Рішення

від 08.06.2021 по справі 526/28/21

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/28/21

Провадження № 2/526/213/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючого судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Дроботі Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Гадяч цивільну справу № 526/28/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сарівської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

05 січня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Сарівської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 та просили визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки (пай № НОМЕР_1 ) площею 2,0524 га, цільове призначення: для ведення товарного господарського виробництва, кадастровий номер: 5320486900:00:002:0065, що знаходиться за адресою Полтавська область, Гадяцький район, Сарівська сільська рада, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 . Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину ділянки (пай № НОМЕР_1 ) площею 2,0524 га цільове призначення: для ведення товарного господарського виробництва, кадастровий номер: 5320486900:00:002:0065, що знаходиться за адресою Полтавська область, Гадяцький район, Сарівська сільська рада, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 . Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину ділянки площею 0,26 га, цільове призначення: 0,16 га - для обслуговування житлового будинку 0,10 га - для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться в с. Малі Будища, Гадяцького району, Полтавської області, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини - ОСОБА_3 . Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину ділянки площею 0,26 га, цільове призначення: 0,16 га - для обслуговування житлового будинку, 0,10 га - для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться в с. Малі Будища, Гадяцького району, Полтавської області, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_3 .

Ухвалою Гадяцького районного суду від 11 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без руху.

01 лютого 2021 року ухвалою Гадяцького районного суду провадження у даній справі відкрито.

ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Процай В.М. в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що позивачі успадкували земельні ділянки після смерті ОСОБА_3 , яка в свою чергу успадкувала їх після смерті матері ОСОБА_4 , спадкова справа після смерті якої не відкривалась. Так як позивачі успадкували майно після смерті ОСОБА_3 вважає, що мають право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_3 вступила в управління майном після смерті матері, маючи на руках документи: ощадну книжку та державний акт на право приватної власності на землю.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.

Представник Сарівської сільської ради в судове засіданні не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення в матеріалах справи.

Свідок ОСОБА_5 показав суду, що ОСОБА_4 проживала у с. Сагайдак сама, її навідували дочка із зятем. Після її смерті в будинку стала проживати ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_6 показав суду, що в с. Сагайдак у домоволодінні ОСОБА_1 проживала ОСОБА_4 одна. До неї навідувались зять з дочкою, перед смертю її доглядала дочка ОСОБА_3 , а після смерті остання доглядала за домогосподарством.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її матір`ю є ОСОБА_4 .

Відповідно Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,26 га на території с. Малі Будища Сарівської сільської ради : 0,16 га - обслуговування житлового будинку, 0,10 га - ведення особистого господарства. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки - 150120,19 грн.

Відповідно Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,050 га на території Сарівської сільської ради, для ведення товарного с/г виробництва. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки - 54219,27 грн.

17 лютого 1973 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 , в зв`язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Сагайдак, Шишацького району, Полтавської області померла ОСОБА_4 .

Відповідно довідки Сагайдацького старостинського округу Шишацької селищної ради ОСОБА_4 на дату смерті була зареєстрована в селі Сагадак, Шишацького району з 19.03.1997 року по дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_6 . На момент смерті з ОСОБА_4 був зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Чи здійснювався догляд за ОСОБА_4 на протязі останніх років до дня смерті Сагайдацькому старостинському округу не відомо.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Полтава померла ОСОБА_3 .

З постанови державного нотаріуса Другої Полтавської державної нотаріальної контори від 01.10.2019 про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що 01 жовтня 2019 року до Другої Полтавської державної нотаріальної контори звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з питанням видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,26 га місцезнаходження якої за адресою: Полтавська область, Гадяцький район, Сарівська сільська рада, с.Малі Будища та земельну ділянку площею 2.050 га, місцезнаходження якої за адресою: Полтавська область, Гадяцький район, Сарівська сільська рада, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , заведе на 10 жовтня 2011 року за № 584/2011 на підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття-спадщини на підставі ст. 1268 ЦК України, зареєстрованої в книзі обліку і реєстрації спадкових справ Другої полтавської державної нотаріальної контори 10 жовтня 2011 року за порядковим № 1264 та заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини на підставі ст. 1268 ЦК України, зареєстрованої в книзі обліку і реєстрації спадкових справ Другої полтавської державної нотаріальної контори 10 жовтня 2011 року за порядковим № 1265. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки в спадковій справі до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відсутні документи, які підтверджують факт прийняття нею спадщини після смерті матері ОСОБА_4 .

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування передбачено, що у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного Кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Оскільки ОСОБА_4 померла в 2003 році, тому в даному випадку мають застосовуватися правила ЦК 1963 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно із статтею 525 ЦК Української РСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до статті 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно зі статтею 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Діями, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном та (або) подання нотаріальному органу за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини (стаття 549 ЦК Української РСР).

За правилами ст.525 ЦК УРСР (1963р. ), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини (ст.526 ЦК УРСР).

Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті (ст.527 ЦК УРСР).

Із системного аналізу положень статей 548, 549, 554 ЦК Української РСР випливає, що для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Спадкоємець є таким, що прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст.549 ЦК УРСР).

Позивачі, звертаючись до суду із цим позовом, не надали належних та допустимих доказів про вступ в управління майном або володіння спадковим майном ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_4 .

Так, встановлено, що спірне спадкове майно знаходиться в с. Малі Будища, Гадяцького району, місцем відкриття спадщини є с. Сагайдак, Шишацького району, де померла на день смерті була фактично зареєстрована і фактично проживала. ОСОБА_3 - дочка, не була зареєстрована з матір`ю на день смерті, також не встановлено факту її постійного проживання разом з нею на день смерті, тому судом не здобуто доказів, які б беззаперечно свідчили про фактичний вступ ОСОБА_3 в управління чи володіння майном, заява до нотаріальної контори теж не подавалась .

Статтею 124 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР від 31 жовтня 1975 року визначено, що доказом вступу в управління та володіння майном можуть бути: довідка управління будинками, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету Ради депутатів трудящих про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взяте майно спадкодавця; довідка фінансового органу, органу держстраху чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому окладному страхуванню або збори; квитанція про сплату податку, платежу, збору; копія рішення суду, яке вступило в законну силу, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис в паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, якій свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку в період шести місяців після дня смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Твердження представника позивача про наявність на руках у позивачів оригіналів документів ОСОБА_4 , як факту прийняття спадщини, є явно недостатніми доказами вступу ОСОБА_3 в управління та володіння майном.

Позивачам та їх представнику в судовому засіданні було роз`яснено право і можливість отримання відповідного документу із Сарівської сільської ради, однак цим правом вони не скористалися.

Також судом встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалась.

Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Пунктом 1.2. глави 10 вказаного Порядку визначено, що при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Згідно п.2.1. спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Таким чином, відсутність заведеної спадкової справи унеможливлює суд визначитися із колом спадкоємців після смерті ОСОБА_4 , наявності можливого заповіту, а також інших обставин, необхідних для спадкування майна.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В матеріалах, доданих до позову, відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили факт вступу ОСОБА_3 у фактичне прийняття або володіння спадковим майном після смерті матері, про що також зазначає нотаріус у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Відсутні також докази щодо кола спадкоємців майна покійної ОСОБА_4 .

Відмовляючи у вчиненні нотаріальної дії, державний нотаріус Полтавської державної нотаріальної контори Шестун Н.Г. в постанові від 01 жовтня 2019 року № 1368/02-31 зазначила підставою відмови у видачі свідоцтв про прийняття спадщини відсутність документів, які підтверджують факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті матері ОСОБА_11 .

Суд зауважує, що наявність зазначеної постанови нотаріуса від 01 жовтня 2019 року не перешкоджає позивачам повторно звернутися до нотаріуса, надавши відповідні документи.

Також суд вважає необхідним вказати, що частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже, при розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за

статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Позивачі не зверталися до Сарівської сільської ради з жодними заявами щодо спадкових прав, у розгляді яких їм би було відмовлено, що свідчить про відсутність спору про право. Сарівська сільська рада Полтавської області не є особою, яка порушила, не визнає чи оспорює права позивачів на спадкове майно. Вказана юридична особа хоча і не виключена з ЄДРПОУ, однак у визначеному законом порядку в кінці 2020 року ввійшла до складу Гадяцької ТГ, про що теж повідомлялось відповідачам, однак жодних дій з приводу залучення до справи належного відповідача ними вчинено не було.

За наведених обставин суд не вбачає жодних правових підстав для визнання права власності на спадкове майно, що складається з земельних ділянок, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 16, 1216, 1218, Прикінцевими та Перехідними положеннями Цивільного кодексу України від 01.01.2004, ст. 527, 548, 549, 554 ЦК Української РСР 1963 року, ст. 12, 81, 263-265, 268, 273, суд

в и р і ш и в:

- позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сарівської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_2 .

Позивач - ОСОБА_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_3 .

Відповідач - Сарівська сільська рада Гадяцького району, місцезнаходження - Центральна, 49 с. Сари Гадяцького району, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 21051326.

Повний текст рішення суду виготовлено 14 червня 2021 року.

Головуюча: Л. В. Максименко