Постанова

від 01.06.2021 по справі 910/3158/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/3158/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання: Гогусь В. О.,

за участю представників сторін:

позивача - Нежурбіди М. Г. (самопредставництво),

відповідача 1 - не з`явилися,

відповідача 2 - Світлицького А. В. (адвокат),

прокурора - Кравчук О. А.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів 1 - не з`явилися,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів 2 - не з`явилися,

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 (судді: Хрипун О. О. - головуючий, Агрикова О. В., Дикунська С. Я.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 (суддя Бойко Р. В.) у справі

за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1) Комунального підприємства "Путрівське", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні інновації", 2) Державного реєстратора Комунального підприємства "Путрівське" Рибалко В.М.,

про скасування рішення державного реєстратора та запису про державну реєстрацію прав, усунення перешкод у користуванні майном,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бузівське"

до 1) Комунального підприємства "Путрівське", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд"

про скасування реєстраційного запису та усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи

1.1. До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до Комунального підприємства "Путрівське" (далі - КП "Путрівське") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" (далі - ТОВ "Лігабуд") про скасування рішення державного реєстратора КП "Путрівське" Рибалко В.М. від 18.01.2019 № 45118562 та запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт незавершеного будівництва (готовність 22%) на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва (далі - об`єкт незавершеного будівництва) за ТОВ "Лігабуд"; усунення перешкод у користуванні територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:90:371:0041, розташовану на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва (далі - спірна земельна ділянка), шляхом знесення об`єкта незавершеного будівництва та зобов`язання ТОВ "Лігабуд" привести спірну земельну ділянку у стан, який існував до порушення прав територіальної громади міста Києва.

1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 прийнято позов третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бузівське" (далі - СТОВ "Бузівське") до КП "Путрівське" та ТОВ "Лігабуд" про скасування реєстраційного запису та усунення перешкод у користуванні майном до розгляду з первісним позовом у справі № 910/3158/20, вимоги за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору об`єднано в одне провадження з первісним позовом; розпочато розгляд справи № 910/3158/20 спочатку.

1.3. 06.10.2020 засобами електронної пошти та через відділ діловодства суду від СТОВ "Бузівське" надійшла заява про залишення без розгляду позову в частині позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт незавершеного будівництва за ТОВ "Лігабуд" від 18.01.2019 № 45118562, вчинений державним реєстратором КП "Путрівське" Рибалко В.М.

1.4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 залишено без розгляду позов СТОВ "Бузівське" в частині позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт незавершеного будівництва за ТОВ "Лігабуд" від 18.01.2019 № 45118562, вчинений державним реєстратором КП "Путрівське" Рибалко В. М. на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

1.5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 у справі № 910/3158/20 залишено без змін.

1.6. Суд першої інстанції виходив із того, що заяву про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог подано третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до початку розгляду справи по суті, тому суд зобов`язаний залишити позов третьої особи без розгляду в частині позовних вимог на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновок місцевого суду про наявність правових підстав для залишення частини позовних вимог третьої особи за її заявою без розгляду відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують. Так, суд зауважив, що заявник апеляційної скарги не довів, що його права порушуються у зв`язку з ухваленням оскаржуваного рішення.

2. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

2.1. Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021, ТОВ "Лігабуд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

2.2. Скаржник вважає, що постановлення оскаржуваної ухвали та розгляд заяви СТОВ "Бузівське" про залишення позову без розгляду в порядку письмового провадження без проведення судового засідання, позбавило ТОВ "Лігабуд" визначеного пунктом 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України права на надання пояснень, заперечень та висловлення позиції щодо вказаної заяви, внаслідок чого було допущено порушення засад змагальності та гласності судового процесу.

2.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Лігабуд" прокурор просить залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 - без змін. Прокурор зазначає, що касаційна скаргу ТОВ "Лігабуд" обґрунтована формальними посиланнями на порушення судами норм процесуального права, проте спрямована на затягування та перешкоджання розгляду справи за первісним позовом прокурора, тобто є зловживанням процесуальними правами.

3. Позиція Верховного Суду

3.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга ТОВ "Лігалбуд" не підлягає задоволенню з огляду на таке.

3.2. Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

3.3. Водночас СТОВ "Бузівське" реалізувало своє процесуальне право на подання заяви про залишення без розгляду позову в частині позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт незавершеного будівництва за ТОВ "Лігабуд" від 18.01.2019 № 45118562, вчинений державним реєстратором КП "Путрівське" Рибалко В.М. Заява СТОВ "Бузівське", як установив суд першої інстанції, подана до початку розгляду справи по суті і підписана уповноваженою особою СТОВ "Бузівське". Тому з урахуваннням вимог процесуального законодавства місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення такої заяви та залишення позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору в частині позовних вимог без розгляду згідно з пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

3.4. Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом статей 2, 7, 9, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

3.5. Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Частиною 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

3.6. Отже передбачена пунктом 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підстава оскарження судового рішення є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції у разі, якщо повідомлення учасників справи є оов`язковим.

3.7. Зі змісту поданої ТОВ "Лігабуд" апеляційної скарги вбачається, що апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевий господарський суд розглянув заяву СТОВ "Бузівське" про залишення без розгляду позову в частині зазначених вимог у порядку письмового провадження, без проведення судового засідання, що порушує права, зокрема ТОВ "Лігабуд".

3.8. Суд апеляційної інстанції надав оцінку доводам ТОВ "Лігабуд", наведеним в апеляційній скарзі, та з`ясував, що суд не викликав та не визнавав обов`язковою явку сторін для розгляду заяви СТОВ "Бузівське". Суд не виносив ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду в порядку, встановленому статтею 185 Господарського процесуального кодексу України, а лише постановив ухвалу щодо частини вимог третьої особи за її ж заявою, тому жодним чином не порушив права та охоронювані законом інтереси відповідача - ТОВ "Лігабуд". З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції встановив, що підстави для обов`язкового скасування рішення місцевого господарського суду, передбачені пунктом 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

3.9. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

3.10. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що інші доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі не обґрунтовані підставами, передбаченими абзацом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та не доводять порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права.

4. Висновки Верховного Суду

4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.2. Відповідно до частин 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

4.3. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України).

4.4. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

4.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення постановлені із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не має.

5. Судові витрати

5.1. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 у справі № 910/3158/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак