Постанова

від 07.06.2021 по справі 274/2941/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/2941/17 Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю.

Категорія 63 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Шевчук А.М, Талько О.Б.

з участю секретаря

судового засідання: Дяченко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №274/2941/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку та земельних ділянок

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Кравець Микола Анатолійовича

на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 листопада 2020 року , яке ухвалено суддею Хуторною І.Ю. у м. Бердичеві

встановив:

У липні 2017 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив виділити йому в натурі 1/2 частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , а саме: приміщення: 1-3, 1-4, погріб В-1 та Ѕ частину хліва Б-1 даного будинку, а решту приміщень - виділити відповідачу ОСОБА_2 . Також просив поділити в натурі земельну ділянку площею 0,4813 га, яка розташована біля житлового будинку, відповідно до розміру часток у праві власності на будинок, тобто виділити позивачу в натурі 1/2 частину вказаної вище земельної ділянки, а саме: 0,24065 га.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Бердичівською державною нотаріальною конторою 03.12.2001, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 28.10.2015 року, йому належить 1/2 частка житлового будинку по АДРЕСА_1 та 1/2 частка земельної ділянки площею 0,24065 га, кадастровий номер 1820883901:03:002:0214 та земельна ділянка, кадастровий номер 1820883901:03:002:0213, що розташовані біля вказаного будинку.

Після смерті матері протягом останніх десяти років між ним та відповідачкою склалися неприязні стосунки. Відповідачка, з метою позбавлення його права користування житлом понад 10 років тому, забрала в нього ключі від будинку та створює перешкоди у користуванні житлом. Спільно користуватися будинком вони не можуть. На неодноразові прохання позивача надати можливість користуватися будинком, відповідачка відмовляє. Внаслідок створених відповідачкою перешкод та її неправомірних дій, позивач позбавлений права користування належними йому частинами житлового будинку та земельної ділянки, що змусило його звернутися до суду з вищевказаним позовом.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 листопада 2020 року позовні вимоги задоволено.

Виділено у власність ОСОБА_1 45/100 ідеальних частин домоволодіння АДРЕСА_1 , а саме: приміщення будинку А-1, позначені на плані - 1-3 (житлова кімната) та 1-4 (житлова кімната); а також погріб - В-1 та Ѕ частку сараю - Б-1.

Виділено ОСОБА_2 у власність 55/100 ідеальних частин домоволодіння АДРЕСА_1 , а саме: приміщення будинку А-1, позначені на плані: 1-1 (коридор), 1-2 (коридор), 1-5 (житлова кімната), 1-6 (кухня), 1-7 (комора) та Ѕ частку сараю - Б-1.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 664 грн грошової компенсації за збільшення частки у праві власності на спірне будинковолодіння.

Також судом зазначено, що з метою виконання вимог Державних будівельних норм та для ізоляції окремих виділених частин житлового будинку сторонам необхідно провести перепланування та переобладнання, визначені у висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №813/12.18 від 27.12.2018 та виконати влаштування інженерних комунікацій: електропостачання, водопостачання, водовідведення, системи опалення, при бажанні - газопостачання. Перепланування та переобладнання, які потребують відповідних дозволів, необхідно виконувати з дозволу місцевих органів влади.

Поділено в натурі земельну ділянку, кадастровий номер 1820883901:03:002:0214, загальною площею 0,2500 га та земельну ділянку, кадастровий номер 1820883901:03:002:0213, площею 0,2313 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши у власність по Ѕ частці кожної земельної ділянки співвласникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до Другого варіанту, запропонованого у висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №813/12.18 від 27.12.2018, (додаток № 2-0214-Зем та додаток № 2-0213-Зем).

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Кравець М.А. подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, скаржник просить скасувати рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 листопада 2020 рокута ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, судом порушені норми матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що суд безпідставно поклав в основу рішення висновок будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, оскільки така експертиза була проведена на підставі технічного паспорту від 14.09.2001 року, який не відповідає актуальному технічному стану житлового будинку на час її проведення, що підтверджується технічним паспортом від 22.10.2019 року, наданим відповідачем до суду. Також суд вирішив спір за відсутності висновків щодо технічної можливості поділу будинку та відповідних дозволів компетентних органів на переобладнання та перепланування будинку. Крім того, судом також неправомірно поділено земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, оскільки вказана земельна ділянка накладається на земельні ділянки суміжних землекористувачів, що призведе до порушення прав останніх.

Правом подати відзив на апеляційну скаргу позивач не скористався.

В судовому засіданні відповідач та її представник доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 3 грудня 2001 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належать на праві власності по Ѕ частці:

- житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 73,8 кв.м, житлова площа 38,9 кв.м, до якого належать сарай Б-1, погріб В-1, гараж Г-1;

- земельної ділянки, площею 0,2313 га, кадастровий номер 1820883901:03:002:0213, для ведення особистого селянського господарства, розташована в АДРЕСА_2 ;

- земельної ділянки, площею 0,25 га, кадастровий номер 1820883901:03:002:0214, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в АДРЕСА_2 (а.с.12-19).

Згоди між сторонами про поділ спірного майна в добровільному порядку не досягнуто.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ст.183, 358, 367 ЦК України, ст. 86,88 ЗК України та виходив з запропонованих експертом варіантів розподілу будинку та земельної ділянки в натурі, зокрема, враховуючи пропозицію позивача щодо поділу будинковолодіння за першим варіантом експертизи та другим варіантом поділу земельної ділянки.

Проте такий висновок суду є помилковим виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною першою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно з частинами другою-третьою статті 358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно з частиною другою статті 364 ЦК України якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Статтями 364, 367 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 ЦК України.

За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна таке питання вирішується судом.

Відповідно до статей 183, 367 ЦК України виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

Відповідно до технічного паспорта на будинковолодіння АДРЕСА_2 , виготовленого станом на 14.09.2001, загальна площа житлового будинку, позначеного на плані А-1 складає 73,8 кв.м, житлова площа - 38,9 кв.м. Будинок складають наступні приміщення: 1-1 коридор площею 7,6 кв.м, 1-2 коридор площею 6,2 кв.м, 1-3 - житлова кімната площею 11,4 кв.м, 1-4 житлова кімната площею 14,9 кв.м. 1-5 житлова кімната площею 12,6 кв.м, 1-6 кухня, площею 11,8 кв.м, 1-7 комора, площею 9,3 кв.м. Також наявні господарські споруди - сарай Б-1, погріб В-1, гараж Г-1 (а.с.20- 24 том 1).

З технічного паспорта на будинковолодіння АДРЕСА_2 , виготовленого станом на 22.10.2019, вбачається, що загальна площа житлового будинку, позначеного на плані А-1 складає 75,6 кв.м, житлова площа - 39,2 кв.м, у будинку наявні приміщення: 1-1 коридор площею 12,4 кв.м, 1-2 коридор площею 6,2 кв.м., 1-3 - житлова кімната площею 11,4 кв.м 1-4 житлова кімната площею 15,2 кв.м, 1-5 житлова кімната площею 12,6 кв.м, 1-6 кухня, площею 14,4 кв.м, 1-7 санвузол 3,4 кв.м. Також наявні господарські споруди - сарай Б-1, погріб В-1, гараж Г-1 ( а.с.90-94, Том 2).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 813/12.18 від 27.12.2018, поділ будинковолодіння та земельних ділянок можливий. Експертом запропоновано два варіанти поділу житлового будинку та господарських споруд та шість варіантів поділу земельних ділянок, по три варіанти до кожного із варіантів поділу будинку. Висновок експерта також містить посилання на необхідність проведення робіт по переплануванню та переобладнанню даного будинку, які необхідно виконати співвласниками з дотриманням ДБН (а.с.167-276).

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: висновками експертів (ст.76 ч.1, 2 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 89 ЦПК).

Відповідно до ч.1 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

З висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 813/12.18 від 27.12.2018 слідує, що експертом поділ спірного будинку проведено на підставі технічного паспорту від 14.09.2001 року, який не відповідає актуальному технічному стану будинку на час проведення експертизи, про що свідчить технічний паспорт будинку, виготовлений 22.10.2019 року.

Зокрема станом на 22.10.2019 у будинковолодінні змінилась площа наступних приміщень: площа коридора 1-1 з 7,6 кв.м. збільшилась до 12,4 кв.м; площа житлової кімнати 1-4 з 14,9 кв.м. збільшилась до 15,2 кв.м; площа кухні 1-6 з 11,8кв.м. збільшилась до14,4 кв.м. Комора переобладнана під санвузол, площа якого становить 3,4 кв.м.

Таким чином, згідно есплікації приміщень будинку та довідки КП Бердичівське МБТІ № 1496 від 232.10.2019 р, загальна площа будинку становить 75,6 кв.м, житлова 39,2 кв.м.

Згідно пояснень судового експерта від 10.09.2020 до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 813/12.18 від 27.12.2018, слідує, що описані зміни площі житлового будинку можуть призвести до збільшення вартості будинку та вплинути на розмір компенсації при відхиленні від принципу відповідності ідеальним часткам співвласникам. Усунути вказані розбіжності можливо шляхом подання експерту технічного паспорту з актуальними змінами.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

А тому колегія суддів вважає, що вказаний висновок судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 813/12.18 від 27.12.2018не є належним доказом на підтвердження технічної можливості поділу будинку в натурі, а тому не може бути покладений в основу рішення суду.

Відповідно до п.3 ч.5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Сторонам у справі в суді апеляційної інстанції роз`яснено право на подання клопотання про призначення додаткової (повторної) експертизи щодо визначення варіантів поділу спірного будинку з урахуванням технічного паспорту від 22.10.2019, однак позивач та відповідач такими правами не скористалися, відмовившись від її проведення. А тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість поділу будинку згідно варіантів судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 813/12.18 від 27.12.2018

Також колегія суддів дійшла висновку, що підстав для поділу в натурі земельної ділянки площею 0,2313 га, кадастровий номер 1820883901:03:002:0213, для ведення особистого селянського господарства також немає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Згідно з ч.2 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням.

Так згідно відомостей Публічної кадастрової карти України та листа відділу у Бердичівському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 11.12.2019 на вказану земельну ділянку накладаються дві інші земельні ділянки (кадастровий номер 1820883901:03:003:0147 та 1820883901:03:003:0133), які належні іншим особам.

Таким чином вирішення вимог позивача в частині поділу в натурі цієї земельної ділянки до врегулювання спірного питання з суміжними землекористувачами (землевласниками) призведе до порушення прав останніх.

За таких обставин колегія суддів, дійшла висновку, що оскільки поділ будинку в натурі може мати місце лише за наявності технічної можливості, яка у даній справі не встановлена, що також виключає можливість поділу і земельної ділянки, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, колегія суддів дійшла висновку, про скасування даного рішення та ухвалення у справі нового про відмову у задоволенні позовних вимог про поділ будинку та земельних ділянок з вищевказаних підстав.

Згідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції у постанові, зокрема вирішує питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Надання адвокатом Кравцем М.А. відповідачу адвокатських послуг при розгляді справи в апеляційному суді підтверджується, зокрема, ордером та договором про надання професійної правничої допомоги № 66/20 від 09.12.2020 року, укладеним між адвокатом та ОСОБА_2 , актом приймання-передачі наданих послуг по вказаному договору щодо підготовки апеляційної скарги на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 листопада 2020 року , квитанцією до прибуткового касового ордеру № 27 від 09.12.2020 року про оплату відповідачем ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в сумі 1500 грн (а.с.220-2224).

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтвердженні витрати на правничу допомогу в сумі 4900 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1920 грн.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Кравець Микола Анатолійович -задовольнити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку та земельних ділянок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1920 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1500 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 червня 2021 року.

Головуючий Судді