Рішення

від 14.06.2021 по справі 200/8666/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2021 р. Справа№200/8666/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 40707554, 87022, Донецька область, Нікольський район, с. Назарівка, вул. Центральна, 52)

до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 1 липня 2020 року № 0001493201, податкової вимоги від 6 серпня 2020 року № 146763-56, рішення про опис майна в заставу від 6 серпня 2020 року № 63

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР ОЙЛ" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 1 липня 2020 року № 0001493201 на суму 250000 грн., податкової вимоги від 6 серпня 2020 року № 146763-56 на суму 250000 грн., рішення про опис майна в заставу від 6 серпня 2020 року № 63.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року (головуючий суддя Буряк І.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №200/8666/20-а, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року подальший розгляд справи визначено проводити з повідомленням (викликом) сторін у справі.

Ухвалою від 10 грудня 2020 року вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 13 січня 2021 року, під час якого була оголошена перерва до 2 лютого 2021 року. 2 лютого 2021 року підготовче засідання булу відкладено до на 24 лютого 2021 року.

В судовому засіданні 24 лютого 2021 року Донецьким окружним адміністративним судом було вирішено продовжити строк підготовчого провадження за ініціативою суду.

30 березня 2021 року судове засідання було перенесено на 14 квітня 2021 року, у зв`язку з відпусткою судді.

Розпорядженням керівника апарату суду Щодо повторного автоматичного розподілу справи від 13 квітня 2021 року було призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи, у зв`язку з перебуванням судді Буряк І.В. у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа № 200/8666/20-а передана на розгляд судді Смагар С.В.

Ухвалою від 14 квітня 2021 року суд прийняв до провадження адміністративну справу № 200/8666/20-а та ухвалив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 25 травня 2021 року суд у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження по справі № 200/8666/20-а відмовив.

За правилами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає про протиправність оспорюваних рішень та податкової вимоги й посилається на такі допущені відповідачем порушення та обставини, що залишились поза увагою податкового органу: п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, оскільки наказ про проведення перевірки з додатком про вимогу надати певний перелік документів та направлення на перевірку було вручено оператору АЗС Вектор ТОВ Вектор Ойл ОСОБА_1 , посада якої не належить до переліку осіб, визначених наведеною нормою податкового закону; у березні 2020 ТОВ Вектор Ойл тимчасово припинило діяльність заправної станції, у зв`язку із анулюванням ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Факт призупинення роботи підтверджується книгою обліку розрахункових операцій; оператор ОСОБА_1 самовільно, з метою отримання неправомірної вигоди, без відома та дозволу директора ТОВ Вектор Ойл , перебуваючи в офіційній відпустці здійснила продаж палива на суму 200 грн., без застосування касового апарату та роздрукування касового чеку; податковим органом порушено правила вручення відповідного акта фактичної перевірки та правила складання акта про відмову від підписання та отримання акта перевірки; у податкового органу були відсутні підстави для формування податкової вимоги, оскільки спірне податкове повідомлення рішення вважалось неузгодженим, оскільки про намір оскаржити таке до суду відповідача було повідомлено шляхом спрямування листа від 10 серпня 2020 року.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, зазначає про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке. Наказ про проведення фактичної перевірки прийнято податковим органом на підставі та у спосіб, передбачений законом та з метою реалізації наданих повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства у частині ліцензування окремих видів господарської діяльності. Крім того, позивач фактично допустив перевіряючих до проведення перевірки без зауважень щодо неможливості її проведення. Ліцензія ТОВ Вектор ойл на право роздрібної торгівлі пальним вважається недійсною з 4 квітня 2020 року. У ході проведення перевірки встановлено порушення вимог ч. 20 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального , оскільки за результатами перевірки виявлено факт роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії та на цій підставі, відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 17 вказаного закону, застосовано фінансові санкції у розмірі 250000 грн. Також відповідач наводить докази, які свідчать про небезпідставність висновку, що у день проведення перевірки незаконний відпуск палива здійснювався неодноразово. Щодо формування спірної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, то відповідні дії ґрунтуються на визначеному Податковим кодексом алгоритмі дій у разі наявності у платника податкового боргу, а виконання таких є обов`язком податкового органу.

