Справа № 428/7750/20
Провадження № 22-ц/810/315/21
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Лозко Ю.П.
суддів:Назарової М.В., Стахової Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сінько А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 лютого 2021 року ухваленого судом у складі судді Посохова І. С. в приміщенні того ж суду
у справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області
встановив:
У вересні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк 2 місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що встановлений законом строк для прийняття спадщини ним пропущений з поважних причин.
Позов мотивований тим, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилась спадщина, у вигляді нерухомого майна, яка складається з: гаража, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки загальною площею 3,4445 га, кадастровий номер 4423184500:04:002:0078, розташованої на території Муратівської сільської ради Новоайдарського р-ну Луганської області; земельної ділянки загальною площею 2,1466 га, кадастровий номер 4423184500:06:006:0025, розташованої на території Муратівської сільської ради Новоайдарського р-ну Луганської області; сертифіката на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0130791, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства Лісний розміром 7,56 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості); квартири АДРЕСА_2 ; членства у садовому товаристві Газовик (село Пурдівка Чабанівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області) з садовим будинком та земельною ділянкою.
За життя ОСОБА_2 заповіту не залишив, інших спадкоємців першої черги за законом немає, тому позивач вважав, що має необмежену кількість часу для прийняття спадщини після смерті батька.
26 травня 2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, і у відповідь на своє звернення, 10 вересня 2020 року одержав письмове роз`яснення державного нотаріуса Сергієнко А.С. про те, що він пропустив шестимісячний термін для подачі заяви про прийняття спадщини і йому необхідно звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_2 .
У встановлений законом строк позивач не оформив свої спадкові права, оскільки з квітня 2014 року до березня 2017 проживав зі своєю родиною у смт. Ківшарівка Харківської області, після поховання батька ОСОБА_2 не мав змоги вчасно звернутися до державної нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з відсутністю оригіналів необхідних документів на підтвердження родинного зв`язку із померлим, свідоцтва про смерть батька та правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Крім того, позивач вказує, що внаслідок його важкого захворювання під час роботи у 2018 році у фермерському господарстві у м. Сіверськ Донецької області та тривалого лікування у м. Бахмут, реабілітації, скрутного матеріального становища, а також впровадження з березня 2020 року в Україні карантину у зв`язку з пандемією він не мав змоги прийняти спадщину у встановлений законом строк.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
За доводами апеляційної скарги, висновки суду про відмову в задоволенні позову є необґрунтованими та помилковими, і не узгоджуються зі встановленими у справі обставинами та наданими позивачем доказами на підтвердження підстав позову; в якості однієї з поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини скаржник вказує на велику відстань між місцем його постійного проживання як спадкоємця та місцем знаходження спадкового майна, при цьому посилається на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 13 березня 2020 року у справі №314/2550/17, в зв`язку з чим мали місце істотні труднощі у зібранні усіх необхідних документів для прийняття спадщини, тому є необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо можливості позивача вільно пересуватися територією України з одного населеного пункту до іншого, зокрема, з смт. Ківшарівка Харківської області до м. Сіверськ Донецької області та м. Сєвєродонецька Луганської області впродовж визначеного законом строку для прийняття спадщини; посилання суду у змісті оскаржуваного рішення про необхідність надання позивачем в обґрунтування позову саме постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини є безпідставними, оскільки з незалежних від позивача причин, після його звернення до державної нотаріальної контори з питання оформлення спадкових прав після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , державним нотаріусом Сергієнком А.С. надано роз`яснення оформлене листом від 09 вересня 2020 року із наведенням необхідності звернення до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини після померлого.
На спростування висновків суду про недоведеність обставин стосовно хвороби позивача внаслідок його отруєння під час роботи у фермерському господарстві, що вплинуло на стан його здоров`я, і позивач потребував стороннього догляду, що створило істотні труднощі для реалізації ним спадкових прав, апеляційному суду представником скаржника надано медичні документи на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_2 , обґрунтовуючи неможливість надання цих документів суду першої інстанції у зв`язку із запровадженим в Україні карантину викликаного пандемією COVID-19.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника - адвоката Романенка О.В. за доводами апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Вказаним вимогам рішення суду відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та не надано суду доказів, які б свідчили про наявність в нього об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини в установлений законом шестимісячний строк, після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а обставини на які посилається позивач в якості підстав позову не можна вважати поважними причинами пропуску цього строку, оскільки проживання позивача у період з 2014 року по березень 2017 року не за місцем реєстрації, а в смт. Ківшарівка Куп`янського району Харківської області, мало місце до часу відкриття спадщини, отже не стосується періоду в якій він мав вчинити передбачені законом дії для прийняття спадщини, а посилання щодо неможливості зібрати необхідні документи для прийняття спадщини після смерті батька, після поховання останнього, за умови знаходження цих документів за адресами різних міст, зокрема, у м. Сєвєродонецьк Луганської області, у смт. Ківшарівка Харківської області та у м. Сіверськ Донецької області не свідчать про існування у позивача істотних труднощів для вжиття відповідних заходів необхідних для реалізації спадкових прав у встановлений законом строк, оскільки ані м. Сєвєродонецьк Луганської області, ані м. Сіверськ Донецької області не відносяться до міст, територія яких не підконтрольна українській владі, тому позивач мав змогу вільно пересуватися територією України з одного населеного пункту до іншого, а саме з смт. Ківшарівка Харківської області до м. Сіверськ Донецької області та м. Сєвєродонецька Луганської області.
Колегія суддів погоджується з висновками суду про відмову в задоволені позову з огляду на таке.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Сєвєродонецьку Луганської області, тобто спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька.
Позивач ОСОБА_1 на момент смерті батька спільно з ним не проживав, і у встановлений законом строк не вчинив передбачені законом дії для прийняття спадщини.
26 травня 2020 року позивач звернувся до Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом державного нотаріуса Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори від 04 вересня 2020 року за № 493/01-16 на звернення ОСОБА_1 з питання оформлення спадкових прав після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , державним нотаріусом Сергієнко А.С. повідомлено про необхідність звернення до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, у зв`язку із пропуском встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті останнього.
У відповідь на запит суду першої інстанції, державним нотаріусом повідомлено, що після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини або про відмову від спадщини ніхто не звертався, спадкової справи не заведено.
Встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 сплинув 19 жовтня 2017 року.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, в якості однієї з підстав позову позивач послався на його тривалу хворобу в зв`язку з чим, він перебував на лікуванні в медичній установі.
Матеріали справи не містять доказів, які б об`єктивно підтверджували, що позивачем строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причин, зокрема, в зв`язку з його хворобою пов`язаною з отруєнням, яка сталася у 2017 році, чи перебування позивача на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, що унеможливило б реалізацію спадкових прав впродовж періоду з 19 квітня 2017 по 19 жовтня 2017 року.
За таких обставин, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
При цьому, колегія суддів вважає слушним довід апеляційної скарги про помилковість посилань суду у змісті оскаржуваного рішення стосовно ненадання позивачем обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, проте, це не є вирішальним і не впливає на правильність вирішення судом справи та наведених вище висновків суду.
Під час апеляційного перегляду, представником скаржника - адвокатом Романенком О.В. на спростування висновків суду першої інстанції стосовно не доведення хвороби позивача, пов`язаною з отруєнням у 2017 році, та на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті батька надано: копію з медичної карти амбулаторного хворого №04-2437 та виписку №103/103 з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні інфекції у період з 27 лютого 2017 року по 24 березня 2017 року; копію протоколу дослідження у м. Бахмут, УЗД артерій та кінцівок проведеного ОСОБА_1 20 травня 2017 року; копію висновку невролога від 13 жовтня 2017 року у відношенні ОСОБА_1 який містить відповідні рекомендації з лікування хронічних хвороб останнього; копію огляду ОСОБА_1 лікарем невропатологом від 09 вересня 2019 року із зазначенням відповідних рекомендацій; копію довідки Медогляд + від 22 лютого 2020 року з приводу активного протиалкогольного лікування ОСОБА_1 .
Вказані медичні документи, колегія суддів не приймає, оскільки вони не містять у собі об`єктивних даних які б підтверджували, і свідчили про існування у позивача істотних труднощів пов`язаних зі станом здоров`я як спадкоємця для реалізації спадкових прав впродовж періоду з 19 квітня 2017 по 19 жовтня 2017 року, включно.
Інші доводи скаржника зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду, який надав їм належну правову оцінку.
Посилання у скарзі на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 13 березня 2020 року у справі №314/2550/17 та від 23 листопада 2020 року у справі №315/714/19 колегія суддів не приймає, оскільки вони ухвалені за інших фактичних обставин, і є результатом перегляду конкретних справ за певними доводами касаційних скарг.
Доказів на спростування висновків суду скаржником не надано.
Таким чином, висновок суду про відсутність у ОСОБА_1 об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті батька є повністю обґрунтованим та доводами апеляційної скарги не спростовується.
Отже, підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін є ухвалення судом рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З вказаних підстав, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова Луганського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Дата складення повної постанови - 31 травня 2021 року.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: М.В. Назарова
Н.В. Стахова
Суд | Луганський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2021 |
Оприлюднено | 16.06.2021 |
Номер документу | 97631373 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Луганський апеляційний суд
Лозко Ю. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні