Рішення

від 28.05.2021 по справі 390/1456/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/1456/20

Провадження № 2/390/146/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2021 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої - судді Бойко І.А.,

при секретарі - Шматковій А.І.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Речиць В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальності Агрофірма Берегиня-М про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 07.11.2020 року звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому, після збільшення позовних вимог, просить розірвати договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3522581800:02:000:0212, площею 5,90 га, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради Кіровоградського району та області, зареєстрований між ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма Берегиня-М 16.08.2012 року Управлінням Держкомзему Кіровоградського району за реєстраційним номером 352250004004267 , а також стягнути заборгованість по орендній платі за 2017-2019 роки в розмірі 53219,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що він на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого після смерті ОСОБА_4 , одноособово володіє земельною ділянкою, кадастровий номер 3522581800:02:000:0212, яка розташована на території Володимирівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. За життя ОСОБА_4 22.03.2012 року уклав договір оренди землі із ТОВ Агрофірма Берегиня-М , який продовжено до 2027 року. Відповідно до умов зазначеного договору відповідач повинен сплачувати йому орендну плату у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не пізніше 31 грудня кожного року. За прострочення терміну виплати орендної плати договором сторони передбачили відповідальність орендаря у виді пені. У зв`язку із порушенням відповідачем своїх зобов`язань перед ним щодо виплати орендної плати за укладеним договором, йому спричинені прямі матеріальні збитки в сумі неодержаного прибутку від користування ТОВ Агрофірма Берегиня-М земельною ділянкою у 2017-2018 роках. Письмові звернення до орендаря щодо змін до вказаного договору в частині збільшення орендної плати відповідачем проігноровані. Позивач постійно проживає в м.Кропивницькому, проте своїм правом внесення орендної плати на депозитний рахунок нотаріуса відповідач не скористався. В грудні 2020 року відповідач сплатив частину орендної плати в розмірі 15860 грн, інша частина відповідачем не сплачена. За наведених обставин він просить суд стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 53219,93 грн., що включає: 3275,70 грн. - сума невиплаченої орендної плати за 2017-2020 роки, та 49944,23 грн. - пені. Вказані порушення відповідачем договору позивач вважає істотними, тому він просить розірвати зазначений договір в судовому порядку, стягнути заборгованість по сплаті оренди, пеню та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві та в заяві про збільшення позовних вимог.

Представники відповідача - адвокат Кричун Ю.А. у відзиві на позов та адвокат Речиць В.В. в судовому засіданні зазначили, що відповідачем на виконання умов договору здійснювались грошові перекази позивачу, які повертались. Відповідач є добросовісним орендарем, який сплачує орендну плату, її неотримання спричинене не з вини відповідача. Позивач ухиляється від отримання орендної плати за землю, чим намагається створити умови для виникнення підстав для розірвання договору. Просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши в сукупності докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 19.09.2017 року, виданого приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Томаз В.І., зареєстрованого в реєстрі № 1455, ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 успадкував земельну ділянку, кадастровий номер 3522581800:02:000:0212, площею 5,8965 га, розташовану на території Володимирівської сільської ради, Кіровоградського району Кіровоградської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.3).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 97722747 від 19.09.2017 року вбачається проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку (а.с.4).

Згідно договору оренди землі від 22.03.2012 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Берегиня-М укладено договір, за умовами якого ОСОБА_4 земельну ділянку, належну йому на підставі державного акта серії IІІ-КР № 037200, передав в користування Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Берегиня-М строком на 5 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Вказаний договір зареєстрований управлінням Держкомзему Кіровоградського району 16.08.2012 року, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис, реєстраційний номер 352250004004267 , після чого договір набрав чинності і земельну ділянку передано орендарю за актом приймання-передачі об`єкта оренди. Пунктами 4.2, 4.3 договору передбачено, що розмір орендної плати за кожен рік використання земельної ділянки складає 3 відсотки від її вартості з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки землі, та сплачується не пізніше 31 грудня кожного року. При цьому п.2.4 договору визначено, що грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору складає 143742 грн. У розділі 13 сторони обумовили, що за прострочення терміну сплати орендної плати орендар несе майнову відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від грошової оцінки земельної ділянки за кожен день прострочення платежу. Вказаний договір зареєстрований управлінням Держкомзему Кіровоградського району 16.08.2012 року, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис, реєстраційний номер 352250004004267 , після чого договір набрав чинності(а.с.5-6).

18.10.2016 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Берегиня-М укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 22.03.2012 року, зареєстрованого за № 352250004004267 від 16.08.2012 року, згідно якої сторони вирішили продовжити термін дії договору до 31.12.2027 року, починаючи з дня державної реєстрації (т. 2 а.с.38).

Право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Берегиня-М після укладення додаткової угоди внесено до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що підтверджується витягом НВ-0005872322020 (а.с.42-44).

Відповідно до уточненого розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3522581800:02:000:0212, її вартість, станом на 01.01.2016 року складала 214154,31 грн (а.с. 8).

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 23.12.2020 року вартість вищевказаної земельної ділянки становить 241289,64 грн (а.с.83).

Із заяв від 19.07.2020 року, адресованих ОСОБА_3 директору Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Берегиня-М вбачається, що ОСОБА_3 просив орендаря переглянути розмір орендної плати та грошову оцінку землі з 143742 грн на 214154,31 грн. Своїм місцем проживання заявник вказав наступну адресу: АДРЕСА_1 (а.с.37, 39).

Згідно довідки Могутненської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області № 411 від 10.11.2020 року та довідки Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області № 22 від 16.01.2021 року, ОСОБА_3 зареєстрований з сім`єю за адресою: в с.Могутнє, Кропивницького району, але з 2010 року не проживає за місцем реєстрації (а.с.45, 86).

Згідно довідки Агрофірми Берегиня-М здійснено наступний розрахунок нарахувань орендної плати за період з 2016 по 2020 роки, нарахованих на земельну ділянку, що належала ОСОБА_4 та належить ОСОБА_3 з кадастровим номером 3522581800:02:000:0212. Нормативна грошова оцінка землі за вказаний період незмінна і становить 214154,31 грн. Розмір орендної плати за кожен рік становить 6424,63 грн, розмір податку 1252,80 грн, до виплати 5171,83 грн. За 2017 рік заборгованість по оренді складала 343,66 грн, за 2018 рік - 5515,49 грн, за 2019 - 10687,32 грн, за 2020 рік - 15859,15 грн (а.с.85).

Згідно відомостей, з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків № 9304 від 05.2020 року, ОСОБА_3 за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2019 року, а саме у 4 кварталі 2018 року ТОВ АФ Берегиня-М нараховано дохід за надання майна в лізинг у сумі 12900 грн, а в 4 кварталі 2019 року дохід в сумі 7350 грн. З доходу ОСОБА_3 ТОВ Агрофірма Берегиня-М перераховані та сплачені податки (а.с.51.

З інформації, наданої на запит суду Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області, вбачається, що з доходу ОСОБА_3 ТОВ Агрофірма Берегиня-М перераховано та сплачено податки у таких розмірах: у 2018 році - 2322 грн, у 2019 році - 1323 грн, у 2020 році - 1323 грн (а.с. 76-77).

Згідно фіскальних чеків ПАТ Укрпошта 27.12.2018 року з відділення поштового зв`язку Соколівка надіслало поштовий переказ ОСОБА_3 за адресою: 27612, с. Могутнє: на суму 10386 грн. 25.04.2019 року ОСОБА_3 за вказаною адресою направлявся переказ на суму 10384,50 грн (а.с.20).

Відповідно до відповіді директора філії АТ Укрпошта № 16/1006 від 10.12.2020 року згідно інформації, що міститься в АС Електроний переказ за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року від ТОВ Агрофірма Берегиня-М на ім`я ОСОБА_3 значиться 2 поштових перекази: 27.12.2018 року відправник здійснив грошовий переказ на суму 10386 грн, в якості орендної плати отримувачу: ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . 28.04.2019 року відправник здійснив грошовий переказ на суму 10384,50 грн, в якості орендної плати отримувачу ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . Документальну перевірку щодо пересилання поштових переказів у 2018-2019 роках провести неможливо через завершення термінів зберігання бланків переказів (а.с.63-64).

З поштового переказу № 2007 вбачається, що 23.12.2020 року ТОВ АФ Берегиня здійснено адресний грошовий переказ з доставкою до дому в розмірі 15860 грн, в якості орендної плати ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний переказ ОСОБА_3 отримав (а.с.87, 93).

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та іншої діяльності.

Зобов`язання орендодавця і орендаря земельної ділянки виникають на підставі укладеного договору оренди землі. Умови договору є обов`язковими до виконання сторонами.

У ст.21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати (ст.22 цього ж Закону).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання за грошовим зобов`язанням провадиться за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання.

Так, в договорі оренди землі не зазначено місце виконання договору, а тому за п.4 ч.1 ст.532 ЦК України виконання за вказаним договором по сплаті орендної плати має проводитися за місцем проживання кредитора, тобто позивача, який зареєстрований за адресою: с.Могутнє, Кропивницького району Кіровоградської області.

Вищевказана адреса підтверджена самим позивачем, як адреса його місця проживання, в заявах, адресованих ТОВ Агрофірма "Берегиня-М", та в позовній заяві, крім того, за вказаною адресою ним отримувалась судова кореспонденція (а.с.2, 28, 37, 39, 49).

Належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження вказаного позивачем факту постійного його проживання з 2017 року в м.Кропивницькому, а також доказів того, що ним здійснено повідомлення орендаря про зміну місця свого проживання з метою отримання орендної плати за новим місцем проживання, позивачем суду не надано.

Договір оренди земельної ділянки не містить реквізитів розрахункового рахунку в банку, відкритого на ім`я орендодавця, на який орендар зобов`язаний перераховувати орендну плату.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_3 ТОВ Агрофірма Берегиня-М про наявність у нього такого рахунку.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК).

Як встановлено судом в грудні 2018 року та в квітні 2019 ТОВ Агрофірма Берегиня-М з відділень поштового зв`язку надсилались поштові перекази (орендну плату) ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , на суму 10386, грн та 10384,50 грн відповідно.

Адреса, за якою направлено поштовий переказ, відповідає адресі реєстрації позивача.

Тобто, вбачається, що відповідачем надані докази, які підтверджують факти належного виконання ним зобов`язання перед орендодавцем по виплаті орендної плати за 2017-2019 роки.

Грошові перекази ПАТ Укрпошта повернуто платнику, у зв`язку з неотриманням адресатом - ОСОБА_3 .

Суд відхиляє позицію сторони позивача, що орендар - ТОВ Агрофірма Берегиня-М не виконав свої зобов`язання за договором оренди землі, оскільки орендодавець не був обізнаний про надходження йому поштових переказів через відділення зв`язку ПАТ Укрпошта , кошти були повернуті, в той же час орендар не впевнився в тому, що орендодавець дізнався про надходження орендної плати, не намагався виконати умови договору у інший спосіб, зокрема шляхом внесення належних ОСОБА_3 коштів в рахунок орендної плати у депозит нотаріуса, як передбачено ч.1 ст.537 ЦК України.

Пунктами 17, 21, та 119 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених наказом КМУ від 05.03.2009 року № 270, передбачено, що перекази можуть прийматися для пересилання з рекомендованим повідомленням про їх вручення в письмовому вигляді, через смс-повідомлення або повідомлення, що підтримуються засобами Інтернету, на вибір користувача.

Адресат поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового переказу через смс-повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами Інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв`язку зразком.

Неврученні одержувачам або відправникам поштові відправлення, поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку протягом строку, визначеного цими Правилами. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені, поштові перекази - не виплачені. Неврученні поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку до закінчення шестимісячного строку з дня прийняття їх для пересилання, невиплачені поштові перекази - протягом трьох років з дня прийняття їх для пересилання. Протягом зазначеного строку відправник/адресат може звернутися до оператора поштового зв`язку щодо одержання такого поштового відправлення, коштів за таким поштовим переказом.

Також об`єктами поштового зв`язку протягом шести місяців зберігаються вийняті з поштових скриньок прості поштові картки та листи без адреси або з неповною чи скороченою адресою, посилки з пошкодженими адресами та поштові відправлення, пошкоджені під час обробки чи транспортування, які неможливо відправити за призначенням або повернути відправнику.

Тобто, протягом вказаного строку, позивач мав можливість з`явитися до поштового відділення для отримання переказу, чого ним зроблено не було.

ОСОБА_3 , в порядку ст. ст. 12, 81 ЦПК України, не надав суду доказів на підтвердження порушення оператором поштового зв`язку щодо повідомлення його про надходження поштового переказу, та не спростував свою обізнаність про надходження на його ім`я поштових переказів від ТОВ Агрофірма Берегиня-М .

Фактично, за відсутності підтвердження об`єктивних перешкод, орендодавець не виконав умови договору щодо отримання орендної плати, оскільки не з`явився до відділення поштового зв`язку за поштовими переказами, які надходили на його адресу від орендаря, при цьому останньому не повідомив про свою відсутність або зміну місця проживання. Крім того, позивач не отримавши належну йому орендну плату, сам не звертався до орендаря з приводу виконання договору в цій частині.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09.12.2019 року висловлено такий висновок про застосування норми права:

Відповідно до вимог статті 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних із нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора. Внесення належних із боржника кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса на підставі статті 537 ЦК України є правом, а не обов`язком боржника .

Отже, ТОВ Агрофірма Берегиня-М , не скориставшись своїм правом щодо внесення орендної плати на депозит нотаріуса, не може вважатись таким, що порушило зобов`язання, а отже, несплата орендної плати у разі відсутності даних про орендодавця і не внесення грошових коштів у депозит не може тлумачитись як систематична несплата орендної плати і бути підставою для розірвання такого правочину.

Стосовно позовних вимог щодо нарахування позивачем пені, суд виходить з приписів ст.ст.3, 11, 509, 629 ЦК України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

За визначенням, яке міститься у статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розділом 13 договору оренди землі від 22.03.2012 року його сторони обумовили, що за прострочення терміну сплати орендної плати орендар несе майнову відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від грошової оцінки земельної ділянки за кожен день прострочення платежу.

Факт належного виконання орендарем зобов`язання перед орендодавцем ОСОБА_3 , які виникли у 2018-2019 році щодо перерахування орендної плати, шляхом надіслання поштових переказів, знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

Неотримання позивачем вказаних грошових переказів не може бути правомірною підставою для визнання ТОВ Агрофірма Берегиня-М таким, що порушило зобов`язання по сплаті орендної плати з покладенням майнової відповідальності у вигляді стягнення пені.

У 2020 році відповідачем надіслано позивачу орендну плату, яку отримано позивачем, тому підстави для нарахування орендарю пені за 2020 рік за несвоєчасну її сплату також відсутні.

Суд відхиляє доводи позивача, висловлені у заяві про збільшення позовних вимог, стосовно того, що відповідачем йому недоплачено орендну плату через неправильне визначення відповідачем нормативної грошової оцінки її вартості, оскільки згідно уточненого розрахунку вартість земельної ділянки впродовж 2016-2020 років складав 214154,31 грн. Позивачем даний розрахунок не спростований, доказів неправильності визначення вартості земельної ділянки з посиланням на нормативно-правовий акт, вимоги якого призвели до неправильного визначення грошової оцінки вартості земельної ділянки позивачем не надано, тому суд вважає уточнений розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки належним та допустимим доказом по справі.

Як встановлено судом сторони оспорюваного договору встановили, що розмір орендної плати становить 3 відсотки від вартості земельної ділянки з урахуванням індексації грошової оцінки земель і на час укладення договору становила 4288,34 грн, при вартості земельної ділянки 143742 грн.

В подальшому орендарем на виконання умов договору щодо строку розрахунку з орендодавцем, з дотриманням вимог законодавства проіндексовано вартість наданої йому земельної ділянки в оренду та з урахуванням збільшеної вартості земельної ділянки здійснено перерахунок орендної плати та податків, що підлягають сплаті. Грошові кошти, що підлягали до сплати орендарем за договором в сумі 15860 грн позивачу перераховано в повному обсязі 23.12.2020 року та отримано останнім, про що свідчить його підпис в розрахунковому документі № 2007 від 23.12.2020 року.

Між сторонами також існує спір щодо сплати орендної плати за 2017 рік, проте з довідки наданої представником відповідача, вбачається сплату частини орендної плати за 2017 рік в попередньому періоді, решта заборгованості враховувалась орендодавцем в наступні періоди та перераховувались ОСОБА_3 , однак ним не отримана. Отже, відсутні підстави вважати допущення порушення умов договору орендарем. Частину орендної плати за 2017 рік позивач отримав в грошовому переказі від орендаря у 2020 році, про що він також зазначив у заяві про збільшення позовних вимог.

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що ТОВ Агрофірма Берегиня-М порушило перед позивачем свої зобов`язання по виплаті орендної плати за 2017 рік.

Таким чином, суду не доведено, що відповідачем прострочено термін сплати орендної плати, отже відсутні підстави його цивільно-правової відповідальності за вказаним договором у виді нарахування йому пені.

Стосовно вимог позивача щодо розірвання договору, суд виходить з наступного.

Договір оренди землі може бути припинений у випадках передбачених законом або договором.

Одностороння відмова від договору не допускається.

Згідно ст.24 Закону Про оренду землі орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до приписів ч.1 ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його прав на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

У ст.21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати (ст. 22 цього ж Закону).

За положеннями ст.24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

На вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (ч. 1 ст. 32 цього ж таки Закону).

Водночас у п.(д) ч.1 ст.141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення законодавства, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

За приписами ст.ст. 610, 612, 614 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У праві діє презумпція вини порушника зобов`язання, яка може бути ним спростована шляхом надання відповідних доказів.

Пункти 4.2-4.8 діючого між сторонами по справі договору оренди землі від 22.03.2012 року передбачають умови щодо розміру, порядку і строки виплати орендодавцю орендної плати і її перегляду.

Між сторонами існує спір щодо виконання відповідачем своїх зобов`язань по виплаті орендної плати позивачу в грошовій формі за 2017-2020 роки.

Обґрунтування позовних вимог щодо систематичного порушення орендарем виплати орендної плати впродовж 2017-2020 років судом відхилені з наведених вище мотивів.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 26 червня 2018 року по справі справа № 909/815/16, аналіз положень статей 1, 13, 21, 32 Закону України Про оренду землі , статті 141 ЗК та статті 651 ЦК дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні правовідносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі №481/1073/16-ц (провадження №61-26св17)). Отже підставою для розірвання спірного договору може бути систематична несплата орендної плати, передбаченої договором,

Оскільки в суді факт порушення відповідачем своїх зобов`язань у 2017-2020 році був спростований, що виключає системний характер порушень договірних зобов`язань з боку орендаря, то підстави для розірвання договору відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що понесені позивачем судові витрати не підлягають стягненню з відповідача, зважаючи на рішення прийняте судом по суті позову, що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами ст.ст.509, 532, 610, 612, 614, 627, 651, 792 ЦК України, ст.ст.141 ЗК України, ст.ст.1, 13, 15, 21, 22 Закону України Про оренду землі .

Керуючись ст.ст.4-5, 10, 12-14, 77-81, 95, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальності Агрофірма Берегиня-М про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 06.06.2021 року.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Берегиня-М , вул.Садова, 16, с.Овсяниківка,Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 27633, код ЄДРПОУ 3151109.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А.Бойко