Рішення

від 14.06.2021 по справі 612/155/21

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

612/155/21

2/612/84/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року смт Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Масло С.П., за участі секретаря судового засідання Чміль Т.А., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Кіншова Д.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Софія - Близнюки про стягнення орендної плати, пені, інфляційних втрат, 3 % річних та розірвання договорів оренди землі,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ Софія - Близнюки , в якому просить: стягнути відповідача на її користь заборгованість із виплати орендної плати у розмірі 48304,38 грн., з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2950,74 грн., 3 % річних у розмірі 1667,50 та пеню у розмірі 2032,00 грн., а також розірвати чотири договори оренди землі б/н від 06.06.2016, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю Софія-Близнюки та ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову зазначає, що між ОСОБА_3 та ТОВ Софія-Близнюки були укладені чотири Договори оренди землі (далі - Договори оренди землі) б/н від 06.06.2016, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, площею 5,5092 га, кадастровий номер 6320686300:02:001:0326; площею 5,2682 га, кадастровий номер 6320686300:02:001:0447; площею 5,2817 га, кадастровий номер 6320686300:02:001:0448; площею 6,5970 га, кадастровий номер 6320686300:02:001:0449.

Вищезазначені земельні ділянки сільськогосподарського призначення належать позивачу на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку.

За умовами пп. 3.1., пп. 5.1. усіх Договорів оренди землі, договір укладено на 10 (десять) років. Земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п.п. 4.1., п.п. 4.4., п.п. 4.2. усіх Договорів оренди землі, орендна плата встановлюється у розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Згідно п.п. 4.3., п.п. 4.4., п.п. 4.5. усіх Договорів оренди землі, орендна плата вноситься у такі строки: щорічно. Орендна плата виплачується Орендодавцю за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

ОСОБА_3 в повному обсязі та належним чином виконала взяті на себе договірні зобов`язання, передавши в строкове орендне користування ТОВ Софія-Близнюки земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Підпунктом 10.2. усіх Договорів оренди землі передбачено, орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Натомість відповідач, в порушення строку та обов`язку, передбачених підпунктами 4.1.- 4.5., 10.2 Договорів, не здійснив внесення на користь позивача - ОСОБА_3 сум орендної плати за 2018, 2019, 2020 роки.

Крім того, невиконання ТОВ Софія-Близнюки власного договірного грошового зобов`язання у вигляді невнесення розміру орендної плати за отримані у користування сільськогосподарські угіддя за 2018-2020 роки передбачає відповідальність, встановлену умовами Договорів б/н оренди землі від 06.06,2016.

Так, за змістом пп. 14.3. усіх Договорів оренди землі, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня в розмірі 0,01% від несплаченої своєчасно суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені.

Більш того, за приписами статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальна сума заявлених позовних грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Софія-Близнюки у вигляді орендної плати, пені, інфляційних втрат та 3% річних, що підлягають стягненню на користь позивача - ОСОБА_3 за Договорами оренди землі б/н від 06.06.2016, складає 54 954,62 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 62 копійки, з яких: 48 304,38 грн. (Орендна плата) + 2 032,00 грн. (Пеня) + 2 950,74 грн. (Інфляційні втрати) + 1 667,50 грн. (3% річних).

Крім того, відповідно до п. 13.3. Договорів оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із Сторін у разі невиконання Сторонами обов`язків, передбачених п. 9, п. 10 цього Договору.

Оскільки, відповідач не виконує обов`язку зі своєчасного внесення на користь позивача орендної плати, зокрема передбаченого п.п. 10.2. Договорів оренди землі, позивач має право розірвання Договорів оренди землі б/н від 06.06.2016, укладених з відповідачем.

Відповідач надав письмовий відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що ТОВ Софія-Близнюки виплатило ОСОБА_3 орендну плату по чотирьох земельних ділянках за 2018, 2019, 2020 роки у розмірі 117960,00 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, в якому просив видхилити в повному обсязі відзив ТОВ Софія-Близнюки на позов ОСОБА_3 .

Ухвалою судді від 15.03.2021 позовну заяву ОСОБА_3 до ТОВ Софія - Близнюки про стягнення орендної плати, пені, інфляційних витрат, 3 % річних та розірвання договорів оренди землі залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору.

Ухвалою судді Близнюківського районного суду Харківської області від 18.03.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.05.2021 підготовче провадження у справі закрито та призначено її до судового розгляду по суті. Також задоволення клопотання відповідача про виклик свідка.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та просив відмовити в його задоволенні.

У судовому засіданні також був допитаний свідок ОСОБА_4 , який пояснив, що є сином позивача ОСОБА_3 . Свідок зазначив, що дійсно розписувався у відомостях щодо виплати орендної плати за 2018-2020 роки на прохання директора ТОВ Софія-Близнюки , проте грошові кошти не отримував оскільки директор зазначав, що сам переведе гроші за орендну плату ОСОБА_3 . При цьому, мати його не просила і не уповноважувала отримувати орендну плату за її земельні ділянки. З часом мати повідомила, що орендну плату їй ТОВ Софія-Близнюки не перераховувало. Грошові кошти, які були перераховано йому ОСОБА_5 , як фізичною особою, за квитанцією у розмірі 23960 грн., це особистий борг ОСОБА_5 , як фізичної особи перед ним, як фізичною особою.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, показання свідка, дійшов наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Державних актів на право приватної власності на землю, земельна ділянка площею 5,51 га, земельна ділянка кадастровий номер 6320686300:02:001:0447, площею 5,2682 га, земельна ділянка кадастровий номер 6320686300:02:001:0448, площею 5,2817 га, земельна ділянка кадастровий номер 6320686300:02:001:0449, площею 6,5970 га, які розташовані на території Софіївської сільської ради належить ОСОБА_3 .

Відповідно до чотирьох Договорів оренди землі б/н від 06.06.2016, які укладені між ОСОБА_3 та ТОВ Софія - Близнюки , строк оренди земельних ділянок з кадастровим номером 6320686300:02:001:0326 площею 5,5092 га, кадастровим номером 6320686300:02:001:0447 площею 5,2682 га, з кадастровим номером 6320686300:02:001:0448 площею 5,2817 га, з кадастровим номером 6320686300:02:001:0449 площею 6,5970 га, складає 10 років.

Згідно п.п. 4.1 - 4.5 укладених між ОСОБА_3 та ТОВ Софія-Близнюки чотирьох договорів оренди встановлено, що оренда плата встановлюється у розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки зазначеної в п. 2.4 цього договору. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій формах або шляхом поєднання різних форм орендної плати. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації. Орендна плата вноситься щорічно. Орендна плата виплачується Орендодавцю за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до п.п. 1 п. 10.2 Договорів орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 14.3 чотирьох Договорів від 06.06.2016 передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % від несплаченої своєчасно суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені.

З Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17.02.2021, вбачається, що на земельну ділянку під кадастровим номером 6320686300:02:001:0326, 16.03.2017 під №19543853 зареєстроване речове право ТОВ Софія - Близнюки у виді права оренди земельної ділянки.

З Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17.02.2021, вбачається, що на земельну ділянку під кадастровим номером 6320686300:02:001:0448, 16.03.2017 під №19543018 зареєстроване речове право ТОВ Софія - Близнюки у виді права оренди земельної ділянки.

З Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17.02.2021, вбачається, що на земельну ділянку під кадастровим номером 6320686300:02:001:0447, 16.03.2017 під №19543449 зареєстроване речове право ТОВ Софія - Близнюки у виді права оренди земельної ділянки.

З Інформації Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17.02.2021, вбачається, що на земельну ділянку під кадастровим номером 6320686300:02:001:0449, 16.03.2017 під №19541938 зареєстроване речове право ТОВ Софія - Близнюки у виді права оренди земельної ділянки.

Відповідно до Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки: нормативна грошова оцінка зелельної ділянки з кадастровим номером 6320686300:02:001:0326 складає 175871,61 грн.; з кадастровим номером 6320686300:02:001:0447 - 168101,02 грн.; з кадастровим номером 6320686300:02:001:0448 - 167124,28 грн.; з кадастровим номером 6320686300:02:001:0449 - 143433,73 грн.

З роздруківки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вбачається зареєстрація юридичної особи - ТОВ СОФІЯ - БЛИЗНЮКИ , Код ЄДРПОУ 35462911, керівник - ОСОБА_5 .

З відомостей на виплату орендної плати за 2018 рік, за 2019 рік, за 2020 рік, з урахуванням показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що останній розписувався в цих відомостях про отримання орендної плати у сумі 12000 грн. та 45000 грн. за 2018 рік, у сумі 12000 грн. за 2019 рік, у сумі 15000 грн. за 2020 рік. (а.с. 96, 97, 98, 100).

Оскільки позивачем визначені спірні періоди - 2018, 2019 та 2020 роки, то суд не бере до уваги як не належні докази відомость на виплату орендної плати за 2017 рік (а.с. 95), фіскальний чек від 10.10.2017, який стосується орендної плати за 2017 (а.с. 98), у зв`язку з тим, що наведні документи стосуються періода, яка виходить за межі предмету позову.

Чек від 27.12.2019 (а.с. 99), суд також вважає неналежним доказом і відхиляє його, оскільки, по-перше, у зазначеному чеку не містяться відомості щодо призначення платежу, по-друге, платіж був здійснений фізичною особою ОСОБА_5 , а не юридичною особою ТОВ Софія-Близнюки .

Суд зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до частини 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 9 ст. 93 ЗК України також встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, умов платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що відповідач не виплатив їй орендну плату.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що орендну плату було сплачено позивачу за 2018-2020 роки в повному обсязі її сину ОСОБА_4 за довіреністю серії СБ №500586 14.11.2020 р., яка була видана в м. Горлівка.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення , м. Горлівка Донецької області належить до переліку населених пунктів на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Статтею 1 Закону від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (з наступними змінами) Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України встановлено, що тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Частинами 2, 3, 4 статті 9 цього Закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.

Враховуючи вищенаведені норми права, Довіреність від 14.11.2020 серії СБ №500586 (а.с. 101-102), є недопустимим доказом, оскільки видана з порушенням порядку, встановленого законодавством України.

Відповідно до ч.3 ст. 237 ЦК України, Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 244 ЦК України, представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Статтею 245 ЦК України визначена форма довіреності та порядок її посвідчення.

Проте, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про належне оформлення представництва позивача ОСОБА_3 її сином ОСОБА_4 щодо отримання орендної плати за її земелені ділянки в 2018, 2019 та 2020 роках.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що в відомостях про виплату орндної плати за 2018, 2019 та 2020 роки розписувалась неуповноважена особа.

Відповідно до частини 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на час укладення договору оренди) розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Законом України від 12.02.2015 року № 191-VIII, який набрав чинності 05.04.2015 року, у частині другій ст. 21 Закону України "Про оренду землі" слово "форма" замінено словом "умови".

Пункти 4.3. чотирьох Договорів оренди землі від 06.06.2016 року визначають, що орендна плата вноситься щорічно, тобто до 31 грудня кожного року.

Відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили, що, по-перше, ним направлялись листи позивачу про можливість отримання орендної плати за спірні періоди; по-друге, позивач будь-яким чином відмовлялась від отримання орендної плати; по-третє, відповідачем вчинялись дії щодо надсилання за адресою зазначеною в договорах оренди землі, тобто за місцем знаходження позивача, як кредитора, поштових грошових переказів по орендній платі за спірні періоди.

Доказів щодо знаходження позивача в спірний період, тобто в 2018, 2019 та 2020 роках, на постійні основі за іншою адресою ніж зазначено у договорах оренди землі від 06.06.2016, відповідачем не надано.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання за грошовим зобов`язанням провадиться - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання (п. 4).

В договорі оренди місце виконання орендарем грошового зобов`язання по внесенню орендодавцю орендної плати не встановлено, а тому воно має виконуватися відповідно до п. 4 абзацу 2 частини 1 ст. 532 ЦК України за місцем проживання орендодавця, тобто позивача.

Оскільки внесення орендної плати є грошовим зобов`язанням саме відповідача, саме він має докладати зусиль для його виконання.

Орендодавець, яким є позивач, відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" має лише право на своєчасне внесення орендної плати.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, ЦК України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише в тому разі, коли доведе відсутність своєї вини в порушенні зобов`язання (постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 13.02.2013 р. у справі № 6-170цс12).

Отже, саме відповідач у справі має доводити у суді відсутність своєї вини у невиконанні зобов`язання за договорами оренди з внесення орендної плати або ж довести факт виконання ним даного зобов`язання.

Проте, відповідачем не надано суду доказів про те, що він приймав заходи щодо внесення орендної плати за договорами оренди за місцем проживання орендодавця щороку.

Відповідачем не надано доказів відсутності кредитора, тобто позивача, за адресою зазначеною у договорах оренди, впродовж з початку 2018 року до кінця 2020 року, як і доказів про те, що позивач відмовилась прийняти належне виконання, запропоноване боржником, а саме, отримати орендну плату за 2018-2020 роки у строки та на умовах, що встановлені договором оренди або в порядку визначеному законодавством України.

Отже, доводи відповідача на те, що позивач діяла недобросовісно, не ґрунтуються на законі, суперечать нормам ст. 526, 532 ЦК України.

Суд зазначає, що Договорами оренди не встановлено обов`язок орендодавця з`являтися до орендаря для виконання орендарем свого зобов`язання щодо внесення орендної плати, тобто не встановлено, що місцем виконання орендарем грошового зобов`язання щодо внесення орендної плати є місцезнаходження орендаря.

Враховуючи, що відповідачем не доведена відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання щодо внесення орендної плати у строки, встановлені Договором оренди, суд вважає, що внесення орендної плати за 2018-2020 роки відповідачем порушені з його вини.

При цьому, суд зазначає, що відповідач не позбавлений можливості захистити своє право на повернення грошових коштів, якшо буде вважати, що воно порушене з боку ОСОБА_4 .

Щодо позовних вимог про стягнення за 2018-2020 роки заборгованості із виплати орендної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки: нормативна грошова оцінка зелельної ділянки з кадастровим номером 6320686300:02:001:0326 складає 175871,61 грн.; з кадастровим номером 6320686300:02:001:0447 - 168101,02 грн.; з кадастровим номером 6320686300:02:001:0448 - 167124,28 грн.; з кадастровим номером 6320686300:02:001:0449 - 143433,73 грн.

Згідно п. 4.1 чотирьох договорів оренди землі, оренда плата встановлюється у розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки.

Так, позивач зазначив, що сума заборгованості з орендної плати за 2017-2019 роки загалом складає 48304,38 грн.

Проте, суд не погоджується з наведеним обрахунком позивача, виходячи з наступного.

Орендна плата за земельні ділянки повиннна виплачуваться позивачу із вирахуванням податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 % та військового збору у розмірі 1,5 %, а загалом 19,5 %, які сплачується орендарем(відповідачем), як податковим агентом.

Отже, сума орендної плати за кожен рік оренди земелної ділянки з кадастровим номером 6320686300:02:001:0326, яка підлягає до вилати позивачу складає: 4247,30 грн. ( 175871,61*3/100=5276,15*80,5/100), а за 2018-2020 роки загалом - 12741,90 грн. (4247,30*3).

Сума орендної плати за кожен рік оренди земелної ділянки з кадастровим номером 6320686300:02:001:0447, яка підлягає до вилати позивачу складає: 4059,64 грн. (168101,02*3/100=5043,03*80,5/100), а за 2018-2020 роки загалом - 12178,92 грн. (4059,64*3).

Сума орендної плати за кожен рік оренди земелної ділянки з кадастровим номером 6320686300:02:001:0448, яка підлягає до вилати позивачу складає: 4036,05 грн. (167124,28*3/100=5013,73*80,5/100), а за 2018-2020 роки загалом - 12108,15 грн. (4036,05*3).

Сума орендної плати за кожен рік оренди земелної ділянки з кадастровим номером 6320686300:02:001:0449, яка підлягає до вилати позивачу складає: 3463,92 грн. (143433,73*3/100=4303,01*80,5/100), а за 2018-2020 роки загалом - 10391,76 грн. (3463,92*3).

Отже, загальний розмір заборгованості з орендної плати за 2018-2020 роки за чотирьма земельними ділянками та який підлягає до виплати позивачу складає 47420,73 грн. (12741,90+12178,92+12108,15+10391,76).

Таким чином, в цій частині позовних вимог, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо стягнення пені, яка передбачена п. 14.3. чотирьох Договорів оренди землі, за прострочення виконання грошового зобов`язання за 2018-2020 роки, суд зазначає наступне.

Невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина 1 ст. 611 ЦК).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 14.3. чотирьох Договорів оренди від 06.06.2016 встановлено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цима договорами, справляється пеня у розмірі 0,01 % від несплаченої своєчасно суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушені умови внесення орендної плати за 2018-2020 роки, які встановлені договорами оренди, позивач має право на отримання від відповідача пені в розмірі, встановленому договорами оренди.

Так, позивач зазначив, що сума заборгованості по пені за спірні періоди за чотирьма земельними ділянками складає - 2032 грн.

Проте, позивачем не враховано, що для розрахунку пені повинна застосовуватись сума заборгованості з орендної плати із вирахуванням із неї податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 % та військового збору у розмірі 1,5 %, а загалом 19,5 %, які сплачується орендарем(відповідачем), як податковим агентом, тобто сума простроченої заборгованості.

Отже, сума заборгованості, яка враховується для розрахунку пені за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0326, складає: 4247,30 грн.

Сума заборгованості, яка враховується для розрахунку пені за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0447, складає: 4059,64 грн.

Сума заборгованості, яка враховується для розрахунку пені за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0448, складає: 4036,05 грн.

Сума заборгованості, яка враховується для розрахунку пені за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0449, складає: 3463,92 грн.

Суд зазначає, що відповідно до п. 4.3. чотирьох Договорів оренди, орендна плата вноситься щорічно, тобто до 31 грудня кожного року. Тобто останнім днем строку внесення орендної плати є 31 грудня кожного року, а першим днем строку з якого розпочинається прострочення зобов`язання є 01 січня наступного року.

Розмір пені розраховується за формулою:

Пеня = С х РП х Д/100%, де С - Сума заборгованості(4247,30 грн.; 4059,64 грн.; 4036,05 грн.; 3463,92 грн.), РП - розмір пені зазначений в договорі (0,01%), Д - Кількість днів прострочення (за 2018 рік - 779 днів з 01.01.2019 по 17.02.2021 кінцева дата зазначена позивачем; за 2019 рік - 414 днів з 01.01.2020 по 17.02.2021 кінцева дата зазначена позивачем; за 2020 рік- 69 днів з 01.01.2021 по 10.03.2021 кінцева дата зазначена позивачем).

Розрахунок пені за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0326 за спірний період: (4247,30х0,01%х779/100%)+(4247,30х0,01%х414/100%)+(4247,30х0,01%х69/100%) = 536 гривень 01 коп.

Розрахунок пені за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0447 за спірний період: (4059,64х0,01%х779/100%)+(4059,64х0,01%х414/100%)+(4059,64х0,01%х69/100%) = 512 гривень 33 коп.

Розрахунок пені за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0448 за спірний період: (4036,05 х0,01%х779/100%)+(4036,05 х0,01%х414/100%)+(4036,05 х0,01%х69/100%) = 509 гривень 35 коп.

Розрахунок пені за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0449 за спірний період: (3463,92 х0,01%х779/100%)+(3463,92 х0,01%х414/100%)+(3463,92 х0,01%х69/100%) = 437 гривень 15 коп.

Таким чином, загальний розмір пені за спірний період по чорирьох земельних ділянках складає 1994 грн. 84 коп. (536 гривень 01 коп.+ 512 гривень 33 коп.+ 509 гривень 35 коп.+ 437 гривень 15 коп.), у зв`язку з чим в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних від суми боргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. ст. 524, 533 - 535, 625 ЦК України грошовим є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 06.06.2012 року у справі № 6-49цс12, від 24.10. 2011 року у справі № 6-38цс11, від 01.10.2014 року у справі № 6-113цс14). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17.10.2011 року у справі № 6-42цс11) та нараховуються незалежно від вини боржника (постанова Верховного Суду України від 24.10.2011 року у справі № 6-38цс11).

Заходи відповідальності за порушення грошового зобов`язання та неустойка є різними правовими інститутами, обмеження можливості одночасного застосування яких законом не встановлена (постанови Верховного Суду України від 6.06.2012 року у справі № 6-49цс12, від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13).

Оскільки суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушені умови внесення орендної плати за 2018-2020 роки, які встановлені договорами оренди, тобто, боржник прострочив виконання грошового зобов`язання, позивач має право на отримання від відповідача трьох процентів річних від простроченої суми.

Згідно позовної заяви та розрахунку 3 % річних в ній, позивач просить стягнути загалом 1667, 50 грн.

Проте, суд не погоджується з наведеними розрахунками позивача, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що розрахунок 3% річних за період наведений у позові повинен розраховуватись із застосовуванням суми заборгованості з орендної плати із вирахуванням із неї податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 % та військового збору у розмірі 1,5 %, а загалом 19,5 %, які сплачується орендарем(відповідачем), як податковим агентом.

Отже, сума заборгованості, яка враховується для розрахунку пені за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0326, складає: 4247,30 грн.

Сума заборгованості, яка враховується для розрахунку пені за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0447, складає: 4059,64 грн.

Сума заборгованості, яка враховується для розрахунку пені за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0448, складає: 4036,05 грн.

Сума заборгованості, яка враховується для розрахунку пені за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0449, складає: 3463,92 грн.

Суд зазначає, що відповідно до п. 4.3. чотирьох Договорів оренди, орендна плата вноситься щорічно, тобто до 31 грудня кожного року. Тобто останнім днем строку внесення орендної плати є 31 грудня кожного року, а першим днем строку з якого розпочинається прострочення зобов`язання є 01 січня наступного року.

Розмір трьох відсотків річних розраховується за формулою:

Відсотки = Сума боргу х Процентна ставка / 100% / 365 днів х Д ,

де Сума боргу - Сума заборгованості (4247,30 грн.; 4059,64 грн.; 4036,05 грн.; 3463,92 грн.), ПС - процентна ставка 3% річних, Д - Кількість днів прострочення (за 2018 рік - 779 днів з 01.01.2019 по 17.02.2021 кінцева дата зазначена позивачем; за 2019 рік - 414 днів з 01.01.2020 по 17.02.2021 кінцева дата зазначена позивачем; за 2020 рік- 69 днів з 01.01.2021 по 10.03.2021 кінцева дата зазначена позивачем).

Розрахунок 3% річних за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0326 за спірний період: (4247,30х3%х779/100%/365)+(4247,30х3%х414/100%/365)+(4247,30х3%х69/100%/365) = 440 гривень 55 коп.

Розрахунок 3% річних за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0447 за спірний період: (4059,64х3%х779/100%/365)+(4059,64х3%х414/100%/365)+(4059,64х3%х69/100%/365) = 421 гривень 09 коп.

Розрахунок 3% річних за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0448 за спірний період: (4036,05 х3%х779/100%/365)+(4036,05 х3%х414/100%/365)+(4036,05 х3%х69/100%/365) = 418 гривень 65 коп.

Розрахунок 3% річних за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0449 за спірний період: (3463,92 х3%х779/100%/365)+(3463,92 х3%х414/100%/365)+(3463,92 х3%х69/100%/365) = 359 гривень 30 коп.

Таким чином, загальний розмір 3 % річних за спірний період по чорирьох земельних ділянках складає 1639 грн. 59 коп. (440 гривень 55 коп.+ 421 гривень 09 коп.+ 418 гривень 65 ко.+ 359 гривень 30 коп.), у зв`язку з чим в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушені умови внесення орендної плати за 2018-2020 роки, які встановлені договорами оренди, тобто, боржник прострочив виконання грошового зобов`язання, позивач має право на отримання від відповідача інфляційних втрат.

Суд зазначає, що розрахунок інфляційних втрат за період наведений у позові повинен розраховуватись із застосовуванням суми заборгованості з орендної плати із вирахуванням із неї податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 % та військового збору у розмірі 1,5 %, а загалом 19,5 %, які сплачується орендарем(відповідачем), як податковим агентом.

Отже, сума заборгованості, яка враховується для розрахунку інфляційних втрат за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0326, складає: 4247,30 грн.

Сума заборгованості, яка враховується для розрахунку інфляційних втрат за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0447, складає: 4059,64 грн.

Сума заборгованості, яка враховується для розрахунку інфляційних втрат за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0448, складає: 4036,05 грн.

Сума заборгованості, яка враховується для розрахунку інфляційних втрат за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0449, складає: 3463,92 грн.

Суд зазначає, що відповідно до п. 4.3. чотирьох Договорів оренди, орендна плата вноситься щорічно, тобто до 31 грудня кожного року. Тобто останнім днем строку внесення орендної плати є 31 грудня кожного року, а першим днем строку з якого розпочинається прострочення зобов`язання є 01 січня наступного року.

Щодо кінцевого періоду за який враховується індекс інфляції та методики розрахунку інфляційних втрат, суд враховує правовий висновок об`єднаної палати КГС ВС викладений у постанові від 20.11.2020 справа № 910/13071/19.

Так, згідно вказаного правового висновку, статтею 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ N 1078 від 17.07.2003.

З огляду на таке, Об`єднана палата Касаційного господарського суду вважає за доцільне роз`яснити, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Повертаючись до справи, що розглядається, враховуючи наведений правовий висновок та кінцеві періоди нарахування інфляційних втрат, які зазначені у позові ( за 2018 рік кінцева дата 17.02.2021, за 2019 рік кінцева дата теж 17.02.2021, а за 2020 рік кінцева дата визначена 10.03.2021) суд зазначає, що індекс інфляції: по заборгованості за 2018 рік повинен враховуватись з січня 2019 року по лютий 2021 включно; по заборгованості за 2019 рік повинен враховуватись з січня 2020 року по лютий 2021 включно; по заборгованості за 2020 рік повинен враховуватись з січня 2021 року по лютий 2021 включно.

Помісячний індекс інфляції починаючи з січня 2019 по лютий 2021 включно складає: 101,0 ; 100,5; 100,9; 101,0 ; 100,7 ; 99,5 ; 99,4 ; 99,7 ; 100,7 ; 100,7 ; 100,1; 99,8 ; 100,2 ; 99,7 ; 100,8 ; 100,8 ; 100,3 ; 100,2 ; 99,4 ; 99,8 ; 100,5 ; 101,0 ; 101,3; 100,9 ; 101,3 ; 101,0.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці, тобто мала місце дефляція.

Розмір інфляційних збитків розраховується за формулою:

Інфляційні збитки = Сума боргу х сукупній індекс інфляції / 100% - сума боргу,

де Сума боргу - Сума заборгованості (4247,30 грн.; 4059,64 грн.; 4036,05 грн.; 3463,92 грн.), сукупний індекс інфляції: 1) сукупний індекс інфляції для 2018 року за період з січня 2019 по лютий 2021 включно (111,8%); 2) сукупний індекс інфляції для 2019 року за період з січня 2020 по лютий 2021 включно (107,4%); 3) сукупний індекс інфляції для 2020 року за період з січня 2021 по лютий 2021 включно (102,3%);

де, сукупний індекс інфляції для 2018 року отримується шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції між собою за період з січня 2019 по лютий 2021 включно, при цьому, кожне перемноження щомісячних індексів інфляції ділиться на 100 %; сукупний індекс інфляції для 2019 року отримується шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції між собою за період з січня 2020 по лютий 2021 включно, при цьому, кожне перемноження щомісячних індексів інфляції ділиться на 100 %; сукупний індекс інфляції для 2020 року отримується шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції між собою за період з січня 2021 по лютий 2021 включно, при цьому, кожне перемноження щомісячних індексів інфляції ділиться на 100 %.

Розрахунок інфляційних втрат за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0326 за спірний період: (4247,30х111,8/100%-4247,30)+(4247,30х107,4/100%-4247,30)+(4247,30х102,3/100%-4247,30) = 913 гривень 17 коп.

Розрахунок інфляційних втрат за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0447 за спірний період: (4059,64х111,8/100%-4059,64)+(4059,64х107,4/100%-4059,64)+(4059,64х102,3/100%-4059,64) = 872 гривень 82 коп.

Розрахунок інфляційних втрат за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0448 за спірний період: (4036,05х111,8/100%-4036,05)+(4036,05х107,4/100%-4036,05)+(4036,05х102,3/100%-4036,05) = 867 гривень 75 коп.

Розрахунок інфляційних втрат за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:02:001:0449 за спірний період: (3463,92х111,8/100%-3463,92)+(3463,92х107,4/100%-3463,92)+(3463,92х102,3/100%-3463,92) = 744 гривень 74 коп.

Тобто, з відповідача на користь позивача за прострочення внесення орендної плати за 2018-2020 роки по чотирьох земельних ділянках підлягає до стягнення інфляційні втрати у загальному розмірі 3398 грн. 48 коп.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення заборгованості по орендній платі по чотирьох земельних ділянказ за 2018-2020 роки у розімірі 47420,73 грн.; пені за спірний період по чотирьох земельних ділянках у розмірі 1994,84 грн.; 3 % річних за спірний період по чотирьох земельних ділянках у розмірі 1639,59 грн. та інфляційних втрат за спірний період по чотирьох земельних ділянках у розмірі 3398,48 грн., а загалом 54453 грн. 64 коп.

Тобто позовні вимоги в цій частині задоволені на 99,09 %.

Щодо позовних вимог про розірвання чотирьох Договорів оренди землі від 06.06.2016 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За змістом частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Судом встановлено, що позивачу не була виплачена відповідачем орендна плата за землі за 2018-2020 роки.

При цьому, суд зазначає, що сам факт систематичного порушення договорів оренди земельних ділянок щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання таких договорів, про що свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід врахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16 та від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позову про розірвання чотирьох Договорів оренди землі від 06.06.2016 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає наступне.

Судом було зроблено висновок про обґрунтованість та задоволення позову про розірвання чотирьох Договорів оренди землі від 06.06.2016.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17.02.2021, вбачається, що на земельну ділянку під кадастровим номером 6320686300:02:001:0326, 16.03.2017 під №19543853 зареєстроване речове право ТОВ Софія - Близнюки у виді права оренди земельної ділянки.

З Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17.02.2021, вбачається, що на земельну ділянку під кадастровим номером 6320686300:02:001:0448, 16.03.2017 під №19543018 зареєстроване речове право ТОВ Софія - Близнюки у виді права оренди земельної ділянки.

З Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17.02.2021, вбачається, що на земельну ділянку під кадастровим номером 6320686300:02:001:0447, 16.03.2017 під №19543449 зареєстроване речове право ТОВ Софія - Близнюки у виді права оренди земельної ділянки.

З Інформації Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17.02.2021, вбачається, що на земельну ділянку під кадастровим номером 6320686300:02:001:0449, 16.03.2017 під №19541938 зареєстроване речове право ТОВ Софія - Близнюки у виді права оренди земельної ділянки.

Оскільки суд дійшов висновку про розірвання чотирьох Договорів оренди землі від 06.06.2016, то з урахуванням вищенаведеної норми права слід припинити інше речове право - право оренди чотирьох земельних ділянок.

При цьому, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтвердженні понесені витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (99, 09 %).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Проте суд зазначає, що представник позивача не надав суду жодних доказів оплати вартості наданих послуг з правничої допомоги.

Таким чином, підстави для стягнення витрат з правничої допомоги з відповідача на користь позивача, відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89 , 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Софія - Близнюки про стягнення орендної плати, пені, інфляційних втрат, 3 % річних та розірвання договорів оренди землі - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Софія - Близнюки на користь ОСОБА_3 заборгованість по орендній платі за 2018-2020 роки, пеню, 3 % річних та інфляційні втрати у загальному розмірі 54453 (п`ятдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят три) грн. 64 коп.

Розірвати договір оренди землі, укладений 06 червня 2016 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Софія - Близнюки на земельну ділянку кадастровий номер 6320686300:02:001:0326, зареєстрований 16.03.2017 року за № 19543853 та припинити інше речове право за № 19543853 - право оренди земельної ділянки.

Розірвати договір оренди землі, укладений 06 червня 2016 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Софія - Близнюки на земельну ділянку кадастровий номер 6320686300:02:001:0448, зареєстрований 16.03.2017 року за № 19543018 та припинити інше речове право за № 19543018 - право оренди земельної ділянки.

Розірвати договір оренди землі, укладений 06 червня 2016 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Софія - Близнюки на земельну ділянку кадастровий номер 6320686300:02:001:0447, зареєстрований 16.03.2017 року за № 19543449 та припинити інше речове право за № 19543449 - право оренди земельної ділянки.

Розірвати договір оренди землі, укладений 06 червня 2016 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Софія - Близнюки на земельну ділянку кадастровий номер 6320686300:02:001:0449, зареєстрований 16.03.2017 року за № 19541938 та припинити інше речове право за № 19541938 - право оренди земельної ділянки.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Софія - Близнюки на користь ОСОБА_3 втрати зі сплати судового збору у розмірі 4531 (чотири тисячі п`ятсот тридцять одну) грн. 74 коп.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складено 14.06.2021 року.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: с. Софіївка Перша, Лозівський (Близнюківський) район Харківської області;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Софія - Близнюки , Код ЄДРПОУ 35462911, місцезнаходження за адресою: с. Софіївка Перша, Лозівський (Близнюківський) район, Харківська область.

Суддя С.П. Масло