Постанова

від 05.09.2007 по справі 3/120-11/127

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

05 вересня 2007 р.                                                                                  

№ 3/120-11/127 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

                               Кравчука Г.А.

суддів:

                               Мачульського

Г.М.

                               Шаргала В.І.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу  

Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1

на  постанову

Львівського апеляційного

господарського суду

від

01.06.2007р.

у справі

№3/120-11/127

Господарського суду

Львівської області

за позовом

Прокурора м. Львова в інтересах

держави в особі Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації "Львівгаз"

до

1).

Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області 2).

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору

Радехівський районний відділ земельних ресурсів

треті особи на стороні позивача,

які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1). Львівське обласне головне управління земельних

ресурсів  2). Управління з

контролю за використанням та охороною земель, м. Львів

про

визнання недійсним договору

купівлі-продажу земельної ділянки

за участю представників

- позивача:

Дашо А.Ю. (довіреність №06-1378

від 01.03.2007р.)

- відповідача-1:

не з'явився

- відповідача-2:

не з'явився

- третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору:

не з'явився

- третіх осіб на стороні

позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

не з'явились

- прокурора:

не з'явився, -

В С Т А Н О В

И В:

          Рішенням Господарського суду

Львівської області від 01.12.2006р. (суддя Сало І.А.) вказаний позов

задоволено, постановлено визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної

ділянки ВСК НОМЕР_1. в цілому; стягнути з Вузлівської сільської ради

Радехівського району Львівської області 42, 50 грн. державного мита в дохід

державного бюджету; стягнути з Вузлівської сільської ради Радехівського району

Львівської області на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 59

грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнути з Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1 42, 50 грн. державного мита в дохід державного

бюджету; стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь ДП

"Судовий інформаційний центр" 59 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

          Оскарженою постановою Львівського

апеляційного господарського суду від 01.06.2007р. (колегія суддів у складі:

головуючого -судді Кордюк Г.Т., суддів Давид Л.Л., Мурської Х.В.) вказане

рішення суду частково змінено, п.2 резолютивної частини рішення змінено і викладено

в редакції: "Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки,

укладений ІНФОРМАЦІЯ_1. між Вузлівською сільською радою Радехівського району

Львівської області і Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою

ОСОБА_1, с. АДРЕСА_1Радехівського району та оформлений на бланку ВАК

НОМЕР_1". В іншій частині рішення постановлено залишити без змін.

          В своїй касаційній скарзі

відповідач-2 просить вказані рішення і постанову скасувати, посилаючись на

порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та

процесуального права, а саме: ст.ст.48, 59, 60, 215 Цивільного кодексу України

(ред. 2003р.), ст.ст.2, 60 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу

позивач посилається на те, що відповідачем не було наведено жодної обставини чи

доказу, які б свідчили про неповне з'ясування обставин, що мають значення для

справи, чи про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які

місцевий господарський суд визнав встановленими, чи про невідповідність

висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи

чи порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального

права, а тому цитування в касаційній скарзі інших норм права є намаганням ввести

суд касаційної інстанції в оману. Відтак позивач просить залишити касаційну

скаргу без задоволення, а судові рішення господарських судів попередніх

інстанцій без змін.

Відповідачі, треті особи та

прокурор не використали наданого законом права на участь своїх представників у

судовому засіданні.

          Переглянувши у касаційному порядку

судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до

уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як встановлено господарськими судами

попередніх інстанцій, рішенням відповідача-1 від 04.02.2003р. відповідачу-2

дано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для

обслуговування торгово-оздоровчого комплексу "Софія", площею 0, 1957

га по АДРЕСА_1.

          Рішенням відповідача-1 від

30.05.2003р. затверджено експертну грошову оцінку земельної ділянки

несільськогосподарського призначення в межах населеного пункту на території

відповідача-1 в с. АДРЕСА_1Радехівського району Львівської області по

АДРЕСА_1площею 0, 1957 м2, а також вирішено здійснити передачу

вказаної земельної ділянки шляхом продажу у власність відповідачу-2 за 15 836

грн. шляхом укладення договору купівлі-продажу. На підставі даного рішення

ІНФОРМАЦІЯ_1. між відповідачем-1 та відповідачем-2 був укладений нотаріально

посвідчений договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, згідно умов

якого продавець (відповідач-1) продає, а покупець (відповідач-2) купує земельну

ділянку несільськогосподарського призначення площею 0, 1957 м2 в с.

АДРЕСА_1Радехівського району.

          Вироком Радехівського райсуду

Львівської області від 21.10.2005р. по кримінальній справі по обвинуваченню

ОСОБА_2за ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України встановлено, що директор

Радехівського райцентру земельного кадастру будучи службовою особою вчинив

підроблення акту встановлення та узгодження меж землекористування ТОК

"Софія" від ІНФОРМАЦІЯ_2., а саме: внесення завідомо неправдивих

відомостей щодо дати та учасників складання Акту, який є невід'ємною частиною

технічної документації при видачі державного акту та відсутність погодження

Радехівського УЕГГ як суміжного користувача, сам проект землеустрою (технічна

документація) по видачі Державного Акту на право власності на земельну ділянку

був розроблений Радехівським райцентром державного земельного кадастру із

значними порушеннями.

          Прокурор дійшовши до висновків, що

укладанням спірного договору порушуються права держави, а сам договір укладений

з порушеннями Закону з боку обох сторін договору, звернувся до господарського

суду з позовом про визнання спірного договору недійсним в цілому.

Судові рішення мотивовані тим, що

спірний договір укладено з порушенням чинного законодавства.

Суд касаційної інстанції

погоджується з такими висновками судів виходячи з наступного.

Спірна угода була укладена і

виконана під час дії положень ст.ст.48, 59, 60 Цивільного кодексу України (ред.

1963р.), відтак застосування судами цих норм є вірним.

Згідно ст.116 Земельного кодексу

України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права

користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності

за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та

державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані

об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим

Кодексом. Статтею 39 цього кодексу визначено, що використання земель житлової

та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану

населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану

земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм,

регіональних та місцевих правил забудови.

Як встановлено судами проект

відведення спірної земельної ділянки виконаний не був, а до моменту подання

заяви на отримання Державного акту на право власності на землю ТОК

"Софія" був повністю побудований. При цьому акт перевірки і прийомки

виконаних проектно-пошукових робіт по підготовці і видачі Державного акту на

право власності на землю був складений з грубими порушеннями, а Акт

встановлення та узгодження меж землекористування ТОК "Софія" від

ІНФОРМАЦІЯ_2. містить завідомо неправдиві відомості щодо дати та учасників

складання Акту. Також судами встановлено, що відсутнє погодження Радехівського

УЕГГ як суміжного землекористувача, технічна документація по видачі Державного

акту на право приватної власності на землю відповідачу-2 виготовлена з грубим

порушенням земельного законодавства. Крім того, в рішенні відповідача-1

НОМЕР_2. "Про затвердження експертної грошової оцінки земельної ділянки

несільськогосподарського призначення в межах населеного пункту та продаж її у

власність" відсутні рішення про зміну цільового призначення земельної

ділянки і про затвердження її такого цільового призначення, як "для

обслуговування торгово-оздоровчого комплексу "Софія", отже зазначення

в договорі цільового призначення "для обслуговування торгово-оздоровчого

комплексу "Софія" є неправомірним.

Також, судами встановлено, що рішення

органу місцевого самоврядування, на підставі якого укладено спірний договір

визнано нечинним в судовому порядку.

Крім того, як встановлено судами,

на спірній земельній ділянці знаходиться споруда ГРП №1, а відтак спірний

договір укладено з порушенням вимог ст.11 Закону України "Про

трубопровідний транспорт", ст.73 Земельного кодексу України.

Таким чином суд касаційної

інстанції погоджується з тим, що спірний договір укладено з порушенням вказаних

норм права.

Крім того, суду апеляційної

інстанції правомірно змінив п.2 резолютивної частини рішення місцевого

господарського суду, виклавши його в новій редакції, оскільки спірний договір

оформлений на бланку ВАК НОМЕР_1 і вказане позначення не є номером цього

договору.

За вказаних обставин постанова суду

апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її

скасування немає.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1119 п.1, 11111 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О

В И В:

          Касаційну скаргу Фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського

апеляційного господарського суду від 01.06.2007р. у справі №3/120-11/127

Господарського суду Львівської області -без змін.

Головуючий суддя                                                                 Г.А.

Кравчук

С у д д і                                                                                    

Г.М. Мачульський

                                                                                                                                                                      В.І. Шаргало