Постанова

від 07.06.2021 по справі 4/142

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2021 р. Справа № 4/142

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача): Якімець Г.Г.,

Суддів: Бонк Т.Б., Матущак О.І.,

за участю секретаря судового засідання Федорів Н.В.,

та представників сторін:

від стягувача (скаржника) - Штельманчук М.С.

від боржника - Михайлюк Н.М.

від відповідача-2 - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства Тоджима в особі ліквідатора Штельманчука Михайла Сергійовича, вих.№01-31/14-11 від 19 листопада 2020 року

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2020 року (суддя Малєєва О.В.), винесену за результатами розгляду заяви про видачу дубліката наказу

у справі №4/142

за позовом Приватного підприємства Тоджима , м. Дніпро

до відповідача Відкритого акціонерного товариства Оріана , м. Калуш, Івано-Франківська область (на даний час АТ Оріана )

до відповідача Львівської залізниці, м. Львів

про стягнення 347 770,08 грн.

в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2020 року у справі №4/142 відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства Тоджима від 13 жовтня 2020 року про видачу дубліката виконавчого документа.

Ухвала суду мотивована тим, що згідно з п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 №2274/5, який був чинний до 19.07.2017, і відповідно до якого було знищене спірне виконавче провадження, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить три роки. Викладене на думку суду свідчить про те, що виконавче провадження з виконання наказу у справі №4/142 було завершене і з часу завершення минуло більше трьох років. Суд в ухвалі зазначив, що заявник не довів факт подання заяви в межах строку пред`явлення наказу до виконання з посиланням на відповідні обставини і норми Закону України Про виконавче провадження . Поряд з цим, суд визнав необґрунтованими твердження заявника про те, що цей строк слід обчислювати з 11.06.2018 і обраховувати відповідно до п.5 розділу ХШ перехідних положень ЗУ Про виконавче провадження , оскільки не встановлені обставини щодо необхідності повторного пред`явлення зазначеного наказу до виконання. Також місцевий господарський суд в ухвалі зазначає, що зміст п.19.4 Перехідних положень ГПК України свідчить про те, що дублікат виконавчого документа видається у випадку, коли він не пред`явлений до виконання, а питання відновлення виконавчого провадження регулюються іншими нормами законодавства.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, стягувач - Приватне підприємство Тоджима в особі ліквідатора Штельманчука Михайла Сергійовича звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2020 року у справі №4/142 та ухвалити нове рішення, яким видати дублікат наказу №858 від 28 травня 2001 року у справі №4/142. Зокрема зазначає, що ним не пропущено строк для пред`явлення наказу до виконання, оскільки такий в силу ст.12 та п.5 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення ЗУ Про виконавче провадження становить 3 роки та розпочався на наступний день після закриття провадження у справі про банкрутство АТ Оріана (тобто з 12 червня 2018 року). Поряд з цим, скаржник вважає помилковим висновок суду першої інстанції про завершення виконавчого провадження та його знищення, оскільки докази вказаного у матеріалах справи відсутні, як і відсутні підстави для завершення та знищення виконавчого провадження.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Тоджима в особі ліквідатора Штельманчука Михайла Сергійовича розглянуто апеляційним судом протягом розумного строку розгляду спору , з метою встановлення дійсних обставин щодо вимог заяви стягувача про видачу дубліката наказу у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу Калуський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби повідомив про неможливість надати інформацію щодо рішень, прийнятих у виконавчому провадженні з виконання рішення у цій справі, оскільки з часу відкриття виконавчого провадження пройшло більше 19 років, а паперові носії, які велись на той час, знищені відповідно до наказу Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008 року.

У клопотанні (вих.№116 від 04 лютого 2021 року) боржник - АТ Оріана повідомив, що ПП Тоджима не зверталось до АТ Оріана щодо стягнення 347 770,08 грн. основного боргу та 3 477,70 грн. державного мита по справі №4/142. Також повідомив, що у АТ Оріана відсутні документи, які б могли підтвердити чи спростувати доказ виконання рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2000 року у справі №4/142. Поряд з цим, зазначив, що строк пред`явлення наказу до виконання у цій справі давно минув, тому місцевий господарський суд прийняв правильне рішення про відмову у видачі дубліката наказу.

У письмових поясненнях (від 24 лютого 2021 року) скаржник додатково зазначив, що звертався до боржника з вимогами (від 16.12.2019 року та від 25.02.2020 року) про повернення дебіторської заборгованості в сумі 347 770 грн., проте, такі вимоги залишились без задоволення.

Судові засідання з розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства Тоджима в особі ліквідатора Штельманчука Михайла Сергійовича за клопотаннями скаржника та боржника проводились в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи EasyCon на підставі відповідних ухвал суду.

Представник стягувача (скаржника) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив такі задоволити: скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2020 року у справі №4/142 та прийняти нове рішення про видачу дубліката наказу №858 від 28 травня 2001 року у справі №4/142.

Представник боржника в судовому засіданні просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Арбітражного суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2000 року у справі №4/142 порушено справу та прийнято позовні матеріали до розгляду за позовом Приватного підприємства Тоджима до відповідача - ВАТ Оріана про стягнення 347 770,08 грн. заборгованості. Справу призначено до розгляду на 25 квітня 2000 року. Залучено до участі у справі як відповідача - Львівську залізницю.

Рішенням Арбітражного суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2000 року у справі №4/142 позов задоволено: присуджено до стягнення з поточного рахунку ВАТ Оріана в користь ПП Тоджима 347 770,08 грн. заборгованості та 3 477,70 грн. держмита. В позові до Львівської залізниці відмовлено.

На виконання рішення видано наказ Арбітражного суду Івано-Франківської області №7748 від 11 травня 2000 року.

Ухвалою Арбітражного суду Івано-Франківської області від 17 жовтня 2000 року у справі №4/142 змінено спосіб виконання рішення від 25 квітня 2000 року, суд ухвалив: звернути стягнення в користь ПП Тоджима 347 770,08 грн. заборгованості та 3 477,70 грн. держмита на майно ВАТ Оріана .

На виконання вказаної ухвали видано наказ Арбітражного суду Івано-Франківської області №858 від 28 травня 2001 року.

Постановою державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Калуського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 03 липня 2001 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу Арбітражного суду Івано-Франківської області №858 від 28 травня 2001 року.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2002 року у справі №Б-11/283 порушено справу про банкрутство ВАТ Оріана ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, які виникли до 18 вересня 2002 року.

Постановою державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Калуського міського управління юстиції від 19 вересня 2002 року зупинено проведення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні по стягненню боргів з ВАТ Оріана до прийняття господарським судом остаточного рішення у справі №Б-11/283.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11 червня 2018 року у справі №Б-7-11/283-13/143-23/19 провадження у справі про банкрутство ВАТ Оріана припинено.

27 липня 2020 року ліквідатор ПП Тоджима звернувся до Калуського міськрайонного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з заявою (вих.№01-34/48-07 від 27.07.2020) про поновлення виконавчого провадження про звернення стягнення в користь ПП Тоджима 351 247,78 грн. на майно ВАТ Оріана .

У відповідь на вказану заяву орган ДВС листом (вих.№38514 від 31.07.2020) повідомив стягувача, що на виконанні у відділі відсутній виконавчий документ, виданий на виконання рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2000 року у справі №4/142.

14 серпня 2020 року ліквідатор ПП Тоджима звернувся до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з скаргою (вих.№01-34/10-08 від 14.08.2020) на бездіяльність в.о. начальника Калуського МРВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України О. Лисенчук.

Розглянувши скаргу стягувача, Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області повідомлено, що провести перевірку матеріалів виконавчого провадження не можливо, оскільки паперові носії, які велись на той час, знищено за строком давності згідно з п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 №2274/5. Поряд з тим, зазначає, що начальника Відділу ДВС Калуського МУЮ Василечка Я.П. та державного виконавця Забрицького С.В. на даний час звільнено.

13 жовтня 2020 року ліквідатор ПП Тоджима звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою про видачу дубліката наказу Арбітражного суду Івано-Франківської області №858 від 28 травня 2001 року у справі №4/142, посилаючись на положення п.19.4 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 19.4 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Як зазначалось вище, постановою державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Калуського міського управління юстиції від 03 липня 2001 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу Арбітражного суду Івано-Франківської області №858 від 28 травня 2001 року.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2002 року у справі №Б-11/283 порушено справу про банкрутство ВАТ Оріана ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, які виникли до 18 вересня 2002 року.

Постановою державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Калуського міського управління юстиції від 19 вересня 2002 року зупинено проведення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні по стягненню боргів з ВАТ Оріана до прийняття господарським судом остаточного рішення у справі №Б-11/283.

На той час діяв ЗУ Про виконавче провадження від 1999 року.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.34 ЗУ Про виконавче провадження від 1999 року (в редакції від 07 березня 2002 року) виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню у випадку порушення арбітражним судом провадження у справі про банкрутство боржника .

Згідно з ст.36 ЗУ Про виконавче провадження від 1999 року (в редакції від 07 березня 2002 року) державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником відповідного відділу Державної виконавчої служби. Копія постанови надсилається у 3-денний строк сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ. Виконавче провадження зупиняється , зокрема, у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6, 7 і 8 статті 34 , пунктом 5 статті 35, - до розгляду питання по суті. Впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов`язаний поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача.

Так, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11 червня 2018 року у справі №Б-7-11/283-13/143-23/19 провадження про банкрутство ВАТ Оріана припинено.

Відтак, протягом періоду з 19 вересня 2002 року (з моменту зупинення виконавчого провадження) та до 11 червня 2018 року (винесення господарським судом ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство ВАТ Оріана ) виконавчі дії не могли проводитись в силу норм чинного на той час ЗУ Про виконавче провадження .

З огляду на наведене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про закінчення виконавчого провадження та його знищення у вказаний період. Докази наведеного у матеріалах справи відсутні, відтак, вказані обставини, які суд першої інстанції визнав встановленими, є лише припущеннями без належного обґрунтування та підтвердження їх доказами.

Слід зазначити, що апеляційний суд витребовував у органу ДВС докази знищення виконавчого провадження з виконання спірного наказу, однак такі суду не надано. Поряд з цим, апеляційний суд витребовував у боржника докази виконання ним наказу Арбітражного суду Івано-Франківської області №858 від 28 травня 2001 року у справі №4/142, однак такі суду також не надано.

За вказаних обставин, у суду відсутні підстави стверджувати про виконання боржником рішення суду у справі №4/142 та закінчення виконавчого провадження і знищення останнього. Будь-які докази наведеного у матеріалах справи відсутні та суду не надані, поряд з тим, такі припущення суду суперечать нормам чинного на той час ЗУ Про виконавче провадження .

Колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Право на виконання судового рішення є невід`ємною гарантією відновлення порушеного права позивача та складовою судового захисту його прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України (заява №6962/02) суд зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції. Державі належить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права.

Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЗУ Про виконавче провадження від 1999 року (в редакції від 15 лютого 2001 року) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: зокрема, накази арбітражних судів - протягом трьох місяців (п.2).

Слід зазначити, що стягувач у строк, встановлений законом, пред`явив до виконання спірний наказ від 28 травня 2001 року (заява подана до органу ДВС - 02 липня 2001 року).

Згідно з ст.22 ЗУ Про виконавче провадження від 1999 року (в редакції від 15 лютого 2001 року) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: а) пред`явленням виконавчого документа до виконання; б) частковим виконанням рішення боржником. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Відтак, у звязку з пред`явленням спірного наказу до виконання строк для його пред`явлення перервався.

Судом встановлено, що оригінал наказу Арбітражного суду Івано-Франківської області №858 від 28 травня 2001 року у справі №4/142 подано на виконання до Відділу державної виконавчої служби Калуського міського управління юстиції та органом ДВС стягувачу не повертався, поряд з тим, боржником та органом ДВС не доведено обставин щодо виконання спірного наказу та закінчення виконавчого провадження.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що постановою державного виконавця від 19 вересня 2002 року зупинено проведення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні до прийняття господарським судом остаточного рішення по справі №Б-11/283 (про банкрутство ВАТ Оріана ). Провадження у справі про банкрутство ВАТ Оріана припинено лише ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11 червня 2018 року у справі №Б-7-11/283-13/143-23/19.

Водночас 05.10.2016 набрав чинності Закон України Про виконавче провадження №1404-VIІI, яким збільшено строк пред`явлення виконавчих документів до виконання до трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили (ч.ч.1,2 ст.12 цього Закону).

У пункті 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже, законодавець збільшив до трьох років після набрання рішенням законної сили строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення яких до виконання не сплинув станом на 05.10.2016 (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.12.2018 у справі №910/11424/15, від 20.05.2019 у справі №904/10285/15, від 30.07.2019 у справі №922/3137/15, від 26.12.2019 у справі №10/339/10 ).

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим посилання стягувача на початок перебігу трирічного строку для пред`явлення наказу до виконання саме з дати винесення ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 11 червня 2018 року у справі №Б-7-11/283-13/143-23/19 про припинення провадження у справі про банкрутство ВАТ Оріана , оскільки, виконавче провадження з виконання спірного наказу у цій справі не було закінчене у зв`язку з визнанням боржника банкрутом, а оригінал наказу не було повернуто стягувачу, що унеможливлювало звернення стягувача до органу ДВС з відповідним наказом відразу після припинення провадження у справі про банкрутство ВАТ Оріана .

Слід зазначити, що після припинення провадження у справі про банкрутство ВАТ Оріана стягувач звернувся до відділу ДВС із заявою про поновлення зупиненого виконавчого провадження, однак, заявою за вих.№38514 від 31 липня 2020 року Калуський міськрайонний відділ ДВС повідомив стягувача про відсутність у відділі на виконанні виконавчого документа, виданого на виконання рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2000 року у справі №4/142, відтак, саме з дати такої заяви (31 липня 2020 року) слід обраховувати трирічний строк для пред`явлення наказу до виконання.

Із заявою про видачу дубліката наказу у справі №4/142 стягувач звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області - 13 жовтня 2020 року, тобто в межах вказаного строку.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для видачі стягувачу - ПП Тоджима дубліката наказу Арбітражного суду Івано-Франківської області №858 від 28 травня 2001 року у справі №4/142.

Пунктом 19.4 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України визначено, що ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на зазначені вище встановлені апеляційним судом обставини, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги стягувача, скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення заяви стягувача про видачу дубліката наказу Арбітражного суду Івано-Франківської області №858 від 28 травня 2001 року.

Керуючись ст.ст.270, 271, 275, 277, 281, 282, п.19.4 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Тоджима в особі ліквідатора Штельманчука Михайла Сергійовича задоволити.

Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2020 року у справі №4/142 скасувати. Прийняти нове судове рішення.

Заяву Приватного підприємства Тоджима в особі ліквідатора Штельманчука Михайла Сергійовича, вих.№01-32/22-10 від 13 жовтня 2020 року задоволити.

Видати дублікат наказу Арбітражного суду Івано-Франківської області №858 від 28 травня 2001 року про звернення стягнення в користь Приватного підприємства Тоджима 347 770 грн. 08 коп. заборгованості та 3 477 грн. 70 коп. держмита на майно ВАТ Оріана .

Стягнути з Акціонерного товариства Оріана (77300, Івано-Франківська обл., місто Калуш, вул. Євшана, будинок 9; ідентифікаційний код юридичної особи - 05743160) на користь Приватного підприємства Тоджима (49006, місто Дніпро, вул. Чичеріна, будинок 74; ідентифікаційний код юридичної особи - 19434132) 2 165,06 грн. (з яких: 63,06 грн. - за подання заяви та 2 102 грн. - за подання апеляційної скарги).

Стягувач: Приватне підприємство Тоджима (49006, місто Дніпро, вул. Чичеріна, будинок 74; ідентифікаційний код юридичної особи - 19434132).

Боржник: Акціонерне товариство Оріана (77300, Івано-Франківська обл., місто Калуш, вул. Євшана, будинок 9; ідентифікаційний код юридичної особи - 05743160).

На виконання постанови місцевому господарському суду видати накази.

Матеріали справи №4/142 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 09 червня 2021 року

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Матущак О.І.