Ухвала

від 07.06.2021 по справі 922/2775/13

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 922/2775/13

Провадження № 6/185/490/21

У Х В А Л А

07 червня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді - Болдирєвої У.М.,

за участю секретаря судового засідання - Таран Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області подання державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Панасенка Анатолія Леонідовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2021 року на адресу суду надійшло подання державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Панасенка Анатолія Леонідовича, в якому він просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду.

Подання мотивоване тим, що на виконанні Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться два виконавчих провадження, а саме № 51770212 та № 51770405 з виконання наказів, виданих 26 липня 2013 року Господарським судом Харківської області у справі № 922/2775/13 про стягнення з Приватного підприємства СТК-КОМПАНІ (місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, буд.24, кв.34) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Березівські мінеральні води (місцезнаходження: Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське,) на загальну суму 47609 грн. 88 коп. За вказаними виконавчими документами боржником є Приватне підприємство СТК-КОМПАНІ - керівником якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . 02 серпня 2013 року старшим державним виконавцем Ломаєвою Сурією Мустафаєвною винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень за № 39218075 та № 39217739, проте 20 червня 2014 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Березівські мінеральні води від 28 квітня 2016 року про примусове виконання наказу, 16 травня 2016 року державним виконавцем Павлоградського МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Панасенко Анатолієм Леонідовичем знову було відкрито два виконавчих провадження, а саме: № 51770212, № 51770405 про стягнення з Приватного підприємства СТК-КОМПАНІ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Березівські мінеральні води боргу, про що були винесені постанови. Згідно частин 1 статті 28 Закону України Про виконавче провадження боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою зазначеною у виконавчому документі. Копії постанов було направлено боржнику, тобто останній обізнаний щодо наявності відкритих виконавчих проваджень та строків їх добровільного виконання, однак станом на сьогодні судові рішення боржником не виконано. Відповідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне підприємство СТК-КОМПАНІ не перебуває в стані припинення та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Також у реєстрі зазначено, що керівником боржника є ОСОБА_1 . У свою чергу, державним виконавцем здійснювався вихід за місцезнаходженням боржника. У Акті від 27 листопада 2017 року державним виконавцем встановлено, що за місцезнаходженням боржника Приватного підприємства СТК-КОМПАНІ ( АДРЕСА_1 ) діяльність не здійснюється майже три роки. Про вказану компанію та його керівника ОСОБА_1 сусіди ніякої інформації повідомити не змогли. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, постановами державного виконавця Ломаєвої Сурії Мустафаєвни ВДВС Павлоградського МРУЮ у Дніпропетровській області від 04 квітня 2013 року та 13 березня 2014 року про арешт майна боржника та заборону його відчуження був накладений арешт на все нерухоме майно боржника . Згідно відповідей на запити державного виконавця від Державної фіскальної служби України від 21 травня 2020 року, 30 червня 2020 року, 09 вересня 2020 року, 05 жовтня 2020 року, 31 травня 2020 року у боржника є рахунок у банківській установі . Також, згідно відповідей на запити державного виконавця від Міністерства внутрішніх справ України від 21 травня 2020 року, 30 червня 2020 року, 09 вересня 2020 року, 05 жовтня 2020 року, 31 травня 2020 року в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби . 05 жовтня 2020 року державним виконавцем на підставі статті 56 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про арешт коштів боржника та накладено арешт на всі відкриті рахунки боржника, а також ті, що стануть відкритими після винесення даної постанови . Державним виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до державного виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак останній на виклики не з`явився про причини неявки державного виконавця не повідомив, декларацію доходів боржника державному виконавцю не надано. 01 жовтня 2013 року стягувачу направлено лист за підписом начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (вих. номер ТОВ-718-02), в якому вказано, що державним виконавцем 19 березня 2013 року винесено постанову про арешт коштів, які знаходяться на розрахункових рахунках Приватного підприємства СТК-КОМПАНІ . Згодом державним виконавцем зроблено повторний запит до державної податкової служби України, у відповіді на який зазначено, що Приватним підприємством СТК-КОМПАНІ відкрито ще два рахунки в АТ Райффайзен Банк Аваль , тобто директор Приватного підприємства СТК-КОМПАНІ не виконує рішення та умисно перешкоджає його виконанню. У Павлоградському районному відділі поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області відкрито кримінальне провадження № 12014040370000762, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 березня 2014 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Березівські мінеральні води щодо ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 Кримінального кодексу України, а саме умисного невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, скоєного керівником Приватного підприємства СТК-КОМПАНІ . Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, у подані просив розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Панасенка Анатолія Леонідовича перебуває виконавче провадження № 51770212 від 16 травня 2016 року та виконавче провадження № 51770405 від 16 травня 2016 року з примусового виконання наказів, виданих Господарським судом Харківської області, по справі № 922/2775/13, про стягнення з Приватного підприємства СТК-КОМПАНІ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Березівські води боргу в сумі 45889 грн. 38 коп. та судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп.

Керівником Приватного підприємства СТК-КОМПАНІ - є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Пунктом 19 частини 3 статті 18 Законом України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно статті 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Відповідно до статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Відповідно до статті 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) та статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.

Відтак, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з питань, що пов`язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, зокрема - щодо обмеження їх у праві виїзду за межі України, є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.

Як вбачається з вище наведеного, законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених частиною 6 статті 12 Закону України Про виконавче провадження , зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Отже саме державний виконавець зобов`язаний довести суду, з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження, необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Як випливає з аналізу наведених положень закону, підставою обмеження особи у праві виїзду за межі України є не лише наявність невиконаних зобов`язань, покладених на боржника - фізичну особу чи керівника боржника - юридичної особи за межі України судовим рішенням, а також винна поведінка цієї особи, яка полягає в ухиленні від виконання таких зобов`язань.

Факт ухилення боржника від виконання рішення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні.

Судом встановлено, що матеріали подання не містять доказів що боржник ухиляється від явки до державного виконавця (не додано копій повідомлень про вручення виклику, тощо), а також і фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань.

Закон уповноважує суд обмежити вже існуюче право особи на виїзд за кордон, коли останній має намір чи вчинив такі дії і вже отримав дозвіл про це від уповноваженого державного органу.

Крім того, суду не надано та в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 має намір виїхати за кордон, насамперед, з метою невиконання зобов`язання, які саме дії буде неможливо вчинити державному виконавцю при виїзді останнього за кордон.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що необхідність застосування по відношенню до боржника обмеження у праві виїзду за межі України не доведена, так-як відсутні докази зміни, або наміру змінити постійне місце проживання.

При розгляді питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон необхідно враховувати той факт, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки вона пов`язана з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання. Судові рішення у зазначеній категорії справ мають бути постановлені з ретельним вивченням та обґрунтуванням наданих державним виконавцем доказів навмисного ухилення боржника від виконання рішення суду.

Згідно статті 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 260, 441 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні подання державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Панасенка Анатолія Леонідовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Cуддя У. М. Болдирєва