Рішення

від 14.06.2021 по справі 501/236/21

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 14.06.2021

Справа № 501/236/21

2/501/494/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2021 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Тимко М.Л.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Охотнікова В.В. ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського міського голови Гуляєва Василя Олександровича, комунального підприємства - фірма Райдуга (третя особа ОСОБА_3 ) про зобов`язання змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з посади директора комунального підприємства - фірма Райдуга у розпорядженні в.о. Чорноморського міського голови від 05 січня 2021 року №1 і в трудовій книжці, та зобов`язання виплатити вихідну допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до Чорноморського міського голови Гуляєва Василя Олександровича, комунального підприємства - фірма Райдуга , в якому просить:

- зобов`язати Чорноморського міського голову Гуляєва Василя Олександровича змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з посади директора комунального підприємства - фірми Райдуга у розпорядженні в.о. Чорноморського міського голови від 05 січня 2021 року №1 та в трудовій книжці, шляхом викладення формулювання звільнення в новій редакції: згідно з положеннями пункту 5 частини 1 статті ст.41 КЗпП України (припинено повноваження посадової особи) ;

- зобов`язати комунальне підприємство - фірму Райдуга виплатити вихідну допомогу ОСОБА_1 в розмірі, передбаченому статтею 44 Кодексу законів про працю України;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що розпорядженням виконуючого обов`язки Чорноморського міського голови №1 від 05 січня 2021 року його, ОСОБА_1 , звільнено з посади директора комунального підприємства - фірма Райдуга у зв`язку із закінченням терміну дії контракту, згідно п.8) ст.36 КЗпП України.

Позивач вважає, що вказане розпорядження в частині підстави звільнення не у повній мірі відповідає вимогам законодавства та порушує його права на отримання вихідної допомоги при звільненні.

Так, позивач стверджує, що він майже 10 років сумлінно працював директором комунального підприємства - фірма Райдуга . З ним неодноразово підписувався контракт колишнім Чорноморським міським головою Хмельнюком Валерієм Яковичем . Жодних нарікань стосовно виконання своїх повноважень він не мав, підприємство завжди було прибутковим, найманим працівникам зарплата завжди виплачувалась своєчасно і у повному обсязі з дотриманням соціальних гарантій, податки у бюджети всіх рівнів сплачувались своєчасно і у повному обсязі, заходи з охорони праці робітників були завжди на високому рівні; на підприємстві були відсутні корупційні схеми або інші зловживання. Але, новий міський голова скористався закінченням терміну контракту та звільнив позивача, порушуючи норми чинного законодавства щодо дотримання прав та соціальних гарантій у трудових відносинах.

Неодноразові звернення позивача щодо дотримання соціальних гарантій при звільнені, в частині вихідної допомоги, Чорноморським міським головою Гуляєвим Василем Олександровичем проігноровані. Незастосування ст.41 ч.1 п.5 КЗпП України, як підстави звільнення, відбулося навмисне аби позбавити його (позивача) встановленої Законом соціальної підтримки. Контракт не може погіршувати встановлені Законом гарантії. У зв`язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду з вказаним позовом (а.с.1-8).

Відповідач надав відзив на позов, в якому просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що пред`явленням позову ОСОБА_1 вимагає суд змінити формулювання підстав звільнення з п.8 ст. 36 КЗпП - підстав обумовлених контрактом, на п.5 ст.41 КЗпП додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов. Однак спірним розпорядженням трудовий договір не розривався, а контракт припинив свою дію у зв`язку із спливом строку на який він укладався. Отже звільнення позивача відбулось не у зв`язку з виявленням власником додаткових підстав для розірвання договору. Відповідно стаття 41 КЗпП не регулює спірні правовідносини та не підлягає застосуванню. Посилання позивача на ст.ст.41, 44 КЗпП, норми права які не регулюють спірні правовідносини, свідчить про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови у задоволенні позову (а.с.34-35).

Позивач подав відповідь на відзив (а.с.49-55) в якому наполягає на задоволенні позовних вимог, та просить суд не приймати до уваги позицію відповідача - міського голови Гуляєва В.О. у зв`язку з відсутністю належної аргументованості.

Від третьої особи ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення на позов в яких він у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити, вважає що позов подано виключно виходячи з помилкових суджень позивача про дострокове розірвання трудових відносин. Згідно умов трудового контракту останнім робочим днем позивача є 10.01.2021 року, спірним розпорядженням ОСОБА_1 звільнено 10.01.2021 року, відповідно трудовий договір припинився внаслідок закінчення строку його дії. Тому частина 5 статті 41 КЗпП України не може бути застосована до спірних правовідносин, так як контракт не розривався, а дана норма не регулює спірні правовідносини (а.с.64).

Позивач в судовому засіданні підтримав та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні позову просить відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та перевіривши докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.07.2016 року між Чорноморським міським головою Хмельнюком В.Я. та ОСОБА_1 укладено контракт, згідно якого ОСОБА_1 призначається на посаду директора комунального підприємства - фірми Райдуга на термін з 01 липня 2016 року до 10 січня 2018 року (а.с.35-38).

Абзацем а) пп.4.1 розділу 4 контракту сторони погодили, що контракт припиняється після закінчення терміну дії контракту .

11 січня 2018 року до контракту укладено додаткову угоду №2, за умовами якої строк дії контракту продовжено з 11 січня 2018 року по 10 січня 2021 року (а.с.38 зв.).

Листом від 09.11.2020 №1-18-592 ОСОБА_1 попереджено, що після закінчення строку контракту, контракт на новий строк укладатися не буде (а.с.39).

Розпорядженням міського голови від 30.12.2020 №260-0 на ОСОБА_3 було покладено виконання обов`язків міського голови (а.с.39 зв.).

Розпорядженням в.о міського голови Нарожним Г.О. від 05.01.2021 року №1 на підставі п.8 ст.36 КЗпП звільнено ОСОБА_1 з посади директора КП Райдуга у зв`язку із закінченням терміну дії контракту (а.с.40).

Укладення контракту з керівником комунального підприємства передбачено постановою КМУ від 19.05.1999 №859 Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств (зі змінами), рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради від 25.02.2016 №81.

Рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради від 25.02.2016 №81 затверджено Порядок укладення (розірвання) контрактів з керівниками підприємств, що перебувають у комунальній власності Чорноморської територіальної громади (надалі - Порядок) та, у тому числі, типова форма контракту (а.с.41 зв.).

Пунктами 1, 3, 4 розділу IV порядку затвердженого рішенням виконавчого комітету визначено, що контракт, строк дії якого закінчується може бути укладений на новий строк за попередньою згодою сторін, та за результатами розгляду приймається рішення про укладання контракту на новий строк чи про відмову в укладенні контракту й у разі відмови, готується розпорядження міського голови про звільнення керівника підприємства у зв`язку із закінченням строку дії контракту (а.с.41).

Отже, у контракті підписаному сторонами та типовому положенні затвердженому виконавчим комітетом визначено підставою припинення контракту - закінчення строку його дії.

Таким чином, підписуючи контракт, ОСОБА_1 погодився з умовами, викладеними у контракті та додатковими угодами до нього, в тому числі своїм підписом погодив умови додаткової угоди № 2 від 11.01.2018 року.

Законодавством визначено, що між роботодавцем та керівником комунального підприємства трудові відносини укладаються саме у формі контракту, що і було дотримано сторонами.

Згідно ч.1 ст.36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є:… 8) підстави, передбачені контрактом.

Стаття 41 КЗпП України визначає додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Пред`явленням позову ОСОБА_1 вимагає суд змінити формулювання підстав звільнення з п.8 ст.36 КЗпП - підстав обумовлених контрактом на п.5 ст.41 КЗпП додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.

Однак, суд звертає увагу, що спірним розпорядженням трудовий договір не розривався, а контракт припинив свою дію у зв`язку зі спливом строку на який він укладався.

Отже, звільнення позивача відбулось не у зв`язку з виявленням власником додаткових підстав для розірвання договору.

Тому, відповідно, ст.41 КЗпП не регулює спірні правовідносини та не підлягає застосуванню.

Також відсутні підстави виплачувати позивачу вихідну допомогу у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток передбачений п.5 ст.41, ст.44 КЗпП України, оскільки така допомога виплачується виключно при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця, а як вже було встановлено судом, в спірному випадку трудові відносини припинились у зв`язку зі спливом терміну контракту. Відповідно звуження, обмеження трудових прав позивача не допущено.

Посилання позивача на норми права які не регулюють спірні правовідносини, а саме на ст.ст.41, 44 КЗпП України, свідчить про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуюче викладене, суд дійшов висновку, що спірне розпорядження прийнято в межах дискреційних повноважень, у належний спосіб, та за наявності правових підстав для його прийняття.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, оцінюючи всі перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про недоведеність позовних вимог позивачем, оскільки останнім не надано належних доказів порушення його прав, а відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чорноморського міського голови Гуляєва Василя Олександровича, комунального підприємства - фірма Райдуга про зобов`язання змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з посади директора комунального підприємства - фірма Райдуга у розпорядженні в.о. Чорноморського міського голови від 05 січня 2021 року №1 і в трудовій книжці, та зобов`язання виплатити вихідну допомогу, - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 14 червня 2021 року.

Суддя