Рішення
від 10.06.2021 по справі 550/75/21
ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/75/21

Провадження № 2/550/64/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавськоїобласті

ускладі: головуючого судді - Михайлюк О.І.,

при секретарі судового засідання - Шукевич Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №550/75/21

за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

до відповідачів:

1) Чутівської селищної ради Полтавськоїобласті;

2) ОСОБА_3 ;

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 ,

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

У С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Чутівського районного суду Полтавської області з позовом до відповідачів: ОСОБА_4 та Чутівської селищної ради Полтавської області, в якому просили призначити їм додатковий строк для подання заяв про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , терміном на два місяці.

В обґрунтування позовнихвимог позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній рідний батько ОСОБА_5 , та після смерті останнього відкрилася спадщина за законом на спадкове майно, що складається із земельної ділянки площею 2,4га за кадастровим номером: 5325484200:00:003:0594 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Черняківської сільської радиЧутівського району Полтавської області, на яку позивачі, як спадкоємці за законом першої черги мають право. Крім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спадщину за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , має право ОСОБА_4 - рідна дочка спадкодавця .

Позивачі зазначають, що строк для прийняття спадщини, визначений законодавством на прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплинув. В установлений законом строк, позивачі, в свою чергу, не подавали до нотаріального органу заяву про прийняття спадщини за законом після смерті спадкодавця, так як хворіли.

Також позивачі вказують, що вони невірно були проінформовані про зміни в чинному законодавстві України і, зокрема, вважали, що строки встановлені ст. 1270 ЦК України не розповсюджуються на спадкоємців за законом і про зміни в законодавстві лише дізналися від приватного нотаріуса Чутівського районного нотаріального округу Новицької О.В. з довідки-повідомлення про те, що на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , який був зареєстрований та проживав в с. Черняківка, Чутівського району Полтавської області, заяви про прийняття спадщини у визначений законом термін не надходили, спадкова справа не заводилась.

Відповідачі відзиви на позов в установлений законом строк до суду не подали.

Позивачі та їхній представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи належним чином булиповідомлені, представник позивача надав суду заяву, в якій просив судове засідання по даній цивільній справі провести без його участі та участі позивачів та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник першого відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, надав суду заяву, у якій зазначив, що позов визнає повністю та просив дану справу розглянути без йогоучасті.

Другий відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи належним чином булла повідомлена, заяв та клопотань від останньої до суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи належним чином булла повідомлена, заяв та клопотань від останньої до суду не надходило.

Фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 2,4000 га з кадастровим номером: 5325484200:00:003:0594, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Черняківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого 18.05.2017 року в.о. завідувача Чутівської державної нотаріальної контори Чутівського району Полтавської області, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №87417148 від 18.05.2017 року (а.с.24-25).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Черянківської сільської ради Чутівського району Полтавської області 03.07.2019 року (а.с.8).

Згідно довідки №163 від 28.05.2020 ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті був зареєстрований та проживав в с. Черняківка Чутівського району Полтавської області (а.с.23).

Після смерті ОСОБА_5 спадкова справа не заводилась, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса О.В. Новицької №02-14/255 від 21.08.2020 року та інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (а.с.21-22).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_7 є донькою ОСОБА_5 (а.с.10).Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_8 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу -В`язун.

Крім того, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5 (а.с.15).

Отже, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дітьми спадкодавця ОСОБА_5 , тобто є спадкоємцями першої черги за законом.

Як вбачається з матеріалів справи позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у встановлений законом шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подали.

З довідки №594 від 02.09.2020 року, виданої Скороходівською амбулаторією загальної практики сімейної медицини, вбачається, що ОСОБА_1 знаходилася на амбулаторному лікуванні в Скороходівській АЗПСМ з 23.06.2019 року по 30.07.2019 року з діагнозом: Остеохондроз попереково-крижового відділу хребта (стаціонар на дому) з: 12.09.2019 року по 20.09.2019 року - ГРЗ, гострий бронхіт (лікування амбулаторно); з 25.12.2019 року по 03.11.2019 року - Гострий бронхіт (лікування амбулаторно) (а.с.12).

З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП Харківської районної ради Центр первинної медичної допомоги №4 Харківського району , виданої на ОСОБА_2 , вбачається, що останній з 20.06.2019 року по 29.06.2019 року знаходився на амбулаторному лікуванні; з 16.08.2019 року по 23.08.2019 року - з діагнозом: Загострення хронічного бронхіту ; з 23.12.2019 року по 30.12.2019 року - з діагнозом Хронічне обструктивне захворювання легенів (а.с.17).

Суд зазначає, що за загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 .

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 13.03.2020 року по справі №314/2550/17.

Також суд зазначає, що в постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суді від 03 жовтня 2018 року у справ №2516/1356/12-ц зроблено висновок, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини .

Судом встановлено, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 сплинув 27.12.2020 року, а до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини позивачі не зверталися у зв`язку з хворобою, що підтверджується матеріалами справи, та як суд визнає поважними причинами, та такими, що створили істотні труднощі для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та такими, що пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємців на вчинення цих дій.

При цьому згідно ч. 1 ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Положення абзацу першого цієї частини не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.

Як вбачається з вироку Полтавського апеляційного суду від 10.11.2020 року, який набрав законної сили, по справі №550/1064/19 ОСОБА_3 - дружину спадкодавця, було визнано винною в умисному вбивстві ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_3 в силу положень ч. 1 ст. 1224 ЦК України не має права на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 .

Крім того, як вбачається із заяви від 28.08.2020 ОСОБА_4 , доньки спадкодавця, посвідченої приватним нотаріусом Новицькою О.В., зареєстрованої в реєстрі за №2049, ОСОБА_9 повідомила про те, що спадщину після смерті ОСОБА_5 у встановлений законом шестимісячний строк вона не прийняла, жодних заяв про прийняття спадщини не подавала, на видачу свідоцтва про право на спадщину не претендує (а.с.68).

На підставі вищезазначеного, зважаючи на те, що суд дійшов висновку про поважність причини пропуску позивачами строку подання заяви про прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 206, 259, 263, 264-265 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відповідачів: 1) Чутівської селищної ради Полтавської області; 2) ОСОБА_3 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , терміном 2 (два) місяці.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , терміном 2 (два) місяці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Полтавського апеляційного суду або через Чутівський районний суд Полтавської області.

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 .

Позивач - ОСОБА_2 , адреса: с. Черняківка Полтавського (стара назва - Чутівського) району Полтавськоїобласті, ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 .

Перший відповідач -Чутівська селищна рада Полтавської області, адреса: смт Чутове, вул. Набережна, 9 Полтавської області, код ЄДРПОУ - 21047282.

Другий відповідач - ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер: невідомо, адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя О. І. Михайлюк

СудЧутівський районний суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення10.06.2021
Оприлюднено11.06.2021
Номер документу97572325
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —550/75/21

Рішення від 10.06.2021

Цивільне

Чутівський районний суд Полтавської області

Михайлюк О. І.

Ухвала від 20.05.2021

Цивільне

Чутівський районний суд Полтавської області

Михайлюк О. І.

Ухвала від 27.04.2021

Цивільне

Чутівський районний суд Полтавської області

Михайлюк О. І.

Ухвала від 28.01.2021

Цивільне

Чутівський районний суд Полтавської області

Михайлюк О. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні