Постанова

від 02.06.2021 по справі 160/3562/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/3562/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

секретар судового засідання Новошицька О.О.

за участю представника відповідача Шарамок І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року (головуючий суддя Кальник В.В.)

в адміністративній справі №160/3562/20 за позовом Приватного підприємства "Професіонал-І" до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Професіонал-І" звернувся 01 квітня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.03.2020 року № 0006140517;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.03.2020 року № 0006160517.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Професіонал-І" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість та з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. За результатами перевірки складено акт від 12.02.2020 року №6999/04-36-05-17/31980281. На підставі висновків акту винесено податкові повідомлення-рішення від 19.03.2020 року № 0006140517, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 274 187,50 грн та № 0006160517, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 246 768,75 грн. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення неправомірними, оскільки не відповідають чинному законодавству та прийняті на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки, тому підлягають скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року позовні вимоги задоволені.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 19.03.2020 року форми Р :

- № 0006140517, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 274 187,50 грн. (податкове зобов`язання - 219350 грн., штрафні санкції - 54 837,50 грн.);

- № 0006160517, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 246 768,75 грн. (податкове зобов`язання - 197 415 грн., штрафні санкції - 49 353,75 грн.);

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 7 814 грн. 35 коп.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що на момент здійснення правовідносин підприємства, контрагент позивача ТОВ Євробуд Девелопмент був зареєстрований як юридична особа, був платником податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано. Первинні документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Платник податків не може нести відповідальність за порушення, допущені його контрагентом, наявність податкової інформації про недотримання цим контрагентом вимог податкового законодавства та відсутність у цих підприємств необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та виробничих ресурсів, транспортного, виробничого та торгівельного обладнання, основних засобів, матеріалів товарних запасів, а також складських приміщень не є підтвердженням відсутності господарських операцій, не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Не погодився з рішенням суду першої інстанції відповідач у справі та подав апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що контролюючим органом на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Професіонал-І від 21.01.2020 року № 271-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Професіонал-І" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість та з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. В ході проведення перевірки встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесені податкові повідомлення-рішення. Вказує на наявність вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2019 року у кримінальній справі №203/1981/19 (№1кп/0203/617/2019), яким директора ТОВ ЄРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ визнано винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України. Тому відповідач вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, та таким, що винесені відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Посилається на те, що первинні документи бухгалтерського і податкового обліку підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом у період, що перевірявся. Ухвалення вироку у кримінальній справі не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій; платник податків може бути необізнаним стосовно дійсного стану його контрагента і отримувати від нього товари, роботи, послуги, незважаючи на те, що контрагент можливо і має наміри щодо порушення податкового законодавства. Також зазначає, що на момент ухвалення рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом (10.06.2020 року) вирок у кримінальній справі було скасовано та кримінальне провадження закрито, про що суд першої інстанції зазначив у своєму рішенні. Вказує, що матеріали справи не містять жодного документа/доказу, що підтверджує зловмисні дії позивача, направлені на порушення податкового законодавства.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача. Зазначив, що підтримує свої заперечення проти апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову. Надав пояснення, аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Професіонал-І" зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 05.08.2002 року та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків, зборів та обов`язкових платежів.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість та з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р.

В ході проведення перевірки встановлені порушення вимог діючого законодавства, складено акт перевірки.

На підставі висновків акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 19.03.2020 року форми Р №0006140517 та № 0006160517, які позивач ввадає протиправними.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, норми Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ХІV.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (ПК України).

Податок на додану вартість (ПДВ) - це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).

Основою для розрахунку ПДВ виступає додана вартість - знов створена вартість підприємством за рахунок його власних факторів виробництва (землі, капіталу, робочої сили, підприємництва).

Додана вартість складається з: 1) ренти, оренди; 2) амортизації; 3) заробітної плати; 4) прибутку.

Облік ПДВ та визначення сум цього податку нерозривно пов`язані з такими основними поняттями як:

- податкове зобов`язання (загальна сума податку на додану вартість, одержана платником ПДВ в звітному періоді (в складі вартості проданих покупцеві товарів, робіт, послуг));

- податковий кредит (сума ПДВ, на яку платник цього податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена за правилами, встановленими Податковим кодексом України);

- бюджетне відшкодування (відшкодування від`ємного значення ПДВ платнику цього податку (за умови підтвердження правомірності бюджетного відшкодування)).

Залежно від того, чи набуває різниця між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного періоду позитивного або від`ємного значення, у платника ПДВ виникає: обов`язок сплати ПДВ до бюджету (позитивне значення) чи право на бюджетне відшкодування (від`ємне значення).

При цьому право на податковий кредит нерозривно пов`язане з господарською діяльністю суб`єкта господарювання.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі направлення від 21.01.2020 року №316. виданого Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.01.2020 №271-п у період з 30.01.2020 року по 05.02.2020 року посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства "Професіонал-І" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість та з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 6999/04-36-05-17/31980281 від 12.02.2020 року Про результати позапланової виїзної перевірки ПП "Професіонал-І", яким встановлено наступні порушення:

- пп. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПКУ, п.п.1 п.4 розділ V, п.п.1, п.п.2, п.п.5 п.5 розділ V

Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 219 350 грн., у тому числі: жовтень 2018 року - 79 928 грн; листопад 2018 року - 139 422 грн.

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ занижено податок на прибуток за 2018 рік на загальну

суму 197 415 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані нереальністю здійснення господарських операцій ПП "Професіонал-І" по взаємовідносинам з ТОВ "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" у період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем , в порядку п. 86.7 ст. 86 ПКУ подано відповідачу заперечення на акт перевірки від 12.02.2020 року № 6999/04-36-05-17/31980281.

Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.03.2020 року №28871/10/04-36-05-09 вимоги заперечень не задоволені, а акт визнано правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства та залишено без змін.

Як наслідок, на підставі акту перевірки від 12.02.2020 року № 6999/04-36-05-17/31980281 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення форми Р від 19.03.2020 року:

- №0006140517, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 274 187,50 грн. (податкове зобов`язання - 219 350грн., штрафні санкції - 54 837,50 грн.);

- №0006160517, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 246 768,75 грн. (податкове зобов`язання - 197 415грн., штрафні санкції - 49 353,75 грн.)

Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПКУ для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Отже, прибуток є об`єктом оподаткування.

Згідно із п.138.2 ст.138 ПКУ - витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином для визначення об`єкта оподаткування враховуються витрати, які визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат.

При цьому, відповідно до п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПКУ, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПКУ встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до приписів п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб`єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ХІV).

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений ЗакономУкраїни Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Матеріалами справи підтверджується, що в періоді, що перевірявся позивач формував показники податкової звітності, виходячи з господарських операцій з ТОВ "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ".

Так, 05.10.2018 року між ПП "Професіонал-І" (Замовник) та ТОВ "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (Підрядник) було укладено договір про виконання робіт №18-43 (а.с. 144-145 т. 1).

Відповідно до умов вказаного договору Підрядник (контрагент позивача) зобов`язується на свій ризик виконати за завданням Замовника роботи, а Замовник (позивач у справі) зобов`язується прийняти роботи та оплатити в повному обсязі виконані роботи.

В договорі зазначено, що:

п. 1.1.1. Узгодження проектної документації та здобуття дозволу на будівництво здійснюється за рахунок Замовника.

п. 1.1.2. Перелік необхідних робіт, які не ввійшли в даний Договір, узгоджуються Сторонами додатково, шляхом складання додаткової угоди до цього Договору.

п. 1.2. Замовник повинен забезпечити Підряднику вільний доступ до об`єкту.

п. 1.3. Специфікації (Додаток №1, Додаток №2, Додаток №3) є невід`ємною частиною цього Договору.

п. 1.4. Після передання будівельного майданчику, що підтверждено актом, Підрядник приступає до виконання робіт.

п. 1.5. Замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування, подача на об`єкт матеріалів здійснюється силами Підрядника. Підрядник несе відповідальність за якість обладнання та матеріалів, яке поставляє згідно Специфікацій, що використовуються при виконанні робіт.

п. 1.6. Охорона обладнання та матеріалів здійснюється силами Замовника.

п. 1.7. Замовник забезпечує Підрядника електроенергією для проведення монтажних робіт.

При цьому, ціна за виконані роботи погоджується Сторонами у Специфікаціях (п. 2,1).

Оплата виконаних робіт проводиться після підписання Замовником і Підрядником відповідного Акту виконаних робіт за довільною формою (п.2.1.1).

Аналіз пунктів зазначеного договору свідчить про наявну мету у сторін договору здійснити певну господарську діяльність.

Водночас, матеріали справи не містять будь-яких доказів, що вказаний договір визнаний недійсним, нікчемним, фіктивним та ін.

Також, 03.10.2018 року між ПП "Професіонал-І" (Замовник) та ТОВ "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (Підрядник) було укладено договір про виконання робіт №18-42 (а.с. 149150 т. 1).

Відповідно до умов цього договору Підрядник (контрагент позивача) зобов`язується на свій ризик виконати за завданням Замовника (позивача у справі) роботи по поліпшенню охолодження коксового газу, первинний газовий холодильник №8, інв. №32931. Заміна корпуса і трубчатого пучка, трубопроводів обв`язки, ремонт фундаменту на ПрАТ "ДМЗ", а Замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити в повному обсязі виконані роботи (п.1.1.).

Узгодження проектної документації та здобуття дозволу на будівництво здійснюється за рахунок Замовника (п.1.1.1.).

Перелік необхідних робіт, які не ввійшли в даний Договір, узгоджуються Сторонами додатково, шляхом складання додаткової угоди до цього Договору (п.1.1.2.).

Замовник повинен забезпечити Підряднику вільний доступ до об`єкту (п.1.2.).

Договірна ціна (Додаток №1) є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.3.).

Після передання будівельного майданчику, що підтверждено актом Підрядник приступає до виконання робіт (п.1.4.).

Замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування, подача на об`єкт матеріалів здійснюється силами Підрядника. Підрядник несе відповідальність за якість обладнання та матеріалів, яке поставляє згідно Договірної ціни (Додаток № 1), що використовуються при виконанні робіт (п.1.5.).

Охорона обладнання та матеріалів здійснюється силами Замовника (п.1.6.).

Замовник забезпечує Підрядника електроенергією для проведення монтажних робіт (п.1.7.).

В договорі також зазначено, що загальна сума по договору згідно Договірної ціни (Додаток №1) становить 133 880 грн. 88 коп. (, в т. ч. ПДВ 20 % - 22 313 грн. 48 коп. (п.2.1.).

Оплата виконаних робіт проводиться після підписання Замовником і Підрядником відповідного Акту виконаних робіт за довільною формою (п.2.1.1.).

Аналіз пунктів зазначеного договору свідчить про наявну мету у сторін договору здійснити певну господарську діяльність.

Водночас, матеріали справи не містять будь-яких доказів, що вказаний договір визнаний недійсним, нікчемним, фіктивним та ін.

Крім того, 08.10.2018 року між ТОВ "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (Постачальник) та ПП "Професіонал-І" (Покупець) було укладено договір поставки № 18-45 (а.с. 158-160 т. 1).

Згідно умов цього договору Постачальник (контрагент позивача) зобов`язується поставити, а Покупець (позивач у справі) прийняти та оплатити, у порядку і на умовах, які визначені даним Договором Товар, асортимент, найменування, кількість і ціна якого, вказуються в Специфікаціях до даного Договору, які є невід`ємною його частиною.

Поставка Товару за цим Договором здійснюється Постачальником окремими партіями. Окремою партією Товару за цим Договором вважається кількість Товару, що зазначена у відповідній Специфікації .

Загальна кількість Товару за цим Договором визначається сумарною кількістю партій товарних поставок, які зазначені в накладних (видаткових, товарно-транспортних) та Специфікаціях, оформлених Сторонами та фактично прийнятих Покупцем від Постачальника в період дії цього Договору (п.п. 1.1-1.3.).

Поставка Товару здійснюється на умовах ЭБР склад Покупця м. Кам`янське, вул. Січеславський шлях, 2А згідно "Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати у редакції 2010 року" (Інкотермс-2010), якщо інше не передбачено Специфікацією.

Товар, який є предметом поставки по даному Договору, відвантажується на адресу Покупця у строки, вказані у специфікації на кожну партію Товару. Дата відвантаження Товару відповідає даті складання видаткової накладної, підписаної Сторонами. Передача - приймання Товару здійснюється згідно з товаросупроводжувальними документами Постачальника (п.п. 2.1-2.2.).

Аналіз пунктів зазначеного договору свідчить про наявну мету у сторін договору здійснити певну господарську діяльність.

Водночас, матеріали справи не містять будь-яких доказів, що вказаний договір визнаний недійсним, нікчемним, фіктивним та ін.

Також, 05.11.2018 року між ПП "Професіонал-І" (Замовник) та ТОВ "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (Підрядник) було укладено договір про виконання робіт №18-51 (а.с. 162-163 т. 1).

Відповідно до умов вказаного договору Підрядник (контрагент позивача) зобов`язується на свій ризик виконати за завданням Замовника (позивач у справі) роботи по заміні вертикального накопичувача КАС У=50 м3 з використанням апарату 02800 мм V=50 м3 на території цеху мінеральних солей ПрАТ "Хімдивізіон", а Замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити в повному обсязі виконані роботи.

Узгодження проектної документації та здобуття дозволу на будівництво здійснюється за рахунок Замовника.

Перелік необхідних робіт, які не ввійшли в даний Договір, узгоджуються Сторонами додатково, шляхом складання додаткової угоди до цього Договору.

Замовник повинен забезпечити Підряднику вільний доступ до об`єкту. Специфікація (Додаток №1) є невід`ємною частиною цього Договору.

Після передання будівельного майданчику, що підтверждено актом, Підрядник приступає до виконання робіт.

Замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування, подача на об`єкт матеріалів здійснюється силами Підрядника. Підрядник несе відповідальність за якість обладнання та матеріалів, яке поставляє згідно Специфікацій (Додаток №1), що використовуються при виконанні робіт.

Охорона обладнання та матеріалів здійснюється силами Замовника.

Замовник забезпечує Підрядника електроенергією для проведення монтажних робіт (п.п. 1.1.-1.7.).

Загальна сума по договору згідно Специфікації (Додаток №1) становить 231 749 грн. 64 коп. (двісті тридцять одна тисяча сімсот сорок дев`ять грн. 64 коп.), в т. ч. ПДВ 20 % - 38 624 грн. 94 коп.

Оплата виконаних робіт проводиться після підписання Замовником і Підрядником відповідного Акту виконаних робіт за довільною формою.

Оплата за цим Договором здійснюється згідно рахунку (п.п. 2.1-2.2.).

Аналіз пунктів зазначеного договору свідчить про наявну мету у сторін договору здійснити певну господарську діяльність.

Водночас, матеріали справи не містять будь-яких доказів, що вказаний договір визнаний недійсним, нікчемним, фіктивним та ін.

Крім того, 01.11.2018 року між ПП "Професіонал-І" (Замовник) та ТОВ "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (Підрядник) було укладено договір про виконання робіт №18-50 (а.с. 169-170 т. 1).

Відповідно до умов цього договору Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати за завданням Замовника роботи по реконструкції існуючого цеху з встановленням нового обладнання на ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ КПК", а Замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити в повному обсязі виконані роботи.

Узгодження проектної документації та здобуття дозволу на будівництво здійснюється за рахунок Замовника.

Перелік необхідних робіт, які не ввійшли в даний Договір, узгоджуються Сторонами додатково, шляхом складання додаткової угоди до цього Договору.

Замовник повинен забезпечити Підряднику вільний доступ до об`єкту.

Специфікація (Додаток №1) є невід`ємною частиною цього Договору.

Після передання будівельного майданчику, що підтверждено актом, Підрядник приступає до виконання робіт.

Замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування, подача на об`єкт матеріалів здійснюється силами Підрядника. Підрядник несе відповідальність за якість обладнання та матеріалів, яке поставляє згідно Специфікацій (Додаток № 1), що використовуються при виконанні робіт.

Охорона обладнання та матеріалів здійснюється силами Замовника (п.п. 1.1.-1.6.).

Загальна сума по договору згідно Специфікації (Додаток №1) становить 184 060 грн. 54 коп., в т. ч. ПДВ 20 % - ЗО 676 грн. 76 коп.

Оплата виконаних робіт проводиться після підписання Замовником і Підрядником відповідного Акту виконаних робіт за довільною формою.

Оплата за цим Договором здійснюється згідно рахунку (п.п. 2.1.-2.2.).

Аналіз пунктів зазначеного договору свідчить про наявну мету у сторін договору здійснити певну господарську діяльність.

Водночас, матеріали справи не містять будь-яких доказів, що вказаний договір визнаний недійсним, нікчемним, фіктивним та ін.

Також, 01.11.2018 року між ПП "Професіонал-І" (Замовник) та ТОВ "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (Підрядник) укладено договір про виконання робіт №18-49 (а.с. 172-173 т. 1).

Відповідно до умов цього договору Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати за завданням Замовника роботи по поліпшенню охолодження коксового газу, первинний газовий холодильник №8, інв. №32931. Заміна корпуса і трубчатого пучка, трубопроводів обв`язки, ремонт фундаменту на ПрАТ "ДМЗ", а Замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити в повному обсязі виконані роботи.

Узгодження проектної документації та здобуття дозволу на будівництво здійснюється за рахунок Замовника.

Перелік необхідних робіт, які не ввійшли в даний Договір, узгоджуються Сторонами додатково, шляхом складання додаткової угоди До цього Договору.

Замовник повинен забезпечити Підряднику вільний доступ до об`єкту.

Договірна ціна (Додаток №1) є невід`ємною частиною цього Договору.

Після передання будівельного майданчику, що підтверджено актом, Підрядник приступає до виконання робіт.

Замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування, подача на об`єкт матеріалів здійснюється силами Підрядника. Підрядник несе відповідальність за якість обладнання та матеріалів, яке поставляє згідно Договірної ціни (Додаток №1), що використовуються при виконанні робіт.

Охорона обладнання та матеріалів здійснюється силами Замовника.

Замовник забезпечує Підрядника електроенергією для проведення монтажних робіт (п.п. 1.1.-1.7.).

Загальна сума по договору згідно Договірної ціни (Додаток №1) становить 420 721 грн. 56 коп. в т. ч. ПДВ 20 % - 70 120 грн. 26 коп.

Оплата виконаних робіт проводиться після підписання Замовником і Підрядником відповідного Акту виконаних робіт за довільною формою.

Оплата за цим Договором здійснюється згідно рахунку (п.п.2.1-2.2.).

Аналіз пунктів зазначеного договору свідчить про наявну мету у сторін договору здійснити певну господарську діяльність.

Водночас, матеріали справи не містять будь-яких доказів, що вказаний договір визнаний недійсним, нікчемним, фіктивним та ін.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що предметом більшості вказаних договорів є виконання робіт, однак в акті перевірки систематично відповідач зазначає про надання послуг, що не відповідає обставинам справи.

При цьому, матеріали справи містять договори про відступлення права вимоги (а.с. 205-218 т. 1).

Зокрема, первісний кредитор ТОВ "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" згідно договорів:

- № 18-52 від 29.11.2018 року,

- №122, № від 04.12.2018 року,

- №2019-3 від 08.01.2019 року,

- №12/19 від 25.01.2019 року.

- №14/19 від 25.01.2019 року,

- №15/19 від 25.01.2019 року,

- №18-45/1 від 28.03.2019 року,

- №18-51/1 від 05.04.2019 року, - здійснив заміну новими кредиторами (ТОВ Рамарт Торг , ТОВ Садус Квіті , ТОВ Будінтекс груп , ТОВ Постер Крафт ЛТД ) по взаємовідносинам з боржником ПП "Професіонал-І".

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в акті перевірки зазначено, що ПП Професіонал-І виконало всі грошові зобов`язання за вищезазначеними договорами новим кредиторам, яким ТОВ "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" відступило відповідні права вимоги (акт перевірки № 6999/04-36-05-17/31980281 від 12.02.2020 року (стор. 4-10, 14-19 акту) (а.с. 72-79 т.1).

Зміна кредитора регулюється положеннями ст. 516 Цивільного кодексу України та не передбачає згоди боржника. Боржником у правовідносинах з Товариством "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" є ПП "Професіонал-І" (позивач).

Тому не є обґрунтованим твердження відповідача, що станом на 30.11.2018 року між Товариством "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" та ПП "Професіонал-І" враховується кредиторська заборгованість на загальну суму 1 236 932,16грн. (стор. 19 акту перевірки).

Також незрозумілим в акті перевірки є посилання відповідача на те, що Товариство "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" не є виконавцем / виробником робіт, товарів, а придбав їх у третіх осіб.

З цього приводу слід зазначити, що придбати у третіх осіб можна товар, який перепродається, перепоставляється.

Натомість, виконання робіт не може бути здійснено по ланцюгу постачання, що є, зокрема, алогічним.

Водночас, не встановлення відповідачем по ланцюгу постачання руху товару, не дає підстави для висновку про неможливість формування позивачем податкового кредиту, оскільки позивач належним чином виконав свої обов`язки, передбачені податковим законодавством, натомість, невиконання будь-якою особою по ланцюгу постачання податкових зобов`язань, не може бути підставою покладення відповідальності на платника податків (позивача).

Так, відповідач в акті перевірки зазначає, що в результаті аналізу ланцюгу постачання товарно-матеріальних цінностей ПП Професіонал-І з ТОВ "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 року, згідно наявних баз даних Кам`янської ОДПІ не встановлено подальшого ланцюга постачання від виробника, тобто не можна дослідити походження товару.

Натомість, податкове законодавство України не встановлює обов`язок платника податків при укладенні договору досліджувати походження товару та з`ясовувати ланцюг постачання товару.

При цьому, документи, що складені за результатами здійснення господарських операцій між ПП Професіонал-І та ТОВ "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 року, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, тобто містять:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як, наслідок, подані позивачем документи є такими, що підлягають обов`язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

На підтвердження реальності виконання господарських операцій між ПП "Професіонал-І" та ТОВ "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ", матеріали справи містять:

- реєстр документів, що надаються Приватним підприємством "Професіонал-І" на запит Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, серед яких податкові накладні, договори, квитанції, прибутковий ордер, товарно-транспортна накладна, акти виконаних робіт, специфікації та ін. (а.с. 123-124 т. 1), платіжні доручення щодо нових кредиторів (220-231 т. 1).

Таким чином, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ у період, що перевірявся.

Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент здійснення правовідносин, контрагент позивача ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ , був зареєстрований як юридична особа, був платником податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано, отже позивач мав правові підстави укладати з ним господарські договори.

Стосовно посилань відповідача на те, що позивач неправомірно занизив податок на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Євробуд Девелопмент , оскільки правочини, укладені з цим контрагентом, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого, на думку контролюючого органу, є наявність податкової інформації про недотримання цим контрагентом вимог податкового законодавства та відсутність у цих підприємств необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та виробничих ресурсів, транспортного, виробничого та торгівельного обладнання, основних засобів, матеріалів товарних запасів, а також складських приміщень тощо, то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

1. В разі, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) порушив вимоги податкового законодавства, то таке порушення тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи, яка здійснила порушення, оскільки відповідальність має індивідуальний характер. Порушення, допущені контрагентом не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.

2. Нормами законодавства України не передбачено обов`язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

3. Відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16.

У акті перевірки відповідач посилається на вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2019 року у справі № 203/1981/19.

Так, матеріалами справи підтверджується, що вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2019 року у справі № 203/1981/19 директора ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України.

Разом з тим, ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.02.2020 року було відкрито кримінальне провадження за нововиявленими обставинами на підставі заяви захисника Коровай А.А. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 12.08.2019 року.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2020 року заяву адвоката Коровай А.А. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд вироку Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 12 серпня 2019 року по справі № 203/1981/19 за нововиявленими обставинами - задоволено частково та скасовано вирок Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 12 серпня 2019 року, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 8500 грн., а також кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №32019041650000024 від 24.05.2019 року закрито у зв`язку з набранням чинності Закону України Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес , яким виключено ст.205 КК України з Кримінального кодексу України.

Отже, стаття 205 Кримінального кодексу України, за якою директор контрагента був притягнутий до кримінальної відповідальності - декриміналізована в вересні 2019 року.

Вказані обставини дають підстави для висновку про відсутність підстав для врахування вказаного відповідачем вироку для надання оцінки щодо правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем.

За положеннями частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

При цьому, сам факт наявності вироку не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 813/1766/17, від 05 червня 2018 року у справі № 2а-1570/6063/12.

Отже суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги вказаний вирок.

Слід зазначити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17.

Водночас, аналіз матеріалів справи свідчить про те, що контролюючим органом всупереч вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення є недостатніми для виконання умов договорів, укладених з позивачем, також матеріали справи не містять доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагента та умисних дій між ними.

Оскільки позивач надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, враховуючи те, що обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта (відповідача).

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини (справи: "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес АД" проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності). За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Так, в пункті 7.1 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес СепортСентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес СепортСентре) це не мало б.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" висловлено позицію, відповідно до якої суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У справі "Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства" (рішення від 25 листопада 1999 року) Європейський суд з прав людини вказав, що однією з вимог, яка випливає зі словосполучення "встановлений законом", є передбачуваність. Норму не можна вважати "законом", якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися цією нормою у своїх діях. З іншого боку, хоча визначеність у законі надзвичайно бажана, забезпечення її може призвести до надмірної ригідності, тоді як закон ніколи не повинен відставати від обставин, що змінюються. Ступінь чіткості, яку мають забезпечувати формулювання національних законів і яка в жодному випадку не може охопити всі непередбачувані обставини, значною мірою залежить від змісту певного документа, сфери, на яку поширюється закон, а також від кількості та статусу тих, кому він адресований.

З наведеного вбачається, що особа, діючи у відповідності до встановленої законодавством України поведінки у рамках певних обставин, очікує досягнення певного результату та прогнозує конкретні ситуації у правовідносинах з контролюючим органом.

А саме, при сплаті податку на додану вартість особа має розраховувати на використання податкового кредиту в порядку, визначеному податковим законодавством.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Наявні у матеріалах справи документи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення норм податкового законодавства, існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Під час судового розгляду позивачем підтверджено реальне здійснення господарських операцій по взаємовідносинах між ПП "Професіонал-І" та ТОВ "ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ", однак, висновки акта перевірки № 6999/04-36-05-17/31980281 від 12.02.2020 року не знайшли свого підтвердження, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2020 року № 0006140517 та № 0006160517.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 02.06.2021 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 02.06.2021.

В повному обсязі постанова виготовлена 07.06.2021.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова