Ухвала

від 10.06.2021 по справі 522/19930/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

Іменем України

10 червня 2021 року

м. Київ

справа № 522/19930/20-ц

провадження № 61-9302 ск 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю Шанті Україна , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про визнання земельної ділянки предметом іпотеки, визнання правочинів недійсними та скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю Шанті Україна , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про визнання земельної ділянки предметом іпотеки, визнання правочинів недійсними та скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно . Одночасно із позовною заявою ОСОБА_2 звернулася до суду

із заявою про забезпечення позову, у якій просила накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:29:004:0018, площею 0,0973 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2020 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2020 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:29:004:0018, площею 0,0973 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 05 травня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 залишено без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2020 року залишено без змін.

У червні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову .

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Із оскаржуваних судових рішень, доданих до скарги матеріалів убачається,

що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюються для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).

У пункті 6 частини першої статті 150 ЦПК України зазначено, що позов забезпечується, зокрема зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що предметом спору

у справі, зокрема, є право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:29:004:0018, площею 0,0973 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель

і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 .

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист,

або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача,

за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод

та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Встановивши, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції,

з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції,дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

При цьому суди виходили з існування реальної загрози того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити

в майбутньому виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а тому вжиття заходів забезпечення позову забезпечить фактичне виконання рішення суду.

Посилання касаційної скарги ОСОБА_1 на те, що накладання арешту порушує право користування та володіння земельною ділянкою, яка належить їй на праві приватної власності, є безпідставними. Ураховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження у користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Інші доводи касаційної скарги були предметом розгляду судом апеляційної інстанції, додаткового правового аналізу не потребують та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права й висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним

і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада

2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 травня 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю Шанті Україна , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про визнання земельної ділянки предметом іпотеки, визнання правочинів недійсними та скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник