Ухвала

від 09.06.2021 по справі 910/9132/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.06.2021Справа № 910/9132/21

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1

до 1) Чернігівської обласної державної адміністрації

2) Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернівецької обласної державної адміністрації

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Релігійна організація "Релігійна громада парафія святителя Миколая Чудотворця Чернігівської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області" ("Парафія святителя Миколая Чудотворця")

про визнання незаконною державну реєстрацію змін до установчих документів та до відомостей про юридичну особу, зобов`язання вчинити певні дії

Представники учасників справи: не викликались

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Чернігівської обласної державної адміністрації (надалі по тексту - відповідач-1) та Департаменту культури і туризму,національностей та релігій Чернівецької обласної державної адміністрації (надалі по тексту - відповідач-2) про визнання незаконним та скасування Розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації "Про реєстрацію змін і доповнень до статуту релігійної громади" від 26.08.2020 № 466, яким зобов`язано зареєструвати зміни й доповнення до статуту релігійної громади Української Православної Церкви Свято-Миколаївської парафії смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області, згідно яким статут викладається у новій редакції за новою назвою Релігійна організація "Релігійна громада парафія святителя Миколи Чудотворця Чернігівської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області" та визнати незаконною державну реєстрацію змін до установчих документів та до відомостей про юридичну особу та зобов`язати Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернівецької обласної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію змін, проведену 14.09.2020 14:32, 1000451070002000457, державним реєстратором Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернівецької обласної державної адміністрації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації № 466 від 26.08.2020, яким зареєстровано у новій редакції статут релігійної громади Української Православної Церкви Свято-Миколаївської парафії смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням законодавства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/9132/21, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Релігійну організацію "Релігійна громада парафія святителя Миколая Чудотворця Чернігівської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області" ("Парафія святителя Миколая Чудотворця") та постановив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.07.2021.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд забезпечити позов шляхом:

- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, державним та приватним виконавцям, іншим особам, які виконують функції державного реєстратора у розумінні Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які записи та/або вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке належить на праві власності чи на праві користування, розпорядження Релігійній організації "Релігійна громада парафія святителя Миколая Чудотворця Чернігівської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області" ("Парафія святителя Миколая Чудотворця");

- заборони Релігійній організації "Релігійна громада парафія святителя Миколая Чудотворця Чернігівської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області" ("Парафія святителя Миколая Чудотворця"), будь-яким іншим особа вчиняти дії щодо введення в експлуатацію і оформлення права власності на будівлю, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 7421755700:01:001:0537, дата державної реєстрації земельної ділянки: 10.09.2014.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2)забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4)забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6)зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9)арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10)іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заявник обґрунтовує подану ним заяву тим, що після реєстрації нової редакції статуту і завершення процедури зміни підлеглості всупереч статуту парафії і поза волею дійсних членів-учасників парафіяльних зборів, майно релігійної організації може бути відчужено, зокрема продано, обмінене, передано у заставу, тощо.

Посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи відчуження майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник не пов`язані із предметом розгляду по даній справі, оскільки спір стосується визнання незаконною державної реєстрації змін до установчих документів та до відомостей про юридичну особу, а не безпосередньо майна юридичної особи.

У даному випадку обставин, з якими процесуальний закон пов`язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1.У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 09.06.2021

Суддя С. В. Стасюк