Позивачем надано відповідь на відзив на адміністративний позов, де позивач, зазначає, що жодних аргументів наведених у позові відповідачем у належний доказування спосіб не наведено. Позивач наголошує, що постановою Першотравневого районного суду Донецької області від 6 листопада 2020 року, яка набрала законної сили ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дрібне викрадення чужого майна). Правопорушниця, як зазначає позивач, визнала свою провину. Позивач вважає дане рішення таким, що містить преюдиційні факти у цілях доказування у даній справі.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ТОВ Вектор ойл є юридичною особою, код ЄДРПОУ 40707554, місцезнаходження: 87022, Донецька обл., Нікольський р-н, село Назарівка, вулиця Центральна, будинок 52, перебуває на обліку ГУ ДПС у Донецькій області, Нікольська державна податкова інспекція (Нікольський район); Код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний) відповідно інформаційних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Розпорядженням ГУ ДПС у Донецькій області від 27 лютого 2020 року № 33-р Про видачу та анулювання ліцензій зобов`язано анулювати ліцензії суб`єктам господарювання на підставах, визначених нормами ст. 15 та ст. 15-1 Закону № 481, згідно з додатком 2.

Відповідно додатку 2 до вказаного розпорядження ГУ ДПС у Донецькій області у переліку суб`єктів господарювання ліцензії яких анулюються рахується ТОВ Вектор Ойл .

Рішенням ГУ ДПС у Донецькій області від 28 лютого 2020 року № 17811/05-99-32-02 ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним підприємства ТОВ Вектор Ойл від 20 серпня 2019 року № 05400314201900251 анульовано на підставі розпорядження від 27 лютого 2020 року № 33-р Про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.

Вказане рішення направлено рекомендованим поштовим відправленням № 8755527197325 на адресу підприємства, що відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повернуто відправнику 4 квітня 2020 року, про що свідчить конверт вказаного поштового відправлення (вказані обставини позивачем не спростовуються).

Наказом ГУ ДПС у Донецькій області від 26 травня 2020 року № 615 Про проведення фактичної перевірки ТОВ Вектор Ойл наказано провести фактичну перевірку тривалістю не більше 10 діб, з метою здійснення функцій визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та пального, відповідно до Закону № 481, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

26 травня 2020 ГУ ДПС у Донецькій області оформлено направлення на перевірку від 26 травня 2020 року № 621 на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та наказу від 26 травня 2020 року № 615 з метою проведення фактичної перевірки ТОВ Вектор Ойл з 26 травня 2020 року тривалістю 10 діб. Метою перевірки є дотримання платником податків порядку здійснення обігу підакцизних товарів. Вказані вище направлення та копію наказу вручено ОСОБА_2 - оператору АЗС Вектор Ойл 28 травня 2020 року. Аналогічне викладено й у направленні на перевірку від 26 травня 2020 року № 622.

З 28 травня по 04 червня 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та/або пального за результатами якої складено акт від 4 червня 2020 року № 0086/05-99-34-32/40707554 (далі - акт перевірки).

Згідно вказаного акта перевірку розпочато о 28 травня 2020 року о 12 год. 40 хв. Перевірка проведена на АЗС за адресою Донецька область, Мангушський р-н, смт. Мангуш, пр. Миру 1, що належить суб`єкту господарювання ТОВ Вектор Ойл . Перевірку здійснено у присутності представника суб`єкта господарювання - ОСОБА_1 .

Перевіркою встановлено факт реалізації пального: газу скрапленого 10 л. за ціною 10.00 грн. за літр на суму 100,00 грн., бензин А-95 5 л. за ціною 19,00 грн. за літр на суму 95,00 грн. Особою, яка здійснювала розрахункову операцію, ОСОБА_1 , власноруч виписано розрахунковий документ не встановленого зразка на загальну суму 195,00 грн., на якому наявний її підпис та мокра печатка підприємства.

Водночас перевіркою встановлено, що ТОВ Вектор Ойл на АЗС, що перевірялась здійснювало роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено ч. 20 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального .

У прикінцевих положення акта зазначено, що перевірку закінчено о 4 червня 2020 року о 10 год. 00 хв.

01 липня 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001493201, яким встановлено порушення ч. 20 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального та застосовано відповідно абз. 9 ч. 2 ст. 17 вказаного закону суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 250000 грн.

06 серпня 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області прийнято податкову вимогу № 146763-56, якою повідомлено ТОВ Вектор Ойл про наявність податкового боргу станом на 5 серпня 2020 року у розмірі 250000 грн.

06 серпня 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 63.

Відповідачем до матеріалів справи надано такі письмові докази.

- Повідомлення про прийняття працівника на роботу ТОВ Вектор Ойл тип початкове від 21 вересня 2016 року, яке свідчить про прийняття на підставі наказу від 21 вересня 2016 року № 3 працівника - ОСОБА_1

- Акт про відмову від підпису у направленні на перевірку від 28 травня 2020 року № 923/05-99-32-01/40707554 складений про те, що оператор АЗС ТОВ Вектор ойл ОСОБА_1 була ознайомлена з направленнями від 26 травня 2020 року № 621, № 622 та наказом від 26 травня 2020 року № 615. Направлення від 26 травня 2020 року № 621 підписала, але підписати направлення від 26 травня 2020 року № 622 та отримати копію наказу від 26 травня 2020 року № 615 відмовилась, оскільки заборонив керівник.

- Відповідно до Додатку № 1 від 28 травня 2020 року до акта перевірки АЗС ТОВ Вектор ойл податковим органом відповідно ст. 85 ПК України витребувано документи, згідно наведеного у додатку переліку, які необхідно надати до фактичної перевірки у строк до 4 червня 2020 року. Вказаний додаток від суб`єкта господарювання отримано особисто оператором АЗС ТОВ Вектор Ойл ОСОБА_1

- 28 травня 2020 року оператором АЗС ТОВ Вектор Ойл ОСОБА_1 на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС у Донецькій області складено пояснення, відповідно змісту яких зазначено про те, що вона 28 травня 2020 року працювала на АЗС ТОВ Вектор Ойл та від вказаної дати видала товарний чек на суму 195 грн. за А-95 5 л. та газ 10 л.

- 04 червня 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області складено акт про відмову від надання документів до перевірки № 940/05-99-32-016, де зафіксовано, що після ознайомлення з направленням на перевірку від 26 травня 2020 року № 621, 622 та наказу № 615 особа, яка здійснювала розрахункові операції - ОСОБА_1 оператор АЗС ТОВ Вектор ойл у порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України відмовилась від надання посадовим особам органів державної фіскальної служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, згідно визначеного у вказаному акті переліку.

- Також 04 червня 2020 року податковим органом складено акт відмови від підписання та отримання акта перевірки № 0086/05-99-34-34-1/40707554, де зазначено, що керівник суб`єкта господарювання або інша уповноважена особа, а у випадку їх відсутності - особа, яка уповноважена здійснювати розрахункові операції: оператор АЗС ТОВ Вектор ойл ОСОБА_1 відмовилась від підписання та отримання акта перевірки від 4 червня 2020 року № 0086/05-99-3432/40707554.

Позивачем до матеріалів справи надано.

- Наказ ТОВ Вектор Ойл від 06.03.2017 № 10-К Про рух кадрів , яким наказано прийняти ОСОБА_1 на посаду оператора заправних станцій з 7 березня 2020 року. Аналогічне відображено й у трудовій книжці ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 .

- Посадову інструкцію оператора АЗК затверджену уповноваженим ОСОБА_3 , де у п. 1.5 передбачено, зокрема, що під час чергування оператор працює на касовому апараті, відпускає паливо споживачам… .

- Наказ ТОВ Вектор Ойл від 5 березня 2020 року № 3 Про відпустку , яким наказано надати відпустку тривалістю 24 дні, зокрема, ОСОБА_1 , з 6 березня 2020 року по 30 березня 2020 року.

- Наказ ТОВ Вектор Ойл від 31 березня 2020 року № 4 Про відпустку , яким у зв`язку із встановленням Постановою КМУ від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 карантину наказано надати відпустку без збереження заробітної плати за угодою сторін на період карантину, зокрема, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , з 31 березня 2020 року по 24 квітня 2020 року.

- Наказ ТОВ Вектор Ойл від 24 квітня 2020 року № 5 Про відпустку , яким у зв`язку із встановленням Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 карантину наказано надати відпустку без збереження заробітної плати за угодою сторін на період карантину, зокрема, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , з 25 квітня 2020 року по 12 травня 2020 року.

- Наказ ТОВ Вектор Ойл від 8 травня 2020 року № 6 Про відпустку , яким у зв`язку із встановленням Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 карантину наказано надати відпустку без збереження заробітної плати за угодою сторін на період карантину, зокрема, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , з 12 травня 2020 року по 21 червня 2020 року.

- Наказ ТОВ Вектор Ойл від 17 червня 2020 року № 7 Про відпустку , яким у зв`язку із встановленням Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 карантину наказано надати відпустку без збереження заробітної плати за угодою сторін на період карантину, зокрема, ОСОБА_3 , з 22 червня 2020 року по 27 липня 2020 року.

- Наказ ТОВ Вектор Ойл від 17 червня 2020 року № 8 Про відпустку , яким у зв`язку із встановленням Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 карантину наказано надати відпустку без збереження заробітної плати за угодою сторін на період карантину, зокрема, ОСОБА_1 , з 22 червня 2020 року по 31 липня 2020 року.

- Відповідно довідки ЦСО ФОП ОСОБА_4 від 12 серпня 2020 року, у зв`язку із тимчасовим припиненням роботи з 4 березня 2020 року по 28 липня 2020 року була призупинена дія договору № ЦСО190144 на сервісне обслуговування і ремонт РРО. Відсутність роботи на РРО у вказаний період підтверджується звітами РРО.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Першотравневого районного суду Донецької області від 21 серпня 2020 року у справі № 241/1285/20, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного суду від 21 вересня 2020 року визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.

Постановою Першотравневого районного суду Донецької області від 6 листопада 2020 року у справі № 241/1909/20, яка набрала законної сили 16 листопада 2020 року, визнано винною ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) гривень на користь держави. Наявні у справі письмові докази, досліджені судом у порядку ст. 211 КАС України.

Судом встановлено, що постановою Першотравневого районного суду Донецької області від 19 травня 2021 року № 241/1285/20 заяву адвоката Мироненка Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_3 , про перегляд постанови Першотравневого районного суду Донецької області від 21 серпня 2020 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП за нововиявленими обставинами - задоволено, постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 21.08.2020 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП скасовано, закрито провадження відносно ОСОБА_3 у справі про адміністративне правопорушення , передбачене ч. 1ст. 164 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Дана постанова набрала законної сили 31 травня 2021 року, про що на рішенні зроблена відповідна відмітка.

Як вбачається з постанови Першотравневого районного суду Донецької області від 21 серпня 2020 року, в ході розгляду справи судом було допитано ОСОБА_1 , яка працює оператором АЗС Вектор Ойл , в якості свідка та остання в судовому засіданні 21 серпня 2020 року зазначила, що 28 травня 2020 року вона приїхала на заправку за особистими речами, оскільки заправка в той момент не працювала, вона на свій ризик здійснила заправку авто та виписала чек від руки, оскільки касовий апарат не працював, поставила на ньому штамп підприємства та видала водієві.

Згідно постанови Першотравневого районного суду Донецької області від 6 листопада 2020 року ОСОБА_1 було визнано винною за ч.1 ст.51 КУпАП (дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки), за те що остання, 28 травня 2020 року об 11.30, знаходячись на АЗС Вектор Ойл в смт. Мангуш, умисно, з корисливих мотивів , шляхом вільного доступу з бензоколонки здійснила реалізацію палива, а саме 5л. бензину та 10 літрів газу на загальну суму 200грн. та накладено стягнення.

