Рішення

від 14.05.2021 по справі 758/14642/20

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/14642/20

Категорія 15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Бурдун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі , про встановлення земельного сервітуту,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 (надалі - відповідач) є власником земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:91:429:0008, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач стала власником вказаної земельної ділянки на підставі Протоколу прилюдних торгів, проведених на платформі СЕТАМ (Система електронних торгів арештованим майном).

В свою чергу, ОСОБА_1 (надалі - Позивач) є власником (володільцем) Комплектної трансформаторної підстанції № 6593 (надалі по тексту - КТП № 6593), що розміщена на цій земельній ділянці. Так, на момент спорудження трансформаторної підстанції вказана земельна ділянка, де здійснювалось будівництво підстанції, була належна позивачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ № 124849 від 15.10.2004 року. Також, право власності на вказану КТП підтверджується відповідно рахунками, зокрема, № 95121474 від 01.11.2018, актами виконаних робіт, зокрема, Актом № 150189716 від 31.10.2018, і відповіддю ПрАТ ДТЕК Київські електромережі від 07.05.2020 за вихідним номером 01/1/08/13277, відповідно до якого КТП № 6593 належить саме позивачу.

Разом з тим, позивачу як власнику КТП № 6593 періодично потрібний доступ (прохід) до вказаної КТП для її обслуговування та, при необхідності, для будівництва для обслуговування КТП разом з цією КТП малих архітектурних форм. Окрім того, Позивачу КТП № 6593 потрібен доступ до свого майна для реалізацій функцій власника, в тому числі, й демонтажу вказаної КТП.

З метою отримання відповідного доступу позивач неодноразово звертався до відповідача, проте відповіді отримано не було. Окрім того, позивач звертався до відповідача із письмовою пропозицією щодо укладення в добровільному порядку договору про встановлення земельного сервітуту. Відповіді також отримано не було, понад те, відповідач фізично не допускає Позивача на земельну ділянку з метою отримання доступу до КТП.

Таким чином, оскільки добровільної домовленості з приводу встановлення земельного сервітуту між сторонами не було досягнуто, Позивач вправі відповідно до ст. 100 ЗК України та ст. 402 ЦК України вимагати його встановлення для обслуговування своєї комплектної трансформаторної підстанції № 6593 в судовому порядку.

Позивач просив встановити земельний сервітут на земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 та розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:429:0008 для проходу (доступу) до КТП № 6593 із метою забезпечення належного технічного стану КТП № 6593, та реалізації прав власності зокрема продажу вказаної КТП № 6593. Визначити, що сервітут встановлюється безстроково; плата за користування земельним сервітутом не стягується.

Ухвалою суду від 04.01.2021 дану цивільну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи.

На виконання ухвали суду від 04.01.2021 відповідачкою ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги вона не визнає у повному обсязі, оскільки вимоги позивача є необґрунтованими. Зазначила, що вона дійсно є власницею нерухомого майна, а саме: земельної ділянки цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, загальною площею 0,0711 га, з кадастровим номером 8000000000:91:429:0008, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташований садовий будинок загальною площею 16,4 кв.м. Окрім будинку на земельній ділянці знаходяться ворота з хвірткою, огорожа, що також підтверджується наявним в паспорті планом земельної ділянки, планом садового будинку, а також характеристикою будинку, господарських будівель та споруд.

Відповідачка ніколи не чинила та не чинить перешкод позивачу у реалізації змісту права власності щодо КТП № 6593.

Разом з тим, позивач не навів жодного аргументу та/або доводу про те, які саме потреби він намагається задовольнити використовуючи земельну ділянку відповідача розміщуючи на ній своє рухоме майно (КТП № 6593). Чому позивач не може задовольнити свої потреби в інший, не пов`язаний з користуванням земельною ділянкою відповідачки спосіб, адже договірні відносини між позивачем та третьою особою відсутні.

Земельні сервітути щодо права будівництва та обслуговування об`єктів передачі електричної енергії встановлюються на підставі договору про встановлення земельного сервітуту між експлуатуючим підприємством та власниками чи постійними користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому Цивільним кодексом України. Право на укладення договору про встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці відповідача для будівництва, ремонту та розміщення КТП № 6593 має виключно третя особа, як експлуатуюче підприємство.

Отже, відповідачка вважає, що позовні вимоги позивача про встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки відповідача є безпідставними та незаконними, а тому задоволенню не підлягають. Просила суд відмовити у задоволенні позову.

Крім того, відповідачка зазначила, що в зв`язку із розглядом даної справи вона понесла витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 14 200 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги № 001/21 від 12.01.2021, актом прийому передачі наданих послуг від 18.01.2021, квитанцією до прибуткового касового ордеру № 001/21 від 18.01.2021.

Позивачем ОСОБА_1 надано відповідь на відзив.

Представником третьої особи ПАТ ДТЕК Київські електромережі подано пояснення на позовну заяву, в яких зазначено наступне. Щодо взаємовідносин ПрАТ ДТЕК Київські електромережі та ОСОБА_1 . Відповідно до пункту 4.4.1 затвердженого Технічного рішення № 39411/3 2006 з робочого проекту електропостачання від 21.03.2006 ОСОБА_1 було встановлено КТП-6593 транзитного типу з трансформатором ТМ-160-10/0.4 за адресою: АДРЕСА_1 ). За даними, наявними в Товаристві, відповідний об`єкт, а саме КТП-6593 транзитного типу з трансформатором ТМ-160-10/0,4, - на баланс електроенергетичної компанії не передавався. В подальшому, між Товариством та ОСОБА_1 був укладений договір про користування електричною енергією на об`єкт - садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ) та з 20.09.2006 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Наразі договірні відносини про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ) між ПРАТ ДТЕК Київські електромережі та ОСОБА_1 відсутні.

Щодо взаємовідносин ПрАТ ДТЕК Київські електромережі та ОСОБА_2 . Станом на сьогоднішній день розподіл електричної енергії на квартиру АДРЕСА_4 здійснюється на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого з 31.01.2019 приєднано ОСОБА_2 за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Укладення договору з ОСОБА_2 здійснювалося у відповідності із пунктом 2.1.8 ГІРРЕЕ, а саме, через зміну власника електроустановки. Укладення відбувалося по існуючій схемі електропостачання, зазначеній в договорі попереднього власника електроустановки - ОСОБА_1 та згідно до норм чинного законодавства, що діяли на момент укладення договору.

Для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії ОСОБА_2 надано перелік документів, відповідно до п.2.1.8 ПРРЕЕ, а саме заяву-приєднання фізичної особи до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 31.01.2019 та Свідоцтво від 20.11.2018 на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Копія договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з ОСОБА_2 не надається, оскільки даний договір є публічним.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, до суду представник позивача адвокат Конюшко Д.Б. подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з наведених у позові підстав.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, до суду від її представника адвоката Пустового Б.В. надійшла заява про розгляд справи без участі відповідачки та її представника, позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позову та розподілити судові витрати.

Представник третьої особи ПрАТ ДТЕК Київські електромережі в судове засідання не з`явився, в поясненнях на позов надісланих на адресу суду, просив розглянути справу без його участі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ № 124849 від 16.10.2004, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0711 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення садівництва.

Згідно з відповіді ПрАТ ДТЕК Київські електромережі № 01/1/08/13277 від 07.05.2020, відповідно до пункту 4.4.1 затвердженого Технічного рішення № 39411/3 2006 з робочого проекту електропостачання від 21.03.2006 ОСОБА_1 було встановлено КТП - 6593 транзитного типу з трансформатором ТМ-160-10/0,4. За даними, наявними в Товаристві, відповідний об`єкт на баланс електроенергетичної компанії не передавався. В подальшому, між Товариством та ОСОБА_1 був укладений договір про користування електричною енергією на об`єкт садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ) та відкрито з 20.09.2006 особовий рахунок № НОМЕР_1 . На балансі ОСОБА_1 перебувають: КТП-6593, ділянка КЛ 10 кВ М1 (ТП6946-КТП 6593) та М1 (КТП5858-КТП6593) відповідно до Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

Згідно з інформації з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 146091204 від 20.11.2018, об`єкт житлової нерухомості, садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, виданого 20.11.2018, серія та номер 2621, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Звєрьковою Наталією Володимирівною.

Відповідно до інформації з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 146092604 від 20.11.2018, земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:91:429:0008, площею 0.0711 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, виданого 20.11.2018, серія та номер 2621, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Звєрьковою Наталією Володимирівною.

Отже у судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом та в його обґрунтування посилається на те, що у нього виникла необхідність для встановлення за ним права особистого, безстрокового, безоплатного земельного сервітуту відносно земельної ділянки відповідачки для проходу та проїзду через земельну ділянку відповідачки до КТП № 6593 належної позивачу.

В обґрунтування посилається на те, що доступ до КТП № 6593 можливий виключно через земельну ділянку відповідачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було направлено на адресу відповідачки пропозицію про укладення Договору на земельний сервітут 27.07.2020.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатацію ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

За таких обставин, оскільки між сторонами не було досягнуто домовленість про встановлення сервітуту та про його умови, відповідно до ч. 3 ст. 402 ЦК України, позивач мав підстави для звернення до суду з позовом про встановлення сервітуту.

Частиною першою ст. 404 ЦК України, встановлено способи встановлення, в тому числі, можливостей земельного сервітуту, серед яких: право проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Статтею 98 ЗК України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

За змістом статей 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (стаття 100 ЗК України).

У пункті 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ судам роз`яснено, що види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Отже, Закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити будь-яким іншим способом.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 133/305/17-ц (провадження № 61-12458св19).

В судовому засіданні було встановлено, що цільове призначення земельної ділянки відповідачки стосовно якої позивач просить встановити земельний сервітут є: для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби. Площа земельної ділянки щодо якої позивач просить встановити сервітут становить 0,0711 га.

Обов`язковою умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб.

Як вбачається з позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.09.2018, прийнятій у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 127/1417/16-ц, якщо позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості користуватися належним йому на праві власності майном у зв`язку з відсутністю у нього доступу до земельної ділянки будь-яким іншим способом, відсутні підстави для задоволення позову.

Отже в даному випадку позивач не довів в судовому засіданні належними доказами, що право проходу до належної йому Комплектної трансформаторної підстанції № 6593 не можливо без обмеження сервітутом земельної ділянки відповідачки.

Крім того, під час судового розгляду позивачем або його представником не заявлялось клопотання про призначення земельно-технічної експертизи для визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Враховуючи вищезазначені обставини суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами, що саме встановлення особистого, безстрокового, безоплатного земельного сервітуту стосовно земельної ділянки відповідачки є єдиним варіантом вирішення питання доступу до КТП № 6593 належної позивачу.

За таких обставин, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи не підтверджені певними засобами доказування, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

У поданому відповідачкою відзиві на позов, остання зазначила, що у зв`язку з розглядом справи понесла витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 14 200,00 грн, які просила стягнути з позивача на свою користь.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

Статтею 1 Закону України від 20 грудня 2011 року Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах визначено граничний розмір витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 1 зазначеного вище Закону передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Така позиція закріплена і у п. 47, 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , у яких судам роз`яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Зокрема, п. 48 зазначеної вище постанови встановлено, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З урахуванням того, що у задоволенні позову позивачу було відмовлено, відповідачкою заявлено клопотання про відшкодування судових витрат, а також відповідачкою були надані договір про надання правової допомоги та документи, що свідчать про оплату послуг наданих адвокатом, оформлені у встановленому законом порядку, суд вважає, що вимога відповідачки про відшкодування витрат на правову допомогу підлягає задоволенню, а саме з позивача на користь відповідачки підлягає стягненню сума витрат на правничу допомогу у розмірі 14 200 грн.

Керуючись ст. 4, 7, 10, 49, 76, 79, 141, 211, 228, 258, 259, 264, 265, 279, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі , про встановлення земельного сервітуту - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати витрат на правничу допомогу у розмірі 14 200 (чотирнадцять тисяч двісті) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_2 ;

- відповідачка - ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ;

- третя особа - Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі , місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20, код ЄДРПОУ 41946011.

Суддя Д. В. Петров