Постанова

від 02.06.2021 по справі 918/1099/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року Справа № 918/1099/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Берун О.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник Ліпухін А.В. - адвокат

відповідача 1: представник Тумак О.І. - представник за довіреністю

відповідача 2: представник не з`явився

третьої особи на стороні позивача: представник не з`явився

третьої особи на стороні відповідачів: представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області на рішення Господарського суду Рівненської області, ухваленого 18.03.2021 суддею Політикою Н.А. у м. Рівному, повний текст складено 29.03.2021 у справі № 918/1099/20

за позовом Приватного акціонерного товариства "Троянівське"

до Головного управління Національної поліції в Рівненській області

до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фермерська група",

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - Державної казначейської служби України,

про відшкодування шкоди в розмірі 266781 грн 97 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.03.2021 у справі № 918/1099/20 позов задоволено частково.

1.2. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Троянівське" 265259 грн 93 коп. у рахунок відшкодування шкоди, завданої Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області.

1.3. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь Приватного акціонерного товариства "Троянівське" 3978 грн 90 коп. - витрат по оплаті судового збору.

1.4. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Троянівське" про стягнення 1522 грн 04 коп. у рахунок відшкодування шкоди, завданої Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області - відмовлено.

2. Короткий зміст процесуального рішення суду першої інстанції.

2.1. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем належним чином доведено факт порушення його прав у вигляді заподіяння майнової шкоди, а тому позовні вимоги позивача про стягнення шкоди в сумі 266781 грн 97 коп. є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 265259 грн 93 коп.

2.2. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Троянівське" про стягнення 1522 грн 04 коп. у рахунок відшкодування шкоди, завданої Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області, відмовлено у зв`язку із тим, що заявлені необґрунтовано.

2.3. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то витрати по оплаті судового збору слід покладено на відповідача-1, Головне управління Національної поліції в Рівненській області, пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 3978 грн 90 коп.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Рівненській області звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2021 у справі № 918/1099/20 повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його таким, що підлягає скасуванню в частині стягнення 265259,93 грн рахунок відшкодування шкоди, завданої Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області та стягнення з Головного правління Національної поліції в Рівненській області на користь Приватного акціонерного товариства «Троянівське» 3 978, 90 грн. витрат по сплаті судового збору з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю

3.4. Підставою для скасування оскаржуваного рішення суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосуванням норм матеріального права.

3.5. Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органу місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

3.6. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою в повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

3.7. За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах.

3.8. Згідно ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади, органу влади автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

3.9. Предметом доказування у даних справах є факти неправомірних дій органів державної влади при здійсненні ними своїх повноважень шляхом вилучення майна, належного позивачеві, виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) органу державної влади і заподіянням шкоди.

3.10. Тобто, для відшкодування шкоди за правилами 1173 Цивільного кодексу України, необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавай шкоди не був уповноважений на такі дії; б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

3.11. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

3.12. При цьому, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов`язковою умовою відповідальності та виражаються в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

3.13. Дії (бездіяльність) Головного управління Національної поліції в Рівненській області, внаслідок яких було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно, встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки ( ст.11 ЦК України).

3.14. Судом першої інстанції не досліджено та не наведено всіх вищезазначених умов для відшкодування завданої шкоди і прийнято хибне рішення про незаконність дій органу досудового розслідування, внаслідок яких було завдано шкоди. Також судом першої інстанції не досліджено існування причинного зв`язку між настанням шкоди та поведінкою завдавача шкоди.

3.15. Відповідачем не заперечується факт проведення обшуку 05.08.2020 приміщень та споруд на земельній ділянці по вул. І.Франка с. Верхів Острозького району Рівненської області, що належать на праві приватної власності ТОВ "ІДЕК-2006". Даний обшук було проведено на підставі ухвали слідчого судді, яка була винесена за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором в межах розслідування кримінального провадження № 42020180000000047 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України.

3.16. 06 серпня 2020 року (в межах терміну, передбаченому КПК України), слідчий звернувся з клопотанням до слідчого судді про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час обшуку, що належить ПАТ "Троянівське". Дане клопотання слідчим суддею було задоволено і ухвалою від 06.08.2020 накладено арешт на дане майно.

3.17. Відповідно до ухвали Рівненського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року апеляційну скаргу ПАТ "Троянівське" задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 06 серпня 2020 року, якою накладено арешт на зерно, власником якого є ПАТ "Троянівське", у кримінальному провадженні № 42020180000000047 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст.364 КК України, скасовано і призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

3.18. Зазначає, що в ухвалі Рівненського апеляційного суду підставою для скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту на майну є встановлення порушення загальних засад кримінального провадження, зокрема гласності і відкритості судового провадження та повного фіксування технічними засобами судового засідання, що відповідно до положень п.7 4.2 ст.412 КПК України, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та безумовною підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. В даній ухвалі не йдеться про незаконність дій або протиправну бездіяльність органу досудового розслідування.

3.19. Таким чином, проведення обшуку та накладення арешту на майно ПАТ "Троянівське" відбулось в законний спосіб, визначений КПК України, особами, уповноваженими на такі дії. Факти неналежного зберігання вилученого майна чи його невчасного повернення власнику позивачем не наводились, так як майно зберігалось на території підприємства, де його було виявлено і було повернуто власнику одразу після скасування такого арешту.

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. На електронну адресу від представника позивача 02.06.2021 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якої просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

4.2. В судовому засіданні представник апелянта Тумак О.І. підтримала доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній, просила рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у позові.

4.3. В свою чергу представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства.

4.4. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Рівненській області на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2021 у справі № 918/1099/20 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував норми матеріального та процесуального права, висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

6.1.1. Норми матеріального права:

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції;

Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини";

Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 (далі - Порядок № 1104);

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

Кримінальний процесуальний кодекс України (далі по тексту постанови також - КПК України).

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні слідчого СУ ГУНП в Рівненській області Полюховича І.В. перебуває кримінальне провадження, відомості про яке 08.04.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за № 42020180000000047, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

7.2.1. Відповідно до ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 6 серпня 2020 року в ході досудового розслідування цього кримінального провадження задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Рівненській області Полюховича І.В., погоджене із заступником начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного звинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області та накладено арешт на зерно пшениці урожаю 2020 року, заліковою вагою 139171 кілограм, власником якого є Приватне акціонерне товариство "Троянівське", код ЄДРПОУ 30184563, юридична адреса: м. Київ, Подільський район, вул. Борисоглібська, 15-в, шляхом заборони права відчуження та розпорядження.

7.2.2. Майно, на яке суд наклав арешт, було виявлено слідчим СУ ГУНП в Рівненській області 05.08.2020 в ході обшуку приміщень та споруд на земельній ділянці із кадастровим номером 5624281600:06:003:0144 по вул. І.Франка, село Верхів Острозького району Рівненської області, які на праві приватної власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ІДЕК - 2006", код ЄДРПОУ 33840626, яке, у своє чергу, надавало позивачеві послуги складського зберігання зерна на підставі відповідного Договору № 03/30-07-зб від 30.07.2020 року.

7.2.3. Також з матеріалів справи вбачається, що ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 6 серпня 2020 року, якою накладено арешт на зерно, власником якого є Товариство у кримінальному провадженні № 42020180000000047 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст.364 КК України, скасовано 2 вересня 2020 року ухвалою Рівненського апеляційного суду.

7.2.4. Протягом проміжку часу з 06.08.2020 року по 08.09.2020 року включно, арештоване зерно пшениці урожаю 2020 року, заліковою вагою 139171 кілограм знаходилося на зберіганні ТОВ "ІДЕК 2006" (що підтверджується Актом № ОУ-0000095 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.09.2020), яке згідно листа ТОВ "ІДЕК-2006" вих. № 06/08-20-5 від 6 серпня 2020 року, було позбавлено можливості здійснювати операції з переоформлення вказаної пшениці у зв`язку із дією вищезазначеного заходу забезпечення кримінального провадження.

7.2.5. Як наслідок, 08.09.2020 року ТОВ "ІДЕК-2006" було виставлено Товариству рахунок № СФ - 0000145 на оплату зберігання зерна пшениці урожаю 2020 року, заліковою вагою 139171 кілограм у розмірі 9741 грн 97 коп. (рахунок-фактура № СФ-0000145 від 08.09.2020), що є додатковими витратами позивача на оплату послуг (32 дня складського зберігання арештованого майна), надання яких спричинене незаконним рішенням відповідача-1.

7.3. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між Приватним акціонерним товариством "Троянівське" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська фермерська група" (далі -покупець) укладено договір поставки № 10/08-20 від 01.08.2020 року, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити (передати у власність) покупця, а покупець прийняти та оплатити зерно с/г продукції.

7.3.1. Відповідно до Специфікації № 4 від 01.08.2020, що є невід`ємною частиною зазначеного договору, постачальник зобов`язався поставити 140 тон пшениці загальною вартістю 756000 грн 00 коп. з базисом поставки ЕХW франко-склад за адресою місцезнаходження: ТОВ "ІДЕК - 2006", Рівненська обл., село Верхів, вул. Центральна, буд. 22, не пізніше 06.08.2020 року.

7.3.2. Однак як зазначено позивачем, товар було передано із затримкою у 32 дні, після зняття незаконно та безпідставно накладеного арешту на зерно Товариства (трьохсторонній акт приймання-передачі № ІД0000000024 від 08.09.2020), тому у зв`язку з порушенням строку поставки товару, Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська фермерська група" утримано за рахунок Товариства штрафну санкцію в розмірі 1% від вартості партії недопоставленого товару за кожен день такого прострочення з 06.08.2020 по 08.09.2020 року, що становить 257040 грн 00 коп.

7.3.3. Відтак, як зазначено позивачем, розмір збитків, завданих Товариству у вигляді об`єктивного зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником, становить загалом 266781 грн 97 коп., з яких: 9741 грн 97 коп. - вартість зберігання зерна пшениці урожаю 2020 року; 257040 грн 00 коп. - штраф за порушення строку поставки товару за господарською угодою.

7.4. Зазначене зумовило звернення позивача до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про відшкодування шкоди в розмірі 266781 грн 97 коп., завданої незаконними рішеннями діями органу державної влади. Зокрема позивач просив: стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області на користь Приватного акціонерного товариства "Троянівське" 266781 грн 97 коп. у рахунок відшкодування шкоди, завданої Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь Приватного акціонерного товариства "Троянівське" 4001 грн 74 коп. - витрат по оплаті судового збору.

7.5. За результатами розгляду, позовні вимоги задоволені частково.

7.6. Мотиви, якими керувався суд першої інстанції, наведені у пунктах 2.1.-2.3. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, часткове врахування доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткового скасування судового рішення, виходячи з наступного.

8.2. Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

8.3. За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

8.4. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

8.5. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

8.6. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

8.7. Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

8.8. Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

8.9. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

8.10. Дії (бездіяльність) Головного управління Національної поліції в Рівненській області, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (статті 11 ЦК України).

8.11. Статтею 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

8.12. За змістом статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

8.13. Обов`язок уповноваженої службової особи забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначений частиною четвертою статті 168 КПК України.

8.14. Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (Порядок № 1104) визначені правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

8.15. Відповідно до пункту 27 Порядку № 1104 схоронність тимчасово вилученого майна до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно, забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку.

8.16. Відповідно до статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

8.17. За статтею 169 КПК України у разі скасування арешту тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено.

8.18. Отже, обов`язок належно зберігати тимчасово вилучене майно та негайно повернути тимчасово вилучене майно після скасування ухвали про накладення арешту на майно прямо передбачений чинним законодавством.

8.19. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

8.20. Частинами першою, другою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

8.21. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

8.22. Законом України № 475/97 від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

8.23. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

8.24. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

8.25. При цьому відповідно до положень статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

8.26. Як вбачається з матеріалів справи, власником майна, на яке Рівненський міський суд Рівненської області наклав арешт у кримінальному провадженні № 42020180000000047 є Товариство.

8.27. Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

8.28. Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

8.29. Таким органом у цій справі позивач зазначив - Головне управління Національної поліції в Рівненській області, як особа, відповідальна у спірний період за збереження та повернення тимчасового вилученого майна, та - Казначейську службу, яка здійснює списання коштів з державного бюджету на підставі рішення суду.

8.30. Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов висновку про те, що визначений законом обов`язок повернути майно не виконаний і державою Україна у спірних правовідносинах не надано жодних гарантій повернення майна, не встановлено строку повернення такого майна, в зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків.

8.31. При цьому Господарський суд Рівненської області зазначив, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

8.32. В даному випадку накладення арешту на майно, на зерно пшениці урожаю 2020 року, заліковою вагою 139 171 кілограм, який скасований ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 2 вересня 2020 року, свідчить про протиправність обмеження Товариства у здійснення права власності щодо належного йому майна.

8.33. З матеріалів справи вбачається, що 21.10.2020 Товариство зверталося до відповідача-1 із письмовою вимогою щодо відшкодування збитків, понесених внаслідок незаконних дій СУ ГУНП в Рівненській області в особі Полюховича І.В. на загальну суму 266781 грн 97 коп., що проявилося в оплаті зберігання арештованого зерна пшениці урожаю 2020 року заліковою вагою 139 171 тонн, протягом усього строку дії арешту, та сплаті неустойки за порушення строку поставки товару, яка залишена без відповіді та задоволення.

8.34. З огляду на зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те що, позивачем належним чином доведено факт порушення його прав у вигляді заподіяння майнової шкоди Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області.

8.35. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

8.36. Арешт майна у кримінальному провадженні є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 131 Кримінального процесуального кодексу України, суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (частина перша статті 170 КПК України).

8.36.1. Арешт майна застосовується з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

8.36.2. Порядок накладання арешту у кримінальному провадженні визначений статтею 171 КПК України і у будь-якому випадку застосовується виключно за ухвалою слідчого судді чи суду.

8.36.3. При цьому накладенню арешту має передувати клопотання про арешт майна, з яким до слідчого судді або суду вправі звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

8.36.4. Таке клопотання у межах кримінального провадження № 42020180000000047 слідчим СУ ГУНП в Рівненській області Полюховичем І.В. було подано до Рівненського міського суду та ухвалою слідчого судді задоволено (пункти 7.2. - 7.2.1. цієї постанови).

8.36.5. Матеріали позовної заяви не містять обґрунтувань, у чому проявилися незаконні (неправомірні) дії слідчого СУ ГУНП в Рівненській області Полюховича І.В. при оформленні, погодженні із прокурором та поданні до суду клопотання про накладення арешту.

8.36.6. У позовній заяві позивач лише констатує, що майно, на яке суд наклав арешт, було виявлено слідчим СУ ГУНП в Рівненській області.

8.36.7. Жодних письмових доказів в обґрунтування незаконності (неправомірності) дій слідчого СУ ГУНП в Рівненській області Полюховича І.В. позивач також не надає.

8.37. Ухвала слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 6 серпня 2020 року була оскаржена до Рівненського апеляційного суду ПАТ Троянівське .

8.37.1. Відповідно до ухвали Рівненського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року апеляційну скаргу ПАТ "Троянівське" задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 06 серпня 2020 року, якою накладено арешт на зерно, власником якого є ПАТ "Троянівське", у кримінальному провадженні № 42020180000000047 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст.364 КК України, скасовано і призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

8.37.2. В ухвалі Рівненського апеляційного суду підставою для скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно є встановлення порушення загальних засад кримінального провадження, зокрема гласності і відкритості судового провадження та повного фіксування технічними засобами судового засідання, що відповідно до положень п.7 4.2 ст.412 КПК України, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та безумовною підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

8.37.3. В ухвалі Рівненського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року не йдеться про незаконність дій або протиправну бездіяльність органу досудового розслідування.

8.37.4. Апелянт у даній справі вважає, що проведення обшуку та накладення арешту на майно ПАТ "Троянівське" відбулось в законний спосіб, визначений КПК України, особами, уповноваженими на такі дії.

8.37.5. Факти неналежного зберігання вилученого майна чи його невчасного повернення власнику позивачем не наводились, так як майно зберігалось на території підприємства, де його було виявлено і було повернуто власнику одразу після скасування такого арешту.

8.38. Щодо завданої шкоди, як умови її відшкодування та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою.

8.38.1. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

8.38.2. Фактів втрати чи пошкодження вилученого майна судом першої інстанції не наведено, однак при цьому визначено збитки, як об`єктивне зменшення майнових благ, що обмежують інтереси позивача, як учасника певних господарських відносин що і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержанні кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

8.38.3. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, викладеного в постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17, питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

8.38.4. В якості доказів настання шкоди у межах даної справи, завданої (на думку позивача) незаконними рішеннями, діями органу державної влади, позивачем надано договір поставки №10/08-20 від 01 серпня 2020 року між ПАТ Троянівське та ГОВ Українська фермерська група про поставку і передачу у власність зерна с/г продукції.

8.38.5. Позивачем зазначено в позовній заяві, що оскільки через накладення арешту на зерно пшениці ним було порушено умови даного договору щодо терміну поставки зерна на 32 дні, тому ТОВ Українська фермерська група утримано за рахунок ПАТ Троянівське штрафну санкцію в розмірі 1% від вартості партії недопоставленого товару за кожен день такого прострочення з 06.08.2020 по 08.09.2020, що становить 257 040 грн.

8.38.6. Відповідно до п.5 договору поставки №10/08-20 від 01 серпня 2020 року між ПАТ Троянівське та ТОВ Українська фермерська група , жодна із Сторін не відповідає за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язанъ за. цим договором у разі настання таких подій як страйки, епідемії, повінь, пожежа, землетрус чи інших стихійних лих, а також воєнних дій, заколотів, державних заборонних актів чи інших аналогічних обставин (непереборна сила або форс-мажор), якщо ці обставини настали після підписання Сторонами даного Договору і не залежать від їх волі. Якщо яка - небудь із обставин форс-мажору перешкоджає виконанню однією із Сторін своїх зобов`язань в період дії Договору, то даний договір може бути продовжено на строк, протягом якого діє така обставина. Сторона, для якої виконання зобов`язань згідно Договору стало неможливим внаслідок настання обставин форс-мажору, повинна негайно, але не пізніше ніж через 10 днів після початку їх виникнення, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії і очікуваний час припинення цих обставин.

8.38.7. Таким чином умови договору надають підстави відступлення при його виконанні, у тому числі у випадку накладення арешту на майно (державних заборонних актів) та продовження терміну дії даного договору після усунення таких обставин без застосування фінансових (штрафних) санкцій.

8.38.8. Враховуючи дату відкриття кримінального провадження (квітень 2020 року), ПАТ Троянівське було обізнане про те, що проводиться досудове розслідування за ч.5 ст. 191, ч.2 ст.364 КК України, а тому, укладаючи договір поставки №10/08-20 від 01.08.2020 могло передбачити настання для себе негативних наслідків, діючи при цьому на власний ризик.

8.38.9. Позивачем не надано суду доказів надіслання повідомлення для ТОВ Українська фермерська група про обставини неможливості виконання поставки із клопотанням про продовження термінів поставки продукції чи вчинення будь-яких дій, направлених на уникнення застосування та стягнення штрафних санкцій.

8.38.10. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17 положення частини першої статті 225 ГК України регулюють склад збитків, що підлягають відшкодуванню особами, які допустили господарське правопорушення, порушили господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності. В силу статті 42 ГК України підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання самостійно на власний ризик і майнові втрати від такої діяльності, обумовлені договірними зобов`язаннями сторін, не можуть покладатися на державу за самим лише фактом їх понесення в будь-якому разі.

8.39. Колегія суддів приходить до висновку, що шкода у вигляді штрафних санкцій, накладених на ПАТ Троянівське , виникла в результаті бездіяльності останнього, а не в результаті дій органу досудового розслідування - СУ ГУНП в Рівненській області, а відтак не може бути покладеною на державу у даному випадку.

8.40. З огляду на зазначене, а також враховуючи приписи частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що вина (неправомірні дії) Головного управління Національної поліції у Рівненській області відсутні.

8.41. У апеляційній скарзі апелянт - Головне управління Національної поліції в Рівненській області просить оспорюване рішення місцевого господарського суду скасувати повністю.

8.41.1. Як зазначалося у цій постанові вище (пункти 1.1.-1.4.), рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.03.2021 у справі № 918/1099/20 позов задоволено частково.

8.41.2. Відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Троянівське" про стягнення 1522 грн 04 коп. у рахунок відшкодування шкоди, завданої Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області.

8.41.3. У цій частині суд апеляційної інстанції не вбачає порушень норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції.

8.42. З огляду на обставини, наведені у даній постанові апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Рівненській області підлягає частковому задоволенню.

8.43. Рішення Господарського суду Рівненської області від 18 березня 2021 року у справі № 918/1099/20 слід скасувати в частині задоволених позовних вимог на суму 265259,93 грн основного боргу та 3978,90 грн - судових витрат та прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову у позові. В решті оспорюване рішення слід залишити без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення з підстав, передбачених п.1, 3, 4 ч.1 ст.277 ГПК України.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, Головне управління Національної поліції в Рівненській області за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2021 у справі № 918/1099/20 сплатило платіжним дорученням № 1344 від 07.04.2021 на суму 5968,35 грн судовий збір - в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

10.2. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.3. Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта пропорційно задоволеним апеляційним вимогам.

10.3.1. Судовий збір у сумі 5968,35 грн апелянтом був сплачений із суми апеляційного оскарження - 265259,93 гривень.

10.3.2. Апеляційним господарським судом задоволено апеляційну скаргу частково.

10.3.3. Відтак із позивача на користь відповідача (апелянта) підлягає стягненню 5934,30 грн - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. В решті сплачена сума судового збору за подання апеляційної скарги залишається за апелянтом.

10.3.4. Видачу наказу про розподіл судових витрат за розгляд апеляційної скарги слід доручити Господарському суду Рівненської області.

11. Проголошення рішення та виготовлення повного тексту.

11.1. За результатами розгляду апеляційної скарги Північно-західним апеляційним господарським судом після виходу із нарадчої кімнати проголошено вступну та резолютивну частину процесуального рішення в порядку статті 283 ГПК України.

11.2. Судом апеляційної інстанції роз`яснено сторонам, що враховуючи складність справи, як виняткового випадку, та враховуючи участь судді у інших справах, що впливає на навантаженість, складання повної постанови у даній справі буде відкладено на строк не більше 10 днів із дня закінчення розгляду справи на підставі частини 6 статті 233 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 07.04.21р. задоволити частково.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 18 березня 2021 року у справі № 918/1099/20 скасувати в частині задоволених позовних вимог на суму 265259,93 грн основного боргу та 3978,90 грн - судових витрат. Прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову у позові.

В решті рішення Господарського суду Рівненської області від 18 березня 2021 року у справі № 918/1099/20 залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Троянівське" (вул. Борисоглібська, буд. 15-В, 04070, м. Київ, код ЄДРПОУ 30184563) на користь Головного управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Хвильового, буд. 2, 33028, м. Рівне, код ЄДРПОУ 40108761) 5934,30 грн - витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 918/1099/20 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "11" червня 2021 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Тимошенко О.М.