Приписами ст. 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, те, що наявність постанови Першотравневого районного суду Донецької області від 6 листопада 2020 року про визнання винною ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП (дрібної крадіжки палива з АЗС Вектор Ойл 28 травня 2020 року має суттєве значення для вирішення справи та є істотним, застосовуючи норми преюдиції в адміністративному праві , вважає, що наявні підстави для перегляду судом раніше постановленого рішення, оскільки виключає вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, так як продаж палива здійснила оператор ОСОБА_1 без дозволу директора, що встановлено судовим рішенням, та свідчить про відсутність умислу у директора ТОВ Вектор Ойл ОСОБА_3 на здійснення господарської діяльності без дозвільних документів, оскільки, як було зазначено, в тому числі, і у постанові Донецького апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у березні 2020 року було зупинено господарську діяльність АЗС Вектор Ойл у зв`язку з необхідністю отримання нової ліцензії на її проведення (продаж пального), однак 28 травня 2020 року працівник товариства - оператор ОСОБА_1 (перебуваючи у відпустці) самовільно здійснила на АЗС відпуск пального, що свідчить про той факт, що саме остання своїми діями здійснила дрібну крадіжку палива з АЗС Вектор Ойл , і не охоплювались умислом ТОВ Вектор Ойл в особі директора ОСОБА_3 , а відтак і слугує підставою для прийняття рішення про закриття адміністративного провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП відносно ОСОБА_3 , за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП в діях ОСОБА_3 , постанова Першотравневого районного суду Донецької області від 21 серпня 2020 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Надаючи правову оцінки даним правовідносинам суд зазначає наступне.

Функції контролюючих органів визначені у статті 19 № Податкового кодексу України, до яких відноситься:

- здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів (п.п. 191.1.14.п. 19№.1. ст. 19 № ПК Україна);

- виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п. 19 1.1.16. п. 19№.1. ст. 19 № ПК Україна);

- проводити роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п. 19 1.1.17. п. 19№.1. ст. 19 № ПК Україна);

- здійснювати контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації (п.п. 19 1.1.18. п. 19№.1. ст. 19 № ПК Україна);

- здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів (п.п. 19 1.1.19. п. 19№.1. ст. 19 № ПК Україна);

- здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої (п.п. 19 1.1.20. п. 19№.1. ст. 19 № ПК Україна);

- використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом (п.п. 19№.1.46. п. 19№.1. ст. 19 № ПК Україна), тощо.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК Україна контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтва, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1 статті 75 ПК Україна).

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК Україна фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; (п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому пункту 81.1 статті 81 ПК України, не дозволяється.

Спірна перевірка проведена на підставі наказу ГУ ДПС у Донецькій області від 26 травня 2020 року № 615 на підставі Закону № 481 та пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу, зокрема, пального.

У цьому контексті Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 справа №815/1978/18 за результатами аналізу пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України зазначено: норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального покладені на відповідача.

Зі свого боку судом встановлено що вказаний вище наказ ГУ ДПС у Донецькій області відповідає вимогам, що передбачені до його змісту п.п. 81.1 ст. 81 ПК України, а саме останній містить: дату видачі; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб`єкта; адреса об`єкта; мета перевірки (вказано вище), вид перевірки; підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, Закон № 481; дата початку перевірки; тривалість перевірки, що відповідає вимогам п.81.1 ст.81 ПК України. Також вказаний наказ містить підпис в.о начальника ДПС та скріплений печаткою контролюючого органу.

Тому суд вважає, висновку, що контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень ст. 19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Посилань на недоліки в оформленні направлень на проведення перевірку позивачем не висловлено, а судом при огляді таких не встановлено.

Водночас встановлені, фактичні обставини справи свідчать, що відповідний наказ, направлення на проведення перевірки, службові посвідчення пред`явлено для ознайомлення оператору АЗС ОСОБА_1 . Факт ознайомлення останньої, з направленнями на перевірку від 26 травня 2020 року № 621 та № 622 та наказом від 26 травня 2020 року № 615 свідчать, що відповідні записи на вказаних направленнях на перевірку вчиненні власноруч ОСОБА_1 . Надана позивачем посадова інструкція оператора АЗС свідчить, що до посадових обов`язків останнього належить здійснення розрахункових операцій. Факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із позивачем підтверджено переліченими вище письмовими доказами та не є спірним у справі.

23 листопада 2018 року Верховною Радою України ухвалено Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів , яким серед іншого внесено зміни до Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон №481/95).

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23.11.2018 №2628-VIII (далі - Закон №2628-VIII) закон має на меті запровадити ліцензування діяльності усіх суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним. Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2628-VIII встановлено, що зміни до Закону №481/95-BP набирають чинності з 01.07.2019.

Відповідно до абзацу першого преамбули Закону №481/95-ВР (в редакції Закону України від 23.11.2018 №2628-VIII) цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Таким чином, відповідно до ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР Про державне врегулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального із змінами, внесеними Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчі актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Статтею 1 Закону №481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Відповідно до частин першої, другої статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії у розмірі 250 000,00 гривень. Із аналізу вказаних вище норм слідує, що у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії застосовується штраф.

Проте, як встановлено судом вище, Першотравневого районного суду Донецької області від 19 травня 2021 року № 241/1285/20 заяву адвоката Мироненка Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_3 , про перегляд постанови Першотравневого районного суду Донецької області від 21 серпня 2020 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП за нововиявленими обставинами - задоволено, постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 21.08.2020 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП скасовано, закрито провадження відносно ОСОБА_3 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 164 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Дана постанова набрала законної сили 31 травня 2021 року, про що на рішенні зроблена відповідна відмітка.

Зі змісту, вищезазначеної постанови суми вбачається, що продаж палива здійснила оператор ОСОБА_1 без дозволу директора, що встановлено судовим рішенням, та свідчить про відсутність умислу у директора ТОВ Вектор Ойл ОСОБА_3 на здійснення господарської діяльності без дозвільних документів, оскільки, як було зазначено, в тому числі, і у постанові Донецького апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у березні 2020 року було зупинено господарську діяльність АЗС Вектор Ойл у зв`язку з необхідністю отримання нової ліцензії на її проведення (продаж пального), однак 28 травня 2020 року працівник товариства - оператор ОСОБА_1 (перебуваючи у відпустці) самовільно здійснила на АЗС відпуск пального, що свідчить про той факт, що саме остання своїми діями здійснила дрібну крадіжку палива з АЗС Вектор Ойл , і не охоплювались умислом ТОВ Вектор Ойл в особі директора ОСОБА_3 , а відтак і слугує підставою для прийняття рішення про закриття адміністративного провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП відносно ОСОБА_3 , за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що об`єктивних доказів порушення позивачем частини 20 статті 15 Закону № 481/95ВР, а відтак і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, під час розгляду адміністративного матеріалу в суді не здобуто.

Отже, виходячи з наведеного, суд вважає, податкове повідомлення-рішення від 1 липня 2020 року № 0001493201 таким, що підлягає скасуванню.

Дана правова позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2019 року № 200/4209/19-а.

Щодо скасування оскаржуваної податкової вимоги суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У пункті 57.3. ст. 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.3. статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Станом на дату винесення та надсилання спірної податкової вимоги відповідне грошове зобов`язання позивачкою у адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося, протягом установлених строків не сплачено, податкова вимога винесена не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання та відповідає вимогам ст. 59 ПК України.

Відповідно до норм статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Наказ Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків від 30.06.2017 № 610, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за № 902/30770 (далі - Порядок № 610).

Відповідно до пункту 1 розділу Порядку № 610 податкова вимога вважається відкликаною: у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.

Таким чином, з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду про скасування рішення контролюючого органу, яким визначені грошові зобов`язання, останнє вважається відкликаним та не створює будь-яких правових наслідків з моменту його прийняття, про що вказано у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2018 року справа №803/669/17.

Правовим наслідком чого є відкликання контролюючим органом податкової вимоги у день набрання таким рішенням законної сили. При цьому відкликання податкової вимоги відбувається у силу закону, з моменту - набрання законної сили судовим рішенням.

У цьому контексті, право на захист є самостійним суб`єктивним правом, яке з`являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання і реалізується у межах охоронюваних правовідносин, які виникли при цьому.

Відтак, захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факту їх порушень, при цьому суд не здійснює превентивного захисту. Тобто у суду відсутні підстави скасовувати податкову вимогу, яка у силу закону вважатиметься відкликаною, у разі набрання рішенням законної сили, що корелюється із висновком про відсутність порушених прав позивача, адже наразі відсутні підстави вважати, що податковий орган не виконає вимогу закону. З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку щодо відмови у задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу.

Відповідно до пункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14. податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з нормами статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до норм статті 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

Відповідно до пункту 93.3. статті 93 ПК України порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586 зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14 липня 2017 за № 859/30727 затверджено порядок застосування податкової застави контролюючими органами. (далі - Порядок № 586).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 586 право податкової застави виникає згідно з Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (пункт 7).

День виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів відповідно до законодавства (пункт 8).

Повідомлення про виникнення у платника податків, що має податковий борг, права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається відповідно до вимог статті 59 глави 4 розділу II Кодексу (пункт 12).

У випадках, визначених пунктом 93.1 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення (додаток 7). Звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 93.2 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу.

З викладеного суд робить такі висновки.

Право податкової застави виникає у силу закону, з дня виникнення податкового боргу та не потребує письмового оформлення. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою).

Фактичні обставини справи свідчать, що на момент винесення спірної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу за позивачем обліковувався непогашений податковий борг у розмірі 2500000, отже у податкового органу були правові підстави для винесення рішення про опис майна у податкову заставу від 6 серпня 2020 року № 63.

Верховним Судом у постанові від 19.04.2018 справа № 808/3855/16 зазначено таке: Правильно застосувавши приписи п.п. 14.1.155 п.88.1, п. 88.2 ст. 88; п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, якими внормовано питання виникнення та оформлення податкової застави, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що на час прийняття оскаржуваного рішення від 06.09.2016 про опис майна Товариства у податкову заставу, у відповідача були передбачені вищенаведеними нормами Податкового Кодексу України підстави для його прийняття рішення, а тому останнє прийнято відповідачем в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, що унеможливлює задоволення позову в цій частині. .

Висновки суду щодо відкликання у силу закону податкової вимоги є релевантними й щодо даних вимог, а саме право податкової застави припиняється з дня отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Окрім викладеного, суд звернув увагу на постанову Верховного Суду від 05.03.2019 справа № 815/1919/16 де зазначено: Однак, судовими інстанціями при вирішенні спору не враховано, що заявлена позивачем вимога про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна в податкову заставу не є належним способом захисту порушеного права позивача.

Таким чином, у спірній ситуації належним способом захисту є зобов`язання контролюючого органу ініціювати виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесений запис про обтяження податковою заставою майна позивача на підставі рішення від 13.02.2016 №6797/10/15-53-23-00 про опис майна у податкову заставу та акту опису майна від 16.02.2016 №36/23-02. .

Проте, суд залишається при думці про неможливість зобов`язувати податковий орган ініціювати відповідні дії, оскільки наразі не має підстави констатувати факт порушення податковим органом вимог закону у цій частині.

Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки заявлені передчасно.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення рішення прийнято відповідачем безпідставно і підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 19000 грн.

Судом встановлено, що 1 червня 2020 року між позивачем адвокатським бюро Мироненко та Партнери складено договір про надання правової (правничої) допомоги. Відповідно до умов договору, клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

При зверненні до суду із даним позовом, позивачем наданий акт приймання-передачі наданих послуг за договором від 1 червня 2020 року станом на 15.09.2020р., де зазначено, що клієнт прийняв правову допомогу у формі: усна юридична консультація - 6 годин (3000 грн.), складання повідомлення ГУ ДПС в Донецькій області від 10 серпня 2020 року - 2 години (1000 грн.), підготування доказів для доручення до матеріалів справи - 6 годин (6000 грн.), підготовка позовної заяви - 6 годин (9000 грн.). Даний акт є підставою для проведення розрахунків по наданим послугам.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно із частиною 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суду не надані докази, зокрема, платіжне доручення, тощо, на підтвердження понесення витрат позивачем на правничу допомогу.

Верховний Суд у постанові від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18 зазначив, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2500 грн. відповідно до квитанції від 15 вересня 2020 року.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 40707554, 87022, Донецька область, Нікольський район, с. Назарівка, вул. Центральна, 52) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 1 липня 2020 року № 0001493201, податкової вимоги від 6 серпня 2020 року № 146763-56, рішення про опис майна в заставу від 6 серпня 2020 року № 63 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 1 липня 2020 року № 0001493201, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР ОЙЛ" застосовано суму штрафних санкцій у сумі 250000 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 40707554, 87022, Донецька область, Нікольський район, с. Назарівка, вул. Центральна, 52) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень).

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 14 червня 2021 року. Повне судове рішення складено 14 червня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар