Постанова

від 09.06.2021 по справі 904/5177/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5177/20

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Антоніка С.Г., Іванова О.Г. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження керівника апарату суду від 09.06.2021року)

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 25.04.1998 р., особисто;

від відповідача: Чумак С.О., довіреність №1872-К-О від 16.01.2021 р., адвокат;

від третьої особи: Вовченко С.О., наказ №01-пк від 23.11.2015 р., директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2021 року (суддя Петренко І.В.) у справі № 904/5177/20

за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Імперія Металу"

про визнання договору поруки №Р1509610664682356942 від 02.11.2017 року таким, що припинив свою дію

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" із позовом про визнання договору поруки №Р1509610664682356942 від 02.11.2017 таким, що припинив свою дію.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2021 року у справі №904/5177/20 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Суд визнав договір поруки №Р1509610664682356942 від 02.11.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", таким, що припинив свою дію.

Суд стягнув з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д; Ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 2 102, 00грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2021 року в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити; судові витрати покласти на відповідача.

В обгрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт посилається на те, що умовами договору поруки передбачена можливість зміни у майбутньому основного зобов`язання, розміру процентів та строків їх сплати в порядку, визначеному кредитним договором, в забезпечення якого надана порука, а тому підстави для її припинення, передбачені частиною першою статті 559ЦК України, відсутні.

Умови договору поруки №Р1509610664682356942, укладеного 02.11.2017 року між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та позивачем, є результатом досягнення певної домовленості між сторонами (банком і поручителем), а отже, поручитель дав згоду на зміну у майбутньому основного зобов`язання.

Аналогічна правова позиція, щодо відсутності підстав для припинення поруки у випадку, коли умови договору передбачають згоду поручителя на зміну основного зобов`язання, висловлена у постановах Верховного Суду у справах № 552/620/15-ц,№ 757/4111/13-ц, які не були враховані судом першої інстанції.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2021 року в повному обсязі та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2021 року у справі №904/5177/20, розгляд справи призначено на 28.04.2021 о 10:00 в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: проспект Дмитра Яворницького, будинок № 65, м. Дніпро, 49000 (зала судового засідання №207).

У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Антоніка С.Г., на підставі розпорядження керівника апарату суду №967/21 від 27.04.2021, проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Березкіну О.В., (доповідач), суддів: Дарміна М.О. , Іванова О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2021 року справи № 904/5177/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі : головуючого судді Березкіну О.В., (доповідач), суддів: Дарміна М.О. , Іванова О.Г., розгляд апеляційної скарги призначено на 09.06.2021 рік.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 09.06.2021, проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2021 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Березкіну О.В., (доповідач), суддів: Антонік С.Г., Іванова О.Г.

Представники сторін в судовому засіданні надали свої пояснення щодо вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 30.08.2017 третьою особою-1- товариством з обмеженою відповідальністю"Торговий дім "Імперія металу" було підписано Заяву на відкриття поточного рахунку по якому має бути встановлений кредитний ліміт.

Відповідно до цієї заяви-анкети позичальник приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови).

Таким чином, 30.08.2017 між відповідачем та третьою особою-1 укладено кредитний договір б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із Анкети-заяви та Умов (далі - основний договір).

Відповідно до договору третій особі-1 встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_3 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку позивача з відповідачем-1, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

У забезпечення виконання зобов`язань третьої особи-1 (позичальника) за кредитним договором між відповідачем в якості кредитора та позивачем в якості поручителя укладено договір поруки №P1509610664682356942 від 02.11.2017 (далі - договір поруки), предметом якого, зокрема є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання третьою особою-1 зобов`язань за угодами-приєднаннями, зокрема, до розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1) по сплаті кредиту в розмірі 50000,00грн., процентної ставки за користування кредитом, комісійної винагороди.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Якщо під час виконання Угоди 2 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (пункт 1.2. договору поруки).

У пункті 1.3. договору поруки сторони засвідчили, що поручитель з умовами "Угоди 1" ознайомлений.

За змістом пункту 1.5. договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов`язань за "Угодою 1" боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за "Угодою 1" цей договір припиняє свою дію (пункт 4.1. договору поруки).

Пунктом 4.2 договору поруки сторони узгодили, що зміни та доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, у письмовому вигляді, шляхом укладення відповідного договору про внесення змін.

Звертаючись до Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" із позовом про визнання договору поруки №Р1509610664682356942 від 02.11.2017, укладеного між сторонами, таким, що припинив свою дію, позивач - ОСОБА_1 посилався на те, що під час розгляду справи постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Дніпровський банківський Союз" він дізнався, що розмір його зобов`язання за договором поруки збільшено з 50000,00грн. до 289 509,44грн., на що він згоди не надавав.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що кредитний ліміт за кредитними зобов`язаннями боржника збільшено без погодження з поручителем, тому порука за договором №Р1509610664682356942 від 02.11.2017 є припиненою в силу положень частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України (у відповідній редакції).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина 1 статті 527 Цивільного кодексу України).

За положеннями частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 Цивільного кодексу України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина 1 статті 553 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина 1 статті 554 Цивільного кодексу України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 2 статті 554 Цивільного кодексу України).

Порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 559 Цивільного кодексу України зміна обсягу зобов`язань боржника може бути підставою для припинення поруки. Зокрема, частиною першою цієї статті (у редакції, чинній на момент укладання договору поруки) було передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Оскільки обсяг відповідальності поручителя був збільшений без його згоди, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання договору поруки таким, що припинив свою дію.

При цьому, доводи апелянта про те, що за умовами договору поруки позивач надав згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень і додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні, є безпідставними з огляду на наступне.

За загальним правилом, установленим частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим за змістом частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачено також право сторони договору відмовитися від договору в повному обсязі або частково, тобто розірвати або змінити договір на власний розсуд на підставі одностороннього правочину.

Особливістю одностороннього правочину є те, що такий правочин як юридичний факт здійснюється за волевиявленням однієї особи, однак може спричиняти відповідні правові наслідки (породжувати обов`язки) для інших осіб, коли це випливає зі спеціальних положень законодавства.

Так, за правилами, передбаченими абзацом 3 частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України, односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Настання правових наслідків, зумовлених вчиненням особою одностороннього правочину, для інших осіб пов`язане з дотриманням вимог щодо вчинення його у відповідній формі, обумовленій законом, та його реалізацією шляхом доведення цього правочину до відома зацікавлених осіб.

Приписи частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.

Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України, та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі.

За змістом частини 1 статті 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 4.2 договору поруки сторони узгодили, що зміни та доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, у письмовому вигляді, шляхом укладання відповідного договору про внесення змін.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що кредитний ліміт за кредитними зобов`язаннями боржника збільшено без погодження з поручителем, господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що порука за договором №Р1509610664682356942 від 02.11.2017 є припиненою в силу положень частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України (у відповідній редакції).

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що суд не застосував правову позицію у справах № 552/620/15-ц, № 757/4111/13-ц з огляду на наступне.

Так, за змістом даних постанов, Верховний Суд погодився з рішеннями апеляційного суду про те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку в частині стягнення заборгованості з поручителя, суд апеляційної інстанції, дослідивши та оцінивши всі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, зокрема й розрахунок заборгованості, наданий банком, дійшов обґрунтованого висновку про те, що банком неодноразово здійснювалася зміна основного зобов`язання боржника за кредитом, у результаті чого збільшився обсяг відповідальності поручителя.

26 травня 2020 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/13109/18 відступила від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо підстав припинення поруки, визначивши, що збільшення розміру кредиту без погодження з поручителем, навіть за наявності у договорі поруки умови про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, є підставою для припинення поруки на підставі частини першої стаття 559 ЦК України.

Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання з поручителем у належній формі.

Тобто, при розгляді справи, суд першої інстанції врахував та правильно застосував висновки Великої Палати у аналогічних спорах.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2021 року у справі №904/5177/20 - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення суду першої інстанції покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.06.2021року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя С.Г.Антонік

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020 та 04.01.2021, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі №904/5177/20 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу: ОСОБА_1 , Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Імперія Металу".