Рішення

від 26.05.2021 по справі 361/1523/20

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/1523/20

Провадження № 2/361/508/21

26.05.2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретарів Бас Я.В., Радченко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання спадкових договорів,

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів у якому просив розірвати спадковий договір, укладений між ним та його дружиною ОСОБА_4 з одного боку, та їх дочками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з іншого боку від 11 грудня 2004 року, предметом якого є домоволодіння за АДРЕСА_1 та спадковий договір, укладений між ним та його дружиною ОСОБА_4 (Відчужувані) з одного боку, та їх дочками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з іншого боку від 02 серпня 2008 року, предметом якого є земельна ділянка площею 0,1500 гектара за АДРЕСА_1 .

Свій позов обґрунтовував, тим, що 11 грудня 2004 року був нотаріально посвідчений спадковий договір між ним та дружиною ОСОБА_4 з одного току, та їх дочками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з іншого боку. Предметом цього договору є домоволодіння за АДРЕСА_1

Крім того, 02 серпня 2008 року був нотаріально посвідчений спадковий договір між ним та його дружиною ОСОБА_4 з одного боку, та їх дочками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з іншого боку. Предметом цього договору є земельна ділянка площею 0,1500 гектара за АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що 24.12. 2019 року його рідна дочка ОСОБА_3 вийшла заміж і зміна прізвище на ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина - ОСОБА_4 , що - підтверджується свідоцтвом про смерть від 20.07.2015 р..

Позивач посилається на те, що у п.2.5. cпадкового договору від 11 грудня 2004 року і cпадкового договору від 02 серпня 2008 року зазначено, що у разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, що відповідає положенням ст.1306 ЦК України.

Таким чином, позивач вважає, що він є єдиним відчужувачем у вказаних вище договорах, і вважає, що все майно, яке є їх предметом, належить йому особисто.

Позивач зазначає, що умовами договорів на відповідачів покладався обов`язок:

-забезпечувати відчужувачів ліками за рецептами лікарів незалежно від їх вартості;

-нести у повному обсязі витрати, пов`язані з перебуванням відчужувачів на стаціонарному лікуванні;

-забезпечувати відчужувачів одягом;

-сплачувати земельний податок за земельну ділянку, яка є предметом Договору;

-проводити на земельній ділянці роботи, перелік та об`єм яких визначається відчужувачами, забезпечуючи використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Позивач зазначає, що до смерті дружини у 2015 році відповідачі більш менш по мірі можливості ними цікавились та допомагали, а після смерті дружини допомога практично припинилась, свої обов`язки набувачів вони перестали виконувати взагалі.

Позивач вказував, на той факт, що покійну дружину він змушений був поховати за власний рахунок, так як відповідачі послались на відсутність коштів. Ця обставина підтверджується довідкою Гоголівської сільради від 22.07.2015 р. за № 1092.

Позивач також зазначив, що він ліквідатор Чорнобильської катастрофи має хронічні захворювання, які потребують постійного лікування. Частину лікування отримує безкоштовно, як ліквідатор Чорнобильської катастрофи, але йому призначені ліки, які є для нього дорогими. На його прохання до відповідачів про забезпечення його ліками, відповідачі відмовили.

Також позивач вказує, що із 2015 року відповідачі не забезпечували його одягом. Восени 2017 року він просив купити теплого бушлата на зиму, щоб поратись по господарству, але так і не дочекався.

Відповідач ОСОБА_2 є дочкою покійної дружини від попереднього шлюбу, після її смерті у 2015 році, приїжджала до позивача за весь час 1 чи 2 рази, привезла солодощів, деякі продукти харчування, трохи побула та поїхала додому. По телефону вони практично не спілкуються. Позивач вказує на те, що відповідач ОСОБА_2 відмовила йому у допомозі в підсобному господарстві, пославшись на відсутність часу.

Відповідач ОСОБА_3 є спільною дочкою з покійною дружиною. До кінця 2018 року вона проживала на Черкащині , до позивача навідувалась коли не коли, ніякої допомоги не надавала, пояснюючи це своїм скрутним матеріальним становищем і відсутністю коштів. Після переїзду до с.Русанів, почала відвідувати позивача частіше, інколи допомагала по господарству, але матеріальної допомоги також не надавала.

Позивач зазначає, що весною 2019 року по телефону попросив відповідачів придбати для нього не дорогі будівельні матеріали та побудувати на земельній ділянці, яка загородку та навіс для домашньої птиці, щоб він міг її розводити та продавати отриману від цього продукцію.

Від обох відповідачів отримав відмову, так як вони послались на відсутність вільного часу для цього, а також мотивували цю відмову ніби то піклуванням за його здоров`я.

06 квітня 2020 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 04 червня 2020 року.

23 вересня 2020 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 25 листопада 2020 року.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, суду надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просив позов задовольнити. Суду також пояснив, що після смерті дружини він отримував допомогу на поховання на підставі довідки, виданої сільською радою, копія якої долучена до позову. На його думку раніше доньки приїжджали до них із дружиною, так як у них із дружиною були гроші. Ще за життя дружини у будинку вікна замінювали дочки, скидались разом грошима ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на утеплення будинку ОСОБА_3 давала кошти. Зприводу ОСОБА_3 пояснював, що вона не приїжджає, але потім зазначив, що приїжджала, привозила їсти, всі шість останніх років їздила, а як хворіла у 2018 - 2019 роках проживала у нього. У 2019 році вийшла заміж за ОСОБА_11 та переїхала у інше село, перестала до нього їздити. Суду пояснив, що після смерті дружини паї по спадщині перейшли до ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 у нотаріуса сказала, що їй пай не потрібний. У судовому засіданні на запитання представника відповідача зазначив, що дійсно хотів щоб все спадкове майно було оформлено на його рідну дочку ОСОБА_3 , і це також пропонував відразу зробити у нотаріуса, але нотаріус відмовив. На уточнюючі питання представника відповідача, яким чином він отримав копію свідоцтва про шлюб доньки ОСОБА_3 та свідоцтво про шлюб з урахуванням того, що вони не спілкуються, зазначив, що позовну заяву писали у ОСОБА_3 на роботі і йому дали вже повний пакет документів. Також позивач пояснив, що в одязі він не нуждався, так як він ним забезпечений, мав кошти для придбання верхнього одягу.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомила.

Представник відповідача та відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі, заперечували проти задоволення позову. Відповідач ОСОБА_2 суду пояснила, що вона завжди підтримувала тісні відносини із матір`ю та ОСОБА_1 , який є її вітчимом, але якого вона завжди вважала і називала батьком. У 2004 та 2008 роках за ініціативою батьків були укладені оспорювані спадкові договори. Протягом всього часу між ними всіма були гарні відносини, її чоловік помер, а син трагічно загинув, тому мама, вітчим та сестра були її родиною та найближчими людьми. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мама. Після смерті мами і вона, і сестра продовжували навідувати ОСОБА_1 .Через деякий час після смерті мами, за ініціативи вітчима чи сестри, вже точно не пам`ятає вони поїхали до нотаріуса для того, щоб переоформити паї на сестру. Оскільки на паї вона не претендувала, вона повинна була відмовитись від свого права на пай після смерті мами на користь сестри. До нотаріуса поїхали вона, ОСОБА_1 , сестра та її чоловік ОСОБА_11 . Коли перебували у нотаріуса вітчим сказав, що він хоче, щоб і будинок переоформили на ОСОБА_3 . Для відповідача це було несподівано і образливо, оскільки питання будинку перед поїздкою до нотаріуса вони не обговорювали взагалі. Після цього вона відмовилась підписувати будь-які документи у нотаріуса. Також ОСОБА_1 підняв питання розірвання спадкових договорів, але нотаріус повідомив, що він не посвідчував дані договори і нічим допомогти не може. В подальшому вони поїхали на консультацію до нотаріуса, яка посвідчувала спадкові договори. Остання повідомила, що підстав для розірвання спадкових договорів немає.

