Ухвала

від 08.06.2021 по справі 308/13812/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/13812/20

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.06.2021 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 , представників власників майна адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали об`єднаного судового провадження 11-сс/4806/48/21, за апеляційними скаргами представників власників майна - адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22. 01. 2021.

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_10 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42020070210000101, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) 10. 12. 2020, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження на земельні ділянки за наступними кадастровими номерами: №2122486900:01:001:0014 площею 0,08 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1563512821224, яка розташована за адресою Закарпатська область, Хустський район (Міжгірський район), с. Синевир, урочище «Товчка біля колиби» та перебуває у приватній власності ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_1 ; №2122486900:01:001:0015 площею 0,01 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1565576221224, яка розташована за адресою Закарпатська область, Хустський район (Міжгірський район), с. Синевир, урочище «Товчка біля колиби заводу «Буревісник»» та перебуває у комунальній власності Синевирської сільської ради, код ЄДРПОУ 04350889; №2122486900:01:001:0020 площею 0,06 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна1994769021224, яка розташована за адресою Закарпатська область, Хустський район (Міжгірський район), с. Синевир, урочище «Товчка біля колиби заводу «Буревісник»» та перебуває у комунальній власності Синевирської сільської ради, код ЄДРПОУ 04350889 та передана у платне строкове користування ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ; №2122486900:03:002:0035 площею 0,075 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1150623021224, яка розташована за адресою Закарпатська область, Хустський район (Міжгірський район), с. Синевир, урочище «Дробілка» та перебуває у приватній власності ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 ; №2122486900:03:002:0043, площею 0,163 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1523678121224, яка розташована за адресою Закарпатська область, Хустський район (Міжгірський район), с. Синевир, урочище «Товчка» та перебуває у приватній власності ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_4 ; №2122486900:03:002:0044 площею 0,14 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого

-2-

майна 1523454121224, яка розташована за адресою Закарпатська область, Хустський район (Міжгірський район), с. Синевир, урочище «Товчка» та перебуває у приватній власності ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_4 ; земельну ділянку площею 2,5 га в с. Синевир, Хустський район (Міжгірський район), Закарпатської області,яка згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ЗК №006-00002 від 10. 12. 1993 була надана у постійне користування ДП "КДЗ "Буревісник"для розміщення бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Із клопотання слідчого про накладення арешту вбачається, що СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження №42020070210000101, відомості про яке внесено до ЄРДР 10. 12. 2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що посадовими особами Державного концерну " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", шляхом зловживання службовим становищем на користь інших осіб, з метою одержання неправомірної вигоди, відчужено частину земельної ділянки в розмірі 0,678 га, яка знаходиться на території бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Державного підприємства "Київський завод - Буревісник". В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, щоДержавним концерном "Укроборонпром" (далі - ДК "Укроборонпром", Концерн) у ході здійснення відповідно до наказу Концерну №383 від 17. 09. 2020 (зі змінами) контролю окремих питань діяльності Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" (далі - ДП "КДЗ "Буревісник", Підприємство, Завод) отримана інформація щодо вибуття з користування частини території бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".Державним актом на право постійного користування землею серії ЗК №006-00002 від 10. 12. 1993 ДП "КДЗ "Буревісник" було надано у постійне користування 2,5 га землі (в с. Синевир, Міжгірського району, Закарпатської області, 10 км від озера Синевир) для розміщення бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (далі - БВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ").Комісією Концерну виявлено, що частина вищевказаної території БВ "Теребля" загальною площею 0,678 га вибула з користування шляхом "виокремлення" 6 ділянок та переоформлення права власності на них.Зокрема, відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру:частина вищевказаної вибувшої території бази відпочинку (0,30 га) була розділена на 3 ділянки та оформлена наступним чином: ділянку №2122486900:01:001:0014 площею 0,08 га 22. 05. 2018 зареєстровано у якості приватної власності ОСОБА_11 ; ділянку 2122486900:01:001:0015 площею 0,01 га 24. 05. 2018 зареєстровано як комунальнувласність Синевирської сільської ради; ділянку 2122486900:01:001:0020 площею 0.06 га 17. 12. 2019 зареєстровано як комунальну власність Синевирської сільської ради та надано в оренду ОСОБА_7 (чоловік ОСОБА_11 ).При цьому, на вищевказаній території БВ "Теребля" (0,30 га) родина ОСОБА_11 збудувала мережу розважальних і відпочивальних закладів та приватний будинок.Частина вищевказаної вибувшої території бази відпочинку (0,378 га) була розділена на 3 частини та оформлена в приватну власність ОСОБА_9 (ділянки 2122486900:03:002:0043 та 2122486900:03:002:0044 загальною площею 0,303 га, дата державної реєстрації права-29. 03. 2018) та в приватну власність ОСОБА_8 (ділянка 2122486900:03:002:0035 площею 0,075 га, дата державної реєстрації права - 16. 01. 2017).Так, землевпорядник Синевирської сільської ради Закарпатської області ОСОБА_12 у своїх деклараціях за 2016-2019 роки вказувала своїм чоловіком ОСОБА_9 . Синевирським сільським головою (с. Синевир, Міжгірський р-н, Закарпатська обл.) є ОСОБА_13 (родині зв`язки з ОСОБА_9 невідомі).Крім того, сином ОСОБА_8 є колишній перший заступник голови Міжгірської районної державної адміністрації ОСОБА_14 . При цьому, органом, що здійснив державну реєстрацію

-3-

права (в державному реєстрі прав) на земельні ділянки 2122486900:03:002:0043, 2122486900:03:002:0044 та 2122486900:03:002:0035 є Міжгірська районна державна адміністрація.Таким чином, має місце факт можливого незаконного вибуття з користування частини території БВ "Теребля" ДП "КДЗ "Буревісник" загальною площею 0,678 га (близько 1/3 від загальної площі бази відпочинку) за ймовірного сприяння окремих працівників Синевирської сільської ради та Міжгірської районної державної адміністрації.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий вказує на достатність підстав вважати, що земельні ділянки з кадастровими номерами: №2122486900:01:001:0014; №2122486900:01:001:0015;№2122486900:01:001:0020;№2122486900:03:002:0043; №2122486900:03:002:0044; №2122486900:03:002:0035, набуті кримінально протиправним шляхом, а земельна ділянка площею 2,5 гав с. Синевир, Міжгірського району, Закарпатської області, 10 км від озера Синевир,яка згідноДержавного акту на право постійного користування землею серії ЗК №006-00002 від 10. 12. 1993, була надана у постійне користування ДП "КДЗ "Буревісник" для розміщення бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (далі - БВ "Теребля")є об`єктом кримінально протиправних дій. Зазначені у клопотанні земельні ділянки, визнані речовими доказами в кримінальному провадженні, а тому метою запобігання вчинення будь-яких дій спрямованих на їх відчуження, виникла необхідність у накладенні арешту на дані земельні ділянки.Не застосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вищевказане майно негативно вплине на хід досудового розслідування, унеможливить встановлення всіх важливих обставин вчиненого кримінального правопорушення, може призвести до їх відчуження, поділу заінтересованими особами з метою перешкоджання встановлення об`єктивної істини.

Ухвала слідчого судді про арешт майна мотивована тим, що земельні ділянки №2122486900:01:001:0014 площею 0,08 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1563512821224, яка розташована за адресою Закарпатська область, Хустський район (Міжгірський район), с. Синевир, урочище «Товчка біля колиби» та перебуває у приватній власності ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_1 ; №2122486900:01:001:0015 площею 0,01 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1565576221224, яка розташована за адресою Закарпатська область, Хустський район (Міжгірський район), с. Синевир, урочище «Товчка біля колиби заводу «Буревісник» та перебуває у комунальній власності Синевирської сільської ради, код ЄДРПОУ 04350889; №2122486900:01:001:0020 площею 0,06 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна1994769021224, яка розташована за адресою Закарпатська область, Хустський район (Міжгірський район), с. Синевир, урочище «Товчка біля колиби заводу «Буревісник» та перебуває у комунальній власності Синевирської сільської ради, код ЄДРПОУ 04350889 та передана у платне строкове користування ОСОБА_7 ,РНОКПП НОМЕР_2 ; №2122486900:03:002:0035 площею 0,075 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1150623021224, яка розташована за адресою Закарпатська область, Хустський район (Міжгірський район), с. Синевир, урочище «Дробілка» та перебуває у приватній власності ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 ; №2122486900:03:002:0043 площею 0,163 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1523678121224, яка розташована за адресою Закарпатська область, Хустський район (Міжгірський район), с. Синевир, урочище «Товчка» та перебуває у приватній власності ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_4 ; №2122486900:03:002:0044 площею 0,14 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1523454121224, яка розташована за адресою Закарпатська область, Хустський район (Міжгірський район), с. Синевир, урочище «Товчка» та перебуває у приватній власності ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

-4-

земельну ділянку площею 2,5 га в с. Синевир, Хустський район (Міжгірський район), Закарпатської області,яка згідно Державного акту на право постійного користування землею Серії ЗК №006-00002 від 10. 12. 1993 була надана у постійне користування ДП "КДЗ "Буревісник"для розміщення бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", мають значення речових доказів у кримінальному проваджені№42020070210000101 від 10. 12. 2020 та відповідають критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, а тому з метою їх збереження та виключення можливості подальшого відчуження та розпорядження, шляхом перереєстрації, поділу, виділу тощо, прийшов до висновку про наявністьдостатніх підстав накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

В апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді від 22. 01. 2021 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні№42020070210000101, відомості про яке внесено до ЄРДР 10. 12. 2020, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, скасувати та постановити нову ухвалу - про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

В доповненні до апеляційної скарги адвокат ОСОБА_5 зазначає про те, що ухвала слідчого судді від 22. 01. 2021 постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема, вважає, що ДП КДЗ «Буревісник» не може бути потерпілим, оскільки Державний акт на право постійного користування землею серії ЗК №006-00002 від 31. 05. 1993 є підробленим та погоджуючі документи на нього не видавалися, що стверджується постановою Міжгірського районного суду від 04. 09. 2006 та постановою цього ж суду від 02. 02. 2007. Згідно цих рішень право власності в ДП КДЗ «Буревісник», згідно державного акту на право постійного користування землею серії ЗК №006-00002 не виникало.

В апеляційній скарзі представник власників майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді від 22. 01. 2021 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні№42020070210000101, відомості про яке внесено до ЄРДР 10. 12. 2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, скасувати в частині накладення арешту із забороною відчуження та розпорядження на земельні ділянки з кадастровими номерами 2122486900:03:002:0035, яка належить ОСОБА_8 , №2122486900:03:002:0043, 2122486900:03:002:0044, які належать ОСОБА_9 та ухвалити в цій частині нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого. В обґрунтування апеляційних вимог представник зазначає про незаконність ухвали слідчого судді, допущені при розгляді клопотання неповноту судового розгляду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що слідчим суддею при розгляді клопотання про арешт майна не дотримано вимоги ст. ст. 170-173 КПК України, оскільки в рамках кримінального провадження №42020070210000101, ніхто з фізичних чи юридичних осіб не визнавався підозрюваним, обвинуваченим чи засуджувався й щодо цих осіб може бути застосовано покарання у виді спеціальної конфіскації. Зазначає, що стороною обвинувачення не надано доказів того, що у кримінальному провадженні з кого-небудь може бути стягнута неправомірна вигода та відсутні дані про заподіяння матеріальної шкоди певним особам, яку необхідно буде відшкодувати за рахунок арештованого майна. Викладені у клопотанні слідчого та в ухвалі суду доводи про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2122486900:03:002:0035 яка належить ОСОБА_8 , 2122486900:03:002:0043, 2122486900:03:002:0044, які належать ОСОБА_9 відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України є надуманими, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що вказані земельні ділянки набуті цими особами злочинним шляхом, більш того до матеріалів провадження долучено докази того, що земельні ділянки

-5-

набуті ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в законний спосіб та більш ніж за вісім років до створення Державного концерну «Укроборонпром», то посадові особи не могли впливати на питання виділення у власність цих земельних ділянок. Також звертає увагу на те, що згідно витягу з ЄРДР досудове розслідування у кримінальному провадженні проводиться з приводу фактів зловживання посадовим становищем службовими особами ДП «Укроборонпром», яке було створено відповідно до постанови КМУ №1221 від 29. 12. 2010, тобто значно пізніше за набуття у власність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 своїх земельних ділянок. Окрім того, у клопотанні слідчого не наведено та не надано до нього жодних доказів того, що приватизація вказаних земельних ділянок відбулась у незаконний спосіб, що свідчить про неконкретність підстав та мети накладення арешту на це майно. Також слідчим суддею залишилось поза увагою і необґрунтоване посилання слідчого на сприяння у отриманні земельних ділянок з кадастровими номерами 2122486900:03:002:0035, 2122486900:03:002:0043, 2122486900:03:002:0044, родичів власників цих земельних ділянок. Також зазначає, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЗК № 006-00002, яким нібито посвідчувалося право постійного користування ДП «Київський завод «Буревісник» земельною ділянкою площею 2,5 га в с. Синевир є нікчемним, оскільки підписаний і виданий неналежною посадовою особою, за що остання притягнута до кримінальної відповідальності. Якщо службові особи ДК «Укроборонпром», які стали ініціаторами відкриття кримінального провадження, дійсно вважають, що земельна ділянка, яка у послідуючому передана у власність ОСОБА_15 та ОСОБА_9 незаконно вибула із постійного користування ДП «КДЗ «Буревісник», вони вправі в цивільному порядку звернутися до суду за захистом своїх прав, однак, обізнаність та переконаність про нікчемність вищевказаного Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, і відповідно безперспективність такого позову, стало наслідком звернення до правоохоронних органів з безпідставною заявою про вчинення злочину. На думку адвоката ОСОБА_6 , виходячи з матеріалів кримінального провадження та відомостей про внесене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власників земельних ділянок, як арешт майна із забороною відчуження та розпорядження цими ділянками, що стороною обвинувачення не доведено законності такого арешту. Одночасно адвокат ОСОБА_6 , посилаючись на необізнаність його та осіб, інтереси яких він представляє, з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22. 01. 2021, повний текст якої він та його довірителі отримали 15. 02. 2021.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, неявка якого з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказана особа належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від неї не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки. Крім того апеляційний суд враховує думку представників власників майна адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які не заперечили про розгляд апеляційних скарг у відсутності прокурора.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які подали апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які підтримали апеляційні скарги, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційні скарги як адвоката ОСОБА_6 в інтересах власників майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , так і адвоката ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_7 задоволенню не підлягають з таких підстав.

-6-

Відповідно до вимогст. 395 КПКапеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з ч. 1ст. 117 КПКпропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

18. 01. 2021 адвокат ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22. 01. 2021 та одночасно заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, посилаючись на те, що до 15. 02. 2021 він не знав про мотиви постановленого слідчим суддею рішення, а тому у визначений процесуальним законом п`ятиденний строк не міг навести обґрунтованих доводів щодо незаконності оспорюваної ухвали.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, ухвала слідчого судді постановлена з викликом адвоката ОСОБА_6 та власників майна ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , які були присутнімив судовому засіданні 22. 01. 2021 під час прийняття відповідного рішення.

При цьому, слідчий суддя, керуючись положеннями ч. 2ст.376КПК України, 22. 01. 2021 оголосив лише резолютивну частину ухвали, натомість її повний текст було оголошено 26. 01. 2021, жодних відомостей про направлення копії даної ухвали заінтересованим особам, в тому числі адвокату ОСОБА_6 матеріали судового провадження не містять.

Зазначене, на переконання апеляційного суду перешкодило адвокату ОСОБА_16 належним чином реалізувати право ОСОБА_9 , ОСОБА_8 на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді в строк, встановлений кримінальним процесуальним кодексом України, а тому подане адвокатом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_8 клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22. 01. 2021 підлягає задоволенню, а строк апеляційного оскарження поновленню.

Відповідно довимог ст. ст. 370,372 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Цим вимогам закону ухвала слідчого судді від 22. 01. 2021 відповідає у повній мірі.

Як вбачається з клопотання в провадженні СУ ГУ НП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020070210000101 від 10. 12. 2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

23. 12. 2020 старший слідчий СУ ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_10 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020070210000101 від 10. 12. 2020, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами: №2122486900:01:001:0014 площею 0,08 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1563512821224, яка розташована за адресою Закарпатська область, Хустський район (Міжгірський район), с. Синевир, урочище «Товчка біля колиби» та перебуває у приватній власності ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_1 ; №2122486900:01:001:0015 площею 0,01 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1565576221224, яка розташована за адресою Закарпатська область, Хустський район (Міжгірський район), с. Синевир, урочище «Товчка біля колиби заводу «Буревісник»» та перебуває у комунальній власності Синевирської сільської ради, код ЄДРПОУ 04350889; №2122486900:01:001:0020 площею 0,06 га,

-7-

реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна1994769021224, яка розташована за адресою Закарпатська область, Хустський район (Міжгірський район), с. Синевир, урочище «Товчка біля колиби заводу «Буревісник»»,що перебуває у комунальній власності Синевирської сільської ради, код ЄДРПОУ 04350889 та передана у платне строкове користування ОСОБА_7 ,РНОКПП НОМЕР_2 ; №2122486900:03:002:0035 площею 0,075 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1150623021224, яка розташована за адресою Закарпатська область, Хустський район (Міжгірський район), с. Синевир, урочище «Дробілка»,що перебуває у приватній власності ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 ; №2122486900:03:002:0043 площею 0,163 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1523678121224, яка розташована за адресою Закарпатська область, Хустський район (Міжгірський район), с. Синевир, урочище «Товчка», що перебуває у приватній власності ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_4 ; №2122486900:03:002:0044 площею 0,14 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1523454121224, яка розташована за адресою Закарпатська область, Хустський район (Міжгірський район), с. Синевир, урочище «Товчка», що перебуває у приватній власності ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_4 ; земельну ділянку площею 2,5 га в с. Синевир, Хустський район (Міжгірський район), Закарпатської області,яка згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ЗК №006-00002 від 10. 12. 1993 була надана у постійне користування ДП "КДЗ "Буревісник"для розміщення бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогамист.ст.170 - 173 КПК України.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

-8-

Згідно ч. 1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно є знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим суддею правомірно накладене на нього арешт як на речовий доказ.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07. 06. 2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Яквбачається зматеріалів судовогопровадження,слідчий суддяу відповідностідо вимогст.ст. 170-173 КПК України, з`ясував всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, в тому числі належно перевірив наведені в клопотанні слідчого доводи про наявність підстав для накладення арешту на майно.

Із матеріалів клопотання вбачається, що постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Закарпатській області від 21. 12. 2020 земельні ділянки за кадастровими номерами: №2122486900:01:001:0014; №2122486900:01:001:0015; №2122486900:01:001:0020; №2122486900:03:002:0043; №2122486900:03:002:0044; №2122486900:03:002:0035, а також земельну ділянку площею 2,5 га в с. Синевир, Міжгірського району, Закарпатської області, яка згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ЗК № 006-00000 від 10. 12. 1993 була надана у постійне користування ДП «КДЗ» Буревісник» для розміщення бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », визнано речовими доказами у кримінальному провадженню №42020070210000101 від 12. 12. 2020, як такі, що були об`єктом кримінально-протиправних дій та відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

У зв`язку знаведеним,колегія суддівприходить довисновку,що матеріалипровадження містятьдостатньо данихвважати,що вказане уклопотанні майно єоб`єктом вчиненнякримінального правопорушення,яке залученодо матеріалівкримінального провадженняяк речовідокази, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав для слідчого звертатись із клопотанням про арешт майна, та обґрунтованих підстав для слідчого судді накласти арешт на таке майно, з огляну на те, що таке майно підпадає під критерії, визначені положеннями ст. 98 КПК України, тому доводи апеляційних скарг з приводу безпідставності накладення арешту на це майно є необґрунтованими, позаяк відповідність арештованого майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України підтверджується постановою про визнання речовими доказами.

Таким чином, як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно,з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

-9-

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя, всупереч доводам апеляційних скарг, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

Матеріали судового провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань арешту майна, якими є запобігання можливості його відчуження.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Колегія суддів враховує, що при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, дослідив усі матеріали, що мають значення для вирішення питання про накладення арешту, врахував правову підставу для накладення арешту, достатність доказів, що вказують на скоєння кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, тому необхідність накладення арешту на вказане майно, як захід забезпечення кримінального провадження, обґрунтована та доцільна.

Крім того, власники арештованого майна не позбавлені права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому абз. 2 ч. 1ст. 174 КПК України, в якому визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Всі інші підстави, з яких представники власників майна просять скасувати ухвалу слідчого судді, в тому числі і щодо правомірного набуття у власність зазначеного у клопотанні нерухомого майна, законності видачі документів, які підтверджують право власності на земельні ділянки, підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті. На даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, в тому числі і вдаватися до оцінки доказів щодо їх належності та допустимості, а також доведеності чи недоведеності вини, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.

-10-

При прийняття рішення, колегія суддів враховує і те, що арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Тому, посилання адвоката ОСОБА_6 на порушення слідчим суддею вимог ст. 170 КПК України, з огляду на те, що у даному кримінальному проваджені жодній особі не повідомлено про підозру, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з метою збереження речових доказів і не суперечить вимогам ч. 3 ст. 170 КПК України.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, адвокатами ОСОБА_6 , ОСОБА_5 не надано та колегією суддів не встановлено.

Наведені в апеляційних скаргах адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_5 доводи були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею і підстав для їх задоволення не встановлено. Зазначені мотиви не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді.

Колегія суддів вважає, що прийняте слідчим суддею рішення узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, в тому числі і з правовими позиціями, викладеними у рішеннях, якими констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людиниполягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також Суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, слідчий суддя, вирішуючи питання про арешт майна, діяв у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням обставин визначених у ст. ст.170-173КПК України та положень, закріплених у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», з наведенням мотивів прийняття зазначеного рішення.

Порушень норм кримінального процесуального закону, невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає, а тому доводи апеляційних скарг адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими та безпідставними.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3ст. 407 КПК України- за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів, враховуючи положення кримінального процесуального закону, не перешкоджала учасникам судового розгляду в наданні ними доказів, можливостях доведення переконливості висунутих ними аргументів.

-11-

При прийнятті рішення колегія суддів враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом, ст..404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги, положення ст..ст.220,317 цього Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників процесу сторони обвинувачення чи захисту апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з`ясування фактичних обставин справи, і те, що апелянтами не доведено обґрунтованість доводів апеляційних скарг про незаконність ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах власників майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити, поновити адвокату ОСОБА_6 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22. 01. 2021.

Апеляційні скарги представників власників майна - адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22. 01. 2021 пронакладення арешту на майно із забороною відчуження та розпорядження на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2122486900:01:001:0014; 2122486900:01:001:0015; 2122486900:01:001:0020; 2122486900:03:002:0035; 2122486900:03:002:0043; 2122486900:03:002:0044, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: