Рішення

від 01.06.2021 по справі 904/73/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2021м. ДніпроСправа № 904/73/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Тертишної К.В.

та представників:

від позивача: Ковтун А.О. - представник;

від відповідача: Кравцов О.В. - адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Синельниківської міської ради, м. Синельникове, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро", м. Синельникове, Дніпропетровська область

про стягнення 285 613,72 грн

СУТЬ СПОРУ:

Синельниківська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро" 285613,72 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що за результатом обстеження земельної ділянки площею 9,4641 га, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м.Синельникове, пров. Уютний, 10-а, було виявлено використання відповідачем зазначеної земельної ділянки без належного її оформлення й реєстрації речового права, що призвело до ненадходження до міського бюджету у 2014 - 2015 роках земельних платежів на загальну суму 285 613,72 грн.

Правовими підставами позову позивач зазначає, серед іншого, статтю 1212 Цивільного кодексу України.

У відзиві на позов, що надійшов до суду 17.03.2021, відповідач позов не визнає та указує на те, що ним сплачувалася орендна плата за спірний період. При цьому відповідач зауважує, що доданий до позову розрахунок містить посилання на нормативну грошову оцінку земельної ділянки: у 2014 році - 10 366 628,57 грн, у 2015 році - 12 947 919,09 грн, однак жодних документів на підтвердження такої нормативної грошової оцінки позивач не надав.

Крім того, відповідач, зазначає, що про обставини, які стали підставою для звернення з позовом до суду, позивачу стало відомо під час обстеження земельної ділянки 21.09.2017, а тому строк позовної давності щодо позовних вимог є пропущеним.

Ухвалою суду від 29.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 02.03.2021, після чого підготовче засідання відкладалося на 01.04.2021, 13.04.2021, 28.04.2021 у межах продовженого підготовчого провадження до 29.04.2021 включно.

Ухвалою суду від 28.04.2021 підготовче провадження було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 18.05.2021, після чого оголошувалася перерва до 01.06.2021.

У судовому засіданні представники сторін надали пояснення, аналогічні за змістом заявам по суті справи.

За наслідком судового засідання 01.06.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Синельниківської міської ради № 142-8/ХХIV від 08.04.2003 вирішено надати Закритому акціонерному товариству Синельникове-Агро в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 9,556 га, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Синельникове, пров. Уютний, 10, на якій знаходяться будівлі і споруди (а.с.83).

Між Синельниківською міською радою (далі - позивач, орендодавець) та Закритим акціонерним товариством Синельникове-Агро , яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро" (далі - відповідач, орендар), було укладено договір земельної ділянки від 21.05.2003, відповідно до якого орендодавець надав в оренду земельну ділянку загальною площею 9,556 га терміном на 5 років, починаючи із засвідчення факту державної реєстрації та дати реєстрації у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (а.с. 84 - 86).

Договір зареєстрований у Синельниківському міському відділі земельних ресурсів, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 24 від 21.05.2003 (а.с.86).

Додатковою угодою від 21.05.2008 до договору сторони погодили продовжити строк дії договору на 5 років по 21.05.2013, починаючи із засвідчення факту державної реєстрації та дати його реєстрації у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (а.с. 87).

Листом № 26-01/0185 від 09.10.2008 Синельниківський відділ Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру відмовив відповідачу в державній реєстрації додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 21.05.2003 у зв`язку з відсутністю технічної документації на землю (а.с. 88).

11.05.2016 між сторонами укладено договір № 3 оренди земельної ділянки, кадастровий №1213000000:01:117:0004, площею 9,4641 га, яка знаходиться за адресою: пров. Уютний 10-а, місто Синельникове, Дніпропетровська обл. (далі - спірна земельна ділянка) (а.с. 113 - 126).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 18 554 368,05 грн (п. 5 договору).

Договір укладено на 49 років (п. 8 договору).

Актом обстеження земельної ділянки від 21.09.2017 позивачем у складі комісії було проведено контрольне обстеження займаної відповідачем земельної ділянки площею 9,4641 га, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, пров. Уютний, 10-а. Встановлено, що зазначену земельну ділянку відповідач використовує під нежитловими будівлями для виробничого використання (а.с. 14).

Головним спеціалістом-землевпорядником відділу комунального майна та земельних відносин управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Синельниківської міської ради Самусенко Л.В було розраховано збитки від недоотриманих бюджетом коштів внаслідок користування відповідачем у 2014-2015 роках спірною земельною ділянкою без відповідних правовстановлюючих документів у загальній сумі 285 613,72 грн.

В основу розрахунку покладено:

- нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки за 2014 рік - 10 366 628,57 грн; річну орендну плату - 310 998,86 грн (10366628,57х3%/100% = 310 998,86); сплачені відповідачем у 2014 році кошти за користування землею відповідно до інформації податкової інспекції - 127305,92 грн; недоплачену суму - 183 692,94 (310998,86 - 127305,92 = 183692,94);

- нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки за 2015 рік - 12 947 919,09 грн; річну орендну плату - 388 437,57 грн (12947919,09х3%/100% = 388437,57); сплачені відповідачем у 2015 році кошти за користування землею відповідно до інформації податкової інспекції - 286 516,79 грн; недоплачену суму - 101 920,78 (388437,57 - 286516,79 = 101920,78).

За результатом розгляду акта ревізії фінансово-господарської діяльності та законності використання земель міста та управління майном, що належить територіальній громаді міста у виконавчому комітеті, а також акта з визначення та відшкодування збитків, підготовленого головним спеціалістом-землевпорядником відділу комунального майна та земельних відносин управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Синельниківської міської ради Самусенко Л.В., комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам відповідно до протоколу № 3 від 15.12.2017 було вирішено визначити збитки у розмірі 285 613,72 грн у вигляді неодержаного Синельниківською міською радою доходу за час фактичного користування у 2014-2015 роках Товариством з обмеженою відповідальністю Синельникове-Агро земельною ділянкою площею 9,4641 га, розташованою по пров. Уютний, 10а.

Рішенням Синельниківської міської ради № 6 від 24.01.2018 було затверджено акт із визначення та відшкодування збитків власнику землі (а.с. 22).

Недоплачена відповідачем сума й стала причиною виникнення спору.

Предметом доказування у справі є обставини щодо наявності/відсутності правових підстав для стягнення з відповідача заявлених до стягнення грошових коштів, недоплачених останнім за користування у 2014 - 2015 роках спірною земельною ділянкою.

Правовідносини між сторонами регулюються земельним та цивільним законодавством.

За частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 цього Закону вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

За частиною першою статті 122 Земельного Кодексу України саме до повноважень сільських, селищних, міських рад відноситься передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 124 цього Кодексу встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди), шляхом укладання договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (стаття 126 Земельного кодексу України).

За таких обставин Синельниківська міська рада є саме тим органом місцевого самоврядування, який повноважний представляти відповідну територіальну громаду в питаннях передачі в оренду земель комунальної власності для всіх потреб, а право власності чи користування земельною ділянкою має підтверджуватися відповідною реєстрацією цих прав.

Докази на підтвердження законодавчого оформлення права користування відповідачем спірною ділянкою у 2014 - 2015 роках, а також належної державної реєстрації речових прав на неї відсутні.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За частинами першою, другою статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За змістом підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, не може бути меншою за розмір земельного податку - 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (підпункт 289.1. статті 289 Податкового кодексу України).

За змістом частини п`ятої статті 5 та частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За змістом частини першої статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з частинами першою - третьою статті 18 зазначеного Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Частиною другою статті 26 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Згідно з частинами першою - другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За нормативними приписами частин першої - третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з пунктом 4 Положення про державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року № 445, Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок видає відповідно до покладених на нього завдань Держземагентство України.

З протоколу засідання комісії № 3 від 15.12.2017 та розрахунку розміру орендної плати вбачається, що заявлена до стягнення недоплачена сума орендної плати - 285 613,72 грн визначена позивачем на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки від 18.02.2016 № 168/86-16, підготовленого Управлінням Держгеокадастру у Синельниківському районі Дніпропетровської області, зменшену на 2014, 2015 роки на коефіцієнти індексації 1,433 та 1,249 відповідно (а.с. 15, 19, 121).

Оспорюючи поданий позивачем розрахунок, відповідач надав банківські виписки на підтвердження сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою за 2014 рік - 127 285,92 грн, за 2015 рік - 299 895,96 грн (а.с. 89 - 100; 101 - 112).

За таких обставин фактична заборгованість відповідача за користування спірною земельною ділянкою становить 271 254,55 грн, з яких:

183 712,94 грн (310998,86 - 127285,92 = 183712,94);

88 541,61 грн (388437,57 - 299895,96 = 88541,61).

Враховуючи межі позову, а саме заявлену позивачем до стягнення недоплачену відповідачем у 2014 році орендну плату у сумі 183 692,94 грн, загальна її сума за період 2014-2015 роки фактично становить 272 234,55 грн (183692,94 + 88541,61 = 272234,55).

Заперечення відповідача проти розрахунку судом не приймаються, оскільки в обґрунтування своєї позиції останній жодних доказів щодо існування протягом 2014 - 2015 років іншої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, аніж застосованої позивачем під час розрахунку недоотриманої орендної плати із застосуванням коефіцієнтів індексації, суду не надав.

Вирішуючи питання можливості стягнення з відповідача заявлених до стягнення коштів, суд також враховує таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України, яка відноситься до глави 83 цього Кодексу, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 20.11.2019 у справі № 922/3412/17, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (п. 41).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (п. 29).

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення , а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (п. 44).

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Проте, щодо позовних вимог відповідач просить застосувати строки позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Приймаючим до уваги факт обстеження позивачем спірної земельної ділянки 21.09.2017, яким встановлено безпідставне її використання відповідачем, а також факт безпідставного збереження відповідачем за рахунок позивача недоплаченої суми орендної плати за 2014-2015 роки, зафіксований комісією на підставі розрахунку в протоколі № 3 від 15.12.2017, початок перебігу строку позовної давності починається з 16.12.2017 й триває протягом трьох років до 16.12.2020.

З позовом до суду позивач звернувся 31.12.2020, тобто після закінчення трирічного строку позовної давності (а.с. 33).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

Жодних причин пропущення позовної давності позивачем не зазначено.

При цьому суд зауважує, що відносини між сторонами є довготривалими; спірна земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача ще з 2003 року; укладаючи з відповідачем 11.05.2016 новий договір оренди, позивач був обізнаний щодо перебування в оренді спірної земельної ділянки без оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України тягар утримання майна покладається саме на позивача, який і повинен відслідковувати правомірність користування ним третіми особами, у тому числі й в частині щодо оплати за його користування.

Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Судовий збір у сумі 4284,21 грн покладається на позивача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Синельниківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро" про стягнення 285613,72 грн - відмовити повністю.

Судовий збір у сумі 4284,21 грн за подання позову покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14.06.2021.

Суддя І.І. Колісник