Рішення

від 11.06.2021 по справі 623/1514/21

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/1514/21

Номер провадження 2-а/623/31/2021

РІШЕННЯ

іменем України

08 червня 2021 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Герцова О.М.,

за участю секретаря: Рзаєвої І.С.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Зеленського О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Держгеокадастру у Харківській області про поновлення строку для подання адміністративного позову, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

26 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління держгеокадастру у Харківській області про поновлення строку для подання адміністративного позову, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, у якому позивач просить скасувати постанову старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Апрєлєва Євгена В`ячеславовича від 28.12.2020 за №548-ДК/0223По/08/01-20, про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 170 гривень за ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.53 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що постановою старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використання та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Апрєлєвим Євгеном В`ячеславовичем від 28.12.2020 за №548- ДК/0223По/08/01-20, розглянуто протокол від 10.12.2020 за №548-ДК/0325П/07/01/-20, який складений державним інспектором у сфері державного контролю за використання та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. за адміністративне правопорушення передбачене ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У постанові зазначається, що використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0.5000 га із земель державної форми власності, сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Іванчуківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 6322883500:02:000:0014, для ведення виробничої діяльності, а саме - розміщення та експлуатації промислових конструкції вуглевипалювальних печей у формі бочок в кількості 12 штук зі слідами виробництва, підсобних, допоміжних будівель, сировина та деревне вугілля, тобто вище зазначена земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням та без документів, що посвідчують право власності чи користування нею ; вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.53, ст.53-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Позивач вважає, що постанову у справі про адміністративне правопорушення винесено безпідставно, з порушенням норм чинного законодавства. Про постанову старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використання та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Апрєлєва Євгена Вячеславовича від 28.12.2020 року за №548-ДК/0223По/08/01-20 винесену за ст.53-1 КУпАП, ОСОБА_1 стало відомо 20.04.2021 - під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №64961650, яке відкрито старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу ДВС по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та міста Ізюм Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на підставі постанови за №548-ДК/0223По/08/01-20. Зазначає, що порушені положення ст.268 КУпАП, тобто права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, так як протокол та постанова складені без його присутності та до сьогоднішнього часу не вручені. При розгляді адміністративної справи держінспектором ОСОБА_3 не було з`ясовано обставини, передбачені ст.280 КУпАП. Постанова про накладення адміністративного стягнення складена в порушення Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19. 01.2017 №6, яка розроблена та затвердження на виконання положень ст..244 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З урахуванням викладеного позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, зазначає, що заходи державного контролю в ході перевірки вищевказаної земельної ділянки, яка використовується ОСОБА_1 без правовстановлюючих документів, та з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням, проведені відповідачем з дотриманням вимог земельного законодавства у відповідності до приписів, викладених в КУпАП та в межах наданих повноважень.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, зазначили про той факт, що докази про направлення на проведення перевірки відсутні, а отже відсутні підстави для її проведення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що постановою старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використання та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Апрєлєва Євгена В`ячеславовича від 28.12.2020 за №548- ДК/0223По/08/01-20, розглянувши протокол від 10.12.2020 за №548-ДК/0325П/07/01/-20, який складений державним інспектором у сфері державного контролю за використання та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_2 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. за адміністративне правопорушення передбачене ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (а.с.9-11).

У постанові зазначається, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0.5000 га із земель державної форми власності, сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Іванчуківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 6322883500:02:000:0014, для ведення виробничої діяльності, а саме - розміщення та експлуатації промислових конструкції вуглевипалювальних печей у формі бочок в кількості 12 штук зі слідами виробництва, підсобних, допоміжних будівель, сировина та деревне вугілля, тобто вище зазначена земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням та без документів, що посвідчують право власності чи користування нею ; вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.53, ст.53-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Про постанову старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використання та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Апрєлєва Євгена Вячеславовича від 28.12.2020 року за №548-ДК/0223По/08/01-20 винесену стосовно нього за ст.53-1 КУпАП, ОСОБА_1 стало відомо 20.04.2021 - під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №64961650, яке відкрито старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу ДВС по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та міста Ізюм Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на підставі постанови за №548-ДК/0223По/08/01-20.(а.с.7,8).

ОСОБА_1 не було вручено протокол про адміністративне правопорушення від 10.12.2020 за №548-ДК/0325П/07/01/-20 складений держінспектором ОСОБА_2 , постанову про накладення адміністративного стягнення від 28.12.2020 за №548- ДК/0223По/08/01-20 складену держінспектором ОСОБА_3 , поштовим листом не надходило.

Відповідно до ст. 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП , доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України , з особливостями, встановленими цим Кодексом. (п. 3 ч. 1ст. 288 КУпАП ).

Постановою від 28.12.2020 року за №548-ДК/0223По/08/01-20 про накладення стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, складеної державним інспектор Апрєлєвим Є.В. зазначено, що він порушив вимоги статей 91, 125, 126, пункт ґ частини 1 ст.211 Земельного кодексу України. Проте, ст.91 складається з однієї частини та містить у собі 9 пунктів, а стаття 211 має назву - "Відповідальність за порушення земельного законодавства".

Державний інспектор Апрєлєв Є.В. при винесенні постанови посилається одночасно на статті 125 та 126 Земельного кодексу України, що саме по собі взаємовиключні позиції.

Оскаржувана постанова не містить дати та часу вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення.

Матеріали справи не містять підтверджуючих даних щодо підстав про направлення на проведення перевірки державним інспектором.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України , завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно ч. 1 ст. 7 КпАП України , ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Положеннями ч. 1ст. 188 Земельного кодексу України передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Приписами ст. 4 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель встановлено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно з ч. 2ст. 5 цього Закону державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

При цьому, положеннями ст. 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Водночас, ст. 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачає, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, мають право, зокрема, здійснювати перевірку об`єктів - земельних ділянок, що перебувають у користуванні юридичних і фізичних осіб, складати акти та приписи, за результатами таких перевірок.

Що стосується виявлених перевіряючими під час проведення обстеження земельної ділянки вимог земельного законодавства, суд зазначає наступне.

Стаття 53-1 КУпАП та ст. 211 Земельного кодексу України передбачають адміністративну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки. Одним із способів самовільного зайняття земельних ділянок є заволодіння ними без дозволу органів, уповноважених приймати рішення про надання ділянок. Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України склад цього адміністративного правопорушення формують ситуації, за яких особа займає земельну ділянку до моменту отримання нею документа, що посвідчує її право на неї, та його державної реєстрації або приступає до використання ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості).

Суд зазначає, що при розгляді питання про накладення адміністративного стягнення, державний інспектор відповідно до вимог КУпАП України повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення саме позивачем та чи винна особа в його вчиненні.

Відповідно до положень ст. 9 КупАП , адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст.ст. 10 , 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не спростував належними та допустимими доказами доводи позивача про правомірність користування земельною ділянкою, та те, що постанову про адміністративне правопорушення було винесено з достатньою правовою підставою на підставі зібраних та досліджених доказів з дотриманням порядку розгляду справи щодо встановлення всіх обставин справи, передбаченим КУпАП .

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Верховний Суд у постанові від 28 січня 2020 року у справі №818/998/17 дійшов висновку, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС , індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Таким чином що постанова №548-ДК/0223По/08/01-20 від 28.12.2020 року підлягає безумовному визнанню протиправною та скасуванню.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 та скасовує постанову №548-ДК/0223По/08/01-20 від 28.12.2020 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн, та закриває провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП .

Керуючись статтями 242, 243, 244 КАС України, суд-

у х в а л и в:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до головного управління Держгеокадастру у Харківській області про поновлення строку для подання адміністративного позову, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Апрєлєва Євгена В`ячеславовича від 28.12.2020 за №548-ДК/0223По/08/01-20, про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 170 гривень за ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.53 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 454 гривні.

На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М.Герцов

Повний текс рішення виготовлено 11 червня 2021 року.