Рішення

від 02.06.2021 по справі 910/10480/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.06.2021Справа № 910/10480/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Фітнес Трейдінг" (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, будинок 21/38, літ. "А"; ідентифікаційний код 35488683)

до 1) Управління освіти і науки Сумської міської ради (40035, Сумська обл., м. Суми, вул. Харківська, будинок 35; ідентифікаційний код 02147894)

2) Фізичної особи-підприємця Полєщук Марини Сергіївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про визнання недійсними рішень, договору та зобов`язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача: Волошин І.О.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальності "Фітнес Трейдінг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти і науки Сумської міської ради та Фізичної особи-підприємця Полєщук Марини Сергіївни, в якому просило визнати суд:

- визнати недійсними рішення комітету з допорогових закупівель Управління освіти і науки Сумської міської ради стосовно процедури закупівлі №UA-2018-05-23-000308-с, затверджені протоколом №11 від 06.06.2018 та протоколом №13 від 15.06.2018;

- визнати недійсним договір №137 від 22.06.2018, укладений між Управлінням освіти і науки Сумської міської ради і Фізичною особою-підприємцем Полєщук Мариною Сергіївною за результатами здійснення закупівлі №UA-2018-05-23-000308-с із використанням процедури відбору постачальника шляхом проведення торгів;

- зобов`язати Управління освіти і науки Сумської міської ради спростувати недостовірну інформацію про ТОВ "Фітнес Трейдінг" шляхом залишення відгуку на Інтернет-порталі "Дозорро" на сторінці закупівлі №UA-2018-05-23-000308-с за посиланням "https://dozorro.org/tender/UA-2018-05-23-000308-с#tender" в редакції, викладеній у позовній заяві.

Позовна заява мотивована тим, що конкурсна пропозиція Товариства повністю відповідала вимогам Закупівлі, однак Управління прийняло рішення про його дискваліфікацію лише на підставі листа Комунальної установи "Міський центр патріотичного виховання" (далі - КП) без власних обґрунтувань; в Рішеннях-1, 2 викладено суб`єктивну оцінку Управлінням фактів у формі конкретного категоричного висновку про невідповідність запропонованого Товариством товару вимогам Закупівлі, що є недостовірною інформацією, яка завдає шкоди його діловій репутації.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 03.11.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітнес Трейдінг" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 у справі № 910/10480/18 скасовано. В частині позовної вимоги про визнання недійсними рішень комітету з допорогових закупівель прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнати недійсними рішення комітету з допорогових закупівель Управління освіти і науки Сумської міської ради стосовно процедури закупівлі № UA-2018-05-23-000308-с шляхом проведення торгів, затверджені протоколом № 11 від 06.06.2018 та протоколом № 13 від 15.06.2018. В іншій частині позовних вимог справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/10480/18 повернулися до Господарського суду міста Києва, за результатами проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ, вказану справу передано на розгляд судді Баранову Д.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 справу № 910/10480/18 прийнято до свого провадження суддею Барановим Д.О., підготовче засідання призначено на 16.12.2020.

14.12.2020 та 16.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення відповідача-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.01.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/10480/18 призначено на 17.02.2021.

04.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-1 про розгляд справи за відсутності представника.

У зв`язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному судове засідання 17.02.2021 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 справу призначено до розгляду на 24.03.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 14.04.2021.

13.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-1 про розгляд справи за відсутності представника.

14.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 28.04.2021.

28.04.2021 та 30.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-1 про розгляд справи за відсутності представника.

У зв`язку з перебуванням судді Баранова Д.О. у на лікарняному, а в подальшому у відпустці, судове засідання 28.04.2021 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 справу призначено до розгляду на 02.06.2021.

31.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-1 про розгляд справи за відсутності представника.

02.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про визначення розміру судових витрат.

02.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.06.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представники відповідача-1 та 2 у судове засідання не з`явилися, про місце дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 02.06.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.05.2018 Управління через авторизований електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) оприлюднило оголошення про проведення закупівлі через систему допорогових електронних закупівель щодо предмета закупівлі: 37440000-4 Інвентар для фітнесу (тренажер "Мультистанція для тренажорних залів", спортивний тренажер, каремати, гантелі, скакалки, м`ячики-масажери); ідентифікатор UA-2018-05-23-000308-с. В оголошенні містилася, зокрема, така інформація: кількість товарів, що закуповується - 43 шт.; строк поставки товарів - протягом 2018 року; технічні характеристики товарів; розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість товару - 69910,00 грн з ПДВ; дата та час закінчення подання запитів на уточнення та/або запитань щодо закупівель - 29.05.2018; дата, час початку подання пропозицій - 30.05.2018; дата, час закінчення подання пропозицій - 31.05.2018; крок аукціону - 699,10 грн. В оголошенні також вказано, що у разі якщо у технічних вимогах наявні посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника найменування товару слід читати із словосполученням "або еквівалент". При заявлені еквіваленту товару учасник повинен довести, що такий товар є аналогом запропонованого замовником товару та мати відповідне документальне підтвердження тощо.

До кінцевого строку подання пропозицій на участь у Закупівлі Товариство та ФОП Полєщук М.С. подали свої пропозиції як учасники.

За результатами аукціону найвигіднішою пропозицією визначено пропозицію Товариства в розмірі 52659,00 грн з ПДВ.

06.06.2018 відбулося засідання Комітету, на якому ухвалено Рішення-1 про дискваліфікацію Товариства та перехід до розгляду пропозиції ФОП Полєщук М.С. Рішення-1 оформлене протоколом № 11.

Ухвалюючи Рішення-1 про дискваліфікацію Товариства, Комітет виходив із того, що надана ним пропозиція не відповідає кваліфікаційним вимогам замовника. При цьому Комітет послався на лист КП № 38 від 05.06.2018, в якому воно повідомило Управління, що запропонована Товариством мультистанція InterAtletika Екстра (ST-034) поступається силовій станції AUTARK 1500-100 за багатьма показниками, зокрема, функціональними можливостями, якістю, довговічністю, ергономікою. Підставою для дискваліфікації Товариства стала невідповідність поданої ним пропозиції кваліфікаційним вимогам замовника.

07.06.2018 Товариство звернулось до Комітету із листом-вимогою, в якому не погодився з Рішенням-1, просило його скасувати і визнати Товариство переможцем у Закупівлі.

Листом від 11.06.2018 у відповідь на цю вимогу Управління просило Товариство надати для більш детального вивчення розгорнутий аналіз технічних та якісних характеристик тренажера InterAtletika Екстра, який воно запропонувало.

Листом вих. № 01 від 13.06.2018 Товариство надало Управлінню розгорнутий аналіз технічних та якісних характеристик запропонованого товару у вигляді порівняльної таблиці.

Листом від 15.06.2018 № 13.01-18/921 Управління освіти повідомило Товариство, що за результатами аналізу порівняльної таблиці товарів та більш детального вивчення технічних та якісних характеристик фітнес-станції "Екстра" ST034, воно дійшло висновку про переваги фітнес-станції Finnlo Autark 1500 перед зазначеною фітнес-станцією.

15.06.2018 Рішенням-2 Комітету, оформленим протоколом № 13, ФОП Полєщук М.С. визнано переможцем по Закупівлі та вирішено укласти з нею відповідний договір на суму 69850,00 грн.

22.06.2018 за результатами Закупівлі ФОП Полєщук М.С. (постачальник) та Управління (покупець) уклали Договір, за умовами якого постачальник продає, а покупець купує за відповідною специфікацією інвентар для фітнесу, код за Державним класифікатором ДК 021:2015 37440000-4; загальна сума Договору - 69850,00 грн без ПДВ (пункт 1.2); Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 (пункт 8.1).

Листом від 25.07.2018 КП повідомило Управління про термінову необхідність закупівлі ліцензійних кімоно для боротьби дзюдо, в результаті чого кошти, надані на придбання фітнес-станції, у розмірі 58940,00 грн, були перепрофільовані на закупівлю кімоно.

Додатковою угодою № 1 від 21.08.2018 зменшено суму Договору в частині закупівлі мультистанції Finnlo Autark 1500 3943-100 на суму 58 940,00 грн, а в іншій частині Договір повністю оплачений на загальну суму 10 910,00 грн.

03.08.2019 за результатами проведеної судової товарознавчої експертизи у цій справі складено висновок № СЕ-1225-6-1083.19, за яким продукція, запропонована в тендерній пропозиції Товариства, поданої в рамках Закупівлі, в цілому відповідає умовам тендерної документації, в тому числі кваліфікаційним критеріям та технічній специфікації; присутні незначні розбіжності в технічних характеристиках, які не виходять за межі поняття "еквівалент", оскільки не погіршують експлуатаційні характеристики виробу.

В обґрунтування необхідності звернення до суд з даним позовом, позивач вказує, що конкурсна пропозиція Товариства повністю відповідала вимогам Закупівлі, однак, Управління прийняло рішення про його дискваліфікацію лише на підставі листа Комунальної установи "Міський центр патріотичного виховання" без власних обґрунтувань; в Рішеннях-1,2 викладено суб`єктивну оцінку Управлінням фактів у формі конкретного категоричного висновку про невідповідність запропонованого Товариством товару вимогам Закупівлі, що є недостовірною інформацією, яка завдає шкоди його діловій репутації.

Так, суд зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 у справі № 910/10480/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Фітнес Трейдінг" до Управління освіти і науки Сумської міської ради, Фізичної особи-підприємця Полєщук Марини Сергіївни про визнання недійсними рішень, договору та зобов`язання вчинити дії у задоволенні позову відмовити повністю.

Постановою Верховного Суду від 03.11.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітнес Трейдінг" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 у справі № 910/10480/18 скасовано. В частині позовної вимоги про визнання недійсними рішень комітету з допорогових закупівель прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсними рішення комітету з допорогових закупівель Управління освіти і науки Сумської міської ради стосовно процедури закупівлі № UA-2018-05-23-000308-с шляхом проведення торгів, затверджені протоколом № 11 від 06.06.2018 та протоколом № 13 від 15.06.2018. В іншій частині позовних вимог справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Скасовуючи рішення та постанову в означеній вище частині та приймаючи в цій частині нове рішення про визнання недійсними рішення комітету з допорогових закупівель Управління освіти і науки Сумської міської ради стосовно процедури закупівлі № UA-2018-05-23-000308-с шляхом проведення торгів, затверджені протоколом № 11 від 06.06.2018 та протоколом № 13 від 15.06.2018, судом касаційної інстанції вказано слідуюче:

"Оскільки суди встановили, що Товариство запропонувало найменшу ціну, його пропозиція відповідала умовам Закупівлі, після ухвалення Комітетом Рішення-1 про дискваліфікацію воно вчиняло дії, спрямовані на його оскарження, а також не встановили обставин відмови Товариства від підписання відповідного договору, Суд доходить висновку про відсутність обставин, які зумовили відхилення пропозиції Товариства у спірній Закупівлі, у зв`язку з чим заявлені ним вимоги про визнання недійсними Рішення-1,2 спрямовані на захист його порушеного права, а тому підлягають задоволенню. Суд у цьому висновку враховує mutatis mutandis позицію, викладену у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

У зв`язку з цим Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що позовна вимога про визнання недійсними Рішення-1, 2 не є ефективним способом захисту прав Товариства, і при цьому звертає увагу на те, що за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.10.2018 у справі № 903/857/17, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.".

При тому, направляючи справу в частині визнання недійсним договору №137 від 22.06.2018, укладеного між Управлінням освіти і науки Сумської міської ради і Фізичною особою-підприємцем Полєщук Мариною Сергіївною за результатами здійснення закупівлі №UA-2018-05-23-000308-с із використанням процедури відбору постачальника шляхом проведення торгів та зобов`язання Управління освіти і науки Сумської міської ради спростувати недостовірну інформацію про ТОВ "Фітнес Трейдінг" шляхом залишення відгуку на Інтернет-порталі "Дозорро" на сторінці закупівлі №UA-2018-05-23-000308-с за посиланням https://dozorro.org/tender/UA-2018-05-23-000308-с#tender зазначеного позивачем змісту, суд касаційної інстанції вказав наступне:

"Відмовляючи у задоволення позову в частині вимоги про визнання недійсним Договору суди, виходили з того, що обраний товариством спосіб захисту не є ефективними та не призведе до фактичного відновлення його прав, оскільки кошти, надані на придбання фітнес-станції у розмірі 58 940,00 грн, перепрофільовані на закупівлю інших товарів, у зв`язку з чим у Договір внесені відповідні зміни.

Однак, обмежившись посиланнями на перепрофілювання коштів на придбання фітнес-станції, суди натомість залишили поза увагою, що предмет Закупівлі складали також інші спортивні товари; належним чином з дослідженням поданих сторонами доказів не з`ясували, чи зумовило перепрофілювання коштів на закупівлю фітнес-станції та укладення додаткової угоди до Договору неможливість відновлення права Товариства, по захист якого воно звернулось до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, чи впливають зазначені обставини на можливість реального припинення порушення прав Товариства або компенсації витрат, які могли виникнути у зв`язку з порушенням його прав, чи можливості нівелювати негативні наслідки такого порушення в інший спосіб, з урахуванням того, що фітнес-станція не була єдиним предметом Закупівлі.

Стосовно вимоги про зобов`язання Управління спростувати недостовірну інформацію Суд зазначає таке.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням. При цьому, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 911/3090/17.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про зобов`язання Управління спростувати недостовірну інформацію суди дійшли суперечливого висновку, що ця вимога необґрунтована, оскільки для спростування такої інформації встановлено інший порядок оскарження, а саме Товариство мало звернутись з відповідною скаргою до Антимонопольного комітету України або до суду, що воно і зробило.

Обґрунтувавши цим суперечливим висновком необхідність відмовити у задоволенні зазначеної вимоги, суди однак не застосували наведені вище положення законодавства; оцінки спірним правовідносинам у контексті зазначених норм не надали; не встановили, чи була поширена інформація, недостовірність якої стверджується Товариством, не встановили її зміст та характер, зокрема, чи містить вона відомості, пов`язані з особою або діяльністю Товариства, які завдали або могли завдати шкоди його діловій репутації та призвести до його дискредитації як суб`єкта господарювання; не з`ясували, чи є зазначена інформація фактичним твердженням чи оціночним судженням; належним чином не з`ясували обставини, пов`язані з поширенням зазначеної інформації, зокрема, можливості отримання до неї доступу інших осіб; не здійснили оцінку доказів, на яких ґрунтуються відповідні твердження Товариства, викладені у позовній заяві".

Частиною 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, та виконуючи вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції від 03.11.2020, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Що стосується вимог позивача про визнання недійсним договору №137 від 22.06.2018, укладеного між Управлінням освіти і науки Сумської міської ради і Фізичною особою-підприємцем Полєщук Мариною Сергіївною за результатами здійснення закупівлі №UA-2018-05-23-000308-с із використанням процедури відбору постачальника шляхом проведення торгів та зобов`язання Управління освіти і науки Сумської міської ради, суд відзначає наступне.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Аналогічна правова позиція викладена у пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.

Приписами ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.ї

В преамбулі Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що даний закон установлює правові та економія засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави територіальної громади.

Оскільки Управління освіти і науки Сумської міської ради є органом місцевого самоврядування та здійснювало відповідно закупівлю товарів, робіт і послуг для потреб територіальної громади в межах наділених повноважень, то на порядок та правила укладення договорів із нею поширює свою дію Закону України "Про публічні закупівлі".

Управлінням освіти і науки Сумської міської ради як замовником при оцінці пропозицій учасників процедури закупівлі було порушено приписи ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки не дотримано принципів максимальної ефективності та економії, недискримінації учасників, об`єктивної неупередженої оцінки тендерних пропозицій.

Договір про закупівлю укладено за підсумками проведеної процедури закупівлі, що відбулась із порушенням закону, та на підставі неправомірно прийнятих замовником рішень.

Договір укладається у відповідності до приписів пунктів 9.3, 9.4, 9.5 Порядку здійснення допорогових закупівель, та мав би укладатися із "переможцем" закупівлі, проте, такий переможець визначений із порушенням умов Закону України "Про публічні закупівлі" та Порядку здійснення допорогових закупівель, оскільки, прийняті замовником рішення, що призвели до завершення процедури закупівлі шляхом укладення договору із відповідачем-2.

Втім, суд вказує, що оскільки, постановою Верховного Суду від 03.11.2020 у даній справі було визнано недійсними рішення комітету з допорогових закупівель Управління освіти і науки Сумської міської ради стосовно процедури закупівлі № UA-2018-05-23-000308-с шляхом проведення торгів, затверджені протоколом № 11 від 06.06.2018 та протоколом № 13 від 15.06.2018, то за таких обставин, як наслідок, підлягає визнанню недійсним й договір № 137 від 22.06.2018, укладений між Управлінням освіти і науки Сумської міської ради і Фізичною особою-підприємцем Полєщук Мариною Сергіївною за результатами здійснення закупівлі №UA-2018-05-23-000308-с із використанням процедури відбору постачальника шляхом проведення торгів, як похідна вимоги від основного зобов`язання.

Що стосується вимог позивача щодо спростування недостовірної інформації, то суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно статті 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

За положеннями частини першої статті 200 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Приписами частини третьої статті 277 Цивільного кодексу України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Частиною 2 статті 34 Господарського кодексу України передбачено, що поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання є дискредитацією суб`єкта господарювання.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням. При цьому, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 911/3090/17.

Так, відповідачем-1 в процесі закупівлі за номером UA-2018-05-23-000308-с, що відбулась через Систему, було опубліковано рішення про дискваліфікацію позивача. Рішення про дискваліфікацію обґрунтовано відповідачем-1 невідповідністю тендерної пропозиції позивача кваліфікаційним вимогам замовника.

У рішенні викладено суб`єктивну оцінку замовником дійсних фактів у формі висновку про невідповідність запропонованого позивачем виробу не тільки вимогам замовника, а й заявленим самим позивачем у даній процедурі закупівлі технічним характеристикам.

Таким чином, така інформація є висвітленням певних фактів - відсутність у виробу певних функціональних можливостей, відсутність вбудованих вагонів, невідповідність якості виготовлення та довговічності виробу, слабкість рами, невідповідність безпечності виробу, невідповідності ергономіки виробу, невідповідність якості оббивних матеріалів виробу.

У підтвердження вказаного вище, відповідачем-1 (замовником) не було надано жодного беззаперечного доказу, а лише здійснено посилання на лист Комунальної установи "Міський центр військово-патріотичного виховання".

Таким чином, відповідач-1 не тільки послався на таку інформацію, а й здійснивши її оцінку поклав викладені в ній факти в основну свого рішення щодо позивача, вказавши таку інформацію, як власне ствердження (висновок).

Втім, суд вказує, що означена в рішенні інформація про невідповідність виробу позивача вимогам замовника і заявленим позивачем у тендерній пропозиції характеристикам є недостовірною.

Підтвердженням того, що інформація не відповідає дійсності та у замовника (чи то в інших осіб) не було підстав для оприлюднення такої інформації та доведення її до відома необмеженому колу осіб, є технічний паспорт виробника, який містить вичерпні дані про технічні характеристики, функціональні можливості, інформацію про матеріали та компоненти виробу.

При цьому, суд вказує, що протягом розгляду даної справи, вірогідних доказів, щоб свідчили про протилежне, відповідачем-1 суду не представлено.

Разом з тим, суд зазначає, що твердження викладені відповідачем-1 в письмових обґрунтуваннях на позовну заяву (в частині позовних вимог переданих на новий розгляд постановою Верховного Суду від 03.11.2020) не беруться судом до уваги, адже не спростовують викладених вище обставин.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене, суд погоджується з твердженнями позивача, стосовно того, що замовником (відповідачем-1) оприлюднено інформацію, яка завдає шкоди діловій репутації ТОВ "Фітнес Трейдінг", адже посилається на неспроможність останнього поставити обладнання яке відповідатиме вимогам закупівлі, а також ставить під сумнів заявлені позивачем у тендерній пропозиції характеристики пропонованої продукції.

У зв`язку з чим, суд визнає вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача-1 спростувати недостовірну інформацію обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальності "Фітнес Трейдінг" - задовольнити.

2. Визнати недійсним договір № 137 від 22.06.2018 укладений між Управлінням освіти і науки Сумської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Полєщук Мариною Сергіївною за результатами здійснення закупівлі № UA-2018-05-23-000308-C із використанням процедури відбору постачальник шляхом проведення торгів.

3. Зобов`язати Управління освіти і науки Сумської міської ради спростувати недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальності "Фітнес Трейдінг" шляхом залишення відгуку на Інтернет-порталі "Дозорро" на сторінці закупівлі № UA-2018-05-23-000308-с за посиланням "https://dozorro.org/tender/UA-2018-05-23-000308-c#tender" наступного змісту:

"Управління освіти і науки Сумської міської ради заявляє, що інформація зазначена у рішенні комітету з допорогових закупівель Управління освіти і науки Сумської міської ради, затвердженому протоколом № 11 від 06.06.2018 року стосовно невідповідності вимогам замовника та заявленим характеристикам виробу "Фітнес-станція "Екстра" ST034, виробник "Inter Atletika", постачальником якої є ТОВ "Фітнес Трейдінг" (ідентифікаційний код 35488683, місцезнаходження: м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 21/38, літера "А") є неправдивою та недостовірною. Недостовірність цієї інформації встановлено судом у справі № 910/10480/18.".

4. Стягнути з Управління освіти і науки Сумської міської ради (40035, Сумська обл., м. Суми, вул. Харківська, будинок 35; ідентифікаційний код 02147894) на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Фітнес Трейдінг" (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, будинок 21/38, літ. "А"; ідентифікаційний код 35488683) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн 00 коп.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Полєщук Марини Сергіївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Фітнес Трейдінг" (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, будинок 21/38, літ. "А"; ідентифікаційний код 35488683) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн 00 коп.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 09.06.2021

Суддя Д.О. Баранов