Саме з того часу відносини між нею та вітчимом стали напруженими і помінялось відношення ОСОБА_1 до неї, їй було образливо за рішення вітчима переоформити все майно на сестру, оскільки вона така ж дочка і має такі ж права на майно, як і ОСОБА_3 . У зв`язку з цим деякий час, можливо рік, вона дійсно не приїжджала в село. При цьому їй достовірно було відомо від сусідів, що до батька навідується сестра. В подальшому, незважаючи на образу, вона почала приїздити до ОСОБА_1 , так як все-таки це близька людина.

Приблизно у 2018 році, влітку, в мережі Фейсбук побачила свою сестру, яка та той час проживала у м.Черкаси. По її зовнішньому виглядузрозуміла, що сестра хворіла. Після цього вона перевезла сестру із м.Черкас до с.Гоголів у будинок, де проживає ОСОБА_1 . Допомогла сестрі із стаціонарним лікуванням у закладі, де їй надавали психіатричну допомогу. Із батьком ОСОБА_1 знову почала спілкуватись, як колись. Зробила генеральне прибирання у його будинку, допомагала обробляти город, незважаючи на травму коліна, купувала продукти харчування.

ОСОБА_3 після виписки із лікарні, так і залишилась жити в с.Гоголів Броварського району, розлучилась із чоловіком, який залишився проживати у м.Черкаси. У 2019 році вийшла заміж за ОСОБА_11 . Через шлюб із двоюрідним братом ОСОБА_11 у неї із сестрою виникали конфлікти і вони фактично припинила із нею спілкуватись.

Протягом останніх років, вона періодично відвідує вітчима, але траплялося, що коли вона повідомляла, що приїде, то не заставала вітчима вдома.

Допита в суді свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що відповідач ОСОБА_2 є її двоюрідною сестрою. Причиною судового спору є те, що ОСОБА_1 вирішив, щоб будинок дістався його рідній дочці ОСОБА_3 , так як ОСОБА_2 не його рідна донька. Суду пояснила, що будинок, який є спірним був побудований дідом ОСОБА_2 , тобто батьком матері ОСОБА_4 , а вже після одруження, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 у ньому робили поліпшення. Свідок пояснила, що останній раз у листопаді 2020 року вона бачила, як ОСОБА_2 на городі у ОСОБА_1 копала хрін та поралась по городу. Підтвердила, що ОСОБА_2 в село Гоголів до ОСОБА_1 приїжджала коли щотижня, коли раз у дві тижні. Іноді по дорозі до ОСОБА_1 , або від нього ОСОБА_2 заїжджала до неї. Особисто вона бачила в автомобілі ОСОБА_2 продукти харчування, які та везла батьку. Щодо ОСОБА_3 пояснила, що після розлучення роки два назад вона повернулася до будинку батька ОСОБА_1 , та проживала в нього. Потім знову вийшла заміж і з осені 2019 року переїхала у інше село.

Допитана в суді свідок ОСОБА_13 показала, що ОСОБА_2 є її однокласницею та подругою. Часто ОСОБА_2 приїжджала до неї із сестрою ОСОБА_3 . З 2018 року ОСОБА_3 роки два проживала зі своїм батьком. Після смерті матері ОСОБА_2 приїжджала в село до ОСОБА_1 , у будинку прибирала, на городі працювала. Як часто приїжджала сказати не може.

Допита свідок ОСОБА_15 показала, що її батьки із ОСОБА_1 є сусідами. Вона у весняно - літній період приїжджає до батьків в село кожні вихідні, а також коли відпустка. За весь час після смерті дружини ОСОБА_1 , часто бачила у нього його молодшу доньку ОСОБА_3 , фактично кожні вихідні. ОСОБА_2 також бачила, але рідше ніж ОСОБА_3 .

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, відповідача ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_15 , вивчивши письмові докази у справі, встановив обставини у справі, та виниклі їм правовідносини, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 11 грудня 2004 року між ОСОБА_1 та дружиною ОСОБА_4 з одного току, та їх дочками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з іншого боку, укладений спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за № 8780.

У п.1.1., 1.2., 1.3 договору зазначається, що відчужувані після смерті передають у власність набувачів у рівних частинах по 1/ 2 житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 .

Відчужуваний житловий будинок із черепашника, обкладений цеглою, житловою площею 53,4кв.м., загальною площею 95,3 кв.м., позначений на плані літерою "А-1". Біля будинку знахо дяться, надвірні будівлі: три сараї, позначені на плані літерами "Б", "Е", "Є", літня кухня "В", погріб "Г", тротуар "Т", огорожа "N ", колодязь "К1".

Домоволодіння є спільною сумісною власністю відчужувачів, набутою ними під час перебування у перебування у зареєстрованому шлюбі та належить їм на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 09 листопада 2004 року, виконкомом Гоголівської сільської ради Броварського району на підставі рішення №250 від 26 листопада 2003 року та зареєстрованого Броварським міжміським бюро технічної інвентаризації 09 листопада 2004 року в книзі 3 за №1109, реєст раційний номер 8322112, про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №5362177.

Пунктом 2.4. спадкового договору на набувачів майна солідарно покладалися такі обов`язки:

-забезпечувати відчужувачів ліками за рецептами лікарів незалежно від їх вартості;

-нести у повному обсязі витрати, пов`язані з перебуванням віджучувачів на стаціонарному ліку ванні;

- забезпечувати відчужувачів одягом.

У п.2.5. зазначено, що у разі смерті одного з подружжя - відчужувана спадщина переходить до другого, а у разі смерті другого з подружжя - у набувачів виникає право власності на відчужуване домоволодіння.

02 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_4 з одного боку, та їх дочками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з іншого боку, укладений спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за № 4255.

В п. 1.1, 1.2, 1.4. спадкового договору зазначається, що відчужувачі після своєї смерті - передають у власність набувачів у рівних частинах - по Ѕ- земельну ділянку, а набувачі зобов`язуються виконувати передбачені договором розпорядження відчужуванів.

Відчужувані передають набувачам земельну ділянку площею 0,1500 гектара, кадастровий номер 322128160:01:038:0013, за № 249 (двісті сорок дев`ять) по АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - будівництво господарських будівель-і споруд. Склад угідь - землі житлової забудови.

На земельній ділянці розташований житловий будинок з надвірними будівлями, який є предметом спад кового договору, укладеного сторонами 11 грудня 2004 року та тоді ж посвідченого, приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Єлістратовою Є.В. за реєстровим №8780. .Земельна -ділянка є спільною сумісною власністю відчужувачів, набутою ними в період перебування в зареєстрованому шлюбі, належить їм на підставі виданого на ім`я дружини, ОСОБА_4 , Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку ЯД № 968952, вида ного 05 лютого 2008 року Гоголівською сільською радою Броварського району на підставі рішення №114 її 05 сесії 05 скликання від 26 грудня 2006 року, та зареєстрованого в Книзі, записів держав них актів на право власності на землю за № 010832500028.

У п.2.4., 2.5. спадкового договору зазначається, що сторони домовились, що на набувачів майна солідарно покладаються такі обов`язки:

- сплачувати земельний податок за земельну ділянку, яка є предметом Договору:

- проводити на земельній ділянці роботи, перелік та об`єм яких визначається відчужувачами, забезпе чуючи використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

У разі смерті одного з подружжя - відчужувача спадщина переходить до другого, а у разі смерті другого з подружжя - у набувачів виникає право власності на відчужуване домоволодіння, з цього ж моменту договір вважається припиненим.

Таким чином із вищенаведених умов спадкових договорів у їх змісті чітко закріплений перелік обов`язків, які покладаються на набувачів.

Зважаючи на підстави та обставини, які наводить у позовній заяві позивач, зібраними у справі доказами, вони повністю спростовуються.

Відповідно ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно ч.1 ст. 79, ч.1 ст. 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом . Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , Виконавчим комітетом Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області.

Дочками ОСОБА_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що видані відповідні свідоцтва про народження, та свідоцтво про шлюб від 12 червня 2012 року.

22 липня 2015 року видана довідка Гоголівською сільською радою Броварського району Київської області про те, що ОСОБА_1 поховав свою дружину ОСОБА_4 за власний рахунок на день смерті вони проживали разом, вели спільне підсобне господарство, про що зроблено відповідний запис № 65 від 20 липня 2015 року.

Із довідки № 11 виданої сімейним лікарем Гоголівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини від 17 лютого 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на "Д" обілку в Гоголівській МА ЗПСМ.

У пояснювальній записці сімейного лікаря Гоголівської амбулаторії ОСОБА_16 зазначається, що ОСОБА_1 у період з 18 липня 2015 року по даний час на стаціонарному лікуванні не перебував, забезпечується ліками за рахунок держави по програмі "Доступні ліки" та як ліквідатор аварії на ЧАЕС категорії 2.

Листом КНП "Броварська БКЛ" БРР БМР від 02.04.2021 року № 1517 повідомлено, що ОСОБА_1 за період часу із 18.07.2015 року по даний час за медичною допомогою до відділення екстреної невідкладної спеціалізованої допомоги не звертався.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 зареєструвала шлюб із ОСОБА_11 24 грудня 2003 року, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1092 Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, прізвище було змінено на - ОСОБА_3 , та відповідно виданий паспорт громадянина України.

Із спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_4 № 06/2015 року вбачається, що 20 жовтня 2015 року ОСОБА_1 була подана заява про відмову від прийняття спадщини у вигляді земельної ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,9601 га, кадастровий номер земельної ділянки 3221281600:07:013:0033, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Гоголівська сільська рада, щоналежала спадкодавцю на підставі: Державного акту на право власності на земельну ділянку КВ № 113737, виданого на підставі розпорядження Броварської райдержадміністрації від 24 листопада 2003 року за № 585, підписаного та виданого 13 липня 2004 року головою Броварської адміністрації Броварського району Київської області та начальником Броварського районного земельних ресурсів Київської області та зареєстрованого 13 липня 2004 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування к договорів оренди землі за № 171, на користь дочки спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

20 жовтня 2015 року подана заява ОСОБА_3 про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_4 , за заповітом, який був складений 18 лютого 2000 року на вказану вище земельну ділянку на неї та ОСОБА_2

31 серпня 2016 року на ім`я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,9601 га, кадастровий номер земельної ділянки 3221281600:07:013:0033, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Гоголівська сільська рада, щоналежала спадкодавцю ОСОБА_4 .

Згідно листа Гоголівської сільської ради Броварського району від23.11.2020 року № 980 ОСОБА_1 із скаргами на своїх доньок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період із 18.07.2015 року по даний час не звертався, також від ОСОБА_1 не надходили звернення до виконкому Гоголівської сільської ради щодо надання матеріальної допомоги або допомоги соціального працівника, земельний податок ОСОБА_1 не сплачує, оскільки він як пенсіонер звільнений від сплати такого податку.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 1217 ЦК України визначає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Таким чином спадковий договір має подвійну правову природу: він одночасно є і розпорядженням на випадок смерті, і договором, змістом якого обумовлюються його істотні умови.

Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (стаття 1304 ЦК України).

Перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому на відносини сторін не поширюються відповідні правила про спадкування.

Відповідно до статті 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд під час розгляду справи дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для розірвання спадкових договорів, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів невиконання відповідачами умов спадкових договорів, а в судовому засіданні здобуті докази та надані пояснення самим позивачем, які повністю спростовують обставини наведені ним у позовній заяві, як на підставу заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 76 - 80, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання спадкового договору від 11 грудня 2004 року укладеного з однієї сторони подружжям ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та іншої сторони ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Єлістратовою Світланою Василівною, зареєстрованого в реєстрі за № 8780, та розірвання спадкового договору від 02 серпня 2008 року укладеного з однієї сторони подружжям ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та іншої сторони ОСОБА_2 , ОСОБА_3 посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Єлістратовою Світланою Василівною, зареєстрованого в реєстрі за № 4255, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.