Постанова

від 07.06.2021 по справі 904/2548/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2021 року м.Дніпро Справа № 904/2548/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін:

від Прокуратури Дніпропетровської області: Буршаєвський Костянтин Леонідович прокурор, посвідчення №058572 від 14.12.2020 р.;

від Павлоградської міської ради: Рябко Нелла Владиславівна представник, виписка з ЄДР №б/н від 30.07.2020 р.;

від ТОВ "Газові автомобільні заправки": Коротя Роман Олександрович адвокат,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Автомобільні Заправки" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 року (повний текст складено 12.03.2021 року) у справі № 904/2548/20 (суддя Фещенко Ю.В.)

за позовом Виконувача обов`язків керівника Павлоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради (м. Павлоград, Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Автомобільні Заправки" (м. Київ)

про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в сумі 1 060 558,29 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 року у справі № 904/2548/20 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Автомобільні Заправки" (01021, м. Київ, вулиця М. Грушевського, будинок 28/2, нежиле приміщення 43; ідентифікаційний код 34046320) на користь Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вулиця Соборна, будинок 95; ідентифікаційний код 33892721) 1 060 558,29 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Автомобільні Заправки" (01021, м. Київ, вулиця М. Грушевського, будинок 28/2, нежиле приміщення 43; ідентифікаційний код 34046320) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) 15 908,37 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивовано доведеністю позивачем наступних обставин:

- відповідач, який з 26.06.2009 року є власником обєкту нерухомості, що розташований на земельній ділянці площею 0,3000 га кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 за адресою: м.Павлоград, уд. Дніпровська,2, користується вказаною земельною ділянкою без укладання договору оренди;

- земельна ділянка є сформованою, попередній власник обєкту нерухомості - ТОВ "РосУкрОйл" відмовився від права строкового платного користування земельною ділянкою, договір оренди рішенням Павлоградської міської ради № 1158-61/У від 19.02.2010 року визнано таким, що втратив чинність;

- відповідач підготував матеріали інвентаризації земельної ділянки, які затверджені рішенням Павлоградської міської ради №1158-61/У від 19.02.2010 року і цим же рішенням земельну ділянку кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 передано в оренду для проектування та будівництва автомобільної газової наповнювальної компресорної станції;

- пунктом 3 зазначеного рішення зобов`язано ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" протягом двох місяців з моменту прийняття даного рішення, звернутися до відділу земельно-ринкових відносин Павлоградської міської ради для укладання договору оренди земельної ділянки, однак на час звернення до суду прокурора відповідач до Павлоградської міської ради з даного питання не звертався, на листи позивача щодо укладання договору оренди належним чином не реагує; право на земельну ділянку відповідачем не оформлено, договір оренди земельної ділянки не укладено та не зареєстровано.

Суд зазначив, що:

- згідно ст. 206 Земельного кодексу України використання землі є платним;

- відповідач користується земельною ділянкою, на якій розташований належний йому на праві власності об`єкт нерухомості, без оформлення права відповідного користування;

- оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Проведений позивачем розмір безпідставно збережених коштів суд визнав вірним та стягнув заявлену суму в межах строку позовної давності.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним, таким, що грунтується на недійсних документах, порушує права відповідача, принципи змагальності, рівності та підлягає скасуванню.

Зокрема, апелянт вказує, що:

- суд першої інстанції стягнув грошові кошти у вигляді орендної плати, яка має рахуватися від нормативно-грошової оцінки, без законного підтвердження розміру цієї нормативно-грошової оцінки за 2017 та 2018 роки та взагалі без підтвердження її розміру за 2019 та 2020 роки;

- матеріали справи не містять доказів, що відповідач використовував земельну ділянку кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 і що там знаходиться належне йому майно; в матеріалах справи існує проектна документація зовсім на іншу земельну ділянку з іншим кадастровим номером;

- рішенням з позивача стягнуто грошові кошти на підставі поданого позивачем документу, який має назву "розмір доходу отриманого безпідставно набутого майна (орендна плата), розрахований у зв`язку з користуванням земельною ділянкою площею 0,3000 га по вул. Дніпровська, 2 у м. Павлоград, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114". В зазначеному документі як підстава для нарахування грошових коштів використовується ставка орендної плати для цільового призначення земель під автозаправні станції та комплекси на рівні 10% та 11% від нормативно-грошової оцінки. Вказані розміри процентів, що були підставою для розрахунків, є необгрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що на земельній ділянці кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 взагалі знаходиться автозаправна станція чи комплекс та тим більше, що вона належить відповідачу та ним використовується;

- відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий |номер 1212400000:02:045:0114 вид використання землі визначений як: "для комерційного використання".

- стягнення процентів в зазначених розмірах взагалі суперечить правовій природі кондикаційного позову, оскільки за таким позовом можуть стягуватися доходи від користування певним майном, а якщо майна не існує (автозаправної станції), то відповідно не може мати місце розрахунок процентів за ставкою, відносно майна, яке не існує; більше того, в інформації з ДЗК такий вид користування не передбачений;

- згідно довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 28.04.2020 року, яка була подана в матеріали справи позивачем, датою та часом реєстрації права власносгі на земельну ділянку кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 є 14.04.2020р.. 15:40:51 год. і саме з цієї дати земельна ділянка стала об`єктом цивільних прав та саме з цього моменту на неї розпочала розповсюджуватися дія ст. 1212 -1214 Цивільного кодексу України, в той час, як позов поданий про стягнення грошових коштів до 31.03.2020 року.

Скаржник просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 року у справі №904/2548/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу Павлоградська місцева прокуратура зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

Павлоградська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 року у справі №904/2548/20 залишити без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктом права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують своє право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, сторонами не оспорюється наступне:

27.02.2008 року на підставі рішення Павлоградської міської ради №441-24/У від 04.10.2007 року між Павлоградською міською радою та ТОВ "РосУкрОйл" укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 площею 0,3000 га.

26.06.2009 року на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна ТОВ "РосУкрОйл" передало у власність ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" нерухоме майно - Вагова-"Ц" будівлю по вул. Дніпровській 2, у місті Павлограді Дніпропетровської області, що підтверджується інформацією з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до заяви, засвідченої приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кисельовою О.В. від 01.09.2009 року, ТОВ "РосУкрОйл" відмовилось від права строкового платного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 загальною площею 0,3000 га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2, за договором оренди від 27.02.2008 року.

Рішенням Павлоградської міської ради №1158-61/У від 19.02.2010 року договір оренди зазначеної земельної ділянки визнано таким, що втратив чинність, та вилучено земельну ділянку у ТОВ "РосУкрОйл"відповідно до поданої ним заяви.

В подальшому, ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" звернулося до Павлоградської міської ради із заявою про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки по вул. Дніпровській 2 в м. Павлограді Дніпропетровської області для проектування та будівництва автомобільної газової наповнювальної компресорної станції, з передачею в оренду строком на 5 років, що підтверджується копією відповідної заяви від 16.09.2009 року №01-2009-46.

Рішенням Павлоградської міської ради №1055-56/У від 24.11.2009 року "Про надання дозволу на проведення інвентаризації земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності" ТОВ "Газові Автомобільні Заправки» надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки для проектування та будівництва автомобільної газової наповнювальної компресорної станції, код цільового використання УКЦВЗ-1.11.6 (інша комерційна діяльність) на вул. Дніпровська, 2 площею 0,3000 га, із земель ТОВ "РосУкрОйл", які знаходяться в оренді, землі житлової та громадської забудови, для послідуючого укладання договору оренди земельної ділянки.

26.01.2010 року ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" звернулось до Павлоградської міської ради з заявою №2-2010-13 про затвердження матеріалів інвентаризації та надання спірної земельної ділянки в оренду строком на 5 років.

Рішенням Павлоградської міської ради 61 сесії У скликання №115-61/V від 19.02.2010 року затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" по вул. Дніпровській 2, площею 0,3000 га та передано в оренду для проектування та будівництва автомобільної газової наповнювальної компресорної станції, код цільового використання землі УКЦВЗ - 1.11.6 (інша комерційна діяльність) строком на 5 років.

Також, пунктом 3 зазначеного рішення зобов`язано ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" протягом двох місяців, з моменту прийняття даного рішення звернутися до відділу земельно-ринкових відносин Павлоградської міської ради для укладання договору оренди земельної ділянки.

Судом першої інстанції встановлено, що до теперішнього часу ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" до Павлоградської міської ради з питань укладання договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 площею 0,3000 га, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2, не зверталось.

Право на земельну ділянку у зв`язку з переходом на права на об`єкти нерухомості, розташовані на цих ділянках, відповідачем не оформлено, договір оренди земельної ділянки не укладено та не зареєстровано.

Ці обставини відповідач не спростовує.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" не має прав ані власника, ані землекористувача вищевказаної земельної ділянки по вул. Дніпровській, 2 м. Павлоград Дніпропетровської області.

Матеріали справи свідчать, що позивач неодноразово звертався до відповідача щодо укладання договору оренди. 09.06.2010 року та 06.03.2012 року договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2, передано представнику ТОВ "Газові Автомобільні Заправки", що підтверджується актами приймання-передачі договорів оренди земельних ділянок № 66-06 та №59-03.

Крім того, виконавчий комітет Павлоградської міської ради інформував відповідача про те, що територіальна громада міста Павлограда несе збитки.

Посилання апелянта на те, що матеріалами справи не підтверджено, що відповідач використовує земельну ділянку з кадастровим номером1212400000:02:045:0114 і на цій ділянці знаходиться належне відповідачу на праві власності нерухоме майно колегія суддів вважає безпідставними та необгрунтованими.

Так, дійсно, в договорі купівлі-продажу майна кадастровий номер земельної ділянки, на якій знаходиться придбаний відповідачем обєкт, не зазначено.

Відповідно до Інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно №№233898837, 233900903 за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2 розташовано 3 різні земельні ділянки, а саме:

- земельна ділянка, кадастровий номер 1212400000:02:045:0234 площею 4,329 га;

- земельна ділянка, кадастровий номер 1212400000:02:045:0006 площею 0,1032 га;

- земельна ділянка, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 площею 0,3000 га.

Відповідно до пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою для комерційного використання ТОВ "Газові Автомобільні Заправки", яка розташована за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2, яка затверджена рішенням Павлоградської міської ради 61 сесії У скликання №115-61/V від 19.02.2010 року, на час обстеження на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна - Вагова, яка належить відповідачу згідно договору купівлі-продажу від 26.06.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Кримським Е.В. і зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 553.

Така ж інформація вказана в акті обстеження земельної ділянки для комерційного використання ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" від 25.01.2010 року та в додатку до акту обстеження земельної ділянки.

Крім того, відповідно до акту обстеження земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності від 17.02.2020 року встановлено, що земельна ділянка, площею 0,3000 га, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2. На вищевказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно - вагова, яке перебуває у приватній власності ТОВ "Газові Автомобільні Заправки".

Таким чином, твердження відповідача про розташування на спірній земельній ділянці іншого нерухомого майна, яке не належить відповідачу ТОВ "Газові Автомобільні Заправки", спростовується сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи.

Доводи скаржника про те, що ним виготовлялась технічна документація на іншу земельну ділянку за цією ж адресою, з кадастровим номером 1212400000:02:043:0114, і саме на цю, іншу, ніж спірна, земельну ділянку затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки ТОВ "Газові Автомобільні Заправки", спростовуються виправленням на титульній сторінці вказаної технічної документації, які скріплені печаткою Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області та виправлено 043 на 045 (т.2 а.с.12).

Також у справі відсутні докази того, що за вказаною адресою відповідачу належать інші обєкти нерухомості.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідач не заперечує обставини відсутності у нього укладеного з міською радою договору оренди земельної ділянки, що підтверджується викладеною ним правовою позицією по даній справі. Також відповідачем підтверджується, що задля укладення договору оренди до міської ради він не звертався.

Отже, матеріалами справи доведено, що з моменту набуття права власності на об`єкти за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2. відповідач не оформив належним чином право користування вказаною земельною ділянкою. Таке право не оформлено і на час ухвалення оскаржуваного рішення, орендна плата не сплачується.

Підставою для сплати орендної плати є лише договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі" визначається розмір орендної плати за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

На думку колегії суддів, суд в оскаржуваному рішенні вірно визначив правову природу належної до стягнення з відповідача суми. Щодо даного питання сформована правова позиція Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава на якій воно було набуте, згодом відпала.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

З огляду на наявні у справі докази, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України.

Такий висновок суду відповідач не спростував. Тому його доводи колегія суддів визнає необгрунтованими, такими, що суперечать нормам матеріального права та викладеній правовій позиції Верховного Суду з даного питання.

20.06.2019 року комісією для визначення збитків власнику землі - Павлоградській міській раді, складено акт № 51, відповідно до якого внаслідок використання ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" земельної ділянки, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 площею 0,3000 га, без правовстановлюючих документів за період з 19.04.2010 року по 30.06.2019 року утворилися збитки в сумі 1 997 848 грн. 59 коп. (без урахування строків позовної давності) та 10.07.2019 року вказаний акт направлено на адресу відповідача.

Правова позиція скаржника щодо відсутності підстав для стягнення на користь позивача збитків спростовується доводами його листа від 24.06.2019 року №10-2019-24, за змістом якого відповідач просив Павлоградську міську раду скасувати розрахунок збитків та зобов`язався негайно оформити договір оренди спірної земельної ділянки.

Листом № 01-2019-2507/1 від 25.07.2019 року відповідач повторно звернувся до Павлоградської міської ради про скасування акту №51 від 20.06.2019 року та зобов`язався негайно оформити договір оренди спірної земельної ділянки.

Згідно зі ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами ст. 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Оскільки згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру, ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, то не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку в розумінні ст. 14.1.72 Податкового кодексу України). Єдиною формою здійснення плати за землю для відповідача, як землекористувача, є орендна плата, про що зазначено вище.

Відділом земельно-ринкових відносин Павлоградської міської ради зроблено розрахунок суми доходу, одержаного від безпідставно набутого майна (орендної плати), розрахованої у зв`язку з користуванням земельною ділянкою по вул. Дніпровській, 2 в м.Павлограді Дніпропетровської області.

За зазначеним розрахунком розміру недоотриманих доходів склав:

з 01.06.2017 по 31.12.2017 (сім місяців) - 155 662 грн. 50 коп.;

з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 354 517 грн. 66 коп.;

з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 440 302 грн. 50 коп.;

з 01.01.2020 по 31.03.2020 - 110 075 грн. 63 коп.

Вищевказаний розрахунок вірно визнано судом першої інстанції обгрунтованим.

Дані суми визначені шляхом помноження вартості одного квадратного метру спірної земельної ділянки (відповідно до проведеної та затвердженої нормативно-грошової оцінки земель м. Павлограда станом на 2017, 2018 та 2019 роки) на всю площу земельної ділянки, що фактично використовувалася відповідачем, а також на розмір ставки орендної плати за земельну ділянку (встановленого для даної земельної ділянки підпунктом 2.11 пункту 2 Порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території міста Павлоград, затвердженого рішенням Павлоградської міської ради 24 сесії VII скликання №761-24VII від 11.07.2017 року із змінами, внесеними рішеннями від 20.03.2018 року №1141-35/VII та від 07.08.2018 року №1303-38/ VII).

Загальний розмір недоотриманих Павлоградською міською радою доходів за період з 01.06.2017 року по 31.03.2020 року складає (з урахуванням строків позовної давності) 1 060 558 грн. 29 коп.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Посилання апелянта на те, що прокурором не доведено наявність на спірній земельній ділянці автозаправної станції відповідача, що спірна земельна ділянка лише після 14.04.2020 року стала об`єктом цивільних прав та саме з цього моменту на неї почала розповсюджуватися дія статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, що прокурором безпідставно застосовано під час нарахування заборгованості ставки орендної плати для цільового призначення земель під автозаправні станції та комплекси на рівні 10% та 11% від нормативно-грошової оцінки, є безпідставними в силу наступного:

Наявність на земельній ділянці майна позивача, яке зазначено в договорі купівлі-продажу від 26.06.2009 року, підтверджується сукупністю доказів - договором купівлі-продажу, технічною документацією, виготовленою та затвердженою Павлоградською міською радою з метою укладання договору оренди, актом обстеження земельної ділянки для комерційного використання ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" від 25.01.2010 року та додатком до акту обстеження земельної ділянки.

Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів земельна ділянка з кадастровим номером 1212400000:02:045:0114 по вул. Дніпровській, 2 в м.Павлограді Дніпропетровської області, якою користується відповідач, є сформованою відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України, та була передана в оренду попередньому власнику розташованого на ній обєкту нерухомості з визначенням її нормативної грошової оцінки.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (далі Витяг) - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель.

Видача Витягу - це адміністративна послуга, яку надає відповідне управління Держгеокадастру через центр надання адміністративних послуг згідно вимог Закону України "Про адміністративні послуги", постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 року №835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 року №523-р "Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг".

Відповідно до п. 1 розділу III Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Порядком затверджена форма заяви на Витяг та сама форма Витягу, у якій зокрема зазначено: "Витяг сформовано".

Відповідно до п. 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року до Державного земельного кадастру вносяться зокрема такі відомості про земельні ділянки: 14) нормативна грошова оцінка: значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не розраховується, а формується автоматично за актуальними даними Державного земельного кадастру про земельну ділянку та з використанням ГІС-технологій та електронних цифрових карт Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста на дату звернення зацікавленої особи.

Тобто, Витяг містить виключно актуальну інформацію щодо нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки на дату його формування і сформувати такий Витяг за минулий період є неможливим.

Беручи до уваги, що предметом спору у справі є стягнення з відповідача безпідставно утриманих грошових коштів плати за користування земельною ділянкою комунальної власності за період з 01.06.2017 року по 31.03.2020 року, а сам розрахунок проведено у 2019 році, отримати на час проведення розрахунку інформацію щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1212400000:02:045:0114 саме у формі Витягу з технічної документації для позивача було неможливим.

Статтею 20 Земельного кодексу України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Як зазначено вище, рішенням Павлоградської міської ради 61 сесії У скликання №115-61/V від 19.02.2010 року затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" по вул. Дніпровській 2, площею 0,3000 га, відповідно до якої код цільового використання землі та його код згідно з УКЦВЗ 1.11.6.

Відповідно до п. 24 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Пунктом 1 рішенням Павлоградської місії ради 24 сесії VII скликання №761-24/ VII від 11.07.2017 року затверджено Порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території м. Павлограда.

Встановлено, що ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" зверталось до позивача щодо надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки для проектування та будівництва автомобільної газової наповнювальної компресорної станції з передачею в оренду строком на 5 років.

Відповідно до вищевказаного Порядку, для розміщення та експлуатації автозаправних станцій визначено ставку орендної плати у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки.

Пізніше, згідно рішення Павлоградської міської ради від 20.03.2018 року ставка орендної плати збільшилась до 11 %.

Відповідач не звертався до Павлоградської міської ради з питань зміни коду цільового використання земельної ділянки або відсоткової ставки, докази іншого в матеріалах справи відсутні.

Отже, посилання апелянта на необґрунтованість встановленої орендної ставки за користування земельною ділянкою, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 площею 0,3000 га, безпідставне.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів вважає також необхідним зазначити, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Оскільки апелянт не спростував висновки оскаржуваного рішення, скарга не доведена і не підлягає задоволенню.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 280, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 року у справі № 904/2548/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 10.06.2021 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков