У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 травня 2021 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021152190000278.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді клопотання слідчого задоволено, накладено арешт на бензопилу марки «Makita EA 3203S», запасний ланцюг до бензопили, сокиру, поліетиленову пляшку ємністю 2 л. з рідиною червоного кольору із запахом бензину, поліетиленову пляшку ємністю 1 л. з рідиною темного кольору, схожу на мастило, та 2,96 складометрів стовбурів дерев породи акація біла, ясену та клену, різними діаметрами та довжиною.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою скасувати накладений арешт.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
ОСОБА_5 стверджує, що 17.05.2021 р. Веселинівською селищною радою Вознесенського району Миколаївської області йому наданий дозвіл на розчищення узбіччя та території колишньої Миколаївської сільської ради від с. Миколаївка до траси Р-55, із зоною розчистки 10 м. від центру дороги.
22.05.2021 р. коли він здійснював розчищення вказаної території, до нього підійшли правоохоронні органи, які повідомили, що він вчиняє кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України, і, під час огляду місця події у нього вилучено належну йому бензопилу, сокиру та інше майно, на яке ухвалою слідчого судді накладено арешт.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, ОСОБА_5 зазначає, що диспозиція ст. 246 КК України, вказує на те, що це кримінальне правопорушення спрямоване на ліс та інші захисні лісові насадження, проте предметом кримінального правопорушення не визнаються трава, очерет, пеньки, хмиз, мертві стовбури дерев або їх частини, також не є предметом деревостани, які хоч і утворюють певну біологічну сукупність але ростуть поза межами лісового фонду.
В даному випадку він здійснював вирубку дерев, поза межами лісового фонду, в межах населеного пункту с. Миколаївка Вознесенського району Миколаївської області, що наразі відноситься до Веселинівської об`єднаної громади та здійснював розчищення довіреної йому території на підставі дозволу органу місцевого самоврядування.
Вважає, що оскільки йому не повідомлено про підозру, той і підстав накладати арешт на належне йому майно не має.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
В провадженні СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021152190000278, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 24.05.2021 р. до чергової частини СПД №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява про те, що ОСОБА_5 незаконно вирубує чагарники та дерева поблищу с. Миколаївка Вознесенського району Миколаївської області. Виїздом на місце події, виявлено ОСОБА_5 , який здійснив незаконну порубку дерев породи акація біла, ясена та клену. В ході огляду місця події виявлено та вилучено бензопилу, запасний ланцюг до бензопили, сокиру, та інше майно в тому числі 2,96 складометрів стовбурів дерев породи акація біла, ясену та клену, різними діаметрами та довжиною.
Вказане майно постановою слідчого СВ. Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 25.05.2021 р. визнано речовими доказами.
Слідчий звернувся до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно. Клопотання мотивоване тим, що вилучені речі, мають значення речового доказу, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
З урахуванням того, що вилучене, під час проведення огляду місця події, майно містить ознаки речових доказів, оскільки відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою забезпечення їх збереження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту вказане майно.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши надані матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. При розгляді клопотання про арешт майна, слідчий суддя відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення.
Однією з правових підстав накладення арешту на майно, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України є відповідність цього майна, критеріям зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
З метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
При постановленні оскаржуваної ухвали, слідчий суддя вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався.
Як вбачається з матеріалів клопотання 24.05.2021 р. до чергової частини СПД №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява про те, що ОСОБА_5 незаконно вирубує чагарники та дерева поблищу с. Миколаївка Вознесенського району Миколаївської області. Виїздом на місце події, виявлено ОСОБА_5 , який здійснював незаконну порубку дерев породи акація біла, ясена та клену. В ході огляду місця події виявлено та вилучено бензопилу, запасний ланцюг до бензопили, сокиру, та інше майно в тому числі 2,96 складометрів стовбурів дерев породи акація біла, ясену та клену, різними діаметрами та довжиною.
25.05.2021 р. за вказаним фактом до ЄРДР за №12021152190000278 внесені відомості за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 246 КК України.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами клопотання про арешт майна, зокрема копією заяви ОСОБА_7 від 24.05.2021 р., протоколами огляду місця події від 24.05.2021 р. з фото таблицею, допиту свідка ОСОБА_7 та іншими матеріалами клопотання.
Встановлені на даний час досудовим розслідуванням обставини кримінального провадження містять об`єктивні дані, які вказують на те, що вилучене майно, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а саме бензопила, сокира, пляшки з бензином та мастилом, а також стовбури дерев можуть містити відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За таких обставин, на переконання апеляційного суду, слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно належне ОСОБА_5 , оскільки не накладення арешту на вказані речові докази, може призвести до зникнення, втрати, їх пошкодження або інших наслідків.
Слід зауважити, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження, заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Отже, доводи апелянта про відсутність достатніх доказів на підтвердження, того, що в його діях є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, на даній стадії кримінального провадження не розглядаються.
Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді, постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, зі з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно.
Істотних порушень норм Кримінального процесуального кодексу України, які давали б підстави для скасування постановленого судом рішення, апеляційним судом не встановлено.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт ОСОБА_5 , а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в :
ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 травня 2021 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021152190000278, залишити без змін, апеляційну скаргу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Миколаївський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2021 |
Оприлюднено | 31.01.2023 |
Номер документу | 97571817 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Миколаївський апеляційний суд
Чебанова-Губарєва Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні