Постанова

від 03.06.2021 по справі 814/2804/14

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 814/2804/14 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Єщенка О.В., Шляхтицького О.І.

за участю секретаря - Пономарьової Н.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 за адміністративним позовом Приватного підприємства Струг до Головного управління Державної податкової служби України в Миколаївській області про визнання протиправним та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом та, посилаючись на реальність господарських операцій з ООО Єлектромонтаж-Трейд , ООО , Карбон-ЮГ і ООО Транспортно-монтажна фірма Транспосервіс ЛТД , просив суд: визнати протиправними і недійсними з часу їх прийняття податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України в Миколаївській області (надалі ГУ ДПС, відповідач)від 27 лютого 2014 №0000122201 про збільшення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток на суму 201915 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27 лютого 2014 №0000132201 про збільшення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 183300 грн.

За наслідками розгляду адміністративного позову 15 січня 2015 Миколаївським окружним адміністративним судом було ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову Приватного підприємства Струг (надалі - Приватне підприємство, позивач) - повністю. Вказане рішення залишено без змін та набрало законної сили на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016.

Однак, 14 січня 2020 Верховним Судом було ухвалено постанову про часткове задоволення касаційної скарги Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Приймаючи означене рішення Верховний Суд вказав на те, що: При оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

При цьому, суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності та взаємозв`язку за правилами статті 90 КАС України та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам. Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам податкового органу, якими він мотивує правомірність оспорюваних нарахувань за цими операціями.

Також Верховний Суд зазначив, що у даній справі дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті; взаємозв`язок між отриманими товарами (послугами) та використанням їх у господарській діяльності. Суди попередніх інстанцій не перевірили, чи були обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру) господарські операції позивача та його контрагента. Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; визначити об`єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв`язку з тим, що його контрагент має дефекти правового статусу, оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції. Зокрема, суди не з`ясували, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, не допитано осіб, задіяних в такому процесі, як свідків з метою з`ясування характеру та змісту здійснених операцій, а також достовірності їхніх пояснень, наданих у рамках розслідування кримінальної справи.

Суд касаційної інстанції наголошує, що платник, який претендує на підтвердження обґрунтованості заявленої ним податкової вигоди первинними документами, повинен пересвідчитися у правильності оформлення таких документів та у достовірності наведених у цих документах відомостей. В інакшому випадку такий платник несе ризик у сфері податкових правовідносин, оскільки втрачає можливість підтвердити податковий кредит в силу відсутності належним чином оформлених первинних документів. Надання належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Судами попередніх інстанцій в порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи залишено поза увагою, обставини, що входять до предмета доказування в даній справі та мають істотне значення для вирішення питання щодо права позивача на формування даних податкового обліку за розглядуваними операціями з придбання товарів. Таким чином, судами не досліджено комплекс доказів, необхідний для доведення реальності та правомірності укладення й виконання угод, з якими пов`язане нарахування податкового зобов`язання, обставини справи встановлено неповно, вимоги процесуального законодавства щодо безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів виконано не було, що і потягло за собою прийняття рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення .

Після повторного розгляду адміністративного позову 25 квітня 2020 Миколаївським окружним адміністративним судом ухвалено рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Суд першої інстанції: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 27 лютого 2014 № 0000122201; визнав протиправним та частково скасував податкове повідомлення-рішення від 27 лютого 2014 № 0000132201 в сумі 177700 грн. основного зобов`язання та в сумі 58850 грн. штрафних санкцій; у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 лютого 2014 № 0000132201 в сумі 4500 грн. основного зобов`язання та в сумі 2250 грн. штрафних санкцій - відмовив.

Приймаючи означене рішення Миколаївський окружний адміністративний суд виходив з того, що надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Така обставина як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, стосовно фіктивності підприємства - контрагента покупця, має бути врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним; обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, підлягає врахуванню адміністративним судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин, передбачений статтею 205 Кримінального кодексу України, з нереабілітуючих підстав.

Позивач за наслідками правовідносин з ТОВ Карбон-юг сформував податковий кредит в сумі 4500 за січень 2013, тому податкове повідомлення-рішення від 27 лютого 2014 № 0000132201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 4500 грн. та штрафними санкціями в сумі 2250 грн., прийнято правомірно та скасуванню не підлягають, в іншій частині податкове повідомлення-рішення належить скасувати.

Стосовно формування витрат у висновку акта перевірки зазначено, що при подачі платником податку податкової декларації з податку на прибуток за 2013 в ході здійснення перевірки буде досліджуватись питання щодо правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування по взаємовідносинах з ТОВ Карбон-юг за І кв. 2013 в сумі 22499 грн. 90 коп. та визначення податку на прибуток.

Тому суд попередньої інстанції дійшов висновку, що правовідносини позивача з ТОВ Карбон-юг не вплинули на суму податкового повідомлення-рішення від 27 лютого 2014 №0000122201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 122200 грн. та штрафними санкціями в сумі 61100 грн., тому воно прийнято протиправно та належить скасувати.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС, посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач послався на те, що під час розгляду справи суд першої інстанції не дослідив всіх доказів, розглянув справу в письмовому провадженні та допустив порушення норм матеріального права.

Позаплановою перевіркою Приватного підприємства встановлено декларування господарських операцій з ризиковими суб`єктами господарювання ТОВ Електромонтаж-Трейд , ТОВ Транспортно-монтажна фірма Транспосервіс ЛТД та ТОВ Карбон-Юг , які відсутні за місцезнаходженнями та у яких відсутні необхідні умови для здійснення фінансово-господарської діяльності, що, за висновками податкового органу, свідчить про здійснення діяльності, спрямованої на штучне формування податкового кредиту третім особам і надання податкової вигоди у вигляді заниження сплати суми ПДВ до бюджету.

Також суд першої інстанції не надав належної правової оцінки його доводам про ненадання позивачем до перевірки заявок на поставку ТОВ Електромонтаж-Трейд , ТОВ Транспортно-монтажна фірма Транспосервіс ЛТД та ТОВ Карбон-Юг товару, товарно-транспортних накладних або інших документальних підтверджень отримання-передачі і доставки товару від постачальників покупцеві.

У відзиві на апеляційну скаргу Приватне підприємство спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з`ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Разом з тим, у підпункті 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК зазначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 ПК, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

З матеріалів справи убачається, що, в період з 05 лютого 2014 по 07 лютого 2014, на підставі наказу №54 від 04 лютого 2014 та п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку ПП Струг щодо правомірності формування податкового кредиту з ТОВ Електромонтаж-Трейд за листопад 2011 року, ТОВ Транспортно-монтажна фірма Транспосервіс ЛТД за квітень 2012, ТОВ Карбон-Юг за січень 2013 та формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за 4 квартал 2011 року, 2 квартал 2012 року та 1 квартал 2013 року, за результати якої складений акт перевірки №5/14-09-22-01/32841807 від 08 лютого 2014.

Під час перевірки податковим органом встановлено наступні порушення ПП Струг : п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 122 200 грн., а також п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 134 610 грн.

За наслідками проведеної перевірки 27 лютого 2014 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000132201 про збільшення суми грошового зобов`язання ПП Струг з податку на додану вартість на загальну суму 183 300 грн., з яких сума грошового зобов`язання за основним платежем - 122200 грн. і штрафні (фінансові) санкції - 61100 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000122201 про збільшення суми грошового зобов`язання ПП Струг з податку на прибуток на загальну суму 201 915 грн., з яких сума грошового зобов`язання за основним платежем - 134610 грн. і штрафні фінансові санкції - 67305 грн.

На переконання відповідача виявлені порушення відбувалися на підставі договорів поставки: №6 від 03 жовтня 2011 з ТОВ Електромонтаж-Трейд ; №1/2013 від 10 січня 21013 з ТОВ Карбон-Юг , №28 від 01 березня 2012 з ТОВ Транспортно-монтажна фірма Транспорсервіс-ЛТД .

Висновки відповідача про безтоварність господарських операцій також ґрунтуються на відомостях, зафіксованих в актах ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва:

- №319/23-325/32004632 від 01 березня 2012. Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ Електромонтаж-Трейд (код ЄДРПОУ 32004632) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за листопад 2011 року ;

- №184/22-200/13853514 від 27 червня 2012 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ ТМФ Транспосервіс-ЛТД (код ЄДРПОУ 13853514) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за період квітень 2012 року ;

- №1316/22.6/38270240 від 15 травня 2013 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Карбон-Юг (код ЄДРПОУ 38270240) з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період жовтень 2012 року березень 2013 року .

Разом з тим, на підтвердження виконання умов вищезазначених договорів та подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності підприємства, правильності декларування позивачем податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість, правомірності формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за період, який перевірявся, позивач надав до перевірки: видаткові та податкові накладні; рахунки-фактури; платіжні доручення акти виконаних робіт, які містять всі, передбачені чинним законодавством, необхідні реквізити та оформленні відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Так, за договором з ТОВ Електромонтаж-Трейд (рейка, стрингер, гіпсокартон, профіль, само різи, тощо): податкові накладні №60 від 14 листопада 2011, №81 від 16 листопада 2011, №96 від 18 листопада 2011, №157 від 29 листопада 2011, №173 від 30 листопада 2011; видаткові накладні №ЕТ-000057 від 14 листопада 2011, №ЕТ-000064 від 16 листопада 2011, №ЕТ-000073 від 18 листопада 2011, №ЕТ-000206 від 30 листопада 2011, №ЕТ-000112 від 29 листопада 2011; рахунки-фактури №ЕТ-000067 від 14 листопада 2011, №ЕТ-000073 від 16 листопада 2011, №ЕТ-000093 від 18 листопада 2011, №ЕТ-000128 від 29 листопада 2011, №ЕТ-000136 від 30 листопада 2011; платіжні доручення (т. 1 а.с.33-58).

За договором з ТОВ Карбон-Юг (відвід, труби, хомути, шліфбумага, дюбель, повітровод, тощо): податкову накладну №515 від 15 січня 2013, видаткову накладну №СТ-0000229 від 15 січня 2013, рахунок-фактуру №СТ-000045 від 15 січня 2013, платіжне доручення №27 від 08 лютого 2013; (т. 1 а.с.61-64).

За договором з ТОВ ТМФ Транспосервіс (плінтуси, поли, шпаклівка, шурупи тощо): податкову накладну №54 від 10 квітня 2012, видаткову накладну №ТС-0000385 від 10 квітня 2012, рахунок-фактуру №ТС-0000381 від 10 квітня 2012 (т. 1 а.с.67-69).

При цьому, як зазначено в акті перевірки №5/14-09-22-01/32841807 від 08 лютого 2014, ПП Струг не надав при перевірці заявок на поставку контрагентами ТОВ Електромонтаж-Трейд , ТОВ Транспортно-монтажна фірма Транспосервіс ЛТД та ТОВ Карбон-Юг товару, товарно-транспортних накладних або інших документальних підтверджень отримання-передачі і доставки товару від постачальників покупцеві.

На переконання суду апеляційної інстанції надаючи оцінку зазначеним податківцями в акті перевірки обставинам суд першої інстанції правильно вказав на те, що:

- товар, який придбавався позивачем - будівельні матеріали притаманний його діяльності та використовувався у його господарській діяльності.

- за умов договорів поставки №6 від 03 жовтня 2011, №28 від 01 березня 2012 та №1/2013 від 10 січня 21013 контрагентами не передбачено обов`язкового оформлення вказаних заявок у письмовій формі, заявки здійснювались усно за допомогою телефону. Тому надати їх до перевірки Товариство не мало можливості. Разом з тим, наявність або ж відсутність письмово засвідченого переліку затребуваних товарів не може вплинути на висновки про реальність або ж не реальність господарських операцій;

- відсутність у ПП Струг товарно-транспортних накладних або інших документальних підтверджень отримання-передачі і доставки товару від постачальників покупцеві, є цілком зрозумілим. За умовами договорів поставки, укладених позивачем з ТОВ Електромонтаж-Трейд , ТОВ Транспортно-монтажна фірма Транспосервіс ЛТД постачання товарів здійснювалося автотранспортом покупця (самовивіз). Тому транспортні витрати постачальника були включені у загальну вартість товару.

- водночас, ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна чи надання його неоформленого належним чином, саме пособі, не може бути підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару. Зазначеними транспортними документами підтверджуються витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару. Натомість, факт передання товару та відповідно набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною. Видаткові накладні були надані позивачем при перевірці.

- встановлений податковим органом факт відсутності у ТОВ Електромонтаж-Трейд , ТОВ Транспортно-монтажна фірма Транспосервіс ЛТД матеріальних та постійно зайнятих трудових ресурсів, без ретельного та всебічного аналізу діяльності цих підприємств, віднайдення переконливих доказів неможливості виконання цими суб`єктами господарювання умов господарського договору, не вказує на нереальність господарської операції. Одним із переконливих свідчень цьому, є можливість залучення працівників за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). (Постанова ВС від 08 травня 2018 справа № 814/937/15). У свою чергу, оскільки процес виконання заявок з купівлі-продажу будівельних матеріалів до повернення коштів не тривалий за часом, твердження про необхідність залучення значної кількості матеріальних ресурсів, що надають можливість виконати умови договору, контрагента - не є переконливим.

- порушення постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів, оскільки в Україні діє індивідуальна юридична відповідальність.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про те, що угоди, які були укладені між позивачем ТОВ Електромонтаж-Трейд , ТОВ ТМФ Транспосервіс-ЛТД , спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства, підтверджуються належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку - правильними, обґрунтованими. Встановлене Миколаївським окружним адміністративним судом використання товару та послуг, які придбавав позивач для здійснення своєї господарської діяльності не спростовано Головним управлінням Державної податкової служби України. Відтак, формування позивачем податкового кредиту та витрат за результатами господарської діяльності з його контрагентами є правомірним.

На виконання ухвали Верховного Суду від 13 січня 2019 судом апеляційної інстанції неодноразово (13 листопада 2020, 11 грудня 2020, 15 січня 2021, 25 березня 2021) пропонував Головному управлінню Державної податкової служби України, на підтвердження або ж спростування викладеного в акті перевірки, адміністративному позові, запереченнях, відзивах, апеляційній скарзі, запереченнях на апеляційну скаргу, відзивах, поясненнях, надати всі наявні докази, і вказати на свідків, із зазначенням їх адрес, які можуть бути викликані на допит та допитані у судовому засіданні.

Викладена вище пропозиція суду апеляційної інстанції неодноразово залишалася сторонами без реагування.

Тільки 13 квітня 2021 до суду надійшло пояснення по справі відповідача де він вказав на свідків, яких на його переконання необхідно допитати. Це клопотання було задоволено у повному обсязі.

Однак, на виклик суду жоден свідок не з`явився, а частина надісланих повісток судові повістки повернулися за відсутністю адресата за вказаною адресою.

26 квітня 2021 до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника податкового органу про витребування від Управління соціального захисту населення Миколаївської державної адміністрації інформації щодо актуальних засобів зв`язку та контактних даних колишнього керівника та засновника підприємства ТОВ ТМФ Транспосервіс-ЛТД ОСОБА_1 .

Ухвалою від 20 квітня 2021 судової колегії апеляційного суду вказане вище клопотання задоволено. Судом витребувано запитану інформацію. Після отримання відповіді (14 травня 2021) судом апеляційної інстанції повторно викликано для допиту у якості свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Судові повістки направлені судом для виклику і допиту свідків, відносно перелічених вище осіб, повернулися до суду з відмітками про відсутність адресата за вказаною адресою та за закінченням терміну зберігання.

Частиною 1, 4 ст. 9 КАС України визначено, що: Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи .

Ураховуючи все вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що у даній справі повністю досліджено надані сторонами докази на підтвердження або ж спростування реальності господарських операцій між ПП Струг та ТОВ Електромонтаж-Трейд , ТОВ Транспортно-монтажна фірма Транспосервіс ЛТД , ТОВ Карбон-Юг , що є підставою для виникнення, або відмову у праві на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування. Судом з`ясовано добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті. Взаємозв`язок між отриманими позивачем товарами (послугами) та використанням їх у господарській діяльності.

Судом апеляційної інстанції вжито усі визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Тому колегія суддів суду апеляційної інстанції визнає правильним висновок суду першої інстанції за яким визнано правомірними угоди укладені між позивачем ТОВ Електромонтаж-Трейд , ТОВ ТМФ Транспосервіс-ЛТД . Досліджені докази у справі вказують на те, що ціллю господарських операцій між контрагентами було реальне настання наслідків, обумовлених діловою метою. Умови господарських угод виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Товар, який придбавав позивач, притаманний його господарській діяльності та використовувався ним за для отримання прибутку, тому формування позивачем податкового кредиту та витрат за результатами господарської діяльності з зазначеними вище контрагентами є правомірним.

Отже, при розгляді справи Миколаївським окружним адміністративним судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана їм правова оцінка.

Рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні Головним управлінням Державної податкової служби України фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не убачається.

Керуючись: ст. ст. 293, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України в Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 (справа №814/2804/14) за адміністративним позовом Приватного підприємства Струг до Головного управління Державної податкової служби України в Миколаївській області про визнання протиправним та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня отримання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 11 червня 2020.

Суддя-доповідач:

Судді: