Ухвала

від 02.06.2010 по справі 22ц-1602/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №  22ц- 1602                                                                          Головуючий у 1 інстанції –  Половинка В.А.

Категорія                                                     Доповідач Темнікова В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         02 червня 2010 року Колегія суддів судової палати з цивільних справах апеляційного  суду Луганської області в складі:

                      Головуючого: Темнікової В.І.,

                      суддів:  Мартинюка В.І.,  Ступної Я.Ю.,

                      за участю секретаря  -  Нестеровської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на  ухвалу Сватівського районного суду  Луганської області від  05 лютого 2010 року за  позовом  Кредитної спілки “Українська народна каса “Сватова – Лучка” до ОСОБА_1 про  стягнення боргу за договором позичкової лінії, -

ВСТАНОВИЛА:        

            В лютому 2010р. позивач звернувся до суду з зазначеним позовом,  в якому  посилався на те, що позивач надав відповідачу за кредитним договором № 354 від 22.11.2006р.  кредит у сумі 584,95 грн. строком на 36 місяців, а за кредитним договором № 350 від 21.11.2006р. кредит у сумі 89966 грн. також строком на 36 місяців. Сторонами були  обумовлені строки  сплати, а саме: відсотки – щомісячно, а основна сума - в кінці терміну. Однак відповідач свої зобов’язання по поверненню кредиту не виконує, тому виникла заборгованість, яка станом на 03.02.2010р. за обома  кредитними договорами становить 362096,31 грн. Тому позивач  звернувся до суду з даним позовом, в якому просить  стягнути з відповідача на його користь  заборгованість у розмірі 362096,31 грн. та судові витрати по справі.

           Крім того, позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якому  просив забезпечити позов, наклавши арешт на майно та грошові кошти відповідача.

          Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області  від  05 лютого 2010 року з метою забезпечення позову було накладено арешт на грошові кошти,  майно, що належить відповідачу, який мешкає в с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області,  та заборонено його відчуження.

            Не погодившись з даною ухвалою суду,  відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить  скасувати ухвалу та постановити нову про  відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. При цьому в скарзі посилається на те, що  суд невірно застосував ст. 151 ЦПК України, не врахував положення ч.3 ст. 152 ЦПК України.

            Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд  вважає, що скарга  підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав:

             Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. А відповідно до ст. 152 ЦПК України позов може забезпечуватися, як накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб, так і забороною вчиняти певні дії чи  встановленням обов’язку вчинити певні дії, а також іншими способами, передбаченими законом.

              Як убачається із  матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом майнового характеру про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитними договорами у розмірі 362096,31 грн. Суд з урахуванням суті заявлених вимог та врахувавши те, що відповідач не бажає в добровільному порядку погашати дану заборгованість, дійшов висновку про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

            Висновки суду  про те, що не  вжиття заходів для забезпечення позовних вимог по даній цивільній справі може в подальшому ускладнити або зробити неможливим виконання рішення, відповідають як матеріалам справи, так і  вимогам закону, зазначеному в тексті  ухвали від 05.02.2010р.

           Втім, постановляючи дану ухвалу, суд  не врахував того, що згідно ч.3 ст. 151 ЦПК України  вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами. Тому з урахуванням суті  заявлених позовних вимог та ціни позову у розмірі 362096,31 грн., апеляційний суд вважає необхідним змінити ухвалу суду про забезпечення позову, доповнивши її вказівкою про накладення арешту га грошові кошти та майно відповідачу в межах заявлених позовних вимог в сумі 362096грн.

            Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, зроблених в оскаржуваній ухвалі, а тому не є підставою для скасування ухвали суду, оскільки позивач має право обґрунтовувати свої вимоги саме тими  доводами, які він вважає  доцільним викласти суду, а суд має право в межах своєї компетенції дати їм належну правову оцінку та визнати їх переконливими для суду чи ні, що суд і зробив в даному випадку.

          Керуючись ст. 307, 312, 314-315 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:        

         Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

         Ухвалу  Сватівського районного суду Луганської області від  05 лютого 2010 року  змінити, доповнивши її резолютивну частину вказівкою про накладення арешту  на грошові кошти та майно ОСОБА_1 в межах заявлених позовних вимог в сумі 362096 грн.

          В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили  негайно після її проголошення.

Головуючий :  

Судді: