Постанова

від 09.06.2021 по справі 826/6328/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6328/16 Головуючий у І інстанції - Маруліна Л.О.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Кондраток А.В.,

представника позивача Маліновької Е.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року та ухвалу про відмову в задоволенні клопотання від 04 лютого 2021 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, Голови комісії з припинення або ліквідатора Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у м. Києві Коваленко Ігоря Олександровича, Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в м. Києві, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просили:

- визнати протиправною дію Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (Управління ДАІ ГУ МВС України в місті Києві з 03.11.2015 року у стані припинення), із надання 13.11.2009 року до зведеного виконавчого провадження №1256 недостовірної інформації щодо відсутності зареєстрованих транспортних засобів за боржником ОСОБА_4 ;

- зобов`язати Голову Комісії з припинення (ліквідатора) Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (Управління ДАІ ГУ МВС України в місті Києві з 03.11.2015 року у стані припинення), відкликати з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ головного територіального управління юстиції у м. Києві відповідь від 13.11.2009 року Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на запит від 14.09.2009 року №1256 державного виконавця Татарчук О.В. ;

- визнати протиправною дію Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в м. Києві із надання 22.01.2016 року до виконавчого провадження №48382123 недостовірної інформації щодо наявності зареєстрованого у 1990 року транспортного засобу за боржником ОСОБА_4 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок наданої відповідачами недостовірної інформації, яка суперечить одна одній, не звернуто стягнення в межах зведеного виконавчого провадження на автомобіль ВАЗ 2109 боржника і, як наслідок, до невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивачів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року у задоволені адміністративного позову відмовлено, при цьому суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги лежать у площині виконання судових рішень Солом`янського районного суду міста Києва у справах №2-23/1/09 та №2-11/11, тобто, за висновком суду, позивачі обрали неналежний спосіб захисту своїх порушених прав, крім того, не довели належними і допустимими доказами сам факт порушення їх прав чи законних інтересів.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримала, наполягала на їх задоволенні.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду представники відповідачів та третіх осіб до суду не прибули, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №4 по виконанню, зокрема, виконавчого листа за №2-23-1 від 18.08.2009 року Солом`янського районного суду міста Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 боргу в розмірі 58 263, 33 грн.

В межах зведеного виконавчого провадження №15416426 за виконавчим листом №2-23-1 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві направлено запит від 14.09.2009 року №1256/4 начальнику Державної автомобільної інспекції м. Києва про надання інформації щодо наявності зареєстрованого автотранспорту за боржником, на що було отримано відповідь, що згідно даних АІС станом на 13.11.2009 року транспортних засобів за боржником не зареєстровано.

Разом з тим, в межах іншого зведеного виконавчого провадження №15416426, з метою виконання, зокрема, виконавчого листа №2-11/11 від 24.07.2015 року, в якому стягувачами є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , а боржником ОСОБА_4 , на запит Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 21.01.2016 року Регіональним сервісним центром МВС України в м. Києві повідомлено державного виконавця, що за боржником зареєстровано у 1990 році автомобіль марки ВАЗ 2109.

Вважаючи такі дії відповідачів щодо надання протилежних відповідей на запити державних виконавців протиправними, позивачі звернулися з даним позовом до суду.

Колегія суддів, надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Так, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зауважив, що обидва відповідачі, надавши відповіді на запити державних виконавців, зроблених в межах виконавчих проваджень на підставі Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV Про виконавче провадження (далі - Закон №606) та Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 25.06.2002 року № 607/56/5 (далі - Інструкція), щодо наявності/відсутності у боржника ОСОБА_4 транспортних засобів, діяли відповідно до вимог законодавства, тобто, правомірно.

При цьому, суд зробив висновок, що позивачі не довели належним чином порушення своїх прав чи інтересів внаслідок вище зазначених дій, оскільки рішення державних виконавців щодо повернення виконавчих листів ними не оскаржувались, при цьому, даний спір, за висновком суду, не є спором у сфері публічно-правових відносин.

В цій частині колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, оскільки предметом даного позову позивачі зазначають недостовірні (на їх погляд) відповіді відповідачів у справі, оскільки ці відповіді суперечать одна одній і призвели до ненакладення державним виконавцем арешту на транспортний засіб боржника ОСОБА_4 і, як наслідок, невиконання рішення про стягнення з останнього коштів на їх користь.

Таку підставу для звернення з цим позовом зазначає і суд першої інстанції, проте помилково вказує про неналежність даного спору до розгляду адміністративним судом.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що дії відповідачів - суб`єктів владних повноважень - у цій справі стосуються прав та інтересів позивачів, які підлягають судовому захисту в порядку адміністративного судочинства, тому в цій частині колегія суддів вважає за необхідне змінити мотивувальну частину судового рішення.

Разом з тим, відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, за встановленими обставинами відомо, що в межах зведеного виконавчого провадження №48382123 за виконавчим листом №2-23-1 на запит державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 14.09.2009 року №1256/4 про надання інформації щодо наявності зареєстрованого автотранспорту за боржником надано інформацію про відсутність зареєстрованих транспортних засобів за боржником відповідно до даних АІС станом на 13.11.2009 року.

В свою чергу, в межах зведеного виконавчого провадження №15416426, з метою виконання, зокрема, виконавчого листа №2-11/11 від 24.07.2015 року, на запит Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 21.01.2016 року надано відповідь Регіональним сервісним центром МВС України в м. Києві, що за боржником зареєстровано у 1990 році автомобіль марки ВАЗ 2109.

Отже, як правильно робить висновок суд першої інстанції, вимоги державних виконавців у виконавчих провадженнях №48382123 та №15416426 як Регіональним сервісним центром МВС України в м. Києві, так і Управлінням Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у м. Києві виконано - надано запитувану інформацію.

Апелянт наголошує, що відповіді відповідачів є недостовірними, оскільки суперечать одна одній, при цьому, посилається на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури від 15.09.2003 року про закриття кримінальної справи, фігурантом в якій, серед інших, виступає ОСОБА_4 , і в якій зазначено про наявність у нього двох автомобілів ВАЗ (а.с.192 том 3).

Проте, як вбачається з даної постанови, наявні у ОСОБА_4 автомобілі ВАЗ 2109 і НОМЕР_1 мають російську реєстрацію, отже, відсутність повної необхідної інформації про них в АІС України на 13.11.2009 року могла мати місце, тому твердження про неправомірність дій Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України у м. Києві щодо надання недостовірної інформації щодо транспортних засобів, належних ОСОБА_4 , мають ознаки припущення.

В свою чергу, твердження позивачів про недостовірність інформації, наданої 21.01.2016 на запит державного виконавця Регіональним сервісним центром МВС України в м. Києві про те, що за ОСОБА_4 зареєстровано у 1990 році автомобіль марки ВАЗ 2109, взагалі не є логічними, оскільки суперечать самим обставинам, на які посилаються позивачі, обґрунтовуючи позов.

Суд першої інстанції зауважив, що позивачі, вважаючи недостовірною інформацію, надану на запит Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 21.01.2016 року та від 21.01.2016 року, яка є протилежною одна одній, водночас, не надали на обґрунтування позовних вимог належних та допустимих доказів, на кшталт рішення суду про визнання цієї інформації недостовірною.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції і вважає, що по суті суд правильно відмовив в задоволенні позову в частині позовних вимог про: визнання дії Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві із надання 13.11.2009 року до зведеного виконавчого провадження №1256 недостовірної інформації щодо відсутності зареєстрованих транспортних засобів за боржником ОСОБА_4 протиправною; визнання дії Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в м. Києві із надання 22.01.2016 року до виконавчого провадження №48382123 недостовірної інформації щодо наявності зареєстрованого у 1990 року транспортного засобі за боржником ОСОБА_4 протиправною, а також в частині зобов`язання Голову Комісії з припинення (ліквідатора) Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві відкликати з органу державної виконавчої служби - Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ головного територіального управління юстиції у м. Києві відповідь від 13.11.2009 року Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на запиті від 14.09.2009 року №1256 державного виконавця Татарчук О.В. - як похідної.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Щодо доводів апеляційної скарги відносно оскарження ухвали від 04.02.2021 про відмову в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та виправлення описки, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на те, що як вказує суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні (а.с.77 т.4 звор.), справу і так призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, тому клопотання в цій частині повернуто заявнику.

Крім того, ухвали суду від 04.07.2016 та від 03.11.2016, якими, як вказує позивач, суд призначив розгляд справи без відкриття провадження, вичерпали свою дію, оскільки ухвалою від 28.09.2020 справу прийнято до свого провадження іншим суддею (а.с.28 том 4), крім того, це не є опискою, як вважає апелянт.

У рішенні ЄСПЛ від 21.01.1999 р. по справі Гарсія Руїз проти Іспанії , Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

В даному випадку доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у позовній заяві та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року та ухвалу про відмову в задоволенні клопотання від 04 лютого 2021 року - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року змінити в мотивувальній частині, в іншій частині - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 14.06.2021 року .

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк