Постанова

від 08.06.2021 по справі 640/8087/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8087/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рентал Груп до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Рентал Груп , звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив, з урахуванням заяви про зміну предмету позову:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 лютого 2019 року №00001051402, №00001061402 та від 23 квітня 2019 року №00005671402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що ТОВ Рентал Груп не визначено базу оподаткування на суму перевищення собівартості реалізованих робіт і послуг над вартістю їх продажу, не складено та не зареєстровано податкову накладну, чим занижено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість. А також, що сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою і повинна бути включена до складу інших доходів.

У тексті апеляційної скарги міститься клопотання про розгляд апеляційної скарги за участі представника відповідача.

Щодо заявленого відповідачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною другою статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.

Також, відповідач звертається з клопотанням про заміну Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві в порядку процесуального правонаступництва.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Установлено, зокрема, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відтак, колегія суддів вирішила замінити сторону по справі, а саме: відповідача - Головного управління ДФС у м. Києві на правонаступника, належного відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентал Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року, валютного - за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року, за результатом якої складено акт від 28 грудня 2018 року №869/26-15-14-02-04/35081565 (далі- акт перевірки).

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем:

-підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення оподаткування податком на прибуток за ІІІ квартали 2018 року в сумі 815091грн;

-пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 241951 грн;

-пункту 44.1 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

Висновки акту перевірки обґрунтовано таким:

- позивачем не надано до перевірки актів інвентаризації активів і зобов`язань;

- позивачем не включено до складу інших доходів за перевіряємий період суму безнадійної кредиторської заборгованості на загальну суму 815091 грн;

- в липня 2017 року дохід від реалізації робіт та послуг позивача був нижче собівартості реалізованих послуг, проте позивачем не визначено базу оподаткування на суму перевищення собівартості реалізованих робіт та послуг над вартістю їх продажу, чим занижено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість;

- позивачем занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 28025 грн, виходячи з балансової (залишкової) вартості нематеріальних активів, що припинили використовуватись позивачем у господарській діяльності (140 124,96 грн).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 01 лютого 2019 року:

- №00001041402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 362 927,0 грн (за основним платежем 241 951 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 120 976 грн);

- №00001051402, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмір 815 091,0 грн;

- №00001061402, яким до позивача застосовано штраф в сумі 510,0 грн.

За результатом розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 01 лютого 2019 року №00001051402, №00001061402, №00001041402, рішенням Державної фіскальної служби України від 18 квітня 2019 року №18262/6/99-99-11-04-01-25 скасовано податкове повідомлення-рішення від 01 лютого 2019 року №00001041402 на суму заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму перевищення собівартості реалізованих робіт і послуг над вартістю їх продажу, а податкові повідомлення рішення від 01 лютого 2019 року №00001051402, №00001061402 залишено без змін.

На підставі акту перевірки та рішення Державної фіскальної служби України від 18 квітня 2019 року №18262/6/99-99-11-04-01-25 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2019 року №00005671402, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем податок на додану вартість на загальну суму 286 565,0 грн (за основним платежем 191 043 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 95 522 грн).

Вважаючи, зазначені податкові повідомлення-рішення незаконними, ТОВ Рентал Груп звернулося до суду з даним адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування відповідних рішень податкового органу.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково та зазначив, що обов`язкова інвентаризація проводиться перед складанням фінансового звіту починаючи з 01 жовтня по 31 грудня, а так як інвентаризацію позивачем було проведено з 30 листопада 2018 року протягом 10 робочих днів, то доводи відповідача про порушення позивачем Порядку проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів є безпідставними.

Крім того, суд першої інстанції вважає не обґрунтованими доводи відповідача про порушення позивачем пункту підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 44.2 статті 44 ПК України встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам, визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованим у Міністерстві юстиції україни 11.02.2000 за № 85/4306, зі змінами і доповненнями (далі - П(С)БО).

Згідно з пунктом 3 П(С)БО зобов`язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 11 Зобов`язання , якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, та його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, згідно з підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, є безнадійною.

Безнадійна заборгованість в податковому обліку - це сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню, в бухгалтерському обліку та включається до складу оподатковуваного доходу.

Так, згідно з приписами статті 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на момент проведення перевірки кредиторська заборгованість по взаємовідносинах з ТОВ Автотрейдінг-Донецьк та ТОВ Фортуна - ЛТД становила 815 091,00 грн.

Враховуючи додаткові угоди до договорів з контрагентами та наявність Сертифікатів (висновків) торгово-промислової палати України, якими засвідчено наявність обставин непереборної сили, станом на час проведення перевірки строк виконання вищевказаних зобов`язань ще не настав та є поточною кредиторською заборгованістю позивача, що податковим органом не було враховано під час прийняття податкового повідомлення-рішення від 01 лютого 2019 року №00001051402.

Колегія суддів наголошує на тому, що будь-яке рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінні усіх фактів та обставин, що мають значення, адже принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами.

Таким чином, на час проведення перевірки строки проведення розрахунків ТОВ Рентал Груп з ТОВ Автотрейдінг-Донецьк та ТОВ Фортуна-ЛТД не сплинули, що свідчить про відсутність підстав для віднесення даних кредиторської заборгованості до інших видів доходів як безнадійну заборгованість та її відповідного відображення в бухгалтерському обліку.

Щодо заниження податку на додану вартість за жовтень 2017 року на суму 163 018 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою (п.п. 14.1.257 ст. 14 ПК України).

Отже, товари/послуги, які отримані платником ПДВ та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено у п. 198.3 ст. 198 ПКУ, а тому право на податковий кредит відсутнє.

Враховуючи, що станом на дату прийняття податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2019 року №00005671402 в частині збільшення суми грошового зобов`язання на загальну суму 244 527,00 грн строк позовної давності по кредиторській заборгованості не минув, заборгованість не набула статусу безповоротної фінансової допомоги, а відтак у позивача не було підстав зменшувати податковий кредит на 163 018 грн.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 01 лютого 2019 року №00005671402 в частині збільшення суми грошового зобов`язання на загальну суму 244 527,00 грн (за основним платежем 163 018 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 81509 грн) протиправно прийняте податковим органом.

З приводу ненадання позивачем до перевірки актів інвентаризації активів і зобов`язань, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 (далі - Положення № 879).

Згідно з пунктом 7 Положення №879 проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема, перед складанням річної фінансової звітності в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу, з урахуванням особливостей проведення інвентаризації і в строки, визначені пунктом 10 цього розділу.

Так, відповідно до пункту 10 Положення №879 Інвентаризація активів та зобов`язань перед складанням річної фінансової звітності проводиться до дати балансу в період:

трьох місяців для необоротних активів (крім незавершених капітальних інвестицій, об`єктів основних засобів, які на момент інвентаризації будуть знаходитися поза підприємством, зокрема автомобілів, морських і річкових суден, які відбудуть у тривалі рейси, тощо), запасів (крім незавершеного виробництва та напівфабрикатів, інших матеріальних цінностей, які на момент інвентаризації будуть знаходитися поза підприємством), поточних біологічних активів, дебіторської та кредиторської заборгованостей, витрат і доходів майбутніх періодів, зобов`язань (крім невикористаних забезпечень, розрахунків з бюджетом та з відрахувань на загальнообов`язкове державне соціальне страхування);

двох місяців для незавершених капітальних інвестицій, незавершеного виробництва, напівфабрикатів, фінансових інвестицій, грошових коштів, коштів цільового фінансування, зобов`язань у частині невикористаних забезпечень, розрахунків з бюджетом та з відрахувань на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

до тимчасового вибуття з підприємства об`єктів основних засобів, зокрема автомобілів, морських й річкових суден, які відбудуть у тривалі рейси, інших матеріальних цінностей, які на дату інвентаризації будуть знаходитися поза підприємством.

Отже, обов`язкова інвентаризація ТОВ Рентал Груп повинна бути проведена перед складанням фінансового звіту протягом трьох місяців до дати балансу, тобто з 01 жовтня до 31 грудня.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відтак, з огляду на те, що перевірка контролюючим органом проводилася з 30 листопада 2018 року по 20 грудня 2018 року, а строк для проведення обов`язкової інвентаризації активів і зобов`язань позивача ще не завершився, відповідач передчасно та протиправно застосував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн.

Таким чином, враховуючи те, що на час проведення перевірки строки проведення розрахунків з контрагентами позивача не сплинули, кредиторська заборгованість не набула статусу безнадійної заборгованості, а тому не було підстав для віднесення даних кредиторської заборгованості до інших видів доходів; кредиторська заборгованість не набула статусу безповоротної фінансової допомоги, а тому не було підстав зменшувати податковий кредит; акти обов`язкової інвентаризації активів позивача були обґрунтовано не надані відповідачу під час проведення перевірки, колегія суддів дійшла висновку, що контролюючий орган безпідставно прийняв податкові повідомлення-рішення від 01 лютого 2019 року №00001051402, №00001061402 та від 23 квітня 2019 року №00005671402 в частині в частині збільшення суми грошового зобов`язання на загальну суму 244 527,00 грн.

Доводи апеляційної скарги не підтверджують порушення позивачем норм податкового, валютного та іншого законодавства, жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Рентал Груп до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 08 червня 2021 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна