Рішення

від 09.06.2021 по справі 196/485/20

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 196/485/20

№ провадження 2-а/196/12/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Руснака А.І.

секретаря судового засідання: Кузнецової Г.С.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: старший державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області - заступник начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Щоголєв Максим Ігорович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: старший державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області - заступник начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Щоголєв Максим Ігорович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення .

Позовні вимоги мотивував тим, що постановою державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області - заступником начальника управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Щоголєвим Максимом Ігоровичем №233-ДК/0058По/08/01/-20 від 18.03.2020 року на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень за ст.53 КУпАП за те, що він, фактично використовував земельну ділянку площею 0,0571 га не за цільовим призначенням.

Вважає, що вказана постанова повинна бути скасована з наступних підстав.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.03.2013 року ним було придбано житловий будинок та земельну ділянку площею 0,14 га в АДРЕСА_1 . На земельній ділянці (з придбаних ним 0,14 га) площею 0,571 га, кадастровий №1225655101:03:019:0003 він збудував житловий будинок загальною площею 435,1 кв.м., за суміщенням в ньому площею 301,8 кв.м. під магазин продовольчих товарів. У відповідності з чинним законодавством дозвіл на будівництво житлового будинку з приміщенням в ньому магазину, а також прийняття в експлуатацію цієї забудови погоджував з Державною архітектурно-будівельною інспекцією в Дніпропетровській області, що підтверджується повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), і 22.11.2018 року будинок з магазином був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Земельна ділянка, кадастровий № 1225655101:03:019:0003 використовується для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд згідно Свідоцтва про право власності, виданого Царичанським районним управлінням юстиції.

Вказав, що протокол про адміністративне правопорушення від 11.03.2020 року №233-ДК00581/07/01/-20 було складено у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, зазначено, що розгляд справи відбудеться 18.03.2020 року в приміщенні Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, вул.Старокозацька,52, кім. 452, що є порушенням вимог ч.1 ст.277-2 КУпАП.

Посилання відповідача на те, що ним використовується земельна ділянка площею 0,0,0571 га по АДРЕСА_1 не за цільовим призначенням спростовується наступними документами:

- Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 06.03.2014 року;

- повідомленням про початок будівельних робіт;

- витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.11.2018 року.

Згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.11.2018 року на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, розташований житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями, а саме: житловий будинок А-1, житловий будинок з магазином Ж-2, сараї.

Тому використовує земельну ділянку за цільовим призначенням і порушень земельного законодавства не вчиняв.

Крім того, житловий будинок разом з вбудованим нежитловим приміщенням магазину є цілісним майновим комплексом і виділення його частин неможливе. Відведення земельної ділянки пов`язаної з комерційною діяльністю не можливе без порушення цілісності будинку.

Оскільки державним інспектором з охорони земель не були взяті до уваги докази щодо цільового використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 , не прийнято до уваги, що введений в експлуатацію об`єкт відповідно до ст.ст. 26, 31 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності є житловим будинком з вбудованим магазином та Державна Архітектурно-будівельна інспекція України ніяких порушень не виявила, вважає, що винесена постанова є незаконною та підлягає скасуванню відповідно до п.1 ст.247 КУпАП.

Крім того, постанову отримав поштою лише 14.04.2020 року, тому вважає, що має право на поновлення строку оскарження.

На підставі викладеного прохає поновити строк для оскарження постанови; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області - заступником начальника управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Щоголєва Максима Ігоровича №233-ДК/0058По/08/01/-20 від 18.03.2020 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень за ст.53 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Руденко А.В. в судове засідання не з`явилися, однак надали суду заяву, в якій прохають суд розглядати справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився. До суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого прохають у задоволенні позову відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог статтей 6 і 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель на підставі плану робіт Управління контролю за використанням та охороною земель на І квартал 2020 року, наказу Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 13.02.2020 р. № 233-ДК, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Магдалинівському, Петриківському, Царичанськомурайонах ОСОБА_2 проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 1225655101:03:019:0003, за результатом якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 21.02.2020 р. № 233-ДК/138/АП/09/01/-20.

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 1225655101:03:019:0003 площею 0,0571 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), земельні угіддя - під житловою забудовою одно- та двохповерховою, перебуває у приватній власності позивача на підставі Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 26.06.2015. Право власності на земельну ділянку зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за№ 10199623 від 26.06.2015.

При обстеженні земельної ділянки з кадастровим номером 1225655101:03:019:0003 за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що вказана земельна ділянка фактично використовується для комерційного використання, на якій розміщена діюча торгівельна споруда.

Відповідно до п.а) частини 1 статті 91 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1225655101:03:019:0003 площею 0,0571 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі не відводилась, у зв`язку з чим, ділянка використовується з порушенням пункту а) частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, тобто не за цільовим призначенням.

За визначенням наданим у статті 1 Закону України Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Використання земель не за цільовим призначенням створює склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53 КУпАП.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

На підставі вищевикладеного 11.03.2020 головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах Продан Н.М. в присутності двох свідків було складено:

- акт обстеження земельної ділянки №233-ДК/51/АО/ІО/01/-20;

- протокол про адміністративне правопорушення від 11.03.2020 за № 233- Д К/0051П/07/01 /-20;

- припис №233-ДК/0051Пр/03/01/-20.

За результатами розгляду адміністративної справи було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 18.03.2020 року №233-ДК/0058По/08/01/-20 та визнано гр. ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гри. 00 коп.

Вищезазначені дії були здійсненні в межах наданих повноважень, а документи оформлені Головним управлінням за результатами врахування усіх істотних умов та питань, які можуть мати відношення до предмету перевірки.

Позивач відмовився від підпису протоколу про адміністративне правопорушення від 11.03.2020 № 233- ДК/0051П/07/01/-20, в якому було зазначено про дату розгляду справи, в присутності двох свідків, які зазначені в протоколі.

Окрім того, позивачу було повторно повідомлено про розгляд справи шляхом направлення окремого листа від 13.03.2020 №31-4-0.41-387/90-20.

Таким чином, зі сторони Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області дотримано вимоги КУпАП в даній частині.

Також, позивачем не подавалися клопотання щодо відкладення розгляду справи.

Третя особа старший державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області - заступник начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Щоголєв М.І. в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи в суді, причини неявки не повідомив, будь-яких клопотання не надсилав.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 4 ст.229 КАС України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області - заступником начальника управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Щоголєвим М.І. №233-ДК/0058По/08/01/-20 від 18.03.2020 року на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень за ст.53 КУпАП за те, що позивач фактично використовував земельну ділянку площею 0,0571 га не за цільовим призначенням (а.с.41).

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.03.2013 року позивачем було придбано житловий будинок та земельну ділянку площею 0,14 га в АДРЕСА_1 (а.с.50). На земельній ділянці площею 0,571 га, кадастровий №1225655101:03:019:0003 позивач збудував житловий будинок загальною площею 435,1 кв.м, за суміщенням в ньому площею 301,8 кв.м під магазин продовольчих товарів. У відповідності з чинним законодавством дозвіл на будівництво житлового будинку з приміщенням в ньому магазину, а також прийняття в експлуатацію цієї забудови погоджував з Державною архітектурно-будівельною інспекцією в Дніпропетровській області, що підтверджується повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), і 22.11.2018 року будинок з магазином був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.46-49).

Земельна ділянка з кадастровим номером 1225655101:03:019:0003 площею 0,0571 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), земельні угіддя - під житловою забудовою одно- та двохповерховою, перебуває у приватній власності позивача на підставі Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 26.06.2015, право власності на земельну ділянку зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за№ 10199623 від 26.06.2015 (а.с.51).

Відповідно до вимог статтей 6 і 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель на підставі плану робіт Управління контролю за використанням та охороною земель на І квартал 2020 року, наказу Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 13.02.2020 р. № 233-ДК, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Магдалинівському, Петриківському, Царичанськомурайонах ОСОБА_2 проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 1225655101:03:019:0003, в ході якої встановлено, що вказана земельна ділянка фактично використовується для комерційного використання, на якій розміщена діюча торгівельна споруда (41-45, 95-98).

Статтею 19 Земельного кодексу України установлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико- культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно частини 1 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно- господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно статті 21 Земельного кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.11.2018 року № 146494273, ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна №134 від 06.03.2014 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В., є власником житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями, опис об`єкта: літА-1 житловий будинок (загальна площа - 39,3 кв.м, житлова площа 25,9 кв. м); літ.Ж-2 - житловий будинок з магазином (житловий будинок одноповерховий з мансардою, загальна площа житлового будинку - 133,3 кв.м, житлова площа - 43,2 кв.м, загальна площа приміщень магазину - 301,8 кв.1, всього площа - 435,1 кв.м), сараї літБ, літ.Г, який розташований за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,571 га, кадастровий №1225655101:03:019:0003 (а.с.40).

Отже, оскільки магазин вбудовано в житловий будинок змінити цільове призначення земельної ділянки площею 0,571 га під окремим приміщенням будинку неможливо, оскільки неможливо створити об`єкт земельних відносин - земельну ділянку.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (ст.21 Земельного кодексу). За статтею 53 КУпАП використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень тягне за собою адміністративну відповідальність.

Отже, враховуючи те, що згідно класифікації видів цільового призначення земельних ділянок, земельна ділянка призначена для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельна ділянка призначена для будівництва та обслуговування будівель торгівлі мають різні коди цільового призначення, а магазин продовольчих товарів вбудований в житловий будинок без змін габаритів та параметрів будівлі, то змінити цільове призначення земельної ділянки під окремим приміщенням будинку неможливо, оскільки неможливо створити об`єкт земельних відносин - земельну ділянку.

Крім цього, судом встановлено, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто та вирішено у відсутності позивача ОСОБА_1 , при цьому відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП за загальним правилом повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи у його відсутність останній також не подавав.

Таким чином, інспектор ОСОБА_3 , у випадку відсутності особи, відносно якої розглядається справа, відсутності даних про її належне сповіщення та відсутності заяви про розгляд справи за її відсутності, повинен був відкласти розгляд справи та вжити заходів щодо належного повідомлення такої особи.

Відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення був складений у відсутність останнього, а також, що позивачу було направлено повідомлення про розгляд справи у встановленому законом порядку, тобто, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи. Таким чином, відповідачем не надано доказів на підтвердження дотримання процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності та забезпечення її прав на об`єктивний та справедливий розгляд справи. За таких обставин позивач ОСОБА_1 був позбавлений можливості надати свої пояснення та заперечення щодо обставин, вказаних у протоколах про адміністративне правопорушення , а також скористатися правом на захист.

Відповідно до ст. 1, ч. 2 ст. 3 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, при цьому права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У відповідності до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України Про ратифікацію Конвенції від 17.07.1997 року, Конвенція про захист прав людини та основних свобод та Протокол до неї є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 ЄКПЛ та ст. ст. 2 4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються і при розгляді справ про адміністративні правопорушення закріплено право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертизи та залучення свідків, тощо.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося з порушенням норм Конституції України, КУпАП, а також норм Європейської Конвенції з прав людини, суд вважає, що оскаржувана постанова №233-ДК/0058По/08/01/-20 від 18.03.2020 року є протиправною та з метою дотримання засад законності та верховенства права підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 22 ч.1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями та відповідальність за них.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відтак, вина особи яка притягується до адміністративної відповідальності має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Поряд з цим, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст. 33 КУпАП).

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення повинні бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів.

Статтею 53 КУпАП встановлена відповідальність за використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень.

За приписами статті 1 Закону України Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Разом з тим, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в постанові про накладення адміністративного стягнення за ст. 53 КУпАП не зазначено докази, що підтверджують фактичне використання позивачем зазначеної земельної ділянки не за її цільовим призначенням.

Відповідно до ст.ст.10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Склад правопорушення за ст. 53 КУпАП є формальним, оскільки обов`язковим елементом об`єктивної сторони є умисна дія.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності та надає можливість визнати такі дії правомірними.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач діяв умисно, усвідомлював протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок. Не встановлені і не доведені вина у формі умислу, мотив ( корисливий, особиста зацікавленість, неправильно зрозумілі інтереси служби, тощо) та мета інкримінованого правопорушення, що, в свою чергу, виключає наявність всіх необхідних складових для утворення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП.

Отже, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 53 КУпАП, а саме об`єктивної та суб`єктивної сторони.

У постанові винесеній відповідачем стосовно позивача не зазначено документи і речові докази відповідно до яких позивача визнано винуватим за ст. 53 КУпАП.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що позивач ОСОБА_1 заперечує своє відношення до використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, а іншими належними та допустими доказами ( письмовими, речовими, показаннями сторонніх осіб- свідків) не підтверджується вчинення саме позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за наявними обставинами.

З огляду на кількість та характер допущених відповідачем порушень норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови остання не може вважатися законною.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З вказаних підстав суд вважає що в діях позивача ОСОБА_1 відсутні ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53 КУпАП, в зв`язку з чим позивач не підлягає адміністративній відповідальності за зазначеною статтею.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю з а таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП підлягає скасуванню як протиправна, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю , у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП.

На підставі ст. 139 КАС України, у зв`язку із задоволенням адміністративного позову та скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, а також враховуючи Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI Про судовий збір щодо відсутності підстав для сплати судового збору у справах зазначеної категорії, суд приходить до висновку, що судові витрати по справі відносяться на рахунок держави і стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 77, 139, 241, 243, 244, 246, 268 272, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: старший державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області - заступник начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Щоголєв Максим Ігорович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №233-ДК/0058По/08/01/-20 від 18.03.2020 року, винесену старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області - заступником начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Щоголєвим Максимом Ігоровичем за якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнаний винним та був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. - скасувати.

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за статтею 53 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення складено та підписано 09.06.2021 року.

Суддя: А.І. Руснак