської районої державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з позовними вимогами до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 30.06.2020 року відкрито загальне позовне провадження по справі.

04.03.2021 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду (а.с.155-156).

Відповідно до наказу №5-од від 01.03.2021 р про організацією Березівського районного суду Одеської області на час дії карантину ( з подальшими змінами), постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (з відповідними змінами), Постанови КМУ №392 від 20 травня 2020 року Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ( з подальшими змінам) та відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з 12.03.2020 року до 30.06.2021 року на усій території України карантин. Згідно з рекомендаціями МОЗ України громадянам серед інших заходів запропоновано залишатися вдома, тримати дистанцію, дбати про власну безпеку. Справа неодноразово відкладалась у зв`язку з карантином.

Справа неодноразово відкладалась у зв`язку з клопотаннями сторін щодо запровадження карантину.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що 11.07.2012 року за № 104 Березівською РДА із ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого останній строком на 20 років передано у строкове платне користування земельну

ділянку площею 45,38 га, розташовану на території Маринівської сільської ради Березівського району Одеської області для сінокосіння та випасання худоби, який зареєстровано відділом Держкомзему у Березівському районі Одеської області 09.07.2012 року за №512120004000379. Відповідно до інформації, розміщеної 05.02.2019 року на сайті Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області, нормативно грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь за матеріалами загальнонаціональної нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2019 року становить зокрема 1 га пасовищ - 7 011, 35 грн, у зв`язку з чим нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 45,38 га, переданої в оренду ОСОБА_1 складає 318 175,06 грн. Окрім того, відповідно до акту прийому передачі від 11.07.2012 року ОСОБА_1 прийняв у користування земельну ділянку, а також зобов`язався використовувати її за цільовим призначенням, а саме для сінокосіння та випасання худоби. Водночас встановлено, що ОСОБА_1 порушує умови договору оренди, використовує надану в оренду земельну ділянку не за цільовим призначенням, а фактично на останній здійснюється товарне сільськогосподарське виробництво. Так відповідно до акту обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 5121282900:01:002:0786, складеним Маринівською сільською радою Березівського району Одеської області 20.05.2019 року , 45,38 га пасовищ наданих в оренду відповідачу засіяні зерновими культурами, а саме соняшником та пшеницею. Окрім того, відповідно до інформації Головного управління Держгеокадатру в Одеській області від 19.07.2019 року проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства та встановлено, що ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку площею 45,38 га не за цільовим призначенням, що є порушенням п г ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 53 КупАП, а також умов договору оренди. За наслідками проведеної Управлінням перевірки ОСОБА_1 притягнуто до адмінстративної відповідальності. З огляду на викладене та у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків, встановленим договором, і порушенням вимог чинного законодавства, що регулює дані відносини, а саме використання орендованої вищевказаної земельної ділянки не за цільовим призначенням - договір оренди підлягає достроковому розірванню, а земельна ділянка поверненню у розпорядження держави.

В судовому засіданні 03.06.2021 року прокурор підтримав подані ним позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у судові засідання 23.03.2021 року, 28.04.2021 року та 03.06.2021 року не з`явився, хоча були належним чином повідомлені про час, день та місце розгляду справи (а.с.160,172,180). Водночас, у матеріалах справи містяться лише пояснення (а.с.95-98), в яких Управління підтримує позов та просить скасувати договір оренди землі, оскільки земельна ділянка використовується для вирощування сільськогосподарської продукції, а не за цільовим призначенням. Посилаються на те, що перевіркою з виїздом на місце встановлено (акт обстеження земельної ділянки від 07.08.2019 року №509-ДК/781/АЩ/10/01/-19), що земельна ділянка площею 45,38 га використовується для вирощування сільськогосподарської продукції, а саме 28 га засіяно соняшником, 15 га засіяно ячменем, залишені поживні рештки (стерня) та 2,38 га не використовується. З урахуванням інформації, документів і пояснень, встановлено, що ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, що є порушенням пункту г частини 1 статті 211 Земельного кодексу України, статті 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постановою від 06.09.2019 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності. За таких підстав підтримують позов прокурора та просять його задовольнити.

Представник Березівської районної державної адміністрації у судові засідання 23.03.2021 року, 28.04.2021 року та 03.06.2021 року не з`явився також, неодноразово повідомлявся про час, день та місце розгляду справи, про що свідчать розписки (а.с.158,171,178). Разом з цим, 23.09.2020 року надіслали пояснення (а.с.92-94), в яких просили задовольнити позовні вимоги та підтримують позов прокурора. Пояснення фактично викладені з урахуванням пояснень Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та з тих же підстав.

Відповідно до ч.1 ст.223 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Представники Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Березівської районної державної адміністрації в Одеській області неодноразово належним чином повідомлялись про розгляд справи, та у зв`язку з ігноруванням з`явлення на виклик до суду, суд дійшов висновку про розгляд справи за їх відсутності за наявними в матеріалах справи доказами, про що не заперечували прокурор та відповідач..

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні 03.06.2021 року позовні вимоги не визнали повністю, просила залишити позовні вимоги без задоволення. Зазначили, що вони є необґрунтованими та недоведеними. 01.12.2020 року та 22.03.2021 року подали відзив на позовну заяву та заперечення (а.с.123-130, а.с.162-167). Також відповідач зазначив, що займається сільськогосподарськими роботами, а саме вирощуванням сої, сіна, розведенням свиней, великої рогатої худоби. На земельній ділянці висіював люцерну з ячмінем для випасання худоби (корів, овець) та не порушував цільове призначення земельної ділянки. Більш того, зазначив, що культури висівались для поліпшення якості та родючості грунту, та використовувались як корм для корів. Жодної шкоди або зміни властивостей земельної ділянки не має. Оренда плата сплачується вчасно. Представник відповідача вказав, що надані прокурором фотознімки взагалі не підтверджують ,що саме на цій ділянці вирощувались культури та не зрозуміло , що саме вирощується. Довідки та перевірки проводились взагалі без присутності будь-яких осіб, в тому числі без повідомлення відповідача. Останній ніяких приписів щодо усунення не отримував, та взагалі позовні вимоги є надуманими та необґрунтованими.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши пояснення прокурора під час судового засідання, думку у письмових поясненнях представників управління Держгеокадастру та Березівської РДА, пояснення відповідача та його представника , суд вважає залишити позовні вимоги прокурора без задоволення, як необґрунтовані та не доведені, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.07.2012 року Березівською РДА із ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки АДРЕСА_1 , відповідно до умов якого останній строком на 20 років передано у строкове платне користування земельну ділянку площею 45,38 га, розташовану на території Маринівської сільської ради Березівського району Одеської області для сінокосіння та випасання худоби, який зареєстровано відділом Держкомзему у Березівському районі Одеської області 09.07.2012 року за №512120004000379 (а.с.15-19) та згідно акту приймання-передачі від 11.07.2012 передано ОСОБА_1 (а.с.20).

Пунктом 2 вказаного договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 45,38 га , у тому числі 45,38 га - пасовищ.

Пунктом 6 договору сторони погодили, що строк його дії становить 20 років.

Відповідно до пункту 13 договору розділу умови використання земельної ділянки земельна ділянка передається в оренду для для сінокосіння і випасання худоби.

Пунктом 14 передбачено, що цільове призначення земельної ділянки : сільськогосподарське призначення.

Відповідно до п.28 договору орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законодавством порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому Законом або договром оренди землі.

Отже, між сторонами склалися договірні правовідносини, які витікають з договору оренди земельної ділянки.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", а також іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст.124 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності.

Таким спеціальним законом, що регулює орендні земельні відносини та підлягає застосуванню до спірних правовідносин є Закон України Про оренду землі .

Згідно ст. 13 Закону України за договором оренди землі орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до умов Договору від 11.07.2012 року передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст.651 ЦК України договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зазначене положення ЦК України повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст. 1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, що у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Саме такий висновок викладений у Постанові ВСУ України від 18 вересня 2013 року при розгляді цивільної справи №6-75цс13.

Окрім цього, у постанові Верховного суду від 08.05.2019 року справа №473/4411/17-ц визначено, що для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки за рішенням суду достатньо лише встановлення самого факту істотного порушення його умов.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор просив розірвати договір оренди з тих підстав, що земельна ділянка, надана в оренду використовується відповідачем не за цільовим призначенням.

На підтвердження вчинення відповідачем порушення вимог земельного законодавства прокурор посилається у матеріалах справи на

-на акти обстеження та фотографічні дані, складені Маринівською сільською радою від 20.05.2019 року (а.с.30-35), 01.11.2019 року (а.с.26-29) 10.06.2020 року (а.с. 52-53);

- акт обстеження, акт перевірки та припис складені Головним Управлінням Держгеокадастру в Одеській області 07.08.2019 року (а.с.41-44), 28.08.2019 року (а.с.45-47); 13.09.2019 року (ас.48-49).

Оскільки, відповідач заперечує проти позову та вказує, що не отримував припису та не був сповіщений про жодну перевірку, які складались як сільською радою, так і головним управлінням Держгеокдастру в Одеській області, фотографічні дані не відносяться до його ділянки, а тому вказані обставини є недоведеними та підлягають доказуванню під час розгляду справи.

Суд також зазначає, що сторонам (прокурору, Березівській РДА, головному управлінню Держгеокдастру в Одеській області, ОСОБА_1 ) згідно ухвали про відкриття провадження, які отриманні останніми (а.с.77-81) - роз`яснено право надавати докази по справі до закриття підготовчого провадження та початку розгляду справи по суті.

Більш того, під час судового засідання та після стадії дослідження доказів,- прокурору та відповідачу неодноразово ставились питання щодо за явлення клопотань про надання або витребування додаткових доказів, заявлення інших клопотань, допит свідків, тощо, та роз`яснено, що справа розглядатиметься на підставі тих доказів, що містяться у матеріалах справи, однак останні вказували про достатність усіх доказів у матеріалах справи та будь-які клопотання відсутні.

Водночас, стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

При цьому, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

У поясненнях прокурора, Березівської РДА та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області зазначається про те, що ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, що є порушенням пункту г частини 1 статті 211 Земельного кодексу України, статті 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення та постановою від 06.09.2019 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності.

Однак , доказу цього суду не надано та до матеріалів справи сторонами не надано вищевказаної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях ч.6 ст.81 ЦПК України.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, оскільки у матеріалах справи відсутня постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та сторонами під час розгляду справи її не

долучено, а тому перевірити вказаний факт вчинення ОСОБА_1 порушення у суду не має та є не доведеним з боку позивача.

Більш того, складений припис №508-ДК/0175Пр/03/01/-19 від 13.09.2019 року не містить доказів його отримання чи доказів направлення відповідачу, який в свою чергу заперечував ОСОБА_1 проти його отримання, а тому вказане не може свідчити про обізнаність відповідача щодо порушення пункту г частини 1 статті 211 Земельного кодексу України, статті 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення та факт вчинення істотного порушення відповідачем, оскільки він є передумовою складання саме протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, який позивачем не надано.

Також, на підтвердження своїх вимог прокурор посилається на акт обстеження земельної ділянки від 06.08.2019 року, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 28 серпня 2019 року, на акти обстеження, складені Маринівською сільською радою від 20.05.2019 року , 01.11.2019 року , 10.06.2020 року.

Водночас, перевірка та обстеження, згідно відомостей, що містяться у відповідних графах актів, проводилась без залучення свідків та за відсутності представника особи, що перевіряється.

Надані фотографічні дані Маринівською сільською радою не можуть свідчити про те, що саме на спірній земельній ділянці вирощувались пшениця та соняшник, оскільки ОСОБА_1 заперечував, що вказані фотознімки зроблені саме на вказаній спірній ділянці.

Як встановлено вище, позивачем не заявлено будь-яких клопотань, в тому числі про виклик свідків щодо підтвердження обставин складання вищевказаних матеріалів.

Більш того, оскільки позивачем не надано доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оцінюючи вказані вище акти обстеження земельної ділянки та акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки суд зазначає, що вони не можуть слугувати доказом вчинення відповідачем порушення правил використання земель і оцінюються судом на загальних підставах, як доказ існування викладених в них фактичних обставин.

Окрім того, прокурор у позові вказує, що незаконне розорення пасовищ призводить до погіршення якості ґрунту та виснаження земель, що завдає значної шкоди земельним ресурсам держави та орендарем

Однак і ці доводи не знайшли свого підтвердження в суді, оскільки належних доказів не надано. При цьому, правом на проведення відповідної судової експертизи прокурор не скористався.

Разом з цим, суд враховує доказ відповідача, а саме: довідку Раухівської селищної ради від 19.03.2021 року, про те, що останній здійснює висів люцерни з ячменем для випасу отари овець та сінокосіння, та які в свою чергу навпаки поліпшують якість ґрунту.

Водночас, вказана довідка Раухівської селищної ради від 19.03.2021 року , акт про підтвердження факту здійснення випасу великої рогатої худоби та овець від 18.03.2021 року , фотознімок не можуть бути взяті судом до уваги щодо обставини, на які посилався позивач при проведенні перевірки, які відбувались у 2019 році, оскільки вищевказані докази датовані 2021 року.

За вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача як такі, що не доведені та необґрунтовані належними доказами.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки у задоволенні позову відмовлено, а тому судові витрати не підлягають стягнення та покладаються на позивача, які сплачені під час подачі позовної заяви

Керуючись статтями 12, 13, 229, 265, 273 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов виконувача обов`язків керівника Комінтернівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Березівської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки у розпорядження держави - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач - Виконувач обов`язків керувника Комінтернівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Березівської районної державної адміністрації (Одеська область, м. Березівка, пл. Т.Г. Шевченка 1, код ЄДРПОУ 04056888), Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 39765871)

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ).

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09.06.2021 року.

Суддя І.А. Римар