Постанова

від 08.06.2021 по справі 908/3151/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2021 року м. Дніпро Справа № 908/3151/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Кузнецової І. Л., Чус О.В.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фізичної особи-підприємця Тютюника Василя Володимировича

на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.02.2021 р.

( суддя Проскуряков К.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 22.02.2021 р. )

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Живана Органікс"

( м. Вінниця )

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Тютюника Василя Володимировича

( Запорізька область, Розівський район, с. Новозлатопіль)

про стягнення 309 166,14 грн.

ВСТАНОВИВ :

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Живана Органікс" звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовом до фізичної особи-підприємця Тютюника Василя Володимировича, про стягнення 309 166,14 грн..

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.02.2021 р. позов задоволено частково - стягнуто з Фізичної особи-підприємця Тютюника Василя Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Живана Органікс" 270 200 грн. 00 коп. попередньої оплати за договором поставки лікарської сировини № 17/2020 від 17.03.2020 р., пеню за період з 28.03.2020 по 24.09.2020 включно на суму 20 341 грн. 43 коп., 3 % річних за період з 28.03.2020 по 01.12.2020 включно у розмірі 5 715 грн. 97 коп., інфляційні витрати за період з квітня по жовтень 2020 включно на суму 6 884 грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 4 547 грн. 13 коп. В іншій частині позову відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Тютюник Василь Володимирович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що після отримання попередньої оплати та зміни місця прибуття товару ( скріншоти переписки з керівником Позивача за 27.03.2020 року місце вивантаження товару на вул. Шулявську, 25 в с. Митниця, Київської області ) зі складу Постачальника було проведено загрузку товару за маршрутом: Новгород-Волинський - Житомир - с. Митниця, Київська область. Перевірзником виступала ФОП Войтовська Юлія Василівна, наведене відоме Відповідачу, оскільки у зв`язку із географічною віддаленістю та з метою подальшої співпраці Відповідачем за проханням Позивача 26.03.2020 р. було оформлено Договор-заявка. № 21 от 26.03.2020 р. на перевозку груза автомобилем на погрузку товару в об`ємі на 4 тон.

При цьому Скаржник зазначає, що у відзиві на позовну заяву Відповідач наголошував, що зробив запит до ФОП Войтовської Юлії Василівни від 29.12.2020 р. про надання акту виконаних робіт згідно заявки, яка станом на 02.02.2021 р. відповіді не надала. Однак ухвалою суду від 08.02.2021 р. відмовлено у задоволенні клопотання ФОП Тютюника В.В. про витребування інформації. Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд першої інстанції позбавив можливості Відповідача довести суду факт виконання ФОП Тютюником В.В. умов договору та допустив порушення принципів господарського судочинства: рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальності сторін; диспозитивності та пропорційності господарського судочинства. Надалі перевізник ФОП Войтовська Юлія Василівна за допомогою Вайбер, надіслала Скаржнику Акт № 28/3-1 здачі-приймання наданих послуг ( виконаних робіт ) згідно договору-заяви № 21 від 26.03.2020 р., укладеного між нею та ТОВ Живана Органік .

Скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції не врахував, що попередньою оплатою відповідно до п.п. 2, 3, 4 Договору та п. 7 Специфікації є сума в розмірі 170 000,00 грн. а не сума в розмірі 270 200, 00 грн., тоді як сума в розмірі 270 200,00 грн. є вартість товару. Крім того судом першої інстанції не надано належної оцінки тим обставинам, що спочатку 23.04.2020 р. ТОВ Живана органікс звернулась з вимогою про часткове повернення грошових коштів за договором в сумі 138 615,00 грн., а потім 28.09.2020 р. Відповідач отримав лист за № 28/09/20 Вимога про повернення помилково одержаних коштів в сумі 285 200 грн. 00 коп., з якого вбачається, що Позивач почав стверджувати, що договору між сторонами не існує. 30.10.2020 р. Відповідач направив Позивачу лист від 29.10.2020 р. за вих. № 293 про надання акту звірки взаєморозрахунків за договором, відповіді на який заявник так і не отримав. Однак трохи згодом, Відповідач отримав Пропозицію про розірвання договору поставки лікарської сировини № 17/2020 від 17.06.2020 р. та повернення сплачених за товар коштів.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Живана Органікс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що зі Специфікації № 1 до договору поставки № 17/2020 від 17.03.2020 р. вбачається, що сторонами договору була погоджена поставка товару на умовах EXW ( Incoterms-2010 ) - м. Житомир у семиденний термін з дня отримання передоплати. Укладеним договором; специфікацією, іншими документами, що укладались сторонами на виконання договору поставки № 17/2020 від 17.03.2020 р., не було конкретизовано адреси підприємства, заводу, фабрики, складу, де мав бути наданий у розпорядження Покупця товар, що постачається. Відповідачем також не направлялось на адресу Покупця повідомлення ( яке є обов`язковим відповідно до умов поставки франко-завод ) щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували направлення Покупцю повідомлення про час і місце у м. Житомирі, де власне Покупець зміг би прийняти товар, шо поставляється за договором. Таким чином, Відповідач не виконав зобов`язання щодо поставки товару на умовах EXW ( Ineoterms-2010 ) м. Житомир, що були погоджені сторонами у договорі № 17/2020 від 17.03.2020 р.. Обставини щодо невиконання Відповідачем поставки на умовах EXW ( Incoterms-2010 ) м. Житомир також не заперечуються Тютюником В.В. , що вбачається з відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що належними доказами виконання Відповідачем поставки ( передання товару покупцеві ) за договором поставки № 17/2020 від 17.03.2020 р. можуть бути видаткові накладні, акти прийому-передачі або інші первинні документи, які б містили інформацію про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. З договору поставки № 17/2020 від 17.03.2020 р. та Специфікації № 1 від 17.03.2020 р. вбачається, що таким документами являються видаткові накладні. Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували передання Відповідачем товару за договором поставки № 17/2020 від 17.03.2020 р. Позивачу, що й було встановлено судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення.

Товариство також вказує на те, що Позивачем не укладався договір на перевезення вантажу з фізичною особою-підприємцем Войтовською Юлією Василівною, не сплачувалась вартість перевезення вантажу, не приймався в якості вантажоодержувача зазначений Відповідачем товар, не укладалась ( не підписувалась ) відповідна товарно-транспортна накладна. Копія договору-замовлення № 21 від 26.03.2020 р. на перевезення вантажу автомобілем, яка долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву, не містить підпису уповноваженої особи ТОВ Живана Органікс , як Замовника, а також не містить підпису фізичної особи-підприємця Войтовської Юлії Василівни, яка начебто здійснювала перевезення товару, який являвся предметом поставки за договором поставки № 17/2020 від 17.03.2020 р. Акт № 28/3-1 здачі-прийнятгя наданих послуг (виконаних робіт) від 28.03.2020 р. згідно договору-заявки № 21 від 26.03.2020 р., начебто укладений між Позивачем та ФОП Войтовською Ю.В., також не містить підпису уповноваженої особи ТОВ Живана Органікс та не відповідає вимогам, встановленим Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність для первинних документів. Крім того, зазначений доказ поданий Відповідачем з порушенням порядку подання доказів, встановлених ст. ст. 80, 251 ГПК України.

Крім того, Товариство зазначає про те, що у зв`язку з розглядом апеляційної скарги Тютюника В.В. на рішення суду першої інстанції Центральним апеляційним господарським судом у позивача передбачаються витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. Орієнтовний розрахунок додається.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецової І.Л., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 р. розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Тютюника Василя Володимировича призначено в судове засідання на 27.04.2021 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2021 р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 08.06.2021р..

Відповідач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Від Фізичної особи-підприємця Тютюника Василя Володимировича надійшла заява про проведення судового засіданні за його відсутністю.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.

У судовому засіданні 08.06.2021 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

17.03.2020р. між фізичною особою-підприємцем Тютюником Василем Володимировичем ( Постачальник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Живана Органікс" ( Покупець ) укладено Договір поставки лікарської сировини № 17/2020 ( далі - догові р), згідно з п.п. 1.1.-1.2. якого Постачальник зобов`язується передати (поставити) в обумовлені строки Покупцю лікарську сировину ягоду бузини висушену ( далі - товар ), а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму ( п. 1.1 договору ). Найменування, кількість, ціна товару, який підлягає поставці за цим договором, визначається специфікаціями, які є невід`ємними частинами договору ( п. 1.2 договору ).

П. 2.1. договору визначено, що поставки товару Покупцю Постачальником здійснюється на умовах, вказаних у відповідній специфікації. Сторони мають право викласти умови поставки відповідно до "Інкотермс-2010", при цьому у разі наявності розбіжностей між положеннями договору та положеннями обраних сторонами умов поставки "Інкотермс-2010", пріоритет мають та застосовуються умови договору.

Строки поставки визначається у відповідній специфікації ( п. 2.2. договору ).

Відповідно до п. 2.3. договору, Постачальник передає Покупцю наступні документи: видаткову накладну - 2 екз.; товарно-транспортну накладну ( у разі коли відправником товару є постачальник або залучена ним до перевезення особа ) - 2 екз.; рахунок-фактуру - 1 екз.; інші документи, передбачені в специфікації.

Згідно п. 2.4. договору, тара та упаковка: товар поставляється в тарі та/або упаковці згідно з вимогами специфікації. Вартість тари, упаковки включена до ціни товару, якщо інше не передбачено в специфікації. У випадку, якщо тара підлягає поверненню, то строк її повернення погоджується сторонами в специфікації.

Розділом 4 договору передбачено, що ціна товару визначається специфікацією. Ціна договору складається з вартості товару по специфікаціям ( п. 4.1 договору ). Розрахунки за товар здійснюються в гривнях. Форма розрахунків: шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника ( п. 4.2 договору ). Покупець здійснює розрахунки у строки, вказані в специфікації ( п. 4.3 договору ).

Згідно п. 5.1. договору, приймання товару за кількістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 15.06.1965 р., а по якості та комплектності, в тому числі дії сторін при виявлені прихованих недоліків у товарі, - відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р., з урахуванням умов, установлених у даному договорі.

Відповідно до п. 6.1. договору, за порушення сторонами своїх зобов`язань за договором застосовуються санкції, передбачені договором та/або законодавством.

За прострочення поставки оплаченого товару Покупець має право стягнути з Постачальника пеню в розмірі 0,1 % ( але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час прострочення ) від вартості товару, поставка якого прострочена, за кожний день прострочення ( п. 6.2. договору ).

Пунктом 7.1. договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 р. та виконання сторонами своїх зобов`язань, що виникли з договору. Якщо жодна із сторін за місяць до закінчення договору не заявила про його припинення, то договір є щорічно пролонгованим на наступний календарний рік.

17.03.2020 р. між Постачальником та Покупцем підписано Специфікацію № 1 до договору поставки № 17/2020 від 17.03.2020 р., відповідно до п. 1 якої Постачальник зобов`язується поставити Покупцю бузину, плоди кількістю 4 250,00 кг. На загальну суму 340 000,00 грн. без ПДВ.

Пунктом 2 вищевказаної специфікації передбачені умови поставки: EXW (Incoterms-2010), м. Житомир. Строк поставки: 7 (сім) робочих днів з дня отримання передоплати ( п. 3 специфікації ).

Пунктом 5 специфікації № 1 визначено перелік документів, що надаються постачальником покупцю, а саме: видаткова накладна - 2 екз.; рахунок-фактура - 1 екз.

Згідно п. 7 специфікації, порядок розрахунків: 50 % передоплата, 50 % по факту завантаження.

17.03.2020 р. Відповідач надіслав Позивачу рахунок на оплату № 26 від 17.03.2020 р., найменування товару: бузина, плоди, кількість 4 90,00 кг на загальну суму 335 200,00 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору та п. 7 специфікації, 18.03.2020 р. Позивач здійснив на користь Відповідача передоплату товару на загальну суму 170 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 67 від 18.03.2020 р. на суму 40 000,00 грн., № 71 від 18.03.2020 р. на суму 70 000,00 грн. та № 76 від 18.03.2020 р. на суму 60 000,00 грн..

З урахуванням вимог п. 5 специфікації № 1, Відповідач зобов`язаний поставити Пзивачу продукцію у строк до 27.03.2020 р. включно.

27.03.2020 р. платіжним дорученням № 104 ТОВ "Живана Органікс" перерахувало на користь ФОП Тютюника В.В. грошові кошти на суму 165 200,00 грн., призначення платежу: оплата за бузину плоди згідно рахунку № 26 від 17.03.2020 р. без ПДВ.

23.04.2020 р. ТОВ "Живана Органікс" на адресу ФОП Тютюника В.В. направлено лист № 6/21, в якому зазначено що товар за договором № 17/2020 від 17.03.2020 р. не поставлено, сплачені кошти не повернуті, у зв`язку з чим позивач вимагав повернути грошові кошти у розмірі 138 615,00 грн..

В матеріалах справи містяться банківські виписки, з яких вбачається що Відповідач повернув Позивачу грошові кошти на загальну суму 65 000,00 грн., а саме: 24.04.2020 р. у розмірі 15 000,00 грн. ( призначення платежу: повернення коштів, оплачених раніше за рахунком № 26 від 17.03.2020 р. без ПДВ ); 08.05.2020 р. у розмірі 50 000,00 грн. ( призначення платежу: повернення коштів, оплачених раніше за рахунком № 26 від 17.03.2020 р. без ПДВ).

Крім цього, в матеріалах справи міститься вимога ТОВ "Живана Органікс" № 28/09/20 від 28.09.2020 р. на ім`я ФОП Тютюника В.В., в якій зазначено що 18.03.2020 р. та 27.03.2020 р. Позивачем помилково перераховані на рахунок Відповідача грошові кошти на загальну суму 335 200,00 грн. 08.05.2020 р. ФОП Тютюником В.В. здійснено часткове повернення помилково одержаних коштів на рахунок ТОВ "Живана Органікс" у розмірі 50 000,00 грн., у зв`язку з чим станом на 28.09.2020 р. Відповідачем не повернуті грошові кошти у розмірі 285 200,00 грн. На підставі викладеного Позивач вимагав у ФОП Тютюника В.В. повернути зазначені кошти в семиденний термін.

Проте вказана вимога залишена Відповідачем без задоволення.

30.10.2020 р. Позивачем на адресу Відповідача надіслано пропозицію про розірвання договору поставки лікарської сировини № 17/2020 від 17.06.2020 р. та повернення попередньої оплати у розмірі 270 200,00 грн.

Проте вказана пропозиція залишена Відповідачем без задоволення.

30.10.2020 р. Відповідачем на адресу Позивача направлено клопотання № ТВ-293 про надання у письмовому вигляді акту звірки взаєморозрахунків за договором поставки лікарської сировини № 17/2020 від 17.03.2020 р..

Вказане клопотання залишено Позивачем без відповіді та задоволення.

Відповідачем до відзиву на позовну заяву надано лист № ТВ-294 від 28.12.2020 на ім`я ФОП Войтовської Ю.В. з клопотанням про надіслання на поштову адресу ФОП Тютюника В.В. акту виконаних робіт згідно заявки № 21 від 26.03.2020 р..

У зв`язку з невиконанням ФОП Тютюником В.В. умов договору поставки лікарської сировини № 17/2020 від 17.03.2020 р., позивач просить суд стягнути з Відповідача суму попередньої оплати у розмірі 270 200,00 грн., пеню за період з 28.03.2020 р. по 01.12.2020 р. на суму 26 365,57 грн., 3 % річних за період з 28.03.2020 р. по 01.12.2020 р. у розмірі 5 715,97 грн. та інфляційні витрати за період з квітня по жовтень 2020 включно на суму 6 884,60 грн.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відтак, враховуючи нездійснення наразі Відповідачем поставки оплаченого товару та оплати штрафних санкцій за непоставлений товар за Договором поставки лікарської сировини № 17/2020 від 17.03.2020 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Живана Органікс" звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця Тютюника Василя Володимировича про стягнення означеної суми штрафних санкцій.

Отже, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до повернення сплаченої вартості неотриманого товару та сплати штрафних санкцій за порушення ( прострочення у виконанні ) зобов`язань зі своєчасної поставки, обумовленої в договорі продукції.

Беручи до уваги правову природу укладеного Договору поставки лікарської сировини № 17/2020 від 17.03.2020 р., кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які (приписи), в свою чергу, згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

Беручи до уваги встановлену ст. 204 ЦК України та не спростовану в межах цієї справи в порядку ст. 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст. ст. 11, 509 ЦК України та ст. ст. 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 ГК України, ст. ст. 655, 662 та 663 ЦК України, Продавець зобов`язаний передати товар, визначений у договорі купівлі-продажу у строк, встановлений договором, разом з товаросупровідними документами. Означений обов`язок ч.1 ст.712 цього Кодексу безпосередньо закріплений і для договору поставки.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Припис ч. 2 ст. 693 ЦК України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням ( постанова Верховного Суду від 08.02.2019 р. по справі № 909/524/18 ).

Наразі, повернення суми попередньої оплати у випадку не поставки товару у встановлений договором строк та стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання такого зобов`язання з поставки товару є належним об`єктом судового захисту у розумінні ст. 5 ГПК України та ст. 15 ЦК України правом Позивача, примушення Відповідача до сплати яких - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого зобов`язання з боку останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, Відповідач не має правових підстав для ухилення від виконання обов`язку із здійснення своєчасної поставки товару за договором, що зумовлює право Позивача у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, вимагати повернення суми попередньої оплати та на нарахування за прострочення поставки оплаченого товару у відповідності до п. 6.2. його умов штрафних санкцій, а саме пені у розмірі 0,1 % ( але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час прострочення ) від вартості товару, поставка якого прострочена, за кожний день прострочення.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.02.2021 р. позов задоволено частково - стягнуто з Фізичної особи-підприємця Тютюника Василя Володимировича 270 200 грн. 00 коп. попередньої оплати за договором поставки лікарської сировини № 17/2020 від 17.03.2020 р., пеню за період з 28.03.2020 р. по 24.09.2020 р. включно на суму 20 341 грн. 43 коп., 3 % річних за період з 28.03.2020 р. по 01.12.2020 р. включно у розмірі 5 715 грн. 97 коп., інфляційні витрати за період з квітня по жовтень 2020 включно на суму 6 884 грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 4 547 грн. 13 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду у цій справі є ухвалене судове рішення в частині задоволення позовних вимог Позивача, разом з тим, Скаржник не оспорює правильність розрахунку стягнутих судом сум, зокрема пені, 3 % річних та інфляційних витрат, а відтак, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов висновку, Позивач відповідно до умов ч. 2 ст. 693 ЦК України правомірно вимагає повернення суми попередньої оплати, незалежно від здійснення ним сплати решти вартості товару, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Як вбачається зі Специфікації № 1 до договору поставки №17/2020 від 17.03.2020 р., сторонами договору погоджено поставку товару на умовах EXW (Incotrms-2010) м. Житомир у семиденний термін з дня отримання передоплати. Укладеним договором, специфікацією, іншими документами, що укладались сторонами на виконання договору поставки № 17/2020 від 17.03.2020 р. не було конкретизовано адреси підприємства, заводу, фабрики, складу, де мав бути наданий у розпорядження покупця товар, що постачається.

Умови поставки Exw (Франко-завод) згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року) передбачають мінімальні обов`язки Продавця під час виконання договору поставки, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Термін "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, на фабриці, складі і т.ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Згідно наведених умов поставки продавець зобов`язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. Якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах місця поставки, яка найбільше відповідає його цілям. На покупця також покладається обов`язок надати покупцю достатнє повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Умова щодо місця поставки товару є істотною умовою договору №17/2020 від 17.03.2020 р., оскільки сторони виклали умови поставки відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), які передбачають необхідність зазначення місця де товар має бути переданий продавцем у розпорядження покупця.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, сторонами договору поставки №1 7/2020 від 17.03.2020 р. відповідних змін до специфікації № 1 від 17.03.2020 р. відносно місця поставки товару ( з м. Житомир на вул. Шулявську, 25, в селі Митниця Васильківського району Київської області ) не вносились.

Крім того, умови поставки за правилами Інкотермс не представляють собою повноцінний договір купівлі-продажу. Правила Інкотермс лише вказують, яка зі сторін договору купівлі-продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін. Правила Інкотермс не вказують на ціну, що підлягає сплаті або спосіб оплати. Вони також не регламентують перехід права власності на товар або наслідки порушення договору. Ці питання визначаються в чітко виражених умовах у договорі купівлі-продажу або у праві, застосованому у такому договорі. Аналогічне застереження щодо пріоритетності застосування умов договору міститься в п.2.1. договору поставки № 17/2020 від 17.03.2020 р..

Матеріали справи не містять доказів того, що Відповідачем направлялось на адресу Позивача повідомлення ( яке є обов`язковим відповідно до умов поставки "франко-завод" ) щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього. Відповідачем не долучено до відзиву на позовну заяву належних та допустимих доказів, які б підтверджували направлення Покупцю повідомлення про час і місце у м. Житомирі, де позивач зміг би прийняти товар, що поставляється за договором.

Ч. 1 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч. 2 ст. 334 ЦК України переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізнику, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Згідно приписів ст. 622 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 2.3. договору, Постачальник передає Покупцю наступні документи: видаткову накладну у 2 екземплярах; товарно-транспортну накладну ( у разі коли відправником товару є постачальник або залучена ним до перевезення особа ) у 2 екземплярах; рахунок-фактуру 1 екземпляр; інші документи, передбачені в специфікації. Специфікацією №1 від 17.03.2020 р. було визначено, що Постачальником разом з товаром надається видаткова накладна у 2 екземплярах та рахунок фактура в 1 екземплярі.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач прострочив виконання зобов`язання передбаченого п. 2.2. договору та п. 3 специфікації № 1 від 17.03.2020 р. щодо поставки товару у строк до 27.03.2020 р. включно, у зв`язку з чим Позивач 23.04.2020 р. надіслав Відповідачу письмову вимогу про повернення передоплати. Тому, як вірно зазначив суд першої інстанції у Відповідача виник обов`язок повернути суму попередньої оплати відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України. Станом на час розгляду справи доказів повернення суми попередньої оплати у розмірі 270 200,00 грн. від ФОП Тютюника В.В. суду надано не було.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Отже, відповідно до правил доказування Відповідач, заперечуючи позовні вимоги та посилаючись на виконання умов договору та здійснення поставки товару на адресу Позивача, повинен довести зазначені обставини, надавши відповідні докази. Так, належними доказами виконання Відповідачем поставки ( передання товару Покупцеві ) за договором поставки № 17/2020 від 17.03.2020 р. мають бути видаткові накладні, акти прийому-передачі або інші первинні документи, які б містили інформацію про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. З договору поставки №17/2020 від 17.03.2020 та Специфікації №1 від 17.03.2020 вбачається, що таким документами являються видаткові накладні.

Однак, як встановив суд першої інстанції, Відповідачем не було надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували передання Позивачу товару за договором поставки № 17/2020 від 17.03.2020 р..

Натомість суд встановив, що твердження Відповідача про передачу товару перевізнику для подальшої доставки його до ТОВ "Живана Органікс" на вул. Шулявську, 25, в селі Митниця Васильківського району Київської області є недоведеними, оскільки долучена Відповідачем до відзиву копія договору-замовлення № 21 від 26.03.2020 р. на перевезення вантажу автомобілем не може бути прийнята судом як належний та допустимий доказ укладення договору перевезення товару за договором №17/2020 від 17.03.2020 р. ( не містить підпису уповноваженої особи ТОВ "Живана Органікс", як Замовника, а також не містить підпису фізичної особи-підприємця Войтовської Юлії Василівни, яка начебто здійснювала перевезення товару, який є предметом поставки за договором № 17/2020 від 17.03.2020 р. ), а інших доказів, зокрема товарно-транспортної накладної, квитанцій про оплату вартості перевезення, належним чином оформленого договору перевезення, які б свідчили про укладення договору перевезення, Відповідачем не надано.

З огляду на викладене апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду про те, що відповідно до умов ч. 2 ст. 693 ЦК України Позивач правомірно вимагає повернення суми попередньої оплати, незалежно від здійснення ним сплати решти вартості товару.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Тютюника Василя Володимировича залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 08.02.2021 р. у справі № 908/3151/20 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Призначити розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Живана Органікс" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Тютюника Василя Володимировича витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., в судове засідання на 17.06.2021 р. на 11-00 год.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України встановити ТОВ "Живана Органікс" строк для подання доказів щодо витрат на професійну правову допомогу - до 14.06.2021 р.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 14.06.2021 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя І. Л. Кузнецова

Суддя О.В. Чус