Постанова

від 10.06.2021 по справі 500/3566/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/3566/20 пров. № А/857/5700/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я.

з участю секретаря судового засідання Квітковської Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області до Яргорівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Монастириського району Тернопільської області про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю) за апеляційною скаргою Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року (суддя першої інстанції Дерех Н.В., м. Тернопіль, повний текст складено 03.02.2021)

В С Т А Н О В И В :

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Яргорівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Монастириського району Тернопільської області (надалі, відповідач), в якому просило застосувати захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Яргорівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Монастириського району Тернопільської області за адресою: 48330, Тернопільська область, Монастириський район, с.Яргорів, шляхом повного знеструмлення.

Позовні вимоги обґрунтовано наявністю у відповідача суттєвих порушень вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, наявність яких створює потенційну загрозу життю та здоров`ю людей, а тому до відповідача необхідно застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2021 року позовні вимоги було задоволено. Застосовано захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Яргорівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Монастириського району Тернопільської області за адресою: 48330, Тернопільська область, Монастириський район, с.Яргорів, шляхом повного знеструмлення.

Із таким судовим рішенням не погодилося Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради Тернопільської області та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення і постановити нове - про відмову в позові. Аргументуючи незгоду зазначило, що на даний час усунуто ряд порушень, виявлених під час перевірки, зокрема: з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано за допомогою затискачів; електролампочки розжарювання закрито плафонами із силікатного суцільного скла; коридор, проходи та інші шляхи евакуації забезпечено евакуаційним освітленням; двері горищ, електрощитових утримуються зачиненими, на дверях вказується місце зберігання ключів; дерев`яні елементи горищних покриттів частково оброблені засобами вогнезахисту; в приміщеннях електролампочки розжарювання закрито плафонами і з сілікатного суцільного скла закритого виконання. Апелянт зауважив, що внаслідок припинення роботи закладу учні будуть позбавлені можливості навчатися. Також було подано звернення про виділення коштів для встановлення автоматичної пожежної сигналізації, виготовлення проектної документації та вогнезахисного обробляння дерев`яних конструкцій горища.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.

У судовому засіданні представник відповідача Шайда Л. підтримала апеляційну скаргу та дала пояснення, аналогічні викладеним у ній доводам.

Апелянт у судове засідання не заявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання, що підтверджено звітом про надіслання судової повістки на офіційну електронну адресу установи і отримання такої о 14 годині 36 хвилин 28 травня 2021 року.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період з 01.10.2020 по 02.10.2020 посадовими особами органу державного нагляду (контролю): Державним інспектором з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки у Монастириському районі старшим лейтенантом служби цивільного захисту Холод Р.М. у присутності керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої особи - виконуючої обов`язки директора Яргорівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Яблонь С.М. проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами позапланового заходу складено акт №83, яким виявлено порушення п.2.5 розділу ІІІ, п.1.2 розділу V, п.2.3 розділу ІІІ, п.1.6 розділу ІV , п.2.16 розділу VІ, п.2.31 розділу ІІІ, п.2.12 розділу ІІІ, п.2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, зокрема:

1. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

2. Приміщення не обладнано системою протипожежного захисту (установками пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;

3. Вихід на горище будівлі школи не обладнано сертифікованим протипожежним люком 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30;

4. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою зварювання, паяння або затискачів;

5. Електролампочки розжарювання не закрито плафонами із силікатного суцільного скла закритого виконання;

6. Коридор, проходи та інші шляхи евакуації забезпечити евакуаційним освітленням;

7. Двері горищ, електрощитових не утримуються зачиненими та на дверях не вказується місце зберігання ключів;

8. В приміщеннях електролампочки розжарювання не закрито плафонами із силікатного суцільного скла закритого виконання;

9. На шляхах евакуації забороняється застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки (дерев`яна вагонка).

Вказаний акт підписаний зі сторони Державного інспектора з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки у Монастириському районі старшого лейтенанта служби цивільного захисту Холод Р.М. та керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої особи - виконуючої обов`язки директора Яргорівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Яблонь С.М.

Управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (Монастириський районний сектор) винесено припис від 02.10.2020 №75 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Вказаний припис отриманий виконуючою обов`язки директора Яргорівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Яблонь С.М. 02.10.2020, що підтверджено її підписом.

Згідно Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, що затверджено наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 №661) Управління ДСНС України у Тернопільській області здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи на відповідній території державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання.

Уважаючи, що зазначені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, створюють реальну загрозу життю та здоров`я людей, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом про припинення роботи закладу.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Абзац перший частини 5 статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Згідно частини 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частина 2 статті 12 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Пункти 29, 33 та 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України: об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Пункти 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України: цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Пункт 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України: до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Пункт 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України: до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно частин та 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697: пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Відповідачем 03.02.2021 подано до суду лист, у відповідності до якого повідомлено, що УДСНС України у Тернопільській області з 01.02.2021 по 02.02.2021 провело позапланову перевірку відносно будівлі відповідача у даній справі, з метою встановлення факту усунення порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки, що стали підставою звернення Управління до суду. Позивач вказав, що за результатами перевірки встановлено, що залишились не усунутими 7 порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки, що у своїй сукупності створюють загрозу життю та здоров`ю людей, на підтвердження чого додав копію наказу Управління від 01.02.2021 №НС-52/64 Про проведення позапланової перевірки , копію посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 01.02.2021 №8 копію акта від 02.02.2021 №2, копію припису від 02.02.2021 №2.

Відповідач зазначив про часткове усунення виявлених порушень.

Згідно відомостей, викладених в апеляційній скарзі, підтверджено, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції залишилися неусунутими два порушення: дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені в повному обсязі засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; приміщення не обладнано системою протипожежного захисту (установками пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 74 КАС України певні обставини мають підтверджуватися певними доказами.

Оскільки належних доказів усунення виявлених перевіркою недоліків надано не було, апеляційний суд вважає, що на момент вирішення справи виявлені позивачем порушення в повному обсязі усунуті не були.

Як видно з аналізу статистичних даних щодо пожеж, однією з причин загибелі людей є невідповідність протипожежним нормам використаних матеріалів і конструктивних рішень, горючість застосованих матеріалів, низька межа вогнестійкості конструкцій.

При визначенні причин, що сприяють розвитку пожеж, слід відзначити широке застосування в спорудах деревини, властивості якої пов`язані з легкою займистістю та здатністю підтримувати горіння. Збереження несучої здатності дерев`яних будівельних конструкцій при пожежі є першорядним завданням, адже, як показують дослідження, руйнація будівель під час пожежі відбувається внаслідок обвалення несучих елементів в їх каркасі через руйнацію дерев`яних елементів.

Отже, протипожежне обробляння дерев`яних конструкцій в будинках усіх ступенів вогнестійкості суттєво впливає на забезпечення належного рівня безпеки.

Також, суд звертає увагу сторін на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації закладу є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Виявлені порушення, зазначені в акті, зокрема, відсутність протипожежної сигналізації, не оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту не можуть призвести до пожежі. Проте, не усунення цих порушень у разі виникнення надзвичайної ситуації може створити умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю.

У свою чергу, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі № 823/589/16, та відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковими для колегії суддів при розгляді даної справи.

За таких обставин, зупинення експлуатації будівлі відповідача є пропорційною та повною мірою реагування з огляду на виявлені порушення, а відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Крім того, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених органом перевірки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись із заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вжив заходів до всебічного і повного дослідження обставин справи і прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції дотримано норми процесуального та матеріального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що апеляційний суд залишає в силі ухвалу суду першої інстанції, то в силу вимог частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 14.06.